Леннокс vs Рой Джонс: бій за звання абсолюта у надважкій вазі, який міг би статися у 2003-му

Цей пост написаний користувачем Tribuna.com в рамках боксерського конкурсу «Вище пояса». Підтримайте його плюсами та коментарями.

***

У 2002 році чемпіон світу за версіями WBС, IBF та IBO у надважкій вазі Леннокс Льюїс нокаутував у 8-му раунді Майка Тайсона. Це був явно не найскладніший поєдинок у кар'єрі Льюїса, але точно найбільш гучний: британець отримав рекордний гонорар у розмірі 35 млн доларів (Флойд Мейвезер зараз би засміявся, але для 2002 року це були шалені гроші), а заради організації поєдинку закляті конкуренти HBO та Showtime вперше в історії об'єднали свої зусилля.

В очах фанатів боксу ні у кого не виникало сумнівів, що саме Леннокс - абсолютний чемпіон у хевівейті. Але формально це було не так, адже пояс WBA у Льюїса відсудив Дон Кінг, на той момент ним володів Джон Руїс. Оскільки поєдинок Льюїса і Руїса цікавив майже нікого, у скандального промоутера виникла нова ідея. Все літо та осінь 2002 року Кінг вів перемовини з колишнім чемпіоном у середній та суперсередній вазі і діючим абсолютним чемпіоном у напівважкій вазі Роєм Джонсом, намагаючись переконати його перейти у хевівейт і кинути виклик Руїсу.

Зрештою, у грудні того ж року Джонс прийняв пропозицію, яка гарантувала йому 10 мільйонів доларів і 60% доходів pay-per-view. Руїс дістав решту від прибутків платних трансляцій, однак не отримав жодних гарантованих грошей. Це власне дуже добре демонструє статус Джона Руїса у тодішньому дивізіоні, навіть не дивлячись на його титул.

Поєдинок відбувся 1 березня 2003 року. Незважаючи на те, що Джонс поступався Руїсу у зрості на 8 сантиметрів та був легшим на 13 кг (90 проти 103), він домінував протягом більшої частини бою. Джонс використовував свої кращі боксерські навички та швидкість рук на свою користь і застосовував своєчасні джеби та аперкоти проти Руїса, який був не в змозі завдати достатньої кількості ударів, влучивши лише 89 разів з 433 викинутих ударів, що становило посередні 21%. Після четвертого раунду від ударів Джонса у Руїса пішла кров з носа, що заважало Джону до кінця бою. Бій тривав усі 12 раундів і Рой Джонс здобув перемогу одноголосним рішенням суддів

Так Джонс став першим боксером з 1897 року, який виграв титул чемпіона світу спочатку у середній, а потім у надважкій вазі. Першим був британський боксер Боб Фітціммонс. Світ боксу був у захваті від цього досягнення Роя, а сам Джонс очолив рейтинг найкращих боксерів світу Pound For Pound. Однак не було зрозуміло, чи збирається американець продовжувати боксувати у хевівейті, чи він повернеться у напівважку вагу. В результаті WBA назвала Джонса «чемпіоном у відпустці» і дала йому час до 20 лютого 2004 року для захисту титулу. Тим часом WBC та IBF позбавили Роя чемпіонських титулів у напівважкій вазі. Як ми знаємо, Джонс зрештою повернувся у напівважку вагу 8 листопада 2003 року, щоб провести бій з Антоніо Тарвером, який завоював титули WBC та IBF у напівважкій вазі, які Джонс залишив вакантними.

***

А зараз ми трохи перепишемо історію та уявімо, що Рой Джонс вирішив продовжити кар'єру у надважкому дивізіоні. Найбільш очевидними варіантами для нього були б поєдинки проти Майка Тайсона або Евандера Холіфілда. Гучну афішу було б гарантовано, проте і Тайсон, і Холіфілд вже були дуже далекими від своїх найкращих кондицій. Але існує ще одна опція: бій за звання абсолютного чемпіона світу у надважкій вазі проти Леннокса Льюїса. Увага всього світу, зустріч двох чемпіонів з десятки Паунду (Льюїс 9-ий, Джонс 1-ий), величезні гонорари, крок до остаточного безсмертя своєї спортивної спадщини: такий бій міг запропонувати все це.

Божевілля? Так, але і сам факт переходу Джонса у хевівейт теж був ним. Тим паче, кілька чинників навіть значно спрощують організацію цього бою: обидва боксери на контракті у HBO, а гарантований величезний гонорар точно змотивує Леннокса знову вийти на ринг, адже Льюїс після зароблених 35 млн доларів у бою з Тайсоном не надто горів бажанням боксувати проти Кріса Берда, Кірка Джонсона або Віталія Кличка за 6-7 млн доларів. За поєдинок Льюїс - Джонс обидва чемпіони точно отримали б не менші гонорари ніж у бою Льюїс - Тайсон. А ще Леннокс точно вийде у ринг у своїй найкращій формі, а не з зайвою вагою як у першому бою проти Хасима Рахмана.

