Берлусконі з «Монцою» уже в Серії А: взяв клуб у 3-му дивізіоні, хотів запросити Шевченка і Златана, забороняв тату і бороди
Тепер хоче виграти ЛЧ.
Тепер хоче виграти ЛЧ.
«Монца» вперше за 110-літню історію вийшла в Серію А. Клуб із передмістя Мілана майже 40 разів штурмував Серію Б і нарешті зміг дістатися елітного дивізіону. Але у красивої історії є дуже зрозуміле обґрунтування – великі амбіції його нинішнього власника. Ним з 2018 року є Сільвіо Берлусконі, який не потребує додаткового представлення.
Продавши у 2017-му «Мілан» після 30 років володіння, він не залишався довго поза футболом, а взявся за новий проект. «Монца» тоді перебувала у третьому дивізіоні, а зараз вже в Серії А. Хоча Берлусконі все одно може бути незадоволений, зважаючи на його амбіційність, – завдання стояло вийти в еліту за два роки, а вдалося за 4.
Придбати «Монцу» переконав Галліані, нові власники влаштували кадрову революцію
Важливим фактором, чому Берлусконі обрав саме «Монцу», став його багаторічний соратник по «Мілану» Адріано Галліані. Монца – його рідне місто і він з дитинства мріяв стати президентом цього клубу. Навіть починаючи співпрацю із Берлусконі у «Мілані», він попросив давати йому відгули, щоб була можливість відвідувати матчі рідної команди.
Адріано зізнавався у своїй відданості «Монці» дуже поетично: «Я був у «Мілані» 31 рік в оренді. Тепер я Одіссей, що повертається на Ітаку». У новому клубі він увійшов у раду директорів та став виконавчим директором. Берлусконі, за словами самого Галліані, захопився ідеєю уже після першого ж обговорення. Попри вік (йому на момент придбання було 82), він відчував азарт і прагнув повернутися у футбол. До того ж це могла б бути красива історія підняття клубу із трясовини на вершини італійського футболу.
Але разом з тим Сільвіо підозрюють і в тому, що він прагнув використати цей проект у своїх політичних цілях. Йому зняли заборону на громадську діяльність, яка діяла з 2013 року, він повернувся у телеефіри, його партія взяла участь у парламентських виборах, але вже була не на перших ролях. «Монца» виглядала перспективним проектом для повернення популярності, ще й сам Берлусконі додав трохи популізму. Він пообіцяв, що будуватиме команду лише із молодих італійців, постійно критикуючи клуби Серії А за засилля легіонерів, «прізвища яких неможливо вимовити».
Але паралельно із цим декларувалося амбіційне бажання вийти у Серію А за два роки. На щастя «Монци», Берлусконі обмежувався не лише популістичними заявами, але й інвестував у клуб 12 млн євро. Гроші пішли на розбудову інфраструктури, бази, оновлення стадіону. Однією з проблем команди був малий інтерес збоку вболівальників. Із приходом нових власників зменшилися ціни на квитки, а «Монца» почала збирати аншлаги.
Про угоду із придбанням клубу було оголошено 29 вересня 2018 року – у день народження Берлусконі. Команду очолив колишній гравець «Мілана» Кристіан Броккі, а взимку сталася справжня кадрова революція – Галліані здійснив 30 трансферів – 16 на вхід і 14 на вихід. Невідомо, який був загальний баланс за підсумками цього вікна, але клуб витратив серйозні для себе 1,6 млн євро. Коли Галліані питали, як він відчуває себе, працюючи із такими сумами після того, як продавав Кака у «Реал», він відповідав, що емоції ті ж, він так само радіє кожній успішній угоді.
Виконавчий директор констатував, що тепер команда готова до боротьби з Серію Б, але сезону 2018/2019 реалізувати це не вдалося, довелося провести ще рік у Серії С, яку наступного сезону «Монца» вже впевнено виграла.
Спеціальні правила щодо зовнішності і поведінки, спроба побудувати міні-«Мілан»
Початок нової ери у «Монці» ознаменувався і рядом нових правил. Все це вкладалося у контекст прагнення Берлусконі йти проти сучасного футболу. Так він заявив, що тепер футболісти мають бути обов’язково із охайною стрижкою («ніяких ірокезів»), без татуювань, без бороди, забороняються різноманітні прикраси, вводилися також правила по одягу.
Окремий аспект – поведінка футболістів на полі і в публічному просторі. Заборонялося підвищувати голос на арбітра, до нього можна було б звертатися лише з повагою, гравці мали вибачатися перед суперниками за кожен фол. При спілкуванні із фанами заборонялося відмовляти в селфі та автографах, причому і цей момент проговорювався більш детально: ніяких закарлючок аби було, повністю прізвище з ім’ям і акуратний підпис.
Все це було продовженням популізму Берлусконі із побудовою молодої італійської команди. Звісно, уже в перше трансферне вікно в команду приходили гравці, що не відповідали правилам клубу: мали інакшу зачіску чи татуювання, не були дуже молодими, або взагалі були неіталійського походження. Галліані довелося виправдовувати, мовляв, якщо гравець дійсно нам потрібен, то ми можемо відступати від деяких вимог.
