«Вегас» виграв Кубок Стенлі: закрив серію нищівною перемогою над «Флоридою» у 5-му матчі

Штат Флорида і в НБА, і в НХЛ з різницею в один день програв фінальну серію на виїзді у п’ятому матчі. Але «Хіт» ну точно не виглядали настільки жалюгідно, як «пантери». Мабуть, у культурі франшизи «Флориди» з’являється традиція програвати фінал без шансів - у 1996 зірковий «Колорадо» взагалі влаштував їм свіп.

9:3 на користь «Вегаса» у п’ятому матчі - це реально аномалія. Але вона підтверждує дуже велику перевагу «Голден Найтс» у фіналі. Сумарний рахунок за шайбами не може не вразити - 26:12. А також 6:0 за голами у більшості. Це при тому, що спецбригади «Флориди» апріорі оцінювали краще, ніж у суперника.

Коли стало відомо, що Метью Ткачук пропускає п’ятий матч через травму (парубок, який всіх хотів зламати, сам, схоже, виявився жертвою хіта з боку хлопця з колоритним ім’ям Кіган Колесар), то можна було ставити хрест на «Флориді». Для юкі ця фінальна серія не стала зірковим часом. Він більше психував і хітував, ніж грав, набрав 50 хвилин штрафного часу, але хоча б виграв для команди третій матч, в якому перевів гру в овертайм своїм голом (також був асист на першу шайбу), а потім заскрінив Едіна Хілла під час переможного кидка Верхаге в овертаймі. Без нього «пантери» повністю перетворилися на кошенят, яких, вибачте, просто пикою в лайно тикали. Де там воротар-претендент на «Конн Смайт Трофі» під номером 72 був?

«Вегасу» не вистачило лише завершити фінальну серію за чотири матчі, щоб назвати її ідеальною. Так і мало бути, але «Флорида» і окремо Ткачук навіть зробили послугу - «золоті лицарі» отримали Кубок Стенлі на очах своїх вболівальників.

Дуже схоже, що особливі почуття були у головного тренера «Вегаса» Брюса Кессіді. «Бостон», який звільнив його у міжсезоння, встановив історичні рекорди регулярки, але плей-оф для «ведмедиків» закінчився в першому раунді. Кессіді ж продемонстрував колишній команді, як можна впевнено пройти регулярку (найкраща команда Заходу) і зберегти сили на плей-оф. «Вегас» виграв Кубок Стенлі з балансом 16-6, який далекий від рекордів, але натякає, що жодних насправді кризових моментів у цієї команди в плей-оф не було. І так, Кессіді також показав «Бостону», як закривати серію проти «Флориди», коли ти передуєш 3-1 у серії.

Можна і навіть треба сказати про особливі відчуття Джонатана Маршессо, Райллі Сміта, Вільяма Карлссона, Вілла Кар’є, Шея Теодора і Брейдена Макнебба. Вони програли фінальну серію 5 років тому, але тепер дісталися трофею. Краще б тоді виграли, тому що той Кубок Стенлі відійшов «Вашингтону» з його ганебним капітаном під номером 8, який і досі не вирішив - він у цивілізації, де народжує своїх дітей чи все ж таки за свою країну-потвору?

Якщо вже згадувати той фінал-2018, то відразу постає постать Чендлера… ні, не Бінга. Чендлер Стівенсон 5 років тому грав за «Вашингтон» і підіймав Кубок Стенлі саме на цій арені. Тоді він був просто чекером, який багато б’ється і виконує всю чорнову роботу. Зараз Чендлер Стівенсон - це вправний центр для другої ланки, для якого 10+10 у цьому плей-оф не є якимось оверперфомансом ноунейма.

Додатковим привітом для «Флориди» стало вручення «Конн Смайт Трофі» Джонатану Маршессо, якого «пантери» не захищали на драфті розширення і, рахуйте, просто віддали «Вегасу» 6 років тому. Маршессо набрав 13+12, закинув чотири шайби у фіналі і став найкращим снайпером плей-оф разом з Леоном Драйзайтлем.

Точно не менше за Маршессо нагороду МВП плей-оф заслуговували капітан Марк Стоун і Джек Айкел. Стоун - вже кілька років як один з найкращих двосторонніх форвардів ліги, лідер роздягальні, який набрав 11+13 у плей-оф і зробив хет-трик у матчі №5 фіналу. Айкел - другий номер Драфта-2015, де першим був Коннор Макдевід. Він лише зараз дебютував у плей-оф і відразу довів, що поза «Баффало» є не примхливою примадоною, яка думає тільки про особисту статистику, а лідером атаки чемпіона. Айкел виявився найкращим бомбардиром плей-оф (6+20), дуже багато працював і був справді сталевим - продовжував гру і після максимального жорсткого хіта з боку Ткачука, і коли шайба влучала ледь не в скроню.

Як і рік тому, переможець Кубка Стенлі довів - не треба вам задля великих досягнень сильний або зірковий воротар. «Колорадо»-2022 пройшов плей-оф з балансом 16-4 з Дарсі Кемпером, який грав на рівні нижче посереднього. Едін Хілл - у найкращому випадку третій за рангом голтендер «Вегаса», який став стартером лише під час серії другого раунду проти «Едмонтона». Але партнери ж допомагали - у фінальній серії «Голден Найтс» заблокували ледь не вдвічі більше кидків, ніж суперник.

«Вегас» впевнено можна назвати унікумом. Команда в перший ж сезон дісталася фіналу і зрозуміла, що треба йти за Кубком вже зараз. Були помилки, були два програних фінали конференції, був минулорічний сезон без плей-оф і зірковий снайпер Макс Пачіоретті, якого віддали «Кароліні» у міжсезоння-2022 безкоштовно, тому що треба було вписатися під стелю зарплат. Але ось він - Кубок Стенлі. За шість років існування «Вегаса» успішніше невадців була тільки «Тампа». На Заході - нікого.

Власник «Вегаса» Білл Фолі у серпні 2017 року публічно сказав, що хоче виграти Кубок Стенлі за шість років. Цілі досягнуто. Швидше «Вегаса» з команд з драфтів розширення Кубок Стенлі вигравав тільки «Едмонтон», якого вів Найвеличніший Вейн Грецькі - 5 років.

«Вегас» продовжив тенденцію нових володарів Кубка Стенлі, яка з’явилася десь з часів введення стелі зарплат у сезоні-2005/2006. Раніше вперше трофей вдалося виграти «Кароліні» (2006), «Анахайму» (2007), «Лос-Анджелесу» (2012), «Вашингтону» (2018) і «Сент-Луїсу» (2019).

В цілому, можна згадати, що нинішній плей-оф був одним з найгірших в історії. Перемогла роботизована команда без суперзірок. Фінал виявився не конкурентим. А усі круті сюжети залишилися десь у районі першого раунду.

Насправді, у одній зі своїх серій зразка 1999 року «Сімпсони» показали просто Кубок Стенлі, який опинився у Лас-Вегасі, а не трофей в руках команди з цього міста. Це якраз нормально. Кубок Стенлі завжди присутній на заходах, які вже більше 15 років НХЛ проводить у Місті гріхів. «Сімпсони» багато чого вгадали, але тут просто співпадіння.

Фото: НХЛ