Правила життя, у грі «один дотик»

 Правила гри були досить прості.

1. Один воротар - всі решта в полі.

2. Дозволялося не більше одного дотику до м'яча (Хоча уже з цього правила були виключення, і якщо ти приймав м'яч у повітрі, то міг робити їх безліч, доки він не торкнувся до землі).

3. Мінімальна відстань для удару залежала від віку учасників та розміру воріт.

4. На ворота спочатку ставав той, хто найгірше виконав передумову (зазвичай це була або чеканка м'яча, або потрапляння у штангу чи перекладину з відстані у 11 метрів). Згодом його міг змінити той, хто пробивав вище чи мимо, робив 2 або більше дотиків або від якого м'яч по тій чи іншій причині виходив за межі поля.

5. Гра велася до 5 пропущених голів кимось із гравців. Після цього він вибував з гри.

6. Останні двоє у серії пенальті розігрували перемогу.

Тепер трішки про те, що слід було робити, щоб дійти до фіналу.

1.  Зазвичай перемагали ті, хто менше забивав а більше скидував під удари. Так як більшість ударів були з центральної зони, то краще було ставати трішки на фланг. Але не під саму лінію, адже там можна було десь невдало обробити м'яч і стати на ворота.

2. На воротах можна було грати по всій невеликій зоні, а дистанція для удару зазвичай була хоча би метрів 11, тому слід було максимально близько ставати до того, хто буде бити, щоб він промахнувся.

3. Спершу слід було вивести з гри людей із самим кращим ударом. Адже з ними завжди важко грати. Тому їм створювалися моменти для ударів. Ніхто постійно не зможе попадати у ствір воріт. 

4. Грати без ударників важко, але тим цінніше не просазати, якщо ударник на воротах. Тоді слід забивати всі моменти. При достатній кількості гравців на полі, двоє ще ставали неподалік від штанг, щоб страхувати на випадок невлучного удару та вибити м'яч назад у поле, не давши йому вийти за лінію.

5. Коли вас залишилося троє, слід зкооперуватися з тим, хто грає слабше, і вибити сильнішого у пенальті гравця. Найчастіше це той, хто краще стоїть на воротах, і має шанс відбити більше, ніж відіб'єш ти. В такому разі його не можна випускати з воріт, або ж віддавати йому менш зручні передачі під удар, щоб він промахнувся і став на ворота.

6. В серії пенальті слід було сподіватися що ти просто непогано їх відбиваєш, або що суперник геть не вміє їх бити.

Бонус: всі ці ж моменти підходять для гри "САЛО." Тільки там всі удари слід наносити головою або бісіклетою. Щоправда там немає мінімальної відстані і забивати можна хоч з півметра.