Дует Шевченка та Реброва – найкращий в історії України: розривали в «Динамо» 90-х, а тепер – знову разом
Намагаються зробити кращим український футбол.
Андрій Шевченко і Сергій Ребров – раніше це був яскравий дует двох зірок футболу на полі. Тепер це тандем двох менеджерів. Шевченко робить перші кроки в якості президента УАФ, а Ребров намагається вивести національну команду на Євро та вибудувати вертикаль роботи збірних, займаючи посаду віцепрезидента УАФ.
Розповідаємо, як уродженець села Двірківщина та хлопець з Горлівки сформували свою дрім-тім.
Вперше разом зіграли в матчі проти «Шахтаря» в Донецьку
Ребров (зараз 49 років – прим. Tribuna.com) на два роки старший за Шевченка. Він ще застав вищу лігу СРСР – почав 17-річним грати в «Шахтарі» під керівництвом Валерія Яремченка. Навіть забив у ворота «Динамо». Кияни той матч виграли, але перспективного тінейджера взяли на замітку і запросили до себе вже в перші роки незалежності України.
«Коли мене покликали в «Динамо», сказав тренеру: «Як ви вирішите, так і буде». Не думаю, що йому хотілося мене відпускати, але Валерій Іванович пішов мені назустріч. Розумів, що у Києві в мене більше шансів розкритися, вирости у професійному плані», – пояснював Ребров.
Трансфер нападника обійшовся киянам у 150 тисяч доларів, якщо вірити словам колишнього президента «Динамо» Віктора Безверхого. На Сергія чекала непроста адаптація в Києві, важка травма та відновлення.
«Операція була складною – пошкодив хрящ у коліні. Хірурги все прочистили, але не бралися прогнозувати, коли виросте новий хрящ. А без нього бігати не міг, чекав пів року, лікувався у Німеччині. Там деякі лікарі говорили, що з такими травмами важко повноцінно рухатись», – згадував Сергій.
В цей час юний Шевченко став найкращим бомбардиром «Динамо-2» з 12 м’ячами. Віктор Леоненко ще був основним нападником в «Динамо», але Йожеф Сабо вже почав давати шанс молодим талантам.
8 листопада 1994 року в Донецьку в матчі проти «Шахтаря» відбувся не лише дебют 18-річного Шевченка за першу команду киян. Саме тоді Андрій вперше зіграв разом з Сергієм. Ребров вийшов у старті, а дебютант замінив грузина Джишкаріані.
Сабо більше довіряв Андрієві. Спочатку вони частіше змінювали один одного, ніж грали одночасно на полі. Все змінилося з поверненням в «Динамо» Валерія Лобановського.
«Всім відомими Шевченком та Ребровим вони стали завдяки Лобановському»
Сезон 1994/1995 – перший спільний для майбутнього супердуету. «Динамо» пройшло кваліфікацію до групового турніру Ліги чемпіонів, але потрапило в «шубний» скандал. Команду зняли з розіграшу ЛЧ і дискваліфіковували на наступні три роки, а Шевченко з Ребровим могли більше й не зіграти в парі. Андрія хотіла підписати владикавказька «Аланія», але «Динамо» вдалося зберегти склад. Дискваліфікацію скоротили до одного року.
«Обидва вибухові, швидкісні, чудово доповнювали один одного, але майбутні зірки футболу в них ще не вгадувалися, – говорив Микола Павлов, який працював тоді начальником команди. – Всім відомими Шевченком та Ребровим вони стали завдяки Лобановському і лише йому».
Спільна історія Лобановського, Шевченка та Реброва в «Динамо» не була тривалою – всього два з половиною роки (з січня 1997-го до травня 1999-го, – прим. Tribuna.com). Але цей дует форвардів називали ледь не кращим в Європі. Тоді навіть жартували: «Чому Ребров та Шевченко так гарно грають у нападі? Бо вони один одному пасують!»
Ось як їхній феномен пояснював сам Лобановський.
«Чому зараз багато клубів хочуть запросити Реброва та Шевченка? Тому що вони грають у сучасніший футбол, ніж зірки. Андрій вміє оборонятися, зіграти в середині, в атаці, гостро працює, беручи гру на себе. Він наближається до універсала».
Президент «Динамо» Ігор Суркіс одного разу розповів історію, як Віктор Леоненко поводився з молодими Сергієм та Андрієм.
«Пам'ятаю, Вітя після тренування заходить в автобус. Сидять Шевченко, Ребров – зовсім молоденькі хлопці. Він їм каже: «Так, ви між собою вирішіть, хто гратиме – Вітя повернувся». Лобан це почув. Поставив Вітю з «Вердером» у товариському матчі – 2:2 ми зіграли. Вітя забив два м'ячі. Більше ми його на полі не бачили.
Шевченко і Ребров стали тими, ким вони стали, не просто так. Я особисто бачив, як після закінчення тренувань вони залишалися на полі і працювали по півтори-дві години. Їм світло вимикали, а вони продовжували бити по воротах! Тому вони і стали зірками».
