Хорватія. Шість «українців» за шахівницею

Після загадкової збірної Камеруну час зосередитися на єдиному європейському представникові групи А. Хорватію у нас люблять, за неї вболівають не в останню чергу через те, що вже багато років легіонери цієї країни сумлінно грають в українських клубах. Настав час детальніше поговорити про Vatreni ("Полум'яних"), як часто величають хорвати свою головну команду.

Хорватія

Прізвисько: Vatreni

Кольори: Червоний, білий і синій

Стадіон: "Максимір" (Загреб, 35,123 глядачі)

Рейтинг ФІФА: 16 місце

Титули: немає

Найкращий бомбардир: Давор Шукер - 45 м'ячів

Найбільше матчів: Даріо Срна - 111

Найбільша перемога: Хорватія - Австралія - 7:0 (1998), Хорватія - Андорра - 7:0 (2006)

Найбільша поразка: Англія - Хорватія - 5:1 (2009)

Топ-досягнення на Кубку світу: третє місце (1998 рік)

Шлях на Мундіаль

Спершу відбірковий турнір складався для "шашкових" дуже позитивно і бадьоро. Упродовж осені 2012-го команда Ігора Штімаца двічі обіграла македонців, здолала Уельс і розписала виїзний мир із головним конкурентом - збірною Бельгії. У березні 2013-го балканці додали собі в актив ще дві перемоги. Тандем лідерів - Хорватія і Бельгія - йшли паралельним курсом, але з настанням літа у хорватів стався раптовий збій. Спочатку один, потім інший. Цікава річ: на рідному "Максимірі" Vatreni поступаються вкрай нечасто. А тут - поразка від шотландців, фіаско у грі з Бельгією...

Підніжку своєму надпринциповому супернику виконали і серби, які відібрали у Хорватії два очки в той момент, коли шанси на першу сходинку для колективу Штімаца ще жевріли. На матч останнього туру в Глазго Срна і Ко їхали знаючи, що їм доведеться пройти крізь сито стикових матчів, а тому, позбавлені мотивації, програли скотам ще й вдруге - 0:2.

"Ми знову програли. У зв'язку з невдалими результатами команди в останніх матчах я подав президенту Федерації футболу Хорватії Давору Шукеру заяву про відставку, - ошелешив журналістів Ігор Штімац. - Так, ми пробилися в плей-офф, але це не має ніякого значення. Я досить відповідальний, щоб дати шанс Федерації знайти більш фахового спеціаліста на цю посаду".

Перед стиковими матчами збірна Хорватії опинилися за півкроку від провалу...

Група А

7 вересня 2012. Хорватія - Македонія - 1:0 (Єлавіч, 69)

11 вересня 2012. Бельгія - Хорватія - 1:1 (Жілле, 45+1 - Перішіч, 6)

12 жовтня 2012. Македонія - Хорватія - 1:2 (Ібраімі, 16 - Чорлука, 33, Ракітіч, 60)

16 жовтня 2012. Хорватія - Уельс - 2:0 (Манджукіч, 27, Едуардо, 57)

22 березня 2013. Хорватія - Сербія - 2:0 (Манджукіч, 23, Оліч, 37)

26 березня 2013. Уельс - Хорватія - 1:2 (Бейл, 21, з пен. - Ловрен, 77, Едуардо, 87)

7 червня 2013. Хорватія - Шотландія - 0:1 (Снодграс, 26)

6 вересня 2013. Сербія - Хорватія - 1:1 (Мітровіч, 66 - Манджукіч, 53)

11 жовтня 2013. Хорватія - Бельгія - 1:2 (Кранчар, 84 - Лукаку, 16, 38)

15 жовтня 2013. Шотландія - Хорватія - 2:0 (Снодграс, 28, Нейсміт, 73)

Підсумок: БЕЛЬГІЯ - 26 очок, Хорватія - 17, Сербія - 14, Шотландія - 11, Уельс - 10, Македонія - 7

В авральному порядку Штімацу знайшли заміну. Команду на тимчасовій основі очолив близький серцю кожного хорвата екс-півзахисник Ніко Ковач. Вся нація завмерла в очікуванні жеребкування стикових матчів. Хорватія, нагадаю, потрапила до "сіяного" кошика, тоді як серед "несіяних" причаїлися Румунія, Ісландія, Швеція з лютим Іброю і навіть Франція імені Рібері. Кризові хорвати могли мріяти хіба що про Ісландію або, на крайній випадок, про Румунію. Ймовірна зустріч із шведами або французами не обіцяли балканцям нічого доброго. І це ж треба - пощастило! "Шашкові" отримали у суперники ісландців - команду сенсаційну і загадкову, проте не до такої міри, щоб стати на шляху збірної Хорватії.

У Рейк'явіку балканці не забили жодного м'яча у чужі ворота, але й у свої не пропустили. Дебют Ніко Ковача на тренерській посаді отримав стримані компліменти. На "Максимірі" потрібно було лише перемагати, і господарі поля ще в першому таймі зробили вагомий крок до успіху - відзначився Манджукіч. А відразу після відпочинку ісландців мокрим рядном накрив Даріо Срна. Хорватія їде на Мундіаль - вперше з 2006 року!

