Лідери у збірній на чемпіонаті світу - "середнячки" у клубах
Не всі футболісти, які є лідерами у клубах, із таких самим успіхом виступають у своїх збірних. Але є винятки.
Щоденна робота на тренуваннях з одноклубниками та регулярні матчі протягом тижня дозволяють гравцям показувати стабільні результати, чого не завжди вдається досягти в національних командах. Проте інколи все ж трапляються цікаві випадки, коли футболісти не надто яскраво виступають у своїх клубах, але виграють найбільші турніри зі збірними та навіть стають національними героями. Сьогодні ми розкажемо про футболістів, які у своїх збірних виступали набагато краще, ніж у клубах. Але є маленьке уточнення - ми хотіли б виокремити тільки тих гравців, які мають відношення до виступів саме на чемпіонатах світу.
Лукас Подольські - Німеччина
І розпочнемо нашу розповідь з німецького форварда Лукаса Подольські. Хочемо одразу зазначити – ми не вважаємо виступи Подольські у Баварії чи Арсеналі провальними. У Кельні він взагалі став місцевою легендою. Але вклад Лукаса в національну збірну Німеччини став настільки ваговим, що затьмарив практично усе, що він досяг на клубному рівні. Універсальний форвард провів за Бундестім 130 поєдинків, і це є третім показником в історії після Лотара Маттеуса та Мірослава Клозе. Також Польді посідає третє місце у списку найкращих бомбардирів в історії німецької збірної, хоча взагалі міг і не грати за Манншафт. Подольські мав можливість обрати збірну Польщі, але у 2003 році тренер «білих орлів» випалив таку фразу: «У нас у Польщі є чудові форварди. Навіщо мені брати нападника, який просто провів кілька непоганих зустрічей?»
У збірній Німеччини Подольські завжди досягав особистого успіху: то став наймолодшим у складі збірної на Євро-2004, то другим бомбардиром турніру на мундіалі у 2006-му році, то поставив рекорд за швидкістю польоту м'яча на чемпіонаті світу 2010-го. А у 2014 році Польді виграв найбільш важливий трофей - кубок світу. Цікаво, що Лукас ще не закінчив з футболом – форвард захищає кольори польського клубу «Гурнік».
Поль Погба - Франція
Наступна позиція у нашому списку досить неоднозначна, і багато хто з нею не погодиться, але все ж ми вирішили додати сюди одного епатажного французького футболіста. І це не Самуель Умтіті і навіть не Еммануель Петі, хоча якраз про хавбека зі своєрідною зачіскою ми думали розповісти також. Все ж таки Петі зірок з неба не хапав на клубному рівні, зате у стані «Ле Бльо» виграв Євро і чемпіонат світу, забивши навіть гол у фіналі мундіалю.
Ну що, трохи заінтригували вас? А відповідь проста – «заслужив» місце у нашому топі «стіляга» з важким характером Поль Погба. І поки не набігли в коментарі глядачі, яким не сподобалась наявність хавбека у цьому рейтингу, ми одразу скажемо – справа не у досягненнях Погба на клубному рівні, а саме у співвідношенні його таланту та його ставлення до гри у клубах. Так, з 12 по 16 роки Поль феєрив на футбольному полі в складі Ювентуса, але після переходу в Манчестер Юнайтед щось пішло не так. Постійні конфлікти, піжонська поведінка та інші фактори посприяли тому, що Поль втратив свій ігровий шарм. Але ось у збірній Франції – це справжній лідер команди і гравець екстра-класу. На чемпіонаті світу 2014 року Погба став найкращим молодим гравцем турніру, на домашньому Євро допоміг французам пробитися у фінал, а вже на мундіалі 18-го року демонстрував фантастичну гру та завоював зі своєю збірною золоті медалі.
Асамоа Гьян – Гана
Асамоа Гьян вважається одним із найбільш знакових гравців історії збірної Гани. Він виступав за свою збірну з 2003 по 2019 роки і є найкращим бомбардиром національної команди з 51-им голом у 107-ми матчах. Звичайно, всі пам’ятають його незабитий пенальті у чвертьфіналі проти Уругваю на африканському мундіалі, але на тому ж турнірі він забив три голи та показав відмінний результат і в інших змаганнях топ-рівня.
