Пекін-2022. Щоденник XXIV Зимових Олімпійських ігор. Епізод 14

13-ий змагальний день, 6 медальних комплектів... Таким був день четверга, 17 лютого на Олімпіаді. Незважаючи на те, що ці числа часто сприймають дещо стереотипно, вони, навпаки, приносили радісні емоції для тих атлетів, які виступали і боролись за сходження на олімпійський подіум. Їхні імена та прізвища вже відомі - час їх назвати:

Після однодобової павзи, у боротьбу за потрапляння до трійки найкращих у своїх дисциплінах повернулись ковзанярі. 17-го числа жінки змагались на дистанції 1000 метрів. Головні фаворити мали бігти в другій частині протоколу, що нараховував 15 пар.

На початку реальних орієнтирів не було аж до третього дуету, де виділялася Антуанетт де Йонг. Нідерландка, яка спеціалізується на більш довгих дисциплінах, пробігла "кілометрівку" за 1:14,92 сек. Після цього, спостерігалася така картина: ковзанярки протягом перших 600 метрах могли йти з випередженням графіку де Йонг, але на останнє коло їм банально бракувало "фунціоналки". Очевидно, причина тут у тому, що 1000 метрів просто не була основною для переважної більшості учасниць.

Справді високі показники стали з'являтися після традиційної підготовки покриття на овалі. В 11-ій парі нарешті знайшлася учасниця, яка показала дуже гідний показник - 1:13,83. Це так постаралась ще одна представниця Нідерландів Ютта Лердам. Час то непоганий, але чи вистачить цього для медалі?

13-та пара (знову 13!) була сильною за складом - це титулована японка Міхо Такагі і представниця ОКР Голікова - призерка чемпіонатів Європи. Розігнавшись досить швидко, ковзанярки досить довго утримували даний темп. Найкраще це вдалося Такагі, яка одночасно з лідерством оновила й олімпійський рекорд - 1:13,19! Попереднє досягнення належало Йорін тер Морс - 1:13,56 (встановлено в Пхьончхані-2018).

Останній дует вирішував долю нагород. Американка Бріттані Боу і ковзанярка ОКР Качанова на папері були серйозною силою. На практиці загрозу для подіуму створила лише рекордсменка світу зі США, яка на певному проміжку навіть боролася за "срібло". Однак Боу забракло сил утримати шалений темп і єдине, за що їй вдалося зачепитися було бронзове місце. Тим не менше, це - чудовий результат.

Факт дня: найбільшу кількість нагород на дистанції 1000 метрів серед жінок на Олімпійських іграх зібрала збірна Сполучених Штатів - 12. Найтитулованіші тут американка Бонні Блер та Маріанне Тіммер (Нідерланди) - по 2 перемоги.

Парк "Геньтін" активно засипало снігом, але це не зупинило топових скікросерок світу, навпаки - вони демонстрували активне бажання потрапити до головного заїзду і поборотися за п'єдестал. Часом ця боротьба виходила за рамки правил.

Всі головні фаворити - Сандра Неслунд (Швеція), Фанні Сміт (Швейцарія), Маріелль Томпсон (Канада) - без проблем пробилися до чвертьфінальних заїздів, а потім і до півфінальних. У "кленових" взагалі були більш ніж вагомі причини розраховувати на медалі, оскільки одразу 4 представниці цієї країни змагалися за вихід до фіналу. Але з жеребкуванням їм не пофартило: три канадки потрапили в один заїзд із шведкою Неслунд - а боротися з нею на рівних в цьому сезоні - завдання архіскладне. Тому не дивно, що дві з них отримали пропуск у "малий фінал", а далі попрямувала тільки Томпсон.

Щодо другого півфіналу, яка теж визначала двох володарок щасливих пропусків до головної топ-4, то очікувалось, що там компанію титулованій швейцарці Сміт складе призерка Пхьончхана Бріттані Фелон, але проти цього була Даніела Маєр. Дебютантка Олімпіади виявила неймовірну спритність на фініші, що й дозволило їй вирушити у подальшу подорож за подіумом.

