Пекін-2022. Щоденник XXIV Зимових Олімпійських ігор. Епізод 10

"Let it snow! Let it snow! Let it snow!", - саме під таким гаслом минув на Олімпіаді у Пекіні черговий, 9-ий змагальний день. Зима вирішила допомогти зробити Зимові ігри справді зимовими (даруйте за каламбур). Все ж таки? справжній сніг і штучний - різниця є.

Хоча змагання у деяких видах внаслідок сильних опадів й отримали додаткові складнощі (зокрема, кваліфікацію у фрістайлі довелося перенести), але 7 комплектів нагород таки розіграли. Куди вони вирушили - зараз і виявимо:

На олімпійській ковзанці нарешті усунули більшість основних проблем і атлети нарешті могли сконцентруватися на своїй основній меті - якнайшвидше подолати дистанцію від старту до фінішу. Відстань дозволяла це зробити легше, адже стаєрські дисципліни лишились позаду.

13 лютого відбувалося багато попередніх заїздів, зокрема чоловічі збірні вирішували, хто з них потрапить до півфіналів у командному перс'юті. Дещо згодом жінки змагалися у спринтерській 500-метрівці. Як з'ясувалося, усе найцікавіше там переносилося на ендшпіль.

Учасниці 1 - 3 забігів не показали якихось надрезультатів, але у першому з них бігла спорсменка, що представляла державу, здавалось би геть не ковзанярську - Марія Вікторія Родрігес захищала честь Аргентини. Якщо пригадати з географії, то ця країна розташована в Південній Америці - але своїх ковзанярів на ОІ привезла. Скільки років Україна не має своєї делегації у цьому виді спорту? Двадцять років. Так, різниця у ліцензуванні на Ігри від Європи і тієї ж Південної Америки існує, але стільки десятиліть без наших ковзанярів? Серйозно? Однак, це тема для окремої розмови.

Повертаючись до подій на овалі, то у 4-ій парі бігли японка Міхо Такагі і Ванесса Герцог (Австрія). Хто ж знав чи відав, що аж до 13-ої пари бодай когось із них не вдасться посунути. Думалось, ситуація вже не зміниться, проте все трансформував передостанній забіг, де виступала ковзанярка Ерін Джексон. Американка непогано провела цей сезон і розраховувала на медалб. Те що вона буде головною героїнею вечора, Ерін певно ще не здогадувалась. Втім, саме це і відбулось.

Джексон, продемонструвавши час 37,04 секунди, увічнила кілька пам'ятних миттєвостей: по-перше, це дозволило їй завоювати першу медаль для США в ковзанярстві на цих Іграх; по-друге, її виграш став першим для "зірково-смугастих" за майже 30 років на 500-метрівці, а по-третє (і найголовніше!), американка стала першою в історії темношкірою жінкою, яка перемогла у ковзанярському спорті на Олімпіадах.

This is history! This is unforgetable!

Факт дня: ковзанярська дистанція 500 метрів серед жінок, розігрується на Зимових Олімпійських іграх з 1960 року (Скво-Веллі, США). Найбільшу кількість звитяг на ній здобула представниця Сполучених Штатів Бонні Блер - 3.

Недільна програма шорт-трекістів вирізнялася не меншою насиченістю, а її головною вишенькою були жіноча естафета на 3 км, і чоловічі 500 м. До кожної вела своя інтрига.

Насамперед треба сказати, що на останній із названих дистанцій змагався один із двох представників України в шорт-треці - Олег Гандей. На жаль, киянин завершив боротьбу на стадії попередніх заїздів. Щодо претендентів на перемогу, особливим бажанням тут виділялись брати Лю, яким раніше не надто фартило. Шандору Шаоліню не поталанило й тут - він не пройшов далі чвертьфіналу, а от Шаоан зміг прокласти собі шлях до головного забігу. Також необхідно виділити те, що у 1/2-ій зупинився китаєць У Дацзін - рекордсмен світу на цій дистанції.

Фінал "А" склався за класичною схемою: зі старту перевагу захопив Шаоан Лю (дійсно, навіщо відтягувати?), а конкуренти щосили намагались його наздогнати. Однак, тактична грамотність дозволила угорцеві здобути своє перше особисте "золото" на Іграх.

Естафета склалася за подібним сценарієм. Тут зібрались дійсно найсильніші збірні - нідерландки, кореянки, китаянки і канадки. У гонці все почалося з фальстарту Кім А Ран, але далі збоїв не спостерігалось. Протягом більшої частини дистанції велася тактична боротьба, але в рамках правил. Десь за 4 кола до фінішу, три збірні настільки захопилися протистояннями між собою, що проґавили ривок Нідерландів, які не впустила шансу і здобули блискучу перемогу. Бурхливу радість лідерки "помаранчевих" Сюзанн Схюлтінг і її партнерок по команді Ксандри Вельзебур, Яри ван Керкгоф та Сельми Паустми зрозуміти можна - перша естафетна звитяга на Олімпіадах не щодня трапляється.

