За «Динамо» дуже тривожно перед «Фенербахче» - проблем забагато

Після зборів залишилося чимало питань.

20 липня, 19:20
10
За «Динамо» дуже тривожно перед «Фенербахче» - проблем забагато

Вже завтра «Динамо» стартує в кваліфікації ЛЧ матчем проти «Фенербахче». У 2022 році ми ще не бачили киян в офіційних зустрічах, але у рамках підготовки до старту нового сезону підопічні Луческу провели достатньо спарингів, які дають розуміння нинішнього стану команди. Ні структурних, ні кадрових змін «Динамо» не зазнало, тому за стилем і якістю гри ми побачимо плюс-мінус ту саму команду, що й восени, із деякими втратами. 

Найвагоміша - відхід Миколенка, який перетворив позицію лівого захисника на досить проблемну. Втрата Де Пени, Вітіньо, а потім і Цітаішвілі призвела до певного кадрового голоду на флангах півзахисту (добре, хоч Вербич повернувся). Інших дуже тонких місць у киян немає. 

Але проблем вистачає і без них. У спарингах в рамках сбору перед зустріччу з «Фенербахче» динамівці, м’яко кажучи, не вразили, тому відчуття перед першим офіційним матчем досить тривожні. 

Луческу визначився зі структурою і базовим складом, але є проблемні позиції

Досвідчений спеціаліст не став вигадувати велосипед, тим більше суттєвих змін у складі не сталося. Кияни застосовували звичні для себе 4-2-3-1 із активною фланговою грою і переходом атакувального півзахисника на роль відттягнутого форварда - власне все те, що ми звикли від них бачити з притаманними недоліками і сильними сторонами. 

Загалом команда з другої половини червня, коли розпочався збір у Швейцарії, встигла провести 8 спарингів, поступово підвищуючи рівень опозиції.

Усі контрольні матчі умовно можна поділити на дві частини. Перші 3 - втягуючі, коли на полі була збірна солянка з молоді, резервістів, основних гравців, виступав то й же Цітаішвілі, який згодом змінив команду. 

А ось з матчу проти «Янг Бойз» почалася вже повноцінна підготовка безпосередньо до «Фенербахче». На цей момент вже повернулися Вербич та Кендзьора, Луческу почав виставляти бойовий склад з прицілом на офіційні зустрічі. За дужки маємо винести перший матч з «Ліоном» (3:1). З французьким клубом провели два спаринги за день, у першому переможному грав умовний другий склад киян і більш резервний склад «ткачів». 

Відповідно повноцінно висновки про стан динамівців можна робити за чотирма матчами: проти «Янг Бойз», «Люцерна», «Ліона» основним складом і «Антверпена». До висновків безпосередньо по грі перейдемо трохи згодом, для початку ж зупинимося на кадрових питаннях. 

1. Хто зіграє в парі з Забарним? Ілля не був надзвичайно переконливим, але у його появі в стартовому складі при відсутності форс-мажорних обставин сумніватися не доводиться. Найбільш очевидні кандидатури йому в партнери - Денис Попов або Олександр Сирота. Власне вони і ділили між собою час, граючи із Забарним у чотирьох основних матчах збору.

Попов виглядав надійніше, припускався меншої кількості невимушених помилок. Можливо, вирішальним аргументом проти Сироти стане гольова атака «Антверпена» у останньому спарингу, коли в одному епізоді він спочатку пустив м’яч собі за спину у карному, а потім ще й дав своєму опоненту себе накрутити. 

Момент на 0.41

Ігровий час в перших матчах отримував Микита Бурда, Антон Боль мав шанс проявити себе у завершальних частинах зустрічей, але розраховувати на місце в старті у них підстав мінімум. 

2. Чи зіграє Буяльский? Віталій займався звичною роботою: загострював, ліз на позицію центрального нападника, вмикався у пресинг і загалом був досить помітною фігурою, хоч і не забив на зборі жодного голу. Проте його відсутність у матчі з «Антверпеном» на фоні чуток про переговори з клубом МЛС і травму ноги відкривають питання по цій позиції. 

Луческу навіть дозволив собі трохи експериментів - структурно команда не змінювалася, але на позиції десятки себе встигли спробувати Микола Шапаренко та Віктор Циганков. Обидва без особливого успіху, якісного загострення від них отримати не вдалося. Як варіант ще є Денис Гармаш, але в умовно основному складі він не виходив жодного разу. 

Ігор Суркіс заспокоїв уболівальників, сказавши, що Буяльский гарантовано зіграє проти «Фенербахче». Це виглядає великим полегшенням, інакше і без того не надто яскрава гра киян може втратити ще більше. 

3. Де буде грати Караваєв? Олександру не звикати до того, що йому доводиться бути найбільш універсальним гравцем в команді. Луческу використовує його одразу на трьох позиціях - правий захисник, лівий захисник, правий півзахисник. Всі три ролі довелося приміряти на себе і на цих зборах. 

