Григорій Козловський: «Якби наші з Павелком розмови виклали в інтернет, вони були б цікавішими за розмови Коломойського та Суркіса»

Президент «Руха» Григорій Козловський розказав, чому то критикує, то вихваляє главу УАФ Андрія Павелка.

- Історія відносин з Павелком дійсно непроста. Ми не завжди все публічно говоримо, в нас є телефони. Якби наші розмови хтось виклав в інтернет, вони були б цікавішими за розмови Ігоря Валерійовича (Коломойського - прим.) та Ігоря Михайловича (Суркіса - прим.). Повірте, там все було дуже гаряче. Зараз я розмовляю головою та серцем, а в тих розмовах - тільки серцем. Павелку я видавав такі тексти, які потрібно.

Коли всі ті історії діставали мене, я вимовлявся телефоном. Мені було достатньо сказати «Цар всього футболу», це стало апокаліпсисом в Будинку футболу України. Там була передреволюційна ситуація, ледь не кінець світу, всі бігали.

Львівський мир з Павелком тривав приблизно 4 місяці, а потім розпочалася історія зі стадіоном «Україна». Його закрили не тому, що це стадіон «Україна», а тому що Павелко, Костюченко та їхня злочинна організація під назвою УАФ хотіла нагнути Козловського. Хотіли загнати мене в зрозумілу їм історію чи поставити на коліна. Та ми ніколи ні перед ким на колінах не стояли, і стояти не будем.

Ми ніколи не претендували на стадіон «Україна», це арена «Карпат». Павелко приїхав за 3 дні до матчу відбору ЧС-2022 проти Боснії на «Арені Львів», він намагався зустрітися та помиритися. Я зібрав речі й поїхав в Моршин, там ми мали зустрітися з Садовим та губернатором Львівської області і поговорити про стадіон «Україна». Повинні були розіграти міжсобойчик: Павелко мав помахати пальцем та сказати «Но-но-но», а ми мали зробити вигляд, що настрашилися, а потім відкрити стадіон «Україна». Я переступив через себе, щоб повернути стадіон «Україна» в гру.

Але він знову одягнув корону (швидше, забув зняти), на цьому все й закінчилося. На третій день він дзвонив разів 3 та просив приїхати та переговорити, тому що це важливо для українського футболу та для нас. І ми дійсно сіли та добре поговорили. Він показав мені позитивні меседжі, я все зрозумів. В нас були моменти по дитячому футболу, інші моменти. Він сказав: «Все буде нормально. Гриша, не хвилюйся. Ми все виправимо, я тебе почую». Чому ні? Ти й з дружиною інколи сваришся. Походив, подув щоки, але заради правди, заради футболу - чому ні?

Потім мене затягнули на ту фотографію як бика на скотобій. Я знав, що всі буду гейтити мене та їздити по мені, але чому ні? Чому заради українського футболу не переступити?

Я пішов на такі кроки, щоб не робити хвилі, а шукати компроміс. Але й після цього у нас було декілька болючих розмов. Я намагався шукати діалог, хочу ділитися своїми ідеями, хочу повагу до людей, які вкладаються в українським футбол - тому й помирився.

- Більше коспромісу не буде? Це крапка?

- Одна мудра людина казала: «Ніколи не кажи ніколи». Але точно не в цьому випадку. Я сьогодні стільки наговорю, що ні в кого вже не буде бажання миритися, - сказав Козловський.