Дві італо-англійські дуелі в 3 турі Ліги Чемпіонів

Вибираючи матчі для огляду, ми з Ванею були єдині в думці які матчі Ліги Чемпіонів дивитися. Дві гри за участю італійських команд проти англійських грандів - це був найкращий час, проведений ввечері вівторка та середи. "Рома" і "Наполі" вирушаючи на Туманний Альбіон викликали в наших серцях змішані почуття і ми вирішили відобразити їх у нашій спеціальній рубриці Pro et contra.

PRO ET CONTRA

Чи схожі процеси побудови команди які відбуваються в Римі та Неаполі?

PRO (Арті): Поки футбольний світ захоплюється комбінаційним футболом "Наполі", мало хто помічає схожу побудова команди в Римі. Влітку тренером джаллоросси став Еусебіо Ді Франческо, і вибір наставника говорить нам про те, яку ідеологію відтепер вибирає "Рома". Ді Франческо - учень Зденека Земана, що захоплюється його розумінням футболу і підготовкою до матчів, але й до його відданості атакуючому стилю чеха, Ді Франческо додає баланс в складі команди на полі. Раніше тренуючи "Сассуоло", Еусебіо розповідав, що вчить гравців грати тільки за схемою 4-3-3. В "Ромі" Ді Франческо поки не змінює своїх ідей, схема 4-3-3 - єдина. Змінюються тільки акценти схеми. Це передбачувано, якщо ви стежили за "Сассуоло": зазвичай у команди подібного стилю головними креативщиками стають центральні хавбеки, а у Ді Франческо таким був лівий інсайд Доменіко Берарді. Лідер "Роми" при Еусебіо - НЕ Стротман або Найнгголан, а Дієго Перотті. Його функціональність стала набагато ярковиражена, ніж було при Лучано Спалетті. Якщо  активність пасів і кількість торкань у центральних хавбеків стали менше, то у Перотті вони, навпаки, збільшилися.

Секрет, як і в ситуації з Берарді, в розширених повноваженнях інсайда. "Рома" активно використовує трикутники в побудові атаки, і Дієго Перотті часто займає центральну позицію в лівофлангового трикутнику. Стротман при цьому йде глибоко в край. Тепер порівняйте трикутник Лоренцо Інсіньє - Гамшик - Мертенс у "Наполі" і, як то кажуть, "знайдіть десять відмінностей".

CONTRA (Ваня): З більшістю тексту можна погодитись, але є кілька "АЛЕ". Так в Лондоні ми побачили зародження нової Роми, такої гри від команди ми не спостерігали протягом восьми турів, особливо з хорошими командами, згадайте перший матч проти "Аталанти", які перші три очки були важкі для римлян, наступне це гра проти Інтера, там удача похилилась на сторону "Інтера", але все ж такої впевненої гри Роми ми не побачили.

Тепер останній матч проти неаполітанців, там ми майже нічого в виконанні Роми не побачили, а тут зовсім інша гра в Лондоні, Ді Франческо справді такий хороший тактик? Якби хтось сказав це до гри, то не повірив. Тепер поговоримо про проблеми . Вони дійсно є, в першу чергу це захист, Фасіо на мою думку зіграв дуже невпевнено, в першому таймі привіз 2 моменти, але ж які! Жесус зіграв непоганий матч,але в матчах проти топ команд його досвіду не вистачає.

Окей, тепер трохи про трансфери, Мончі провів непогану трансферну політику, але в плані продажу гравців? З команди пішов Салах, разом з Джеко одині з  найкращих гравеців команди в минулому сезоні, пішов Рюдігер. Стан "вовків" покинули  2 важливі гравці основи, добре що хоч трансфер Маноласа в "Зеніт" провалився, а то без грека неможливо уявити сьогоднішній захист Роми. В матчі проти Челсі грек не зіграв черех травму,але в наступному матчі він має повернутись. Також досі не надто  зрозумілий трансфер Морено, який майже не виходить на поле, але ж він захисник?! Чому Ді Франческо його не використовує? Навіщо цей трасфер?  Отже, нова команда з'явилась, але надовго? До зимового трансферного вікна чи до літнього? Це вже ми з вами побачимо.

"Манчестер Сіті" 2:1 "Наполі"

Психологічні проблеми «Наполі» мають своє коріння ще з часів роботи Рафаеля Бенітеса, а Мауріціо Саррі поки що не може їх вирішити. Ще минулої зими він заявляв, що все добре, але в кожному великому матчі «Наполі» продовжує "розсипатися", як австрійський кришталь. Матчі з «Юве», важливим турнірним суперником - провалювалися, через більш міцний характер бьянконері (0: 1 в лютому 2016- го), дурних помилок самих неаполітанців (1: 2 восени того ж року, після двох помилок Гуляма). Невпевненість виявляв і сам Саррі, здійснюючи нелогічні й незрозумілі заміни - в матчі другого кола з "Юве" він випустив Джаккеріні замість Лоренцо Інсіньє. Для тренера, невідступного від своєї філософії футболу, заміна фатальна. Програючи «Ювентусу», «Наполі» продовжував смугу невдач. Дивно говорити тут про психологічну стабільність.

 У минулому розіграші Ліги чемпіонів все сталося так само. «Наполі» двічі програв «Реалу» по 1:3, причому в кожному з матчів вів у рахунку. Мауріціо Саррі списував результат на клас гравців, але винен він лише частково - в Мадриді тренер сам відмовився від фірмового стилю «Наполі» і змусив команду оборонятися нижче звичайного, а в домашньому матчі неаполітанці перестали грати в футбол за рахунку 1:2.