Прихід Крістіана Броккі на тренерський місток став не єдиним моментом, що знаменував спробу вибудувати такий собі міні-«Мілан». Ходили чутки, що боси «Монци» хотіли запросити Андрія Шевченка і кілька років потому Галліані підтвердив ці чутки: «Ми думали про запрошення Шевченка до «Монци», але гаразд. Він дуже добрий хлопець. Чудово працював зі збірною України». Тоді Андрій Миколайович залишився у збірній, щоб поборотися за вихід на Євро-2020.
Ще більш амбіційні плани декларувалися щодо гравців. Із приходом Берлусконі одразу почало виникати безліч чуток, у «Монцу» сватали усіх, хто погано лежить. Зокрема, Рікардо Монтоліво та Іньяціо Абате, але тут ніякого підтвердження не було. А от самі керівники клубу не раз публічно заявляли про бажання підписати самого Златана Ібрагімовича. Причому до кандидатури Златана поверталися кілька разів на різних етапах становлення клубу, але так і не склалося. Дивовижно те, що перша спроба була ще під час першого трансферного вікна, тобто коли клуб ще був у Серії С, Златану запропонували контракт на 2,5 років з розрахунком, що якраз останній за угодою рік він проведе уже в Серії А.
Повторна спроба була уже із виходом у Серію Б. Златан згадував: «Галліані зателефонував мені і сказав: «Ти казав, що це більше не твій «Мілан». Твій старий «Мілан» за 11 кілометрів від Мілана». Що ж, Ібрагімович таки знайшов свій «Мілан» вже у цьому сезоні, вигравши із ним чемпіонат Італії.
Інша зіркова ціль Берлусконі – Кака. Бразилець на той момент вже завершив кар’єру, провівши останній сезон за «Орландо» у МЛС. Але гравець відмовився від пропозиції, маючи бажання залишитися у Сан-Пауло із своєю родиною. До речі, над Галліані з цього приводу пожартував Анчелотті: «Коли я зустрічався з «Наполі» з приводу оренди Армандо Анастасіо, побачилися з Анчелотті і пожартували. Я згадав, як ми колись обговорювали переходи Пірло та Кака». Потім Карло ще жартував, що готовий їхати у «Монцу», а Галліані заявляв, що чекає на тренера, коли команда за рік вийде у Серію А.
Але хоч когось із «Мілана» вдалося вихопити уже під Серію Б. У першій спробі прорватися в еліту «Монці» допомагали колишні «росонері» Маріо Балотеллі і Кевін-Принс Боатенг. Зовсім непогано, як для команди, що грає у другому за силою дивізіоні. Погодьтеся, ці трансфери не дуже відповідають вимогам і новим правилам, які анонсували в команді, але коли завдання вийти в Серію А, треба розставляти пріоритети. Якось і забулося, що Берлусконі раніше називав Балотеллі «гнилим яблуком, що може заразити будь-яку команду», чи 5 нових татуювань на обличчі і шиї у Маріо, які він зробив перед початком сезону.
Зіркове підсилення не допомогло «Монці» з першого разу вийти в еліту. Балотеллі забив 6 голів за сезон і зробив 1 асист, Боатенг – 5 голів і 4 асисти. Команда пробилася до плей-оф, але в першому ж раунді вилетіла від «Читтаделли». Як не дивно, відхід зіркових гравців пішов на користь команді – з другої спроби вона пробилася в головний дивізіон, цього разу вигравши у плей-оф у «Брешії» та «Пізи».
Зміна тренера, нові амбіційні заяви Берлусконі
У нинішньому складі «Монци» ви не знайдете відомих зірок. Кілька прізвищ, які можуть навіяти якісь спогади серед вболівальників: Гастон Рамірес (пограв у Англії, екс-«Сампдорія»), Лука Марроне (на початку 10-х зачепив два чемпіонства «Юве»), Джуліо Донаті (колишній гравець «Байера» і «Майнца»). Найрезультативніший гравець – норвежець Крістіан Гютк’єр, який раніше виступав за «Лех».
Важлива частина успіху – зміна тренера. Броккі вивів команду у Серію Б, не зміг одразу знову піти на підвищення і його змінив ще один колишній гравець «Мілана» Джованні Строппа, який також в ігрову кар’єру провів 2 роки у «Монці».
Безперечно, влітку можна очікувати на нові трансфери, вже більш серйозні. Чуток вистачає. Згідно з ними, клуб цікавиться Стефаном Ель-Шаараві, Берлусконі говорить про можливе повернення Балотеллі, йшлося про можливе підписання Ібрагімовича вільним агентом, якби він не продовжував угоду із «Міланом». І це трансферне вікно ще не розпочалося.
Зрозуміло одне, трансфери будуть неминуче, адже Берлусконі ставить нові суперамбіційні завдання: «Перебуваючи у Серії А, ми маємо виграти скудетто та потрапити до Ліги чемпіонів, а потім виграти і її. Я звик постійно перемагати, тож давайте подивимося». Досягти цього буде набагато важче, ніж потрапити у еліту італійського футболу, але поспостерігати за спробами точно буде цікаво.
Фото: Claudio Furlan/Global Look Press/Keystone Press Agency, STUDIO FOTOGRAFICO BUZZI SRL/Global Look Press/Keystone Press Agency, IMAGO/www.imagephotoagency.it