15 листопада 2013. Ісландія - Хорватія - 0:0

19 листопада 2013. Хорватія - Ісландія - 2:0 (Манджукіч, 27, Срна, 47)

Тренер

Ніко Ковач - один з найбільш авторитетних гравців у новітній історії збірної Хорватії. Тут він капітанив упродовж п'яти років - аж до 2009-го, коли завершив ігрову кар'єру. Зіграв за націонал 83 поєдинки, забив 15 м'ячів. Прикметно, що на тріумфальний для Хорватії французький Мундіаль Ковач поїхати не зумів, адже лікувався від травми, отриманої у "Байєрі". До слова, практично вся кар'єра Ніко проминула в німецькій Бундеслізі: спочатку п'ять років у берлінській "Герті", потім три сезони в "Байєрі", трохи "Гамбурга" і навіть дуже плідний захід у "Баварію", з якою він став чемпіоном Німеччини, а також володарем Міжконтинентального кубка. Догравав Ковач в австрійському "Зальцбурзі".

Тут же плавно розпочав тренерську діяльність. Спочатку як наставник юніорської команди "червоних биків", згодом пішов на підвищення, ставши асистентом голландця Рікардо Моніца у головній команді "Зальцбурга". Минулоріч Ніко Ковач отримав запрошення від хорватської футбольної федерації, на яке радо пристав, очоливши "молодіжку" рідної країни. Кілька матчів із U21 - і він вже на чолі основного націоналу. Стрімкий зліт - стрімкіше не буває. Бразильський Мундіаль обов'язково спробує Ковача-старшого "на зуб". Тоді й стане зрозуміло, чи має під собою грунт зачарування прогресом молодого тренера.  

Капітан

Роман Даріо Срни зі збірною Хорватії спалахнув 2002-го року, коли Отто Баріч запросив перспективного гравця сплітського "Хайдука" на товарняк зі збірною Румунії. З того часу Срна регулярно викликається до табору збірної, за винятком невеликого періоду у 2006-му, коли його, а також Івіцу Оліча та Бошко Балабана з ганьбою прогнали із націоналу через п'яну бійку в нічному клубі. Станом на сьогодні в активі Даріо 111 матчів і 21 гол за Хорватію - гвардієць нації №1.

Не меншим авторитетом Срна користується і в донецькому "Шахтарі", де грає понад десять років. У чинному сезоні Прем'єр-ліги хорват забив вже шість м'ячів і зробив вісім асистів - зі своєю командою він прямує до восьмого чемпіонського титулу. За звичкою повністю закриває правий фланг - від свого кутового прапорця до чужого. Майстер стандартів і вивірених подач у штрафний майданчик. В Україні вистачає не лише прихильників таланту Даріо, але й його антипатиків. Срні часто закидають надмірну емоційність, а також пристрасть до симуляцій. Проте звинуватити його у відсутності таланту чи відповідальності за рідну команду не повернеться язик. Хорватія може спати спокійно - у Бразилію їх рідну збірну веде досвідчений і вірний вожак.

Зірка

Чи знаєте, хто визнаний найкращим футболістом Хорватії за підсумками 2013-го? Ні? Тоді пригадайте ім'я автора одного з двох голів "Баварії" у фіналі Ліги чемпіонів на "Вемблі".

Пригадайте того, хто став найкращим бомбардиром Мюнхена в попередньому сезоні, і хто веде зараз дуже напружену боротьбу за лаври снайпера №1 з Робертом Лєвандовскі. Так, це Маріо Манджукіч. Мандцо, Мандж або ж просто Жук перебуває у розквіті сил - йому 27 років.

Сумлінна праця на тренуваннях, ретельне дотримання режиму, а також ідеальні для центрфорварда антропометричні дані (186 сантиметрів, 83-84 кілограми) дозволяють Манджукічу помітно прогресувати. Чотири роки знадобилися Маріо, щоб прокласти шлях від більш ніж скромної хорватської "Марсонії" до Ліги чемпіонів у складі головного клубу країни - загребського "Динамо". Ще три роки - і Жук пробрався у німецьку Бундеслігу. У "Вольфсбургу" його помітили самі баварці, але й у Мюнхені надскладні завдання були йому під силу. У збірній Хорватії чимало впізнаваних світом облич - Модріч, дещо виснажений Кранчар, наддосвідчені Оліч, Срна, Едуардо. Проте сліпучо світить лише одна зірка - Маріо Манджукіч.

Команда

Наскільки ж близька нам хорватська збірна! Уважно проглянувши їх розширений склад, зустрінемо тут шістьох футболістів, які зараз виступають в УПЛ. Загинайте пальці: Іван Стрініч та Нікола Калініч (обидва - "Дніпро"), Огнєн Вукоєвіч та Домагой Віда (обоє - "Динамо"), Даріо Срна і Едуардо (обоє - "Шахтар"). Ще двоє не так давно брали безпосередню участь в упеелівських баталіях: Ніко Кранчар з "Динамо" перейшов у КПР, Стіпе Плетікоса ще сім років тому захищав ворота "Шахтаря".

