Забарний – топ-проспект. Але цінник в 30 мільйонів – це занадто
Суттєво виріс за два роки, покращив єдиноборства та гру з м’ячем.
Суттєво виріс за два роки, покращив єдиноборства та гру з м’ячем.
Захисник «Динамо» Ілля Забарний став справжнім відкриттям минулого сезону, надзвичайно стрімко увірвавшись у основний склад киян та збірної України. Минулої зими ми детально розбирали його гру після визнання найкращим молодим футболістом України 2020 року. При тому, що він лише у вересні дебютував за першу команду, ще й у 18-річному віці, це виглядало дійсно унікально.
З того часу минуло півтора року і зараз можна з впевненістю констатувати, що це не було випадковістю. Забарному не просто пощастило – він не загубився після різкого старту, не забуксував, не спіймав зіркову хворобу.
Натомість захисник продовжує прогресувати, не зупиняється в розвитку і привертає увагу представників топ-чемпіонатів. І хоча поки конкретні чутки стосувалися лише «Тоттенгему», немає сумніву, що 19-річний вже досить досвідчений оборонець – дуже приваблива ціль на трансферному ринку. Але питання ціни як завжди може стати головною перепоною для підвищення.
Оцінимо прогрес Забарного за ці півтора року: в чому він додав, та чи коштує 30 млн євро, які за чутками за нього вимагатиме «Динамо».
Отримав ще більше досвіду матчів із надзвичайно високим тиском відповідальності
Є речі, які важко виміряти у конкретних цифрах. Таким неоціненним фактором для футболіста є досвід. Забарному не звикати, що він грає на рівні вищому, ніж зазвичай передбачалося його віком. До того, як Луческу кинув його в бій, він виступав за «Динамо» U-21, хоча за віком цілком міг виступати за ще нижчу вікову категорію.
Другий матч після дебюту на дорослому рівні був у кваліфікації ЛЧ проти АЗ, четвертий – проти «Гента», через місяць захисник відіграв по 90 хвилин проти Франції в товариському матчі (1:7), Німеччини (1:2) та Іспанії (1:0) в Лізі націй. В тому ж жовтні 2020-го дебютував на груповому етапі ЛЧ і відпрацював всі 6 матчів.
Забарного можна порівняти із дитиною, яку вчать плавати екстремальним методом – кидають у воду і очікують, випливе чи ні. Він виплив впевнено. Без помилок не обходилося, але по-іншому неможливо. Ми відзначали, що у нього є проблеми зі скануванням простору, із грою 1 в 1 на стандартних положеннях, є схильність обирати не найпростіші варіанти початку розвитку атаки, які призводять до втрат через нерозуміння збоку партнерів або не найякісніше виконання.
При цьому найголовніша риса – впевненість, яка просто дивовижна для його віку. Ілля витримував удар, не губився і не плив навіть попри помилки і продовжував діяти у своєму стилі. Він лише додав у цьому компоненті, адже отримав ще більше досвіду виступів на найвищому рівні. З того часу Забарний встиг зіграти 4 матчі в плей-оф Ліги Європи, провів з киянами ще одну лігочемпіонівську кампанію. Зі збірною відіграв усі матчі Євро-2020, пройшов усю кампанію кваліфікації ЧС (пропустив лише перший матч з Казахстаном), дебютував у Лізі націй.
Вже майже два роки Забарний – незамінний гравець центру захисту «Динамо» і збірної України. Він вже має за своїми плечима у 19 років 36 матчів в УПЛ (мало б бути більше, якби не війна), 12 – в ЛЧ (без урахування кваліфікації), 22 – збірну України.
Для виходу на якісно інший рівень потрібно йти у більш конкурентний чемпіонат. За усієї поваги до української першості, зрозуміло, що її матчі не дають тієї інтенсивності та складності задач, які потрібно було б вирішувати Забарному для подальшого прогресу.