Всі сторони задоволені, контракти на бій у кінці серпня 2003 року підписані, HBO ставить поєдинок на pay-per-view та вже у передчутті рекордних продажів. Які ж характеристики будуть у боксерів на момент виходу на ринг?

Леннокс Льюїс (40-2-1, 31 КО):

• Вік: 37 років;
• Зріст: 196 см;
• Розмах рук: 213 см;
• Вага: 110 кг.

Рой Джонс (48-1, 38 КО):

• Вік: 34 роки;
• Зріст: 180 см;
• Розмах рук: 188 см;
• Вага: 92 кг.

За антропометрією перевага Льюїса просто шалена, але проти такого майстра, як Джонс, це може і не допомогти, якщо бути важким та повільним. Тому британець матиме вагу на кілька кілограмів меншу, ніж у останніх своїх боях.

Знаменита арена Madison Square Garden готова до початку бою, який мав побачити кожен - у залі жодного вільного місця, а боксери вже на ринзі.

Коментатори Ларрі Мерчант та Джим Лемплі обговорюють, що перемога Джонса над Льюїсом буде навіть гучнішою ніж перемога Формана над Мурером, коли Біг Джордж став чемпіоном світу у 45 років.

Майкл Баффер представляє чемпіонів, підкреслюючи, що насправді обидва боксери і не потребують представлення, і звісно ж заводить глядачів своїм легендарним «Let's Get Ready to the Rumble!»

Перший раунд проходить доволі спокійно. Джонс, хоч і не такий швидкий яким був у наппівважкому дивізіоні, все одно ухиляється від джеба британця, а Льюїс виглядає трохи скованим - все ж річна перерва після бою з Тайсоном дається взнаки. Обережний та рівний раунд.

У другому раунді Джонс активізується, стає очевидним, що Ленноксу важкувато встигати за суперником. Рой багато фінтить і ніяк не дає британцю добряче прицілитися - ба більше, кілька разів вдало розриває дистанцію та влучає у корпус та голову Льюїса.

Третій раунд - здається, у Льюїса проблеми. Він іде вперед, викидає серії ударів, але Джонс вдало ухиляється або принаймні амортизує ці удари. При цьому сам Рой встигає контратакувати, і хоча ці удари не можуть потрясти Леннокса, але це точно відображається на суддівських записках. Неофіційний суддя НВО Харольд Ледерман взагалі віддає Джонсу всі три раунди.

У перерві Еммануель Стюарт просить Леннокса наносити апперкот у той момент, коли Джонс підсаджується під його джеб, а також краще користуватися своєю перевагою в габаритах - трошки брудної роботи на близькій дистанції не завадить.

Наступні три раунди проходять у подібному ключі: Льюїс працює двійками-трійками та намагається спіймати Джонса апперкотом, поки що безуспішно. Коли Рой проникає на ближню дистанцію, британець жорстко зустрічає його у клінчах та навалюється на суперника, незабуваючи про роботу по корпусу. Глядачі освистують Леннокса у цих ситуаціях, але це приносить результат - Джонс вже не такий швидкий на ногах.

В кінці сьомого раунду Льюїсу вперше за бій вдається затиснути Джонса у кутку: Рой блокує більшість ударів рукавицями, але під час спроби контратакувати пропускає лівий боковий та опиняється у нокдауні. Джонс встає на рахунок «сім», і майже одразу ж лунає гонг.

Майже весь восьмий раунд Джонс проводить у захисті, практично не атакуючи. Але і атаки британця при цьому не досягають успіху через відмінні рефлекси суперника. Американець помічає, що Льюїс починає втомлюватися від частих промахів, і активізується в дев'ятому раунді. Джонсу записує на свій рахунок кілька гарних влучань. Леннокс показує, що викидатиме джеб і коли Рой починає присідати, йому в голову прилітає важкий аперкот Льюїса - той самий, про який просив Емануель Стюарт. Джонс важко встає на рахунок «десять», але рефері зупиняє бій. Льюїс перемагає нокаутом у 9-му раунді.

У післяматчовому інтерв'ю обидва боксери висловлюють вдячність один одному. Рой каже, що всім задоволений, навіть не дивлячись на поразку, адже справжні воїни не відмовляються від таких поєдинків. Тепер він планує відпочити та повернутися у напівважку вагу. А Льюїс оголошує, що бажає провести ще один бій у грудні 2003 року та завершити кар'єру. Суперником може бути Кірк Джонс або Віталій Кличко, який в андеркарті як раз переміг Седріка Босвелла нокаутом у 5-му раунді.

P.S. А тиждень потому Дон Кінг знову відсудив у Льюїса пояс WBA, бо його улюбленець Джон Руїс щось давно сидить без титула. Маячня? Так, але не тоді, коли ти Дон Кінг.