Гьян також забивав Німеччині та Португалії на чемпіонаті світу-2014, хоча Гана все ж не змогла вийти із групи. На клубному рівні Гьян досить скромно виступав в Удінезе, Ренні і Сандерленді, а потім розтратив свій потенціал в Еміратах і Китаї. За мірками європейського футболу його досягнення були досить скромними, хоча для своєї збірної Асамоа Гьян – справжня легенда. На чемпіонатах світу форвард зіграв у 11-ти поєдинках, в яких забив шість м’ячів та віддав три ассісти.
Гільєрмо Очоа та Джовані Дос Сантос - Мексика
«Другий Роналдіньо», якого вважали таким ж талановитим, як Ліонеля Мессі…Він дебютував у складі «Барселони» у 18-річному віці і подавав великі надії, але так і не зміг стати зіркою світового масштабу. Мова йде про мексиканця Джовані Дос Сантоса, який змінив декілька клубів у Європі, але в жодному з них не зміг реалізувати свій потенціал. А ось у збірній Дос Сантос завжди вражав своєю грою. Він виграв із Мексикою юнацький чемпіонат світу у 2005-му, три Кубки КОНКАКАФ та Олімпійські ігри в Лондоні. Також Джовані зіграв на трьох мундіалях, причому у 2010 та 14 роках запам’ятався хорошою грою в атаці, завдяки чому допоміг мексиканцям виходити у плей-оф турніру.
Ще один гравець збірної Мексики у нашому рейтингу – голкіпер Гільєрмо Очоа. Це, напевне, найкращий приклад того, наскільки воротар може яскраво та ексцентрично зіграти на великому міжнародному турнірі, причому не одному, але ось на клубному рівні виступати неоднозначно. Гільєрмо ніколи не грав у європейських топ-командах, зате на мундіалях постійно потрапляв у різноманітні рейтинги та символічні збірні. Зірковий час Очоа припав на мундіаль у Бразилії, де голкіпер демонстрував чудеса реакції, а Мексика мала всі шанси пробитися у чвертьфінал турніру, якби не дивовижний камбек голландців.
Мірослав Клозе – Німеччина
Лукас Подольські – не єдиний представник Німеччини у нашому рейтингу. Ми розуміємо, що поява ЦЬОГО легендарного футболіста може спричинити багато запитань, але даний гравець найбільше асоціюється якраз з міжнародним футболом, аніж із клубним. І мова піде, як ви вже могли здогадатися, про Мірослава Клозе. Звичайно, Міро завоював немало клубних трофеїв за свою кар’єру, але на передових ролях був хіба що декілька сезонів у складі «Вердера» та «Лаціо». А ось у збірній Німеччини форварду підкорилося набагато більше грандіозних досягнень. Клозе – другий футболіст по кількості зіграних матчів за Бундестім після Лотара Маттеуса і найкращий бомбардир збірної Німеччини за всю її історію. Але найбільше досягнення Міро – це звання найкращого бомбардира в історії чемпіонатів світу. Клозе зіграв на чотирьох мундіалях і забив 16-ть голів. Таке досягнення переплюнути буде надзвичайно важко. Окрім цього у доробку Мірослава безліч індивідуальних нагород у складі збірної Німеччини, що робить його одним із найбільш знакових гравців в історії чемпіонатів світу.
Фабіо Гроссо – Італія
До 23-х років цей футболіст виступав у клубах нижчих дивізіонів, після чого нічим яскравим не запам’ятався у складах Перуджі та Палермо. Але цей гравець став справжнім героєм на чемпіонаті світу 2006 року. Мова йде про лівого захисника збірної Італії Фабіо Гроссо, який на тому мундіалі зробив все можливе для того, щоб «Скуадра Адзурра» виграла кубок світу. В активі Гроссо вирішальний пенальті, зароблений у 1/8 фіналу проти Австралії у компенсований час, переможний гол у ворота Німеччини у півфіналі на 119-й хвилині, який став окрасою того турніру та вирішальний пенальті, реалізований у післяматчевій серії у фіналі проти Франції.
Після чемпіонату світу захисника підписав Інтер, але цей трансфер виявився невдалим як для футболіста, так і для клубу. Після сезону у складі «нерадзуррі» його чекали не більш успішні періоди в Ліоні та Ювентусі.
Клубна кар'єра Фабіо Гроссо вийшла відносно невдалою. У збірній він був справжнім героєм - і навіть після перемоги на чемпіонаті світу на високому рівні провів Євро-2008.