З голкіпера і розпочнемо. Плетікоса, якому пішов 36-ий рік, - егоїст у хорошому розумінні цього слова. Він без замін провів усі 12 матчів відбору на Мундіаль, пропустив у них дев'ять м'ячів. Відтак, якщо не станеться прикрого форс-мажору, за надійність останнього рубежу хорвати можуть бути абсолютно спокійними. У резерві свого часу чекатиме Даніель Субашич, основний кіпер "Монако".

Ліворуч у захисті зазвичай розташовується Іван Стрініч, легіонер "Дніпра" із пристойної сили дальнім ударом. Іноді йому на заміну виходить Даніель Праньїч ("Панатінаїкос"). На протилежному - правому фланзі домінує капітан Даріо Срна. При потребі підстрахувати "українця" може Гордон Шильденфельд ("Динамо", Москва - "Панатінаїкос"), бек гренадерського зросту (191 сантиметр), що природніше виглядав би у центрі захисту.

Але тут і без нього є кому грати. Традиційно залізобетонний дует формували Йосип Шимуніч і Ведран Чорлука, але 36-річний ветеран зіграти у Бразилії не зможе. ФІФА дискваліфікувала Шимуніча на 10 матчів за начебто нацистське гасло у вирішальному поєдинку з ісландцями. Тож Ніко Ковач змушений шукати Чорлуці нового партнера. Найімовірніше, місце Шимуніча займе Деян Ловрен, який частенько запрошувався на матчі відбору, та й у "Саутгемптоні" проводить хороший сезон. Не забуваймо, що закрити проблемну позицію може також Домагой Віда. Однак це не найкраща ідея, зважаючи на його періодичні "обрізки" та авантюри у грі за київське "Динамо".

Півзахист. Класичний і вмілий опорник руйнівного плану тут лише один - Огнєн Вукоєвіч. Поруч діє Лука Модріч, який усі нереалізовані в "Реалі" задуми втілює у зручні паси для партнерів-форвардів. Ще один "іспанець" - Іван Ракітіч охоче розташовується максимально близько до передової. Зараз цей півзахисник якраз на піку форми, про свідчать 12 голів за "Севілью" у чинному сезоні Прімери. Показник, гідний форварда. Асистування - звична справа і для Ніко Кранчара, про якого несправедливо призабуто через другоплановість його теперішнього ареалу перебування (Чемпіоншип). З правого флангу полюбляє нагнітати ситуацію Іван Перішіч ("Вольфсбург"). Це майже незамінний гравець збірної Хорватії (10 відбіркових матчів із 12-ти). Тут же може зіграти Матео Ковачіч ("Інтер").

От де Ковач матиме реально широкий вибір - то це в нападі. Місце Маріо Манджукіча у старті не викликає ані найменших сумнівів. Залежно від рівня суперника, у Манджо є один або й навіть два партнери - хорвати не цураються грати у три форварди. В парі з Маріо чудово почувається Івіца Оліч (90 матчів і 18 голів) з "Вольфсбурга". Ветеран проводить відмінний сезон за "вовків" - з 11-ма голами є найкращим бомбардиром своєї команди. Полетить на Мундіаль і Едуардо - попри не надто регулярну гру за "Шахтар" натуралізований нападник користується величезною довірою у тренерського штабу національної команди. У резерв мають чудові шанси потрапити "українець" Калініч і Нікіца Єлавіч із "Халла". Цей форвард феноменально стартував в АПЛ, потім пережив відчутний спад і ось тепер знову набирає форму, частенько забиваючи за "Халл Сіті".

Стосунки з суперниками

Проти збірної Камеруну "шашкові" зіграють вперше у своїй історії. З мексиканцями Хорватія грала тричі: дві перемоги і одна поразка.

22.10.1992. Хорватія - Мексика - 3:0. Товариський матч

16.06.1999. Мексика - Хорватія - 1:2. ТМ

03.06.2002. Хорватія - Мексика - 0:1. ЧС-2002

Ну а бразильцям Vatreni протистояли двічі. У 2005-му розписали у Спліті "товариський" мир - 1:1. А наступного року програли пентакампеонам на німецькому Мундіалі - 0:1.

Прогноз

Хорватія - очевидний претендент на одну з двох сходинок, які виведуть з групи у плей-офф. Балканцям випала почесна місія напару з господарями турніру зіграти матч-відкриття, в якому фаворит відомий заздалегідь. А от Камерун і Мексику зголоднілі за Мундіалем Срна і Ко повинні перемагати. На боці Vatreni - добірніший склад, чималий сумарний досвід і, що головне, славнозвісний непоступливий характер.

Олег Бабій, Футбол 24

Twitter автора - @Gullit_87