Пекін-2022. Щоденник XXIV Зимових Олімпійських ігор. Епізод 16

19-те лютого вирішило нагадати, що воно теж чогось варте - одразу 7 комплектів нагород розігрувалося цього дня. Не можна говорити, що інтрига була у всіх місцях - в деяких вона відверто "відбувала" номер. Проте, це не означає, що боротьби і духу суперництва бракувало, навпаки.

Ось хто в рамках цього самого суперництва зміг вирушити з олімпійських арен із медальними здобутками:

"Ice Ribbon" в суботу став свідком, як ковзанярі завершували свою змагальну програму двома мас-стартами. Ця відносно нова дисципліна, за своєю сутністю нагадує елементи шорт-треку і велотреку. Від першого, ковзанярський мас-старт узяв кількість учасників, повтори суперечливих моментів після завершення гонки, а від другого - систему підрахунку очок.

На старт в чоловічій сітці вийшло 30 учасників, розбитих на півфінали по 15 осіб в кожному. Незважаючи на окремі падіння, всі фаворити, включно зі срібним призером Пхьончхана Бартом Свінгсом та багаторазовим чемпіоном Олімпіад Свеном Крамером, до вирішального забігу пробились.

Там від самого початку тривала тактична боротьба. На втечі окремих атлетів з метою отримання очок за спринт група реагувала оперативно і не дозволяла їм отримувати перевагу. Всього гонка налічувала 16 кіл і ближче до моменту, коли пролунав дзвоник, який сповіщав про останні 400 метрів, атлети активізувались. На заключних відрізках точилася запекла боротьба за те, кому ж вдасться перетнути омріяну стрічку. Найспритнішим виявився Барт Свінгс, який дозволив Бельгії відсвяткувати перше "золото" на цій Олімпіаді.

Жінки теж за попереднім планом мали змагатись за нагороди в цій же дисципліні. Протистояння на півфінальній стадії було надзвичайно запеклим, наслідком чого стало падіння відразу кількох учасниць, зокрема Марейке Груневауд та Нани Такагі. Для японки це було болісним дежавю, оскільки за декілька днів до цього, вона також впала на повороті і це не дозволило збірній Японії завоювати більше, окрім як "срібло" в перс'юті. Тепер же схід з гонки завадив чемпіонці Пхьончхана розраховувати на будь-які олімпійські медалі. Це дійсно прикро.

Фінал не надто відрізнявся сценарієм: ті, хто прагнув заробити додаткові пункти активно втікали і користувалися доброзичливим настроєм основної групи. За коло перед фінішем розпочався спурт, де найактивнішими були канадка Івані Блонден та Ірен Схаутен з Нідерландів. Запекле спортивне суперництво тривало до останніх міліметрів і закінчилося черговою золотою нагородою для "помаранчевих".

Логічний фінал олімпійського турніру ковзанярів. Логічніше просто не могло бути.

Факт дня: перемога Барта Свінгса стала історичною для Бельгії - це перша нагорода найвищого ґатунку для цієї країни у будь-якій дисципліні ковзанярського спорту на Олімпійських іграх.

Ірен Схаутен - найуспішніша ковзанярка Зимової Олімпіади в Пекіні. В активі представниці Нідерландів три золоті та одна бронзова нагорода.

Німецька команда колекціонує нагороди на санно-бобслейній трасі в олімпійському Пекіні. Якщо в когось з вас існували якісь сумніви - достатньо було поглянути на зарядженість атлеток цієї країни на призові місця.

Показовий приклад: Лаура Нолте разом із розганяючою Деборою Леві виграли три заїзди з чотирьох, щоразу оновлюючи рекорд треку. В останньому вони поступилися другому німецькому екіпажу в складі Маріами Яманки і Александри Бурґгардт лише 0,01 секунди. Одна десята - ви навіть кліпнути не встигнете!

За третю позицію також хвилюватися не було потреби: американська пара під керівництвом Елани Меєрс Тейлор стабільно ставали третіми у кожному заїзді. Німецька двійка, за яку змагались Кім Каліцкі та Ліза Буквіц претендувала на топ-3 суто номінально, але варто віддати їм належне: після шостого місця в першому заїзді, вони більше не припускалися грубих помилок і скориставшись огріхами конкуренток, змогли "виїхати" на підсумкове четверте місце.

