Петракова немає ким замінити? Ось 10 кандидатів на будь-який смак та бюджет
Олександр Сажко показує, що варіантів вистачає.
Один з найнезрозуміліших наслідків роботи Олександра Петракова в збірній України, це питання, яке виникає в багатьох вболівальників: якщо не Петраков, то хто? Він і зручний для УАФ, і грошей небагато просить, і не сильно жаліється на купу проблем, які доводиться долати, працюючи в збірній.
Таке формулювання питання виглядає максимально дивним, бо в українському футболі є декілька десятків тренерів, які б так само як Петраков могли б легко не вийти на Чемпіонат світу та з групи Ліги Націй. І ще декілька, які цілком мали б шанс зіграти краще та повернути обставини на свій бік.
В Україні немає жодного елітного тренера. І робота в національній збірній для будь-кого з кандидатів – величезна честь та вершина кар`єри. Точно не варто говорити, що неможливо знайти кандидата, який буде як мінімум не гірше Петракова, навіть враховуючи можливі проблеми з фінансовим питанням.
Навіть сумісництво до кінця сезону не виглядає великою перепоною, бо до літа збірна України зіграє всього два матчі з 9-денним збором в березні. Не такий і великий проміжок часу, щоб відірватись від клубних справ. Фактично в наступні 8 місяців, до вікна збірних в червні, роботи буде мінімум. Тому переманити тренера з будь-якого клубу УПЛ – не виглядає великою проблемою.
Ось 10 кандидатів по ступеню сумісності зі збірною, серед яких можна обрати тренера на будь-який смак: по бюджету, стилю, готовності працювати в першій команді та навіть вмінню комунікувати з оточенням. Справа за УАФ, чи готова вона попрацювати та підійти до вибору серйозно.
10. Олександр Шовковський
Дещо фантастичний варіант. Але чому б і ні? Шевченко також був темною конячкою, коли очолив збірну – і йому вдалось досягти непоганих результатів.
Шовковський єдиний, хто був в штабі двох останніх головних тренерів. Він чудово знає цю команду. Так, в нього не буде італійських помічників Шевченка, тому й називаємо варіант фантастичним та найменш ймовірним. Але він не є неможливим.
9. Юрій Вернидуб
Враховуючи якість гри «Кривбасу», Вернидуб може й не мати чинного контракту з клубом вже до кінця року. Інша справа, що й емоційний стан самого тренера, і його дуже простий стиль гри цілком може викликати в збірній повторення ситуації з Петраковим.
Чи може тренер будувати щось більше, ніж свій доволі простий футбол? Чи здатен працювати з гравцями калібру Зінченка? Питання, які залишають Вернидуба тільки на 9-й позиції.
8. Віктор Скрипник
Здається, що Скрипника буде найскладніше забрати з клубу з усіх тренерів УПЛ. Бо кликали його в «Ворсклу» під серйозний проєкт. Якщо вірити інсайдам, полтавський клуб чи не єдиний збільшив свій бюджет в порівнянні з минулим сезоном. І витратився на новачків спеціально під тренера.
До того ж Скрипник досить впертий у своєму баченні гри. Не так просто уявити збірну України, яка з цим набором виконавців грає схему 4-4-2 ромб без вінгерів. Так само як прямо зараз складно уявити, що тренер перейде на іншу схему, щоб підлаштуватися під склад.
Тому Скрипник лише 8-й в списку, але це не означає, що варіант з ним неможливий. Ви б точно хотіли побачити такий експеримент.
7. Валерій Кривенцов
Можливо, найнесподіваніший варіант в списку. Кривенцов проводить чудову роботу з «Металістом 1925» та точно робить команду значно кращою за її рівень виконавців. До того ж цей тренер не грає в бій-біжи та біцца-бороцца, а намагається ставити позиційний футбол з виходом з оборони в короткий пас, навіть коли не має відповідних гравців.
