Like Father, Like Son: Крістоф Гальтьє зіграє проти команди свого сина

Династії в футболі не така велика рідкість. Діти футболістів часто йдуть стопами своїх батьків. В когось виходить побудувати кар’єру краще, в когось гірше. В чемпіонаті Франції досить багато грає синів колишніх футболістів.

Кефрен Тюрам син Ліліана Тюрама, а раніше за “Генгам” виступав і Маркус Тюрам; Валер Жермен син захисника Бруно Жермена; Тімоті Веа син володаря Золотого м’яча Джорджа Веа. Цей список можна продовжити, бо в цьому сезоні ще декілька молодих гравців з відомими прізвищами почали робити перші кроки в Лізі 1. Наша історія про сина, який не тільки був гравцем, а й почав будувати власну кар’єру тренера, слідуючи за своїм батьком. Жордан Гальтьє, син головного тренера ПСЖ, працює помічником тренера в “Аяччо”. Календар Ліги 1 звів обидві команди в 12 турі.

Жордан з дитинства мріяв стати футболістом, як його батько. Коли в школі він сказав вчительці про свою мрію з нього посміялися і сказали, що то не професія, а просто захоплення. Молодший Гальтьє зараз би відповів, що все не так легко, як здається.

Видатним гравцем Жордан Гальтьє так і не став

Жордан Галтьє у дитинстві різко реагував на критику у бік батька-футболіста, але згодом він виробив до цього імунітет. Жордан тренувався в “Осері”, “Бордо”, “Арль-Авіньйон”,

“Якось увечері ми сиділи за столом і їли, і тут задзвонив телефон. Мама бере слухавку: «Добрий вечір, це Гі Ру». Моя мама подумала, що це мій друг Тоні жартує і повісила слухавку. Після цього телефон дзвонив два або три рази. Це був Гі Ру. Зараз напевно небагато тренерів Ліги 1 чи Ліги 2 дзвонять безпосередньо дванадцятирічній дитині”.

Кар'єра Жордана не склалася, що було великим розчаруванням, і в 2016 році в “Кап-Ферре” він повісив бутси на цвях у віці 27 років. Але не закінчив із футболом. Одна із причин — великі проблеми з колінами, які виникли в 20 років. Коли є проблеми зі здоров’ям, грати на високому рівні просто неможливо. План “Б” у молодшого Гальтьє був ще з 18 років. Саме тоді він почав отримувати тренерські дипломи, навіть не думаючи, що може зробити кар’єру в цій галузі.

“Спочатку я думав стати відеоаналітиком. Я добре справлявся зі своїм комп’ютером, як і багато молодих людей мого покоління, і мені було цікаво аналізувати гру команд-супротивників, гравців... Але я пройшов навчання, щоб стати тренером, яке відкрило мені очі. Я зміг застосувати на практиці різні типи сеансів, процесів, і мені це сподобалося з самого початку”.

Перші кроки як тренер Жордан робив в “Кап-Ферре”, де почав тренувати команду до 11 років, а потім очолив команду до 17 років. Як він сам зізнається, це допомогло сформувати характер. Перші спроби не були легкими, але невдачі не вплинули на бажання продовжувати. Крістоф Гальтьє підтримував сина, але він вважав, що кроки в тренерстві Жордан має робити сам.

“Аяччо” став домом для Жордана Гальтьє

Коли Жордан тренував “Кап-Ферре” він познайомився з Патріком Баттістоном, який керував резервом “Бордо”. Молодший Гальтьє приїжджав спостерігати за процесом навчання жирондинців і якось зустрів пана Баньєра. Одного разу Баньєр зателефонував Жордану і запропонував переїхати на Корсіку. Так почався новий етап в тренерському житті Жордана.

“Перед тим, як приєднатися до професійного штабу, Патрік Леонетті, нинішній директор тренувального центру, і Йоан Каваллі попросили мене створити спільну методологію для всіх молодіжних команд. Проект, який був частиною мого навчання як тренера в DTN. Я показав їм типовий тиждень із навчанням, структурованим навколо тактики. Усі фактори ефективності пов’язані, щоб розвивати всі структури гравця під час його тренування. Як справи? Ми працюємо тиждень, залежно від дня, за різними принципами (колективні), підпринципами та підпідпринципами гри (індивідуальні). Нас сильно надихає тактична періодизація португальця Вітора Фраде”.