 Проблеми нікуди не поділися, перші тридцять хвилин гри в Манчестері були показові. Свій першийудар по воротах, «Наполі» завдав з пенальті на 38-й хвилині, до того моменту співвідношення ударів вже досягло 10-0. Після двох голів «Наполі» поплив, а критичної точки досяг якраз в момент першого удару - Дріс Мертенс міг повернути команду в гру, але сильно збив настрій. У час, що залишився «Наполі» був гостріше, але «Сіті» дозволяв собі навіть знущатися з суперника, піжон біля своєї штрафної площі.

  «Я не розумію, що сталося з нами в перші 30 хвилин. Ми дали суперникові занадто багато простору. До того ж по нас боляче вдарив нереалізований пенальті », - сказав Саррі на післяматчевій прес-конференції. Сам тренер помітив, що анабіоз «адзуррі» тривав більше, ніж стартовий відрізок з двома пропущеними м'ячами - і італійці могли легко пропустити ще. Якщо не працювати над психологією, то немає сенсу навіть виходити в плей-офф Ліги чемпіонів: зі своїм красивим футболом «Наполі» не протримається там і першого раунду. І вже тим більше з розхитаними нервами їм не стати кращою командою Серії А.

 Мауріціо Саррі програв вже другий виїзний матч в поточній Лізі чемпіонів, і що важливо, обидва - проти тренерів зі схожою футбольною концепцією. Гвардіола є Гвардіола. Паулу Фонсека - послідовник ідей іспанця, вивчив всі його книги, та стежить за роботою Пепа і Саррі з особливим інтересом. Група насичена розумними тренерами, тактично підкованими та готовими вести революцію.

 «Наполі» за рахунок системи пресингу більш вразливий, ніж «Шахтар» і «Сіті», а Мауріціо Саррі сам, того не бажаючи, як би підштовхує команду до більшої вразливості. Обидва матчі в центрі поля починала трійка гравців Гамшик-Діавара-Зелінський, з африканцем в глибині оборони. При цьому Зелінський і особливо Гамшик можуть виходити з пресинг-системи вище, на центральних захисників, після чого розставляння «Наполі» з 4-3-3 перетворюється в 4-2-4. Плюс додамо, що неаполітанці в тиску цілком орієнтуються на м'яч. Четвірка півзахисників синхронно рухається за м'ячем.

 Така конфігурація півзахисників кардинально відрізняється від тієї, яку "Наполі" використовує в Серії А, де Гамшику допомагають Аллан і Жоржиньйо. Дивно, що Саррі з разу в раз ставить на Лігу чемпіонів саме Діавара з Зелінським, і невідомо, які думки керують тренером у виборі півзахисників. Якщо тактичні - навряд чи Діавара і Зелінський гірше забезпечують тиск і циркуляцію м'яча, ніж Жоржиньйо з Алланом. Якщо фізичні, пов'язані з бажанням обертати півзахист і тримати гравців в тонусі - значить, Ліга чемпіонів для Саррі на другому місці.

 «Шахтар» проходив лінію пресингу неаполітанців, вишукуючи зону між Лоренцо Інсіньє і Діавара, тим більше що в складі «гірників» є першокласний пасуючий Фред. «Манчестер Сіті» теж налягав на зони за спиною Діавара, але проходив їх по-іншому - перекладами з центру на фланг, відрізаючи пресинг-лінію, і поверненням м'яча в центр. Другий гол «Сіті» показовий: Діавара не вистачило, щоб «накрити» Кевіна Де Брюйне на підборі та перекрити йому кисень у вільному центрі. Запобігати такі моменти виходило лише в другому таймі, коли Кулібалі став підніматися вище, щоб підстрахувати Діавара, а африканця страхував вже Альбіоль.

  Цікаво буде подивитися, який склад Саррі вибере на матч-відповідь з «Манчестер Сіті».

"Челсі" 3:3 "Рома"

У це складно повірити, але Еусебіо Ді Франческо тактично переграв Антоніо Конте, а італійський наставник «Челсі» припустився фатальної помилки у виборі складу. Швидше за все, проти динамічного центру поля «Роми» модуль 3-1-4-2 виглядав ефективніше, ніж стандартні 3-4-2-1 - до того ж не забуваємо, що Н'Голо Канті отримав травму. Але Конте, вирішивши створити чисельну рівність в центрі, зробив фатальну помилку і визнав її тільки на 56-й хвилині, випустивши Педро і почувши багато цікавого на свою адресу від Давида Луїса.

 Луїс забив гол з перехоплення та отримав високу оцінку від Whoscored, але орієнтуватися на їх систему оцінок в даному матчі не ефективно - генератор статистики вираховує тільки речі, які гравець робить з м'ячем, але не може вирахувати якість роботи без м'яча. А саме в роботі без м'яча Луїс був жахливий. Головним кошмаром для нього став Дієго Перотті: "движок" "Роми" який неодноразово зміщувався з м'ячем в центр з лівого флангу, і Давид Луїс замість відбору м'яча, розставляв руки та показував арбітру, що не збиває Перотті. Ну звичайно, не збиває - Луїс навіть не намагався йти в стики.

 Неодноразово в атаках «Роми» через центр Давід повертався в свою зону пішки, навіть не переходячи на швидкий біг. Сподіваючись, що трійка центральних захисників впорається і без нього. Фактично Луїс не винен в пропущених голах, але з ним на поле у «Челсі» був справжній тактичний бардак. Повернення до 3-4-3 навіть без Канте допоміг стабілізувати гру в середині поля.

Фото: Goal.com