Дуже хочеться побачити Кривенцова в роботі зі складом, який здатен реалізувати його ідеї. Немає жодної гарантії, що вийде, але це експеримент, заради якого варто було б ризикнути.
6. Мирон Маркевич
Головне питання по Маркевичу – його вік та суттєва перерва в роботі. 6 років без практики – це дуже багато, коли тобі вже 71. Плюс Маркевич встиг багато з ким розсваритись, особливо з «Динамо». Непросто буде налагодити такі стосунки, коли в збірній стільки гравців київського клубу.
Але все одно Маркевич не виглядає неможливим варіантом, хоч і точно не є оптимальним вибором. Ба більше, а ви впевнені, що в нього вийшло б з цією командою гірше, ніж в Петракова?
5. Руслан Ротань
Досить велика частина гравців національної команди пройшла через молодіжку Ротаня, а з рештою він сам виступав ще гравцем. Руслан вже давно в системі національних збірних та знає ситуацію з середини. Плюс за стилем він може бути цікавішим для збірної за Петракова.
З іншого боку стоїть відсутність досвіду робити з дорослими командами та сумнівність досягнень з молодіжкою. У виході на Євро немає нічого фантастичного (кількість учасників розширили та опосередковано допомогла дискваліфікація Росії), до цього результати взагалі не вражали.
Хоча молодіжку як раз і не варто розцінювати за результатами. Тому, якщо УАФ захоче знайомий, безпечний та бюджетний варіант – це Ротань.
4. Андрій Шевченко
Не настільки фантастично, як здається на перший погляд. До того ж якось дивно збіглись остаточний розрив контракта з «Дженоа» та необхідність збірної України в новому тренері.
Головне питання по Шевченку – гроші та доступність його старого штабу. Зараз його запит точно не буде таким великим, тому це, здається, можна вирішити. Набагато складніше повернути помічників. Той же Малдера вже працює в «Брайтоні».
Але ж ви б також хотіли б побачити, на що здатен Шевченко без італійців та в нових умовах? Та і Павелку було б вигідно помиритись з кумом та повернути того в збірну, враховуючи, що Шевченко був би не проти претендувати на посаду президента УАФ. Чому б не зайняти його іншими справами?
3. Юрій Максимов
Максимов досвічений тренер, який суттєво та швидко покращував майже кожну команду в якій працював. Його робота в «Ворсклі» взагалі варта окремої відзнаки, бо тренер витягнув клуб з зони вильоту в єврокубки.
Саме тому його несподівана заміна на Скрипника виглядала настільки несправедливою. Можливо, якби Максимову такими пачками підписували гравців, то він би й уникнув проблем з кваліфікацією єврокубків.
Максимов виглядає людиною, яка може працювати з будь-яким складом та підлаштовуватись під його якості. Хоч і питання складності характеру тренера все ж таки існує. Тому він і нижче наступного кандидата.
2. Роман Григорчук
Зараз Григорчук виглядає ледь не ідеальним бюджетним варіантом для збірної України. В «Чорноморці» тренеру доводиться вигадувати велосипед зі складом, рівень якого навіть для цієї УПЛ виглядає жахливим. І команда зовсім не безнадійна. Але таке виживання – це марнування таланту тренера.
У звичайний час Григорчук навряд був би одним з головних кандидатів на збірну, але зараз його хочеться там бачити ледь не найбільше. За виключенням останнього кандидата.
1. Сергій Ребров
Всі хочуть бачити Реброва в збірній. Але в нього контракт з «Аль-Айном». І якщо домовитись з клубом УПЛ про сумісництво або навіть розрив контракту навряд буде складно для більшості тренерів, то з шейхами все не так просто.
Проте Ребров – це тренер, якого точно варто чекати, навіть ціною тимчасового умовного Петракова або Ротаня, які закриють матчі до закінчення контракта українця влітку 2023-го.
Фото: Іван Родітєлєв; УАФ.