Вітор Фраде — португальський вчений, який у 1970-х роках створив тактичну періодизацію. Одним із перших тренерів, який ефективно використовував цю теорію був Жозе Моуріньо. Жордан Гальтьє є прихильником тактичної періодизації.

“На моє глибоке переконання, футбол – це колективний вид спорту, який на 85% базується на сприйнятті. Ми постійно збираємо інформацію. Кожен технічний жест, кожен рух є результатом сприйняття. Якщо ми сприймаємо, то ми усвідомлюємо. Якщо гравець добре розміщений, він зможе виконати правильний жест. Можливо, у мене таке бачення, тому що, будучи гравцем, я не мав багато спортивних якостей. Тож довелося якомога більше думати, щоб компенсувати цей дефіцит. Мій досвід підштовхнув мене до цієї методології, а також сам факт постановки правильних запитань. Як перемогти суперника за системою? Залежно від простору, який буде використано? Не обов’язково найшвидший гравець заб’є гол, це те, що цікаво у футболі. Я задаю собі багато запитань, я багато читаю, мене цікавлять різні методології”.

У Жордана Гальтьє не має улюбленої схеми. Все залежить від характеристик гравців, які в нього є. В команді “Аяччо” до 19 років він використовував як 3-4-3, так і 4-1-4-1. Жордан вважає, що система має бути гнучкою, щоб швидко перебудовуватися в грі. Професійна команда “Аяччо” грає за схемою 4-4-2, тому молодший Гальтьє намагається налагодити цю систему в резерві, щоб був міст між командами і тренер Олів’є Панталоні мав змогу, при нагоді, використати молодих гравців.

Смиренність і кропотолива праця допомогла Жордану Гальтьє досягнути першого успіху. В 2020 році він разом з командою «Аяччо» до 19 років пройшов до чвертьфіналу Кубка Гамбарделли. Для корсиканського клубу це гарне досягнення, а для самого Жордана це стало доказом, що він рухається у вірному напрямку. З сезону 2021/22Жордан Гальтьє увійшов в штаб головного тренера першої команди “Аяччо” Олів’е Панталоні. Між двома тренерами склалися дуже теплі відносини. Панталоні приділяє багато уваги до навчання Жордана і передає йому свої знання.

“Щодо тактичного аспекту, то я відповідаю за спостереження за суперниками та відеомонтажі для гравців. Щодня з фізичним тренером Томом Фрером ми створюємо та оживляємо перші два процеси підготовка сесії відповідно до очікувань Олів'є. Потім він бере на себе тактичну частину, часто в кінці сесії. В іншому випадку це класична роль асистента. Коли я прийшла в штаб, мені сказали: «Найгірше нічого не говорити». Тому я інколи кидаю Олів’є пару слів під час матчів, про суперника, про мої відчуття”.

Жордан Гальтьє багато дивиться матчів різних чемпіонатів. Коли його батько працював в “Ліллі”, він слідкував за кожним рухом команди. В нього не має конкретної моделі, котра б надихала. Він слідкує за Гвардіолою, за Антоніо Конте. Жордану дуже подобається Дієго Сімеоне. З батьком Жордан спілкується не дуже часто, бо обидва мають купу роботи. Інколи вони бачаться лише раз на рік. Віч на віч вони мало обговорюють футбол, бо можуть говорити про це весь день, тому обмежують. В телефонному режимі дискусії виникають раз на місяць, також не рідко обмінюються повідомленнями. СиниКарло Анчелотті чи Почеттіно працюють разом зі своїми батьками, для Жордана це не принципово. Він хоче досягнути всього сам. Якщо життя приведе його до роботи з батьком, то так і буде.

“Це особлива подія, яка така відбувається вперше. Я хочу, щоб Жордан мав свій власний шлях, свій власний аналіз, щоб він був незалежним. Звісно, буде почуття гордості. Це важливий момент у моєму житті і житті мого сина”, - сказав Крістоф Гальтьє перед матчем з “Аяччо”.

В останні декілька сезонів клуби все більше довіряють “своїм” тренерам. Жульен Стефан розпочинав з резервом, а потім очолив головну команду “Ренна” і навіть виграв з ними Кубок Франції, Франк Ес творець успіху “Ланса”, а Режи Ле Брі вдало розпочав сезон з “Лор’яном”. Можливо, через деякий час, Жордан Гальтьє, як його батько, очолить команду із Ліги 1, а може й ні. Життя непередбачене, але протистояння “Аяччо” - ПСЖ розпочинає красиву історію сина та батька у французькому чемпіонаті.