Найбільш вірогідний варіант - Караваєвим знов закриють проблему лівого захисника. Тут він був найчастіше у спарингах. І це при тому, що є два профільні виконавці - Владислав Дубінчак та Костянтин Вівчаренко. Другий - поки дуже необстріляний (хоча свого часу це не завадило Луческу довіритися Забарному), але виглядає не гірше Дубінчака за рахунок активності, прагнення йти в боротьбу і швидкості. Владислав після поверення з «Дніпра-1» розглядався як безумовно основний лівий захисник, але поки не знайшов колишній якісний рівень гри.

З великою вірогідністю Луческу все ж поставить на Караваєва як людину із досвідом, так само, як і в кваліфікації 2020 року. Справа в захисті ситуація не критична з поверненням Кендзьори і наявністю Тимчика. В півзахисті фланг закриває Циганков, тому такий варіант можливий, тільки якщо Віктора доведеться переводити в центр або на ліво, що малоймовірно. 

4. Бєсєдін чи Супряга? Поширене кліше про приємний головний біль для тренера, який має обирати з двох потужних виконавців, тут не зовсім працює. Супряга не грав у «Сампдорії», Бєсєдін не грав у офіційних матчах взагалі з Євро-2020. На зборах вони не вразили - Влад хоча б забив, але і змарнував немало моментів у переможній зустрічі з «Ліоном». В інших, коли виходив, був не надто помітний. Артем як завжди боровся, подекуди міг зачепитися за м’яч, десь вдало скинути, але без особливого загострення, індивідуальної роботи, голів. 

Шанси приблизно рівні. Ніколи не знаєш, коли Луческу несподівано знову дасть шанс Супрязі в надії, що той нарешті вистрілить. Може так буде і проти «Фенербахче», проте є відчуття, що тренер довіриться все ж більш стабільному, працьовитому Бєсєдіну. 

Підсумовучи, найбільш вірогідно склад киян буде наступним.

Основні проблеми: вихід з оборони під тиском, робота у власному карному майданчику

Претензії у грі «Динамо» є і до захисної, і до атакувальної роботи. 

1. Низька результативність, проблеми з креативом. Попри середній рівень більшості суперників і товариський статус зустрічей у атаці киян зовсім не відчувалося легкості. Спроби створити щось цікаве виглядали дуже ситуативно, як наприклад проникна передача Циганкова у матчі з «Люцерном», що призвела до пенальті. Такого було вкрай мало. 

Достатньо пасивні нападники киян при цьому ще й слабко обслуговувалися, а тому список найкращих бомбардирів команди виглядає досить бідно. 

Навіть якщо в позиційній атаці вдавалося доводити м’яч до карного майданчика суперника, далі якихось цікавих рішень було обмаль. Звична атака киян все ж будується через фланги із підключенням крайніх захисників і подальшим прострілом або навісом. 

Другий варіант - зміщення Циганкова або Вербича з пошуком можливості для удару. Це нормальні, робочі варіанти, але все ж у позиційній атаці дуже мало непередбачуваних рішень.

2. Не найкраща фізична форма. Кияни ще не встигли набрати тонус повноцінно і вкотитися в сезон - в цьому немає нічого дивного. Багатьом гравцям не вистачає динаміки та інтенсивності. Найбільш помітно це було у центрі поля. Микола Шапаренко не давав звичного обсягу атакувальної роботи.

Великі проблеми були і у Сергія Сидорчука, який слабко допомагав команді при виході з оборони під пресингом, недостатньо активно шукав вільний простір, ще й не завжди встигав в захисті (показовий момент - другий гол «Ліона», коли замість капітана за межі карного змушений був висмикуватися Забарний). 

Момент на 3.26

Все це призводило до того, що найчастіше «Динамо« було змушене грати від простого - прісного контролю м’яча н своїй половині, якщо ще й суперник це дозволяв. 

Не в найкращих кондиціях перебуває поки й Беньямін Вербич, який демонструє бажання, але поки далеко не все може виконати. Щодо нього кияни так само мають право розраховувати на збільшення рівня гостроти. Хоча за великим рахунком альтернативи у словенця фактично немає - замість нього зліва стабільно виходив на заміну Ванат, який є профільним форвардом. 

3. Проблеми з виходом із оборони через короткий пас. Про це вже частково поговорили, але проблема дійсно значна. Під тиском у захисті кияни вже ледь не з першої-другої передачі починають «запихувати» один одному. В кращому випадку все завершується більш-менш якісною довгою передачею. Частіше - виносом і втратою м’яча. Іноді - ставалося перехоплення збоку суперника, що призводить до голів (так було з «Ліоном» і з «Люцерном»). 

Момент на 4.13

Більше шансів на успішний вихід з-під пресингу при наявності на полі Бущана. Бойко і Нещерет виглядають у цих ситуаціях набагато більш нервово. Є вірогідність, що проти «Фенербахче» Луческу взагалі намагатиметься мінімізувати ризики і змусить своїх футболістів грати максимально просто. Той вихід через пас, який є зараз у киян, це прямий шлях до привозів. 

