Битва при Сен-Дені. Десять думок

Тим не менше, хочемо ми того, чи ні, а таймер невблаганно наближає вихід збірних України та Франції на ідеальний килим 80-тисячника "Стад де Франс". Мандраж, нервово підстрибують коліна, плутаються думки, пальці гарячково перебирають найріднішу "розу" - синьо-жовтий шалик. Таким є стан середньостатистичного українського вболівальника. Впізнали себе? А тепер уявіть, що коїться на душі тих 22 хлопців, яким належить відстоювати честь нації, а також гандикап у два м'ячі. Безперечно, вони професіонали. Це їх хліб насущний. Але, насамперед, вони такі ж люди, як і ми з вами, а отже уникнути перелічених вище ознак хвилювання їм не вдасться. Можна хіба що зробити спробу звести їх до мінімуму. "Страх - як вогонь. Якщо ти його контролюєш, він тебе зігріває. Якщо ні - спалює дотла", - сказав колись Віталій Кличко. Істинна правда!

Реалістичних варіантів розвитку подій не так вже й багато. Навряд чи при колосальній аудиторії, ще й тримаючи в голові п'ятничну ганьбу, французи гратимуть обережно, очікуючи з моря погоди. Найімовірніше, що вони вже з перших хвилин напосядуть на наші ворота, намагаючись втілити тактику бліцкригу. Для успішності камбеку швидкий гол надзвичайно потрібний. Витримати страшний за своєю силою шквал + знайти спосіб для того, щоб вжалити у відповідь. Один наш гол - і суперникам потрібно забивати аж чотири. Звісно, від обох тренерів можливі тактичні сюрпризи, однак скоріш за все, план баталії матиме саме такий вигляд.

Інформаційна стрічка розпечена коментарями учасників цього двобою, а також тих, хто симпатизує одним або іншим. Мессі зі своєю травмою? Роналду, який здійснить "візит дружби" у лігво Ібрагімовіча і Ко? Скандальні витівки Кварцяного? Постривайте, потім, не зараз. Тут і негайно нас усіх цікавить путівка на Мундіаль. У дрімучому сплетінні слів і прогнозів ваш автор відібрав топ-10, які максимально доповнять очікування від дуелі на "Стад де Франс".

Джібріль Сіссе, екс-форвард збірної Франції:Думаю, на Україну в Парижі чекає сюрприз. Я переконаний, що Дідьє Дешам вибере схему 4-4-2 з Жиру і Бензема на вістрі атаки.

Цілком розумні речі каже скандальний футболіст. Франції потрібно забивати як мінімум тричі, тож з одним форвардом тут ловити нічого. Жиру надійно прикрили в першому матчі, але все ж вмінням цього гравця зіграти на вістрі атаки Дешам не нехтуватиме. Бензема значно гостріше увійшов у гру в Києві, тож тепер його вихід з перших хвилин практично гарантований. Додайте до цього кадрові проблеми команди Фоменка в обороні - і отримаєте ту дозу оптимізму, якою живиться Сіссе.

Дідьє Дешам, головний тренер збірної Франції:Я поставлю у складі тих, хто краще підходить під модель гри. У нас багато варіантів, щоб замінити тих, хто розчарував. Шанси у нас є. Такі камбеки вже траплялися.

Знамениті подвиги "Депортіво" і "Барселони" в матчах з "Міланом" зігрівають серце сучасного футбольного Наполеона. Однак, як казав тренер-класик: "Это совсем другой турнир". А от людей, які не влаштовують Дешама, легко можна вичислити. Ветеран Ерік Абідаль - перший претендент на тренерський бан. У Києві він був важкуватим, з опікою Зозулі не впорався, тож очікуємо на появу дико талановитого Варана. Патріс Евра зіграв не краще, фірмові рейди гравця "МЮ" до чужого прапорця практично не запам'яталися. Більшого очікували від розрекламованого Поля Погба. Головний шанс, щоб забити, змарнував Насрі. Ну й Лоїк Ремі і близько не продемонстрував того прекрасного своєю непередбачуваністю маневрів футболу, до якого ми звикли у "Ньюкаслі". Все-таки "это совсем другой турнир" :)

Олег Саленко, експерт:Ми можемо дозволити собі не лізти вперед, а тримати м'яч, жорстко діяти в обороні і змушувати суперника побільше бігати. А з нашими краями гріх не скористатися вільними зонами французів. Так що наших контрвипадів може бути більше, ніж у Києві.

Америку Олег Анатолійович не відкрив, про гру від оборони вже написано. Залишається сподіватись, що наші контратаки будь розіграні якісніше, ніж на останніх хвилинах київського матчу, коли Безус запоров 100-відсоткову нагоду невдалим пасом. Спринтери у нас нівроку - Ярмоленко, Коноплянка, Зозуля, Шевчук - цим хлопцям тільки дай розігнатися!