Найкраща пара господарів Хуай Мінмін/Ван Сюянь фінішували 11-ми - мабуть не те, на що вони сподівалися, однак в цілому результат непоганий (якщо забути, хто і які спортивні завдання встановлює у Китаї перед своїми атлетами).

Факт дня: найтитулованішими командами в дисципліні жіночих двійок у бобслеї на Зимових Олімпійських іграх є США - 7 нагород (1 золота, 3 срібні, 3 бронзові) та Німеччина - 6 (3 "золота", 2 "срібла", 1 "бронза").

Про настання холоднішої погоди метеорологи попереджали заздалегідь, але представники Міжнародної лижної федерації або цього не чули, або прослухали. Рішення про перенесення часу проведення лижного марафону у чоловіків та про скорочення його наполовину, до відома безпосередніх учасників подій надійшло приблизно за годину до початку самої гонки. Вражаюче зволікання з боку спортивних чиновників, яке почасти ходить пліч-о-пліч з безвідповідальністю.

Отож, коли лижники таки вийшли на старт скороченого марафону (хоча в офіційному протоколі значаться ті ж самі 50 км!), вітер і мороз нікуди не зникли. Довелося активно розігрівати себе швидким темповим бігом і гарячими сумішами, які тримали поруч з трасою тренери кожної збірної. Події на лижні нагадували розвиток відомого роману Агати Крісті "І не лишилось жодного": спочатку від основної групи залишилось десятеро, потім їх стало восьмеро, а за 1,5 кілометра до фінішу їх стало п'ятеро.

На останньому відрізку, представники ОКР змогли розіграти командну карту і тактично перехитрили команду Норвегію, за яку у фінальному коридорі відпрацьовував лише Сімен Крюгер. На більше, аніж "бронза" він претендувати не зміг.

Ось так їх лишилось троє. Цікаво, що єдиним учасником, який не дістався фінішу виявився Йоганнес Клебо. Титулований норвежець не витримав ритму скороченої гонки і зійшов в другій її половині. Що ж, тепер можна відігрітися і підготуватись до вирішальних баталій в Кубку світу.

Факт дня: 50-ти кілометровий лижний марафон проводиться на Зимових Олімпіадах з 1924-го року. Швед Сікстен Єрнберг та норвежець Б'єрн Делі - єдині атлети, які спромоглися двічі перемогти у цій дисципліні на ОІ.

Фрійстайлісти, незважаючи на погодні викрутаси, свої змагання у хафпайпі вчасно. Захисні екрани, котрі знаходилися поруч з трасою, частково допомагали атлетам долати супротив вітру і показувати досить сильні виступи.

Хоча у кваліфікації до топ-12 пробились четверо американців та троє канадців, головним фаворитом називали молодого новозеландського райдера Ніко Портеуса. Частково це робили внаслідок його блискучих виступів на "X Games", частково через стрімкий розвиток атлета. Плюс, світове чемпіонство 2021-го року - фактор, котрий досить складно ігнорувати.

Фінал відбувався без участі місцевих спортсменів, але це не означало, що на пайпі дивитись не було чого. Перші орієнтири встановили американці Девід Вайс та Алекс Феррейра - 90,75 та 86,75 бала, відповідно. На противагу їм, Портеус зробив акцент на технічність програми, і судді оцінили старання атлета такими ж оцінками: 93 бали.

Хто ж міг знати, що трійка в такому форматі протримається до останку і ніхто більше не зможе покращити свої доробки. Погода (куди ж без неї) зробила свій "внесок": райдерам було складно робити високі амплітудні стрибки, плюс, часті пориви провокували порушення траєкторій польотів і часті падіння. Однак, у цілому, природа не завадила нам побачити майстерність топ-фрістайлерів світу. Без перебільшення - це саме так.

Факт дня: Ніко Портеус своєю перемогою не тільки здобув для Нової Зеландії перше в історії лижного фрістайлу "золото", а й став найуспішнішим атлетом своєї країни на Зимових Олімпійських іграх - окрім першого місця в Пекіні, в активі Портеуса є "бронза" Пхьончхана, де він виступав у віці 16-ти років.