Кілька матчів на сезон із «Шахтарем» (а зараз не зовсім зрозуміло, чи буде він взагалі конкурентним) – це занадто мало, а 6 матчів у ЛЧ плюс збірна – не покращують ситуацію принципово. Так, йому було потрібно адаптуватися до дорослого футболу, за два сезони ця задача цілком виконана і зростати далі в такому середовищі вже значно складніше.
Прогрес у веденні єдиноборств
Сильна сторона Забарного – швидкість, яка дозволяє йому ефективно діяти у ситуаціях, коли треба грати на випередження. Аналогічно це є ключовий момент при передачах за спину. Це даність, яка була при ньому і півтора року тому, зберігається і нині.
Забарний знаходиться за спиною опонента в момент передачі, але встигає зіграти на випередження
І якщо до швидкісних даних Забарного питань майже не виникає, то якість ведення боротьби залишала бажати кращого. В цьому немає нічого дивного, зважаючи на вік захисника, йому точно ще є куди додати у силовій боротьбі, що позначиться і на статистиці виграних єдиноборств.
Для порівняння візьмемо показники офіційних матчів за підсумками минулого сезону (без урахування Євро). Забарний вступав у єдиноборства в середньому 12 разів за матч, вигравав 61,3%. Верхові єдиноборства – майже 3 рази за матч – 52,7 успішних. За рік можемо спостерігати певний прогрес: при практично аналогічних кількісних показниках відсоток успішності зріс до 66,8 і 55,4 відповідно.
Ще більш показовим буде порівняння за виступами на рівні Ліги чемпіонів, тобто на фоні більш потужних суперників. Минулого року у нього було в середньому 7,29 єдиноборств за матч (61% успішних) та 2,11 верхових (50%). Суттєве зростання є по обох параметрах: цього сезону, що тільки завершився, в ЛЧ в середньому вже 13,9 єдиноборств (69,8% успішних), 1,39 верхових (66,7%).
Прогрес очевидний, але зростати є ще куди, зважаючи на пристойні габарити Забарного. Для прикладу візьмемо 22-річного Маттейса Де Лігта, який має аналогічний зріст – 189 см. Його загальний відсоток виграних єдиноборств в офіційних матчах по сезону: 66,6 при 15 спробах в середньому (і він грає не в УПЛ, а в Серії А), у Лізі чемпіонів – 65,3 при 14. І це він здав, минулого сезону показники були ще кращими.
Звісно, є певна різниця у статурі, попри однаковий зріст Де Лігт виглядає більш коренастим, його вага складає 89 кг. У Забарного зараз близько 81, тому трохи додати м’язової маси може бути корисним. Особливо якщо метою є потрапляння в ту ж АПЛ, де доведеться витримувати немало силової боротьби.
Що ж до гри 1 в 1, то Забарний вміло користується власними перевагами у вигляді довжини ніг та швидкості. Це стає додатковим плюсом у тих випадках, коли йому не вистачає швидкості реакції на події або вдалі рухи суперника. Фізична перевага дає змогу компенсувати мінімальні прорахунки і накрити суперника.
пішла вертикальна передача, форвард якісно в дотик обробив м’яч у вільну зону під удар з робочої ноги, Забарний знаходиться за спиною
за рахунок широкого кроку покрив простір і без шансів для форварда опинився першим на м’ячі
Разом з тим трапляються випадки недостатньо концентраціїї, коли Забарний виглядає незарядженим на відбір, м’яким і неагресивним, чим користуються суперники. Для прикладу – останній офіційний матч проти збірної Ірландії в Лізі націй і пропущений гол – Забарний має час оцінити ситуацію і зустріти суперника, проте робить це занадто обережно і легко дає себе обіграти.
Забарний висмикнувся на гравця, але зробив це дуже нерішуче, при цьому не мав підстраховки
Питання агресії на футбольному полі є окремим цікавим кейсом. В цьому плані «Динамо» має двох зовсім різнопланових молодих центральних оборонців. Забарний виглядає дуже врівноваженим і обережним, рідко від нього можна побачити якісь агресивні порушення правил, надзвичайну емоційну зарядженість. На противагу маємо Дениса Попова, якого за це навпаки критикують.