Олів'є Жиру, форвард збірної Франції:Ми готові померти на полі заради можливості поїхати на турнір до Бразилії. Я засмучений результатом першого матчу, ми хочемо спокутувати свою провину.

Слова, які вичерпно символізують шалений настрій "Ле Бльо" на гру. Краще й не скажеш. Спробуй не "померти", якщо за кількадесят метрів тебе підганятиме 80-тисячна торсида. Це той випадок, коли такі гучні заяви - це не пуста бравада. Як гадаєте, чи залишить тепер Дешам у запасі свого форварда, який всіма молекулами тіла і душі рветься в бій?

Руді Гарсія, головний тренер "Роми":Мене турбує жахливий настрій навколо національної збірної. Всі пророкують Франції фіаско, але я продовжую вірити.

І справді. Ви помітили, як кардинально змінилася ситуація після першого матчу? Спершу шапками закидали нас. Тепер вже українці на коні, тож дозволяють собі певну зверхність до суперника. "Півники" там, "жабоїди". Не футболісти, звісно, таке кажуть, а вболівальники. Проте загальний настрій може передатися і самим гравцям збірної України, що дуже небезпечно своїми наслідками. Про це, зокрема, пише і один з провідних російських коментаторів.

Васілій Уткін, коментатор "НТВ-Плюс":Рахунок 2:0 ідеальний для першої гри. Він підштовхує до самообману; як видно навіть з розмов на конфі, хохли вже повелися всією душею...

Мені незрозуміло, чому цим коментарем так обурилася частина наших читачів. Авторитетний, нехай і дещо скандальний спец висловив абсолютно слушну застережливу думку. Невже слово "хохли" неприємне? То пригадайте, як часто кажете "москалі" чи "кацапи". Більше того, Уткін чітко відрізняє "українців" від "хохлів". Хочете зрозуміти різницю - читайте уважніше повну версію його коментаря. Зрештою, він сьогодні вболіватиме саме за Україну, про що також не забув написати. А слова "прагматично довести справу до кінця" і "ейфорію до дупи" потрібно вивчити напам'ять, як Десять заповідей.

Алєксєй Андронов, коментатор "НТВ-Плюс": На утримання ніхто грати не буде, це нерозумно. Будуть шукати момент в контратаці. Ці 2:0 взагалі треба забути.

Колега Уткіна цілком солідарний. Забути першу гру, відмежуватися від гандикапу, жити теперішнім. На папері це легко, звісно. Але подейкують, що Михайло Іванович Фоменко - хороший психолог.

Андрій П'ятов, голкіпер збірної України:Ми переглядали перший матч з Францією, аналізували наші дії. Не скажу, що ми дуже вдало діяли протягом усього матчу. Тренер вказав нам на велику кількість зроблених помилок. Нічого ідеального не буває, ми вчимося на своїх помилках. Головний тренер − єдиний авторитет для нас.

А якщо психолог користується беззаперечним авторитетом серед гравців - це солідний грунт для того, щоб успіх пустив глибокі корені. Якщо при такій візуально переконливій грі команда знаходить у себе велику (!!!) кількість помилок - це також позитивний сигнал. Отже, не зупиняються на досягнутому. Контролюють ейфорію. Відмежовуються від самовдоволення. Перебувають у фізичному і, що головне, психологічному тонусі. Хочуть прогресувати.  

Роже Лемер, екс-наставник збірної Франції:Здобути перемогу буде дуже важко, але я вірю в це, тому що ми граємо у Франції. Команда притиснута до стіни, і в такій ситуації трапитися може все, що завгодно.

Класична ситуація із пораненим звіром, який вдвічі небезпечніший. А якщо цей звір лютує в рідному кублі - тим паче начувайся. На щастя, не завжди він бере гору. Паніка і метушня - не найкращий союзник.

Артем Федецький, захисник збірної України: Гра починається з рахунку 0:0, і шанси як були 50 на 50, так і залишаються.

О! Якщо абсолютно всі гравці збірної України мислитимуть так, як Артем, можемо сподіватися на успіх. Тішить, що з приходом Михайла Фоменка на пост наставника головної команди, її обличчя суттєво змінилося, хоча більшість гравців - ті ж, що були і при інших тренерах. Немає зірок, які тягнуть ковдру на себе, а є Команда. Молода, згуртована, нахабна та дуже небезпечна. І все ж...

...Мандраж, нервово підстрибують коліна, плутаються думки, пальці гарячково перебирають найріднішу "розу" - синьо-жовтий шалик.

Олег Бабій