Анна Кривонос: «24 лютого росіянок цікавило питання якомога швидше покинути Україну через небезпеку, ми ж більше цікавилися нашими родинами»
Українська біатлоністка Анна Кривонос розповіла про те, як збірна зустріла початок війни.
«24 лютого ми були на зборі в Сянках на Львівщині, готувалися до виступу на Кубку Європи (Кубку IBU). Коли розпочалася війна нам сказали зібрати речі і що ми, швидше за все, поїдемо додому. Однак додому (на Сумщину) я так і не потрапила, бо дорога була така, що не знали чи зможемо доїхати. Тому переїхали до Тернополя на лижну базу. Я, Надя Бєлкіна та дві сестри Дмитренко: Христина і Лєра вирішили жити у дідуся Марії Кручової, яка раніше теж бігала.
Ми були разом (з російськими легіонерками) на зборі в Сянках. Не було лише Сідорової, яка, здається, на карантині. В той же день, 24 лютого вранці, десь о 10, дівчата почали думати над тим, аби покинути Україну та дістатися додому.
Як я розумію, вони попросили допомоги у президента федерації, аби вони могли безпечно виїхати. Він домовився, аби доставити їх додому. Зрозуміло, що не напряму через російсько-український кордон, а транзитом через Польщу чи Угорщину, точно не знаю.
Ці години вранці 24 лютого ми провели в нормальній обстановці, всі розуміли, що ми люди. Дівчат цікавило питання якомога швидше покинути Україну через небезпеку, ми ж більше цікавилися нашими родинами: де вони і чи все з ними в порядку», – розповіла Кривонос.