Також не можна обійти ще одну чутливу мить: на попередній церемонії, команда Нідерландів присвятила свою перемогу Ларі ван Рейвен - олімпійській чемпіонці 2018-го року, яка пішла з життя у липні 2020-го внаслідок важкої хвороби.

Це "золото" для тебе, Ларо!👆

Факт дня: на дистанції 500 метрів серед чоловіків, жодному шорт-трекісту не вдалося підкорити її бодай двічі.

Жіноча естафета на 3000 метрів входить до олімпійської програми з Альбервіля-1992. Найчастіше тут вигравали представниці Південної Кореї - 6 разів з 9-ти можливих.

Від самого ранку, трасу в Яньцині оповила снігова завіса. Кількість сантиметрів опадів, які все сипали й сипали з неба, втім не змусили організаторів вносити зміни і змагання стартували за розкладом. До речі, до гігантського слалому заявилося 89 атлетів, з них до фінального протоколу потрапило лише 46 - трохи більше половини. Погодні умови безжально поставилися до учасників і протидіяти їм вдалося не всім.

Перша спроба показала неймовірну щільність і жагу до боротьби: 1-ше і 10-те місце розділили лише 0,97 сек! Уявіть - ви проїхавли гарний заїзд, але це лише 5-те місце (до прикладу)! Фаворитом № 1 тут називався лідер нинішнього Кубка світу Марко Одерматт. Молодий швейцарець конче потребував успіху, адже у одній зі своїх "коронних" дисциплін - супергіганті, - він узагалі зійшов, а в швидкісному спуску був 7-им. Погодьтесь, це геть не топ-рівень для такого спортсмена, як Марко.

Одерматт впевнено провів стартовий заїзд, але переваги у 0,04 секунди недостатньо для спокійного життя. Друга спроба в "гіганті" минула цікавіше - особливо, коли дійшла справа до чільної п'ятнадцятки. Для початку приємно здивував представник Андорри Жоан Верду Санчес, який "пролетів" схилом за 1:06,80 секунди. Досить довго ніхто не міг проїхати так, аби суперники втратили опонента з поля зору.

...Нарешті дійшла черга словенця Жана Краньєца. Оце був прокат - всім прокатам прокат! Промчати як реактивний літак і вийти з 1 хвилини 6 секунд - ця спроба однозначно увійде до історії Ігор! Конкурентів це настільки ошелешило, що вони один за одним кидалися в намаганні його наздогнати, але безрезультатно. Коли Одерматт готувався до спуску, то розумів, наскільки важке завдання доведеться вирішувати. Але швейцарцеві вдалося упоратися з нервами і він чудово зробив свою роботу - є перша медаль на дебютній Олімпіаді!

Тут саме час для оплесків. Well done, Marco!

Факт дня: італієць Альберто Томба - єдиний в історії, хто здобув дві перемоги в гігантському слаломі на Зимових Олімпіадах.

Особливості біатлонної траси в Чжанцзякоу важко назвати ідеальними: високе розташування об'єкту (бл. 1700 метрів над рівнем моря), відкритість стрільбища, де відсутні будь-які природні чи штучні перепони - вітер "гуляє" там, як заманеться, - словом, клопоту атлетам не бракувало. А тут, неначе навмисно, сюди підійшов сніговий циклон.

Старт жіночого перс'юту видався спокійним, а сили природи ще не встигли "розійтися". Перша стрільба не змінила статус-кво: Олсбю-Рейселанн - перша з перевагою у півхвилини від Оберг-молодшої. На другій - "нуль" від Марте і одна хиба в Евільри, що дозволило "підійняти" вище Доротею Вірер, але гандикап у майже 40 секунд не давав шансів на боротьбу, враховуючи, що в італійки від початку не склалося зі швидкістю.

На "стійці" № 1, лідерка сезону відправила одну кулю повз ціль, але її розрив тільки зріс: Вірер і Ельвіра Оберг двічі "змазали", а потім і всі їхні переслідувачі. 1 хвилина і 25 секунд - солідно! Підходячи до своєї останньої спроби, Олсбю-Рейселанн опанувала себе, закрила всі мішені й вирушила за черговим "золотом". Відстрілявшись точно, за нею рушили Ельвіра Оберг і норвежка Інгрід Тандреволл. Здавалось, що все закінчиться добре: Марте Олсбю-Рейселанн - перша, Ельвіра - друга, та й з третім наче зрозуміло. І ось наближається учасниця у формі збірної Норвегії, але це - Тіріл Екгофф. Стоп: а що сталось із Тандреволл?