4. Недостатня щільність у власному карному майданчику. Найбільш яскраво цю проблему киян висвітлив «Ліон», який взагалі виглядав командою іншого рівня у другому матчі, коли грали основні склади. Особливо у другому таймі, коли французи дозволяли собі комбінувати безпосередньо у володіннях «Динамо», Але подібна ситуація була і в інших матчах - той самий перший гол від «Антверпена» стався через аналогічну проблему. 

Суперники занадто вільно почуваються у карному майданчику, дозволяють собі робити кілька дотиків, обігрувати, завдавати прицільні удари. Навіть виграшна зустріч із «Ліоном» - це диво, скільки французи не реалізували із вбивчих позицій. 

Аналогічна ситуація з ударами з району лінії карного майданчика. З цієї зони прийшло одразу декілька голів, коли недопрацьовували опорники, надаючи суперникам змогу безперешкодно пробивати із ключової зони по центру воріт. Із цією проблемою треба розібратися - це брак відповідальності і концентрації через товариський статус матчу, проблеми із тією самою динамікою, чи системне нерозуміння, хто має грати по цій зоні. 

Активний пресинг дає результати, сподівання на Циганкова

Із позитиву можна виділити не так багато моментів, але вони все ж є. 

1. Кияни показали ефективний пресинг. Попри деякі проблеми із фізичною форму з матчу в матч спостерігалася тенденція до того, що «Динамо« вмикало високий пресинг і подекуди було успішним в ньому. Це награний момент, а не ентузіазм якогось конкретного гравця, адже пресинг був системним, його підтримувала зазвичай досить значна група футболістів. Нерідко це призводило до перехоплень, от тільки реалізувати чисельну рівність, а іноді і більшість, банально не вистачало майстерності. 

Момент на 4.32

Особливо сподобалося, що у активний відбір динамівці вступали одразу після втрати м’яча на чужій половині поля. Вони демонстрували бажання і здатність максимально швидко повернути собі м’яч, створювали передумови для перехоплення у перехідній фазі гри, що підвищує вірогідність створення небезпечної ситуації після цього. Це може стати одним із козирів у матчі проти «Фенербахче», якщо вдасться підтягнути наступний компонент після відбору м’яча при високому пресингу. 

2. Дальні закидання працюють. Проблеми з виходом із оборони через пас були б критичними, якби у динамівців не було альтернативи. Втім, вона є, адже довгі діагональні передачі на забігання крайніх захисників, виносі з подальшим скиданням від центрального нападника на фланг чи на хід партнеру - все це більш-менш працювало. 

Взагалі цей механізм можна вважати найбільш дієвим для киян у найближчому матчі, якщо виходити з того, що вони спробують зіграти максимально обережно і насамперед не пропустити. Виноси із виграним підбором - достатньо примітивний, але ефективний метод переходу в атаку в умовах технічних і стилістичних обмежень команди. 

Для «Динамо» в умовах гри під пресингом це підходить ідеально, зважаючи на активність флангових захисників (ймовірно, Караваєва та Кендзьори) і здатність до боротьби Артема Бєсєдіна. 

3. Бущан вселяє упевненість. Георгій ще раз довів свій статус беззаперечного номера 1 у складі «Динамо». ВІн нічого не привозив, де міг тягнув і навіть трохи більше. При цьому у нього було найменше проблем у грі ногами, навіть коли партнери під тиском відігравали на нього не найкращим чином.

Від його здатності в складний момент за короткий час знайти точною передачею (переважно далекою) партнера буде багато в чому залежати здатність киян виходити в атаки без ризику смертельної втрати м’яча біля своїх воріт. 

4. Фактор Циганкова. Віктор залишається найнебезпенішим атакувальним гравцем киян. Формально - він став найкращим бомбардиром на цих зборах, хоч і забив 2 голи (1 з пенальті, другий - достатньо випадковий). Але тим не менш, важко сперечатися з тим, що він найбільш різносторонній гравець нападу, який здатен на індивідуальному класі дати результат.

Непогана швидкість, дриблінг, тонкі передачі, навіси, удари з лівої - все при ньому. Можна сказати, що в «Динамо» він зупинився в своєму розвитку, але нинішнього його рівня має бути досить, щоб стати визначальним фактором, якщо він спіймає свою гру. 

Звичної проблеми Циганкова із травмами на цьому зборі не було. Він грав багато, в усіх важливих матчах для аналізу підготовки хавбек на полі був. Із формою має бути відносний порядок, тому можемо сподіватися на ефективний виступ від Циганкова. Без цього нападу «Динамо» буде не так багато ого запропонувати супернику. 

***

Чи зуміє додати «Динамо», порівнюючи із грою на зборах, яке рішення по складу обере Луческу, чи зможуть кияни приховати свої найбільш вразливі місця - дізнаємося же сьогодні. Початок матчу - о 21.00. 

Фото: «Динамо»

Інші пости блогу