Підтверджується це спостереження і цифрами: Забарний фолить у два рази менше в середньому за матч та має менше жовтих за Попова. У Іллі є незначний рух на підвищення цього показника, порівнюючи з минулим сезоном, але зміни незначні.
Цей показник можна трактувати двояко – більша кількість порушень, отже, більша кількість помилок або ситуацій, коли захисник не встиг. З іншого – більша зарядженість на єдиноборства, агресивність і тиск на суперника. Розумне використання цього інструменту – ще один спосіб розширення арсеналу захисника. Забарному є куди додати в цьому компоненті попри певний прогрес.
Разом з тим слід відзначити і позитивну рису при боротьбі 1 в 1 – в більшості випадків після відбору навіть під пресингом Забарний продовжує контроль м’яча, є намагання зберегти його для своєї команди.
Прокачав перший пас, сміливіше і якісніше грає дальніми передачами
Поширена проблема у побудові позиційної атаки – стерильний перепас між захисниками, острах загострити ситуацію вертикальною передачею, небажання брати на себе відповідальність. До честі Забарного, його прагнення грати більш нестандартно і цікаво простежувалося ще півтора року тому.
Попри певні складнощі він не зупинився у розвитку цього компоненту і за мірками України навіть вийшов на топовий рівень. Тепер у збірній України ми маємо двох центральних захисників, які можуть якісно розпочати атаку вертикальним пасом, у цьому компоненті Забарний не губиться на фоні того ж Матвієнко, який вже є визнаним майстром перших передач.
До свого арсеналу Ілля став активно залучати діагоналі, вертикальні верхові передачі, довгі передачі в розріз. Акцент на тому, що це не банальні рішення в стилі УПЛ бий-біжи, а націлені, вивірені паси.
вертакальний пас у вільну зону
точне діагональне переведення на вільного гравця
Підтверджується прогрес Забарного і статистично. Стосовно якості дальніх передач – минулого сезону в офіційних матчах він виконував в середньому 5,45 довгих передач з точністю 57,8%. У цьому сезоні показних зріс до 61,4% при тій самій кількості. Беремо суто топову Лігу чемпіонів – прогрес іще більший. Минулого сезону було 51,1% точності при 4,75 спробах, цього – 70,6% при 5,26 спробах. Забарний заграв сміливіше і якісніше одночасно.
Серед типів передач сконцентруємося на тих, що мають вплив на розвиток атак. Зупинимося на двох – передачі в останню третину і просто вертикальні передачі. Якщо взяти загальну картину офіційних зустрічей, то прогрес є, але він виглядає не надто показово. Знову ж таки, в ЛЧ все це набагато наочніше.
Кількість передач в останню третину в середньому за матч зросла з 2,75 до 3,56, але важливіше, що точність їх виросла з 69,2% до 82,6%. Із передачами вперед подібна ситуація – покращення точності з 73,8% до 85% при незначному зменшенні спроб (14 проти 12,5).
При цьому йому вдалося зменшити відсоток втрат на своїй половині, що виникають внаслідок пресингу суперників чи помилок при передачах, з 57% до 55% загалом. У Лізі чемпіонів ще краще: з 81% до 71,4%. Забарний впевненіше діє під тиском, знаходить варіанти для передач, при цьому його відсоток більш ризикованих вертикальних передач тільки зростає.
початок атаки вертикальним пасом у розріз
Із менш очевидних моментів для прогресу – більше підключень Забарного безпосередньо до атакувальних дій. Він почав виконвуати в середньому більше ривків із просуванням м’яча, частіше вступає в єдиноборства в атакувальній фазі і покращив відсоток успішності. Але зрозуміло, що в тій самій грі головою в штрафному майданчику суперника Серхіо Рамосом він не буде, все ж таки створення небезпеки воротам суперника – не основний його профіль – за два сезони він забив лише один гол.