Як виявилось, на останньому кілометрі вона остаточно втратила сили, і відчуваючи значну втому ледь дісталася фінішу. Їй на допомогу поспішили подруги по команді, лікарі - весь спорт відійшов на другий план. Зрештою, самостійно залишити фінішну зону Інгрід не змогла і її довелося евакуйовувати лікарям і допоміжному персоналу.

Згодом медики збірної Норвегії, повідомили, що на стан здоров'я спортсменки вплинуло високогір'я і вона не змогла далі продовжувати змагання у зв'язку із цілковитим знесиленням. Пізніше у норвезькому штабі ухвалили рішення не ризикувати (подібний епізод трапився і після спринту) й відправили Тандреволл додому. На цьому її Олімпіада закінчилася.

Від усього серця хочеться побажати Інгрід здоров'я, здоров'я і ще раз здоров'я!

Фон, на якому починався перс'ют у чоловіків не виглядав надто весело, а тут ще й погода вирішила остаточно зіпсуватися. Тим не менше на старті видавалось, що в неділю буде подвійний норвезький успіх. Але після вдалого першого кола, у Йоганнеса Бо розпочалися проблеми зі стрільбою - на другій норвежець схибив двічі і максимально підпустив до себе Кантена Фійона-Має, на третій - три промахи і з шансами на "золото" довелося розпрощатися. Після останньої "стійки", Йоганнес не влучив ще двічі, і надалі просто економив ресурси, розуміючи, що нагороди цього вечора не буде.

За брата відпрацював Тар'є Бо, стабільно відстрілявшись, і попри суперництво з боку представника ОКР Латипова, став другим. А Фійон-Має просто був найкращим. Без питань.

Українці також виступали у перс'ютах. Найкращий результат наших біатлоністів - 13-те місце Юлії Джими і аналогічна позиція в Дмитра Підручного. Ну і прапор України, що майорів поблизу фінішу завершив день ідеально.

Факт дня: Марте Олсбю-Рейселанн стала другою біатлоністкою, яка виграла жіночий спринт і гонку переслідування на одній Олімпіаді після Лаури Дальмаєр чотири роки тому в Пхьончхані.

Наскільки великим є її досягнення у Пекіні, можна кількісно оцінити тим фактом, що лише один біатлоніст на зимових Олімпійських іграх виграв стільки нагород - це був її легендарний співвітчизник Уле-Ейнар Бйорндален, який отримав чотири золоті медалі в Солт-Лейк-Сіті-2002.

А Кантен Фійон Майє став першим французьким спортсменом, який завоював чотири медалі на одній Зимовій Олімпіаді, тріумфувавши в гонці переслідування на 12,5 км. Також він перший представник Франції, хто взяв чотири нагороди на будь-яких Олімпійських іграх - Зимових чи Літніх - відтоді, як фехтувальник Роже Дюкре зробив це 98 років тому, коли Париж приймав Ігри 1924-го року.

Чоловіки лижники теж провели свою естафету. На відміну від жінок, інтриги за "золото" не стало ще після першої передачі, коли перевага збірної ОКР сягнула 23 секунд. Головними їхніми переслідувачами спершу були Німеччина та Італія, але на другому етапі їх просто "з'їли". У цій ролі на другу передачу прийшли Норвегія зі Швецією, але розрив з ОКР зріс до майже хвилини. Але боротьба за два місця на подіумі актуальності не втратила.

На третій частині естафети дует переслідувачів перетворився в квартет, який тримався досить довго, але під її кінець, німця Флоріана Нотца грамотно "відчепили" від розподілу призів. Четвертим від Норвегії пішов Йоганнес Клебо, але навіть він не витягнув команду вище другого місця. Більш того: француз Маніфіка кинув йому виклик - швед Геґґстрем відстав від них безнадійно. Після останнього спуску Йоганнес зібрався і привіз "Norge" до "срібла". Франція - третя. Про ОКР на той момент вже всі забули, а тим часом ця збірна забрала друге естафетне "золото", після перемоги напередодні.

Все це сталося під акомпанемент снігу, який зробив цей день гідним статусу Зимової Олімпіади.

Факт дня: за всю історію проведення чоловічої лижної естафети на Олімпіадах (з 1936-го), найчастіше її тріумфаторами ставала збірна Швеції - 6 разів.

Фотодобірка вже тут:

Бонус дня:

До нових зустрічей на олімпійських просторах!

Фото: Instagram, Reuters, AP Photo, AFP, Getty Images.