Малий фінал не був якимось сенсаційним, а от головний - так. Старт неочікуваним не став: Неслунд добре рушила з місця, створивши собі комфортну позицію. Решта учасниць нікуди не поспішали, ведучи тактичне протистояння. Незадовго до фінішної зони, Маріелль Томпсон зробила спурт, котрий вивів її на 2-гу позицію. За третю змагались Сміт і Маєр, і перед останнім трампліном швейцарка зробила рух лижею в бік німкені. Та на ногах втрималась, але більше не мала шансу боротись за медаль.

Здавалось би, що все - трійка визначена, і лишилось її офіційно затвердити. Проте судді після довжелезної за часом перевірки (атлетки встигли навіть трохи примерзнути в очікуванні), вирішили, що Фанні Сміт вела боротьбу нелегально і "нагородили" її жовтою карткою і виключенням з протоколу. Відповідно, "бронза" відійшла до Даніели Маєр, яка сама не могла повірити у реальність ситуації. Втім, незважаючи на суперечки з боку швейцарської спортсменки, рефері свого рішення не змінили: Маєр - третя, Сміт - дискваліфікація. Справедливість решти місць питань не викликала.

Трапився і один неприємний момент: в заїзді 1/8-ої фіналу зазнала ушкодження італійська спортсменка Лукреція Фантеллі, яка неприємно приземлилася і не змогла самостійно покинути трасу. Її довелося госпіталізувати до найближчого шпиталю для ретельного медогляду. Здоров'я!

Факт дня: Канада здобула найбільшу кількість нагород у лижному скікросі на Зимових Олімпіадах - шість з 12-ти можливих (3 "золота" і 3 "срібла").

У цьому місці могла бути розповідь про красу жіночого фігурного катання, про чудові номери і довершеність їхнього виконання, проте цього не станеться. Скандал, який вибухнув тут минулого тижня не дозволяє цього зробити, бо у справі активно задіяний допінг.

Сторону, яка його започаткувала ви всі знаєте - вона називається ОКР. Вочевидь, там й досі не можуть , та й, певно, не надто й хочуть прощатися із ганебними практиками використання допінгу в спорті. Тому говорити про самі змагання надто складно - важко абстрагуватись від відчуття внутрішнього неприйняття того, що відбувалось.

Єдине, що можна сказати: своїми діями ОКР вбиває не тільки принципи чесності у спорті, вона руйнує людські долі власних атлетів. Однак, мабуть, тамтешньому керівництву цінність життя людини зовсім невідома.

Українська фігуристка Анастасія Шаботова брала участь у короткій програмі, де посіла 30-ту позицію і не змогла потрапити до топ-25, яка виконувала довільну частину.

Факт дня: норвежка Соня Гені - єдина спортсменка, якій вдалося здобути три перемоги в історії жіночого одиночного катання на Олімпійських іграх, причому всі - поспіль (Санкт-Морітц-1928, Лейк-Плесід-1932, Гарміш-Партенкірхен-1936).

Лижники-двоборці в четвер закінчували свої виступи на Олімпіаді командною естафетою. Вона швидкоплинна: за результатами стрибків з великого трампліну, команди формуються у протокол із певними гандикапами. Потім вони біжать 4 етапи по 5 кілометрів. Все ніби просто, але виконує кожен, настільки, наскільки вистачає фізичної спроможності.

Стартовий відрізок не дав відповіді на жодне питання: Австрія, Німеччина, Японія та Норвегія тримались однією групою, і попри намагання, нікого "відчепити" не вдалося. На другому також зрозуміліше не стало. Австрієць Лампартер кілька разів спуртував, але все, чого він домігся - 4 секунди від німців і японців, які вони швидко надолужили після передачі.