Але от момент із просуванням м’яча за рахунок підключення безпосереднього до атаки – перспективне поле для прогресу. Мабуть, найяскравіше цей скілл Забарниий показав у матчі із Шотландією. Саме його нестандартні дії створили загострення, що завершилося голом Яремчука.
підключення до атаки, Забарний віддасть на фланг і піде далі у карний майданчик
Залишаючись в «Динамо», Забарний втрачатиме в ціні, але за 30 млн продати його зараз дуже складно
Безперечно, у Забарного є сильні якості, які за гідністю могли оцінити скаути клубів топ-ліг: він показує не за роками виважену впевнену гру, на дорослому рівні у нього не було серйозних травм, є досвід виступів на найвищому рівні (ЛЧ, Євро), жодних проблем з фізикою, швидкість, розуміння гри, нестандартні рішення і поле для прогресу.
Все це правда. Але найголовніше – вік. Забарному лише 19, що робить його надзвичайно цінним активом. За решти рівних даних йому можна надати перевагу саме через молодий вік, який робить його топ-проспектом і одразу збільшує цінник. Але цей актив не постійний, з кожним роком його значення зменшуватиметься, що позначатиметься на ціні.
Інший мінус – статус гравця УПЛ. Так, Забарного бачили у Лізі чемпіонів, але «Динамо» не те, щоб вражало в цьому турнірі. Ні минулий сезон, коли ледь обійшли «Ференцварош», ні нинішній, коли посіли останнє місце, не можна занести команді в актив.
Забарний – молодець, але на загальному тлі він не рятує ситуації, та й в нього самого вистачало помилок. УПЛ – не показник для того ж умовного «Тоттенгема», особливо в тому стані, в якому українська першість перебувала навіть в останні роки. Що й казати про майбутній чемпіонат, який зробить одразу декілька кроків назад.
Із працевлаштуванням в тій же АПЛ проблем не буде – в нього достатньо матчів за збірну, щоб спокійно отримати дозвіл на роботу. Питання в іншому – Забарний в дечому все одно залишається котом у мішку для топ-клубів. І, залишаючись в «Динамо», він жодним чином не змінить цей статус, адже якогось прогресу в рівні УПЛ чи у виступах киян у ЛЧ не очікується. Збірна не гратиме на ЧС, що міг би стати вітриною, тобто переконати в найближчій перспективі потенційних покупців просто немає можливості.
В таких умовах цінник в 30 млн євро від «Динамо» (це умовна, непідтверджена інформація, але, знаючи політику Ігоря Суркіса, сума не виглядає дико) здається завищеним. Звісно, для киян ця сума взагалі може здаватися замалою. У нинішніх умовах трансфери для українських клубів – чи не єдиний спосбі заробітку. Забарний – головний проспект команди, за якого можна виручити чи не найбільший куш, тому віддавати його занадто дешево ніхто не буде. Але для потенційних покупців ситуація зовсім інша, для них цей гравець коштує набагато дешевше через сукупність факторів.
Не останній з них якраз складне становище української команди, яка може запропонувати своїм гравцям дуже сумнівні перспективи в найближчі роки. «Динамо» пощастило, що Забарний українець, інакше він спокійно міг би скористатися новим правилом ФІФА, а так він на контракті аж до 2026-го, так що карти у руках Ігоря Михайловича.
В ігровому плані навіть без Забарного у «Динамо» залишатиметься найсильніший склад в УПЛ, це не буде найдзвичайною проблемою. У ЛЧ його наявність або відсутність не стане аргументом – кияни все одно будуть аутсайдерами в групі, якщо взагалі туди доберуться. Питання лише в грошах, які за нього можна виручити, що стоять на одній стороні терезів, і можливостях для розвитку кар’єри самого гравця – на іншій.
Як людині, яка вболіває за український футбол, мені б дуже хотілося побачити Забарного в тій же АПЛ, але реалії такі, що вірогідність цього трансферу влітку 2022-го варто оцінювати не дуже високо.
Фото: Jacek Prondzynski/Fotopyk/Global Look Press/Keystone Press Agency, firo Sportphoto/Marcel Engelbrec
