Тарас Лесюк: «Бринзак на кожному зборі хвалиться своїми зв’язками з міністром спорту, усіма чиновниками, депутатами»
Біатлоніст збірної України Тарас Лесюк поділився думками про роботу президента Федерації біатлону України Володимира Бринзака.
– Володимир Бринзак говорить, що система фінансування недосконала, адже чимало грошей йде з місцевого бюджету, тоді як він вважає за краще розподіляти їх централізовано, що би краще допомагало розвивати біатлон на всіх рівнях.
І чи не показовою в плані небажання звертати увагу на молодь була ситуація з несвоєчасним поданням віз і неможливістю поїхати на юніорський чемпіонат світу?
– Не знаю, як щодо розвивання, але якщо вони при владі, у них є всі можливості робити свою роботу і не доводити до останнього моменту.
Він на кожному зборі хвалиться своїми зв’язками з міністром спорту, усіма чиновниками, депутатами. А коли доходить до того аби організувати якусь поїздку, то з’являються затримки незрозумілі, щось не виходить як треба.
Молодь тратить свій час, свою силу, енергію, готуючись, вкладаючи і свої кошти у підготовку. І заслуговує поїхати на чемпіонат світу, на змагання, яких вони чекають увесь рік. І через когось, хто не подав вчасно документи, цього не вдається досягнути.
– Ще одна з тем, яка часто підіймається президентом федерації – інфраструктура. Говорять про появу біатлонний шкіл в регіонах, же їх раніше не було, покращення інфраструктури в Тернополі та інших регіонах і, звичайно, трасу в Буковелі.
– Жодної повноцінної власне біатлонної бази в Україні немає. За останні 10 років взагалі ніяк не розвивався Чернігів.
В окремих регіонах взагалі нема нічого. Тернопіль? Так, там є позитивні зміни. Але пов’язані вони зі зміною директора та появою місцевого спонсора. Сказати, що там якось допомогла саме федерація важко.
Той же Новояворівськ на Львівщині, де вже нічого немає. Так, ведуться роботи на Івано-Франківщині, в Буковелі. Тут поставили стрільбище, зробили трасу. Але тих умов, які там повинні бути досі немає і роботи потрібно зробити чимало. Хоча обіцянки все доробити йдуть вже давно.
– Чи можна казати, що розмови про покращення інфраструктури зараз схожі на бажання видати бажане за дійсне?
– Так. Вони живуть майбутнім, а треба жити теперішнім і дивитися на те, що зробили. Але не зроблено практично нічого.
Власний приклад: я з Івано-Франківщини і тут чимало дітей, які хочуть займатися біатлоном, лижними гонками. І донедавна навіть федерації не було. Зараз вона є, але там немає жодного тренера чи спортсмена.
Є федерація на Закарпатті, а де вони тренується? На стадіоні? Потрібно розвивати молодь і робити це на місцях, виділяти гроші на місцях.
Так, федерації простіше з централізованим фінансуванням, коли вони біля керма. Але допоки не працюватимуть федерації на місцях – результату не буде, – сказав Лесюк.