Етап № 3 відображав ту ж картину: топ-4 їде разом. Однак, у німців виникли проблеми з бігом Еріка Френцеля, який нещодавно вийшов із самоізоляції після перенесеного ковіду. Першу спробу відірватись від Німеччини зробив Єнс Офтебру, але досвідчений Френцель зміг повернутись. Наприкінці етапу спробу втечі зробив австрієць Грайдерер. Френцеля все ж "скинули" і пішли вперед. Ініціативу перехопив Офтебру і передав Єргену Гробаку комфортну перевагу над конкурентами в 10 секунд. Вінценц Гайгер, отримавши від стомленого Френцеля естафету, мав ліквідувати гандикап у 37 секунд.

Надалі тривала боротьба лише за 2-3 місця, бо Гробак "упіймав" хвилю і його вже було не спинити. За 2,5 км до фінішу Гайгер наздогнав Фрітца і Ямамото. Все вирішилося на останніх метрах: австрієць так прагнув втекти, що перестарався і програв своїм опонентам ключовий ривок - Німеччина друга, японська команда - третя. "Team Norway" - безапеляційні чемпіони.

Розв'язка - клас!

Факт дня: Єрген Гробак, перемігши у складі командної естафети, вийшов на чисте перше місце за кількістю медалей найвищого ґатунку серед лижних двоборців на Зимових Олімпіадах. В активі норвежця 4 золоті нагороди.

Індивідуальний комплект № 5 розігрували гірськолижниці. Дисципліна нескладна, але для витривалих - альпійська комбінація. Сюди заявилося 27 атлеток, а до фінішу швидкісного спуску дійшло 25. Не густо, але що ж вдієш.

Крістін Шаєр з Австрії виграла спуск, але не вона вважалася тут головною претенденткою на високі місця. Естер Ледецка, хоч і геніальна спортсменка, але її складно назвати спеціалісткою в слаломі. Статус фаворитки багато експертів прогнозували американці Мікаелі Шиффрін, яка мала невелике відставання - 0,56 секунди. Для неї відіграти даний гандикап не склало би труднощів, проте сталося непередбачуване: американка на стартовій ділянці помилилася у воротах і втретє за 5 гонок достроково припинила боротьбу. Навіть сама Мікаела у коментарях після гонки не змогла пояснити, як таке могло трапитися.

Хочеться побажати одній з найкращих гірськолижниць сучасності, впевненості і віри в себе! Їй це зараз точно необхідно.

Хто найбільше від усього цього виграв? Звичайно, конкуренти: Федеріка Бріньйоне подолала трасу впевнено і очолила перегони за подіум. Трохи згодом настала черга двох швейцарок. Венді Голденер плекала надію, що вона нарешті зуміє виграти особисте олімпійське "золото", втім проти цього була Мішель Гізін. Чемпіонка Пхьончхана взялася доводити, що події чотирирічної давнини - не випадковість. Результат вражає: понад 1 секунда переваги над партнеркою по команді.

Естер Ледецка стала четвертою (прекрасний результат!), ще одна "чиста" слаломістка, Катаріна Губер (Австрія) - п'ятою. З 4-х представниць команди США до фінішу дісталася тільки Патрісія Манган - 11-та. Всього до фінального прокотолу потрапило 15 атлеток. Решта - зійшли.

Місця закономірні, призери - справедливі.

Факт дня: найбільше нагород у жіночій альпійській комбінації на Олімпійських іграх здобули Німеччина та Австрія. В скарбничках цих країн по 8 медалей. Найбільше перемог (по дві) мають три гірськолижниці: Яніца Костелич (Хорватія), Марія Гефль-Ріш (Німеччина), Мішель Гізін (Швейцарія).

На десерт - фінал жіночого хокейного турніру між Канадою і США. На "стандартність" вивіски дивитись не потрібно - до головного двобою пробилися найсильніші команди планети. Що робити командам з Європи, аби скоротити різницю в ігровому класі? Приділяти належну увагу жіночому хокею (в тому числі - фінансування), створювати дитячо-юнацькі академії, проводити відповідну роботу щодо його популяризації. Загалом, це простий набір кроків, але він дієвий. І, заради Бога, в жодному разі не треба вживати стереотипів, мовляв, "справжній хокей тільки для чоловіків" - в сучасному соціумі така думка виглядає навіть не архаїчною, а глибоко печерною.

