Динамо Київ. Надія Є

Вчора Динамо зіграло останній матч в календарному 2016 році, який не дивлячись на  кінцевий результат гри, той який на табло, дає надію на стриманий оптимізм з приводу стану справ а саме – гри команди.

Вже на початку сезону 2016-2017 підстав для радощів або оптимістичного погляду в майбутнє у вболівальників Динамо було дещо замало.

Придбання Гладкого та Громова, звільнення Ріанчо, постійні чутки з приводу Ярмоленко і Драговича а потім і продаж того самого Драговича…

Роздачи по орендах Кравца, Теодорчика і Мбокані з Бельханда. Також по орендах чи продані молоді та перспективні (відносно звичайно) Хльобас, Яремчук, Люлька, Калітвінцев та інші.

Фактично, клуб ясно давав зрозуміти, що грошей немає - і легіонери та свої гравці із великими зарплатами та далекий резерв (а може все ж такі заграє) є тяжким тягарем і від нього прийнято рішення звільнятися.

Тож всі слова пана Реброва про його особисте рішення по деяким гравцям, особливо це стосується форвардів, які гарно грають як Теодорчик в Бельгії так і кравець в Іспанії, виглядають дещо не повними. В рамка задачі по радикальному зменшенню бюджету клубу – так воно мабуть буде більш чесніше, так, Сергію Станиславовичу?;)

А потім почався чемпіонат в якому все стало зрозуміло а потім і ЛЧ підійшла…

Так, в багатьох випадках можна було б казати про «нє фарт», чи то пак удача відвернулась…

Але, фактично з липня і по жовтень команда грала одну і ту саму тактичну схему, яка постійно давала сбої, як у нападі, завдяки тому, що таскаючий рояль і на ньому ж граючий Ярмоленко переживав спад, не в останню чергу зв’язаний з не продажем в Евертон за 1-7 годин до закриття трансферного вікна, постійною надією на паркетника Гладкого і експериментами на лівому фланзі, хто там тільки не грав – і Дерліс і Бєсєдін і Громов і нарешті Циганков, так і у захисті – Антунеш в цьому році взагалі перетворився на незрозуміло що, Морозюк привозив, Сілва травмувався, а Макаренко при всій повазі все ж таки не захисник.

Також не впевнено виглядали і центрбеки Рибалка з Гармашем, таке враження що  в деяких матчах вони взагалі грали по принципу  зіграю не просто а дуже просто.

І лише Сидорчук демонстрував деяку стабільність …десь зазвичай до 60 хвилини, бо самому накривати весь центр якось тяжко.;)

Здавалося що тепер Динамо буде постійно перебувати в такому гарячковому стані, коли захист тримає м’яча на своїй частині поля віддає передачу другу і отримуємо контратаку і гол .

Завдячувати всьому цьому на мою думку можна було  постійній і не змінній іспано-барселонській тактиці…

І лише десь в середині жовтня стали помітні якісь зміни, як наприклад гра з Наполі з дуже високою лінією захисту, які вилились в найкращу гру сезону з Бешикташем, де прекрасно працювали фланги, де півзахист швидко і вертикально переходив центр поля, де Ярмоленко не зміщувався в центр, а тягнув і обводив в лицьову і де захист був все також високо і перехоплював практично все зриваючи швидку контргру.

Ось в такому стані підходило до гри з головним конкурентом Динамо.

А що ж Шахтар?

А Шахтар Фонсеки поки що дуже сильно нагадує Шахтар Луческу…

Так, на початку сезону пан Фонсека завзято прийнявся перебудовувати гру Шахтаря під своє бачення – де захист самодостатній, де не потрібен чистий руйнівник в центрі поля, де два форварди взагалі мають бути в карному майданчику мало не постійно;)

Але після деяких прощолків та прольоту в кваліфайні ЛЧ Фонсека повернувся до старої працюючої схеми Луческу з деякими плавними нововведеннями.

І цей підхід дав майже 100% результат.

Тож підходили команди до вчорашнього матчу в дещо різних станах:

Динамо, тільки намацуючи свою справжню гру ;

Шахтар, на ходу і в гарному гуморі і відмінному ігровому тонусі.

Тепер по самій грі. В першому таймі, з високим захистом та висунутою вперед трійкою центральних півзахисників для раннього прессінгу, та організації вертикальної гри Динамо виглядало…аж не підберу епітету ;) дуже гарно і впевнено.

Але секунди без Буяльського, нерозібрані гравці, можливо втрата концентрації і абсолютно вільний Срна виконує подачуL

Макаренко у півпозиції, Дерліс на місці Буяльського не йде за гравцем  і Фред на ударній позиції не пробачає.

А потім, велике бажання відігратися, загравшийся і втративший позицію Рибалка і третій…

Потім вже видалення, але то вже така історія, нервова і провокативна, звичайно Мораєс як не дивись не правий, але розбитий ніс Срни викликав моральне задоволення( знаю що погано, не вірно, це не бокс) посипаю голову попілом, каюсь.

Навіть у такій не простій напівпозиції  Динамо не знітилось і робило спроби відігратися!

 Для мене особисто останній матч сезону дав багато відповідей яким буде Динамо в майбутньому.

І на цю команду можна дивитись вже зі стриманим оптимізмом.

Я не знаю як пройде трансферне вікно, але по самим страшним варіантам піде Ярмоленко, Хачеріді, Антунеш і Віда.

Можливо не всі і не разом, але навіть такі втрати мені здається команда може перенести.

Тож з вірою в команду та найкраще!