«Мене лякає, що можливості київських нападників занадто високі»
Вже в 1997 році Шевченко з Ребровим розривали на двох так, що тренер ПСВ Дік Адвокат напередодні матчів з «Динамо» в Лізі чемпіонів зізнавався: «Мене лякає, що можливості київських нападників занадто високі».
Адвокат зміг побачити завтрашній день. В Ейндховені «Динамо» виграло з рахунком 3:1 з переможним м'ячем Реброва і третім голом Шевченка. У повторній зустрічі тандем форвардів знову організував гол: передача Андрія та удар Сергія.
Матчі з «Барселоною» взагалі стали шедевральними. Тільки гляньте на відео тих часів – така ностальгія бере за душу. Ще зовсім молоді Шева та Реброва стоять в центральному колі і готуються розіграти м’яч. Такі різні – фізично, стилістично – але разом неймовірно вбивчий дует.
В Києві Сергій поклав гол-красень – забив з гострого кута на початку матчу. В Барселоні був хет-трик Шевченка і ще один гол Реброва. Фантастика! Далі чвертьфінал з «Ювентусом», який зупинив поступ киян.
Наступного сезону «Динамо» дійшло до півфіналу Ліги чемпіонів і як ніколи було близьким до виграшу трофея, але трапилася «Баварія». Це була вершина третьої команди Лобановського і цього фантастичного дуету. Більшого в парі вони досягнути вже не змогли.
Зв'язка розпалася. Шевченко поїхав в «Мілан», де став зіркою і досягнув шаленого успіху. Ребров приєднався до лондонського «Тоттенгема», де провалився. Андрій і Сергій ще грали разом у збірній України. Обидва стали частиною команди, яка досягла чвертьфіналу ЧС-2006 в Німеччині. Але тієї хімії та обопільної гри, як в «Динамо» кінця 90-х, вони вже не показували.
Ребров був тренером Шевченка в збірній і «Динамо»
Шевченко і Ребров поверталися в «Динамо», але розминулися в часі буквально на рік і вже не грали разом. Сергій пішов з команди у 2008 році, Андрій повернувся догравати в Київ у 2009-му.
Але події розвивалися так, що скоро вони знову почали працювати разом – вже в нових ролях. 20 липня 2009 року Сергій оголосив про завершення кар'єри і цього ж дня став асистентом тренера дубля киян. Згодом молодий тренер пішов на підвищення – працював помічником у штабі Юрія Калитвинцева у збірній України. Паралельно був асистентом в Юрія Сьоміна та Олега Блохіна у першій команді «Динамо».
Тобто Ребров деякий час працював з Шевченком як тренер. Втім, про цей період відомо небагато закулісних деталей. Андрій завершив кар’єру у 2012 році. Великий дует перетинався на полі в товариських та виставкових матчах. Як ось на благодійному матчі Game4Ukraine, де дві легенди знову зіграли разом за одну команду.
Обидва ексгравці розвивали свої тренерські кар’єри і завжди з великою повагою говорили один про одного. Наприклад, в Реброва, який тренував «Ференцварош», запитали, чи правда, що він хоче стати тренером збірної України та піде туди, якщо його покличуть.
«Андрій Шевченко – один з моїх найкращих друзів. Ви можете собі уявити, щоб я з ним так вчинив і встромив йому ніж у спину? Як я міг стати кандидатом на його місце, поки Шевченко там працює?» – сказав Ребров в розмові з «Nemzeti Sport».
А коли тренер вже очолив збірну України, то Шевченко публічно його підтримував і вітав з перемогами.
«Чудова гра та характер нашої збірної. Заслужена перемога після неймовірного камбеку у другому таймі. Вітаю нашого тренера, Сергія Реброва, з його чудовим дебютом та з першою з майбутніх перемог!» – написав Шевченко у своїх соцмережах після зустрічі з Північною Македонією.
Сергій Станіславович відповів у коментарях: «Дякую, друже!»
Тепер Ребров підтримав Шевченка перед його обранням в УАФ.
«Якщо він керуватиме нашим футболом, я вважаю, що це буде добре для всіх. Це та людина, з якою можна спілкуватися та порозумітися. Зі свого боку я підтримуватиму Миколайовича і зроблю все, щоб допомогти».
З пропозиції Шевченка конгрес УАФ обрав Реброва віцепрезидентом асоціації. Одне з його завдань – це побудова вертикалі збірних в Україні.
Джеррард: «Шевченко і Ребров, можливо, були найсильнішим дуетом у світі на той час»
Минулого року британське видання FourFourTwo склало рейтинг найбільш знакових команд в історії Ліги чемпіонів, які класно грали, але не змогли виграти трофей. Київське «Динамо» зразка сезону 1998/1999 зайняло в списку 13 місце. Автор Марк Уайт особливо захоплюється вбивчим дуетом киян Ребров – Шевченко.
«Носії англійської мови тільки почали вчитися вимовляти слово «ДИ-НА-МО», тож уявіть собі їхній шок, коли вони дізналися, що Сергій Ребров та Андрій Шевченко ховаються у Східній Європі.
