Жуніор Мораєс: «Моє завдання сьогодні – допомогти людям зупинити цю війну»
Нападник «Шахтаря» Жуніор Мораєс прокоментував вторгнення Росії в Україну.
«У мене був варіант поїхати одному. Мені зателефонував дуже впливовий друг і сказав: «Жуніор, для тебе є машина, вона є, вона готова, вона тебе забере і відвезе на кордон, щоб ти виїхав». Але я подякував йому і сказав, що залишатимуся з усіма, поки всі не поїдуть.
Україна становить більшу частину мого життя, правда? Мої діти живуть в Україні довше, ніж у будь-якій іншій країні. Друзі, школа, стосунки, усе. Більшість мого професійного життя теж, сім’я, багато друзів, дуже близьких, тож Україна дуже багато значить для мене.
Я насправді ще не можу засвоїти все, що відбувається. Це все ще схоже на жах. Здається, що будь-якої миті я прокинуся від цього, тому що я бачив багато з того, що будувалося, а потім руйнувалося.
У моїй голові є така собі «картинка», яка дуже чітка, вона стала тим, що мене найбільше поранило. Мова про те, що сталося на площі у Харкові – з урядовою будівлею – коли я там грав, я любив ходити на цю площу, щоб випити кави, трохи пройтися.
І ось у цю будівлю влучила ракета і все зруйнувала. Мені бачиться, що я йду туди саме перед тим, як прилетіла ракета, розумієш? Я все уявляв собі: я міг би бути там. Це все ще дуже дивно. Я не можу дуже добре пояснити, що відчуваю.
Я думаю, що життя важливіше за все. Воно важливіше за професію, в цьому випадку ми говоримо про футбол чи політику, про що завгодно.
І на цій війні ми бачимо багато смертей, багато потворних речей. І коли ви допомагаєте врятувати життя, ви почуваєтеся краще. Це заспокоює мене, тому що, з іншого боку, ми не можемо розслабитися, поки не припинимо цю війну.
Отже, допомога людям принесла мені полегшення, і моє серце наповнилося силою продовжувати.
Мої думки були зосереджені на тому, щоб вивести звідти людей. З нами була чотиримісячна дитина, з нами було троє малюків, у нас було ще четверо дітей – від трьох до п’яти років – були люди похилого віку, мами футболістів, няня.
У ніч із п’ятниці на суботу деякі гравці, котрі вже починали панікувати – здебільшого молодші – спробували втекти, спробували піти рано-вранці.
Вони підійшли до дверей готелю, щоб дізнатися, як справи, і подивитися, чи можна їм вийти. Але коли вони дісталися туди, то почалися якісь вибухи, і це їх урятувало. Думаю, це врятувало їм життя. Тому що вони злякалися та повернулися всередину.
Моє завдання сьогодні – допомогти людям зупинити цю війну. Мова про порятунок життів, спробу врятувати життя. Я намагаюся підтримати людей, які лишилися там. Я не можу зараз думати про своє майбутнє», – сказав Мораєс.