Переглядати першість спортивних пар у фігурному катанні було дещо легше, аніж попередній турнір там же. Перш за все тим, що допінг не став завадою для змагальної боротьби, що безумовно важливо.

Непогані виступи у виконанні американських та канадських пар, дует з Японії Ріко Міура/Рюїті Кіхура теж залишив по собі приємне враження. Господарі ковзанки виставили дві пари - Пен Чен/Цзінь Ян та срібні призери Пхьончхана Суй Веньцзін і Хань Цун. Чотири роки тому вони навіть лідирували після короткої програми, але феноменальний довільний прокат Альони Савченко та Бруно Массо змусив цю пару з Піднебесної задовольнитись другим місцем. Різниця між чільними місцями склала трохи більше 0,4 бала.

До домашньої Олімпіади Суй Веньцзін і Хань Цун вирішили підготуватись якнайретельніше, і результат не забарився: за підсумками короткої програми було встановлено новий світовий рекорд - 84,41 бала. Першу частину вони виконали, а для того, щоб бути кращими за конкурентів, котрі наступали на п'яти, треба було зробити щось відмінне від них. І рішення знайшлося: четверна підкрутка! Звісно, це ризик, але врешті, він виправдався. Китайська пара за сумою обох програм набрала 239,88 бала і обігнала найближчого опонента на 0,63.

Отаким став кінець олімпійського турніру фігуристів. Враження змазані через допінг, але позитивні моменти, які часом пробивалися крізь його призму, вселяють певний оптимізм.

Факт дня: першим дуетом з Китаю, який зміг перемогти у дисципліні спортивних пар на Олімпійських іграх були Шень Ксю та Чжао Хунбо. Сталося це 2010-го року у Ванкувері.

Керлінг - то не просто гра, то не просто змагання, то - насолода! Не меншим задоволенням було спостерігати після дабл-мікстового турніру ще й змагання серед команд. Чоловічий турнір вже закінчився і емоції після фінальних поєдинків ще не встигли схолонути.

Після групового раунду поставало питання: "Чи вдасться команді США повторити свій тріумф в Пхьончхані?" Тоді небагато ставили на "зірково-смугастих", але вони, попри всі прогнози, все таки втерли носа усім скептикам. Тепер же американці протистояли молодій команді Великої Британії (взагалі-то, це збірна Шотландії, але на Олімпіаді вона виступала під Юніон Джеком, оскільки МОК визнає тільки НОК Сполученого Королівства - прим.) з Брюсом Моуатом на чолі.

І заповзятість претендентів далася взнаки: поступаючись після 4-го енду з рахунком 3:4, Велика Британія прекрасно провела кінцівку, і набрала 5 очок поспіль, чим забезпечила собі фінал - 8:4. Їхніми опонентами стали шведи, які в напруженому поєдинку таки дотиснули Канаду - 5:3.

Незважаючи на бажання реабілітуватися, збірна США в північноамериканському протистоянні поступилася канадцям (5:8), і єдине, що треба було з'ясувати - переможця. Інтрига була неабиякою і розвиток матчу підтвердив очікування: дві зміни лідера і два камбеки Британії. Один з них стався у найпотрібніший момент - в 10-му, заключному енді, коли відступати було нікуди. Гра перейшла в екстратайм, де Швеція на чолі з лідером Нікласом Едіном зуміла тактично грамотно розташуватись, і Моуат мав ризикувати, вибиваючи рикошетом чужі камені. На жаль, нічого з цієї задумки не вийшло, але за спробу - респект.

Шведи виграли титул, але в їхніх опонентів, за збереження нинішнього рівня гри є велике майбутнє. Про культуру вболівання в керлінгу поговоримо окремо - воно того варте.

Факт дня: вперше в історії керлінгу на Зимових Олімпіадах, у фінальному поєдинку будь-якого турніру було зіграно додатковий (екстра) енд.

Стосовно чоловічої збірної Швеції, то для неї це перший виграш олімпійського турніру з керлінгу (з третьої спроби).

Фотодобірка дня до вашої уваги:

Бонус дня:

До нових зустрічей на олімпійських просторах!

Фото: Reuters, Instagram, Getty Images, AP Photo, AFP.