Це був один із найбільш смертоносних ударних дуетів сучасності, доповнений навісами майбутньої зірки «Мілана» Кахи Каладзе та майбутнім захисником «Арсенала» Олегом Лужним. Вони вийшли до півфіналу Ліги чемпіонів у 1999 році і грали чудово, прибравши з дороги мадридський «Реал».
А видання Squawka внесла Шевченка і Реброва у список найкращих атакувальних дуетів в історії світового футболу. Там топова компанія: Іан Раш і Кенні Далгліш з «Ліверпуля», Дель П'єро і Трезеге з «Ювентуса», Рауль і Фернандо Морієнтес з «Реала», Тьєррі Анрі і Денніс Бергкамп з «Арсенала» та інші.
«Їх було практично неможливо зупинити разом у київському «Динамо». За їхньої допомоги клуб зміг дійти до півфіналу Ліги чемпіонів у сезоні 98/99, де програв «Баварії». Вони допомогли киянам виграти п’ять титулів чемпіона України поспіль, перш ніж Шевченко підписав контракт з «Міланом» у 1999 році».
Українці вражали не лише іноземних журналістів та вболівальників, але і своїх суперників на полі. Легенда «Ліверпуля» Стівен Джеррард дебютував за збірну Англії в матчі проти України на «Вемблі». У своїй автобіографії він не шкодував компліментів для двох зіркових українців.
«Українці були технічнішими за нас, їхні нападники – Андрій Шевченко та Сергій Ребров – сильно виділялися на тлі інших. Вони на той час були, можливо, найсильнішим дуетом у світі. Кіган казав нам, що вони небезпечні, коли ми дивилися записи їхніх ігор.
Ця парочка постійно тримала в напрузі Саутгейта, Адамса і Кемпбела, тому мені доводилося частенько допомагати їм. Шевченко та Ребров були дуже крутими, чудово тримали м'яч, особливо Андрій. Коли я опинявся поруч із ними, треба було бути дуже обережним. Вони могли лише кількома дотиками залишити тебе у дурнях».
Ребров: «Віддавав дуже багато передач Андрієві»
А тепер подивимося, що Шевченко та Ребров говорили один про одного. Коли в Італії Андрія запитали, хто є найкращим українським гравцем, з яким йому доводилося грати, той відповів без вагань.
«Це найлегше питання, яке ви можете мені поставити – Сергій Ребров. Сумнівів немає», – сказав Шевченко в розмові з Football Italia.
Сергій відповів Андрієві взаємністю, коли його запитали про найсильнішого футболіста, з яким йому доводилось грати.
«Напевно, це тільки Андрій Шевченко, з яким я дійсно відчував себе дуже впевнено», – сказав Ребров в ефірі ютуб-каналу Взбірна.
Він також пояснив, в чому полягала відмінність між ним та Андрієм.
«Ми товаришували, розуміли один одного з півслова. Хоча це дуже складно, щоб форварди були хорошими партнерами. Кожен хоче забити і бути першим. Але, на щастя, я, напевно, був більше командним гравцем. Мені неважливо було, скільки я заб'ю. Я віддавав дуже багато передач Андрію. І я радий, що у нас було порозуміння. У нас багато виходило на полі. Ми досі дружимо і часто зустрічаємося», – розповідав Ребров в інтерв’ю каналу «Футбол» у 2015 році, коли тренував «Динамо».
Через п’ять років Ребров з великим успіхом тренував угорський «Ференцварош» і грав з «Динамо» в Лізі чемпіонів. В розмові з сайтом УЄФА знову пригадав свої виступи за киян з Шевченком.
«Не можу сказати, що було зовсім легко. Звичайно, іноді сварилися на полі, але поза його межами ми завжди були хорошими друзями. Багато часу проводили разом, у компаніях. Напевно, через це ми розуміли добре один одного і чудово взаємодіяли на полі.
Я трохи іншого плану нападник. Я навіть більше любив асистувати. Звичайно, мені подобалося забивати м'ячі, кожен гравець любить це робити. Але я величезне задоволення отримував від гольових, небезпечних передач. Мені це приносило іноді ще більше насолоди, ніж забитий м'яч.
У мене не було такої шаленої швидкості, як в Андрія. За рахунок цієї швидкості він мав перевагу перед захисниками. Не думаю, що йому не хотілося віддавати передачі чи він не отримував від цього задоволення. Просто, мабуть, це більше виходило в мене. Андрій міг більше взяти ініціативу, обіграти. Я більше намагався думати на полі та створити кращу ситуацію для своїх партнерів».
Зараз колишні футболісти також гармонійно доповнюють один одного. Шевченко давно став брендом зі світовим ім'ям – він ідеально підходить на роль з представницькими функціями. А Реброву краще вдається тренерська робота.
Рано чи пізно, обидва мали опинитися там, де є зараз. Час покаже чи зможуть вони повторити свій успіх, який колись мали разом на полі.