Коли такі зміни можна буде наочно впровадити у вітчизняному хокейному середовищі? Зважаючи на те, що останнім часом там коїться, певно нескоро. Хотілося б помилятись, але реальність не дозволяє.

Повертаємось до фінальної зустрічі.

Матч розпочався за переваги Канади і вже на 7-ій хвилині "кленові" відкрили рахунок: нападниця Наталі Спунер вдало зіграла на добиванні. Проте тренер збірної США Джоель Джонсон взяв челендж на предмет офсайду. Повтор підтвердив: він був. Але радість американок тривала недовго. На позначці 7 хвилин 50 секунд, канадки таки повели: після виграного вкидання в чужій зоні Марі-Філіп Пулен відкинула шайбу на Клер Томпсон, та переадресувала її в напрямку воріт, де Сарі Нерс не склало труднощів переграти Алекс Кавалліні.

До кінця періоду Канада продовжувала володіти ініціативою і на початку 16-ої хвилини їй вдалося подвоїти перевагу: Марі-Філіп Пулен скористалася неточністю американського захисту і буквально "прошила" Кавалліні. 2:0 - з таким рахунком команди пішли на перерву.

В другому періоді збірна США володіла територією, намагалася створювати моменти (зокрема, стійка воріт), але відзначилися канадки: після входження до зони, Сара Нерс відпасувала на Браянн Дженнер, та кинула, Алекс Кавалліні відбила, але шайба відлетіла точно на ключку Марі-Філіп Пулен - 3:0.

Звісно, Канада мала певну перевагу, але такі цифри явно не відображали ситуацію на майданчику. А коли наприкінці ігрового відтинку Меган Келлер вилучили на дві хвилини, подумалось: "Все!" Проте, Америка, не була б Америкою, якби не виявила характер: граючи у меншості, шайбу перехопила Гілларі Найт і за допомогою Ханни Брандт змогла переграти Анн-Рене Деб'єн - 3:1. Надія ожила.

Протягом всього третього періоду американки щосили прагнули врятуватись, однак Канада грамотно "гасила" потуги суперниць. За понад 3 хвилини до кінця, тренер "зірково-смугастих" замінив Кавалліні на шосту польову гравчиню. Тиск посилився, а коли невдовзі вилучилась Пулен, він став тотальним. Американки в прямому сенсі "висіли" на чужих воротах, завдавали кидків з "убивчих" позицій і за 12,5 до сирени Аманда Кессел більшість реалізувала. Чи вистачить часу на камбек? Ні: американки програли вкидання в центрі і більше нічого створити не встигли - 3:2 - Канада стала олімпійськими чемпіонками!

Шикарний фінал, просто неймовірний! Рівень хокею - супер! Турнір однозначно вдався!

Бронзові медалі повезла додому команда Фінляндії. "Суомі" завдяки шайбам Війві Вайнікки, Сусанни Тапані, Неллі Лайтінен та Мішель Карвінен переграла збірну Швейцарії - 4:0.

Факт дня: нападниця збірної Канади Марі-Філіп Пулен стала першою хокеїсткою, яка закидала шайби у ворота суперниць у чотирьох фіналах Олімпіад. Раніше таке досягнення не вдавалося ні в жіночому, ні в чоловічому хокеї.

Пулен двічі забивала у ворота збірної США на Іграх у Ванкувері та Сочі, а на попередній Олімпіаді у Пхьончхані теж відзначилася однією шайбою в воротах американської команди.

Фотодобірка вже поспішає до вас:

Бонус дня:

До нових зустрічей на олімпійських просторах!

Фото: Instagram, Reuters, AP Photo, AFP, Getty Images.