Каштру і Шахтар. Один за всіх, але всі проти одного

Прийшло на думку написати цей пост після інтерв’ю Палкіна про підсумки футбольного 2021 року

БлогFootUAball
7 січня 2022, 09:27
22
Каштру і Шахтар. Один за всіх, але всі проти одного

Прийшло на думку написати цей пост після інтерв'ю Палкіна про підсумки футбольного 2021 року

"Хотів як краще, а вийшло як завжди"

"....потому мы считали, еще когда пришел Каштру, что строим новую команду. А оказалось, что мы начали ее строить с приходом Де Дзерби, потому что в команде стали массово появляться молодые футболисты"

Така заява не робить Палкіну і клубу(від імені якого він виступає в ролі генерального директора) плюсів. Тому що вона чітко показує те, що за останні декілька років все-таки якісь зміни у роботі клубу є. І далеко не всі вони позитивні.

Адже тут чітко видно: керівництво(або ж сам Палкін) наче не помітили ту роботу, яку провів Каштру за ті 2 роки, що він був головним тренером "гірників". Португалець робив усе від себе можливе, аби клуб мав гарні результати, розвивав молодь(так, так, молодь, а не "Тайсонів, Марлосів та Дентіньо") і досить пристойно виглядав у Європі.

І якщо Палкін і Ко забули, що було за ті 2 роки, то нагадаю)

(Я не буду адвокатом чи "фаном" Каштру, просто я вважаю, що в житті кожен заслуговує як на заслужену критику, так і на підтвердження важливих та серйозних досягнень)

1.Чемпіонство та рекордні 23 очки від другого місця

Знайти мотивацію клубу, що за попередні 3 роки виграв 3 чемпіонства та загалом 7 з 9 усіх можливих трофеїв в Україні - річ складна. Але тренер зумів. Ба більше, вони грали в той "атакувальний, видовищний футбол", який керівництво клубу хоче бачити: 80 забитих м'ячів, 26 перемог(9 з них з різницею у 3 та більше м'ячів). Впевнений, що у 90% з'явиться думка про те, що "це ж не 2012-13(чи навіть 2014-2016 роки), коли в чемпіонаті було куди більше конкуретноспроможних команд. Так, це правда, але питання наступне: цьогорічні Минай, Олександрія грають на рівні Металіста, Дніпра зразка 2013 року? Бо саме з ними Шахтар ім. РДД втратив очки. Це так, просто інформація для аналізу.

2. Шахтар давав результат у Європі

Шахтарю ім. Каштру суперники потрапляли дуже і дуже непрості: Аталанта Гасперіні, яка тільки розпочинала свій шлях як претендента на титул "один з топ-клубів Італії/Європи", Ман Сіті, Реал, Інтер(в ЛЧ і у півфіналі ЛЕ), Боруссія М, Динамо Загреб, Бенфіка, Вольфсбург.

І які результати: півфінал ЛЕ, у двох групах ЛЧ були близькими до того, аби вийти у 1/8 Ліги Чемпіонів, і усе вирішувалося лише в останньому турі, хто де буде грати, набирали по 8 очок з 12 можливих у матчах ЛЧ проти Інтера та Реала. Чи завжди грали вони у атакувальний футбол? Ні, вони грали, виходячи зі своїх можливостей: десь грали на контратаках, а там де потрібно було - грали у 5 захисників. Але результат був. І не набирали по 1 заліковому балу навіть в тих складних моментах, де ніхто б їм нічого і не сказав, бо були обставини, які не можна було змінити нікому. І ім'я йому - пандемія.

3. Під час активної фази пандемії Шахтар тримав планку лідера

Перед першим матчем Шахтаря проти Реалу у гірників стався спалах коронавірусу, і більшість основного складу була або ж поза заявкою(Степаненко, Матвієнко, Тайсон), або була на лаві запасних, але не могла претендувати на потрапляння до стартового складу через проблеми з фізичним станом(Пятов), що було зумовлено відсутністю на тренуваннях через двотижневий карантин.

Тренер виставив молодих і абсолютно недосвідчених футболістів на матч проти найтитулованішого клубу Ліги Чемпіонів. Трубін, Бондарь, Антоніо, Корнієнко, ще не настільки досвідчені Соломон, Додо Тете. І здобули результат: перемогли Реал 3:2, ведучи в рахунку 3:0 в першому таймі. Клуб, попри усі складнощі, досягав результату як на євроарені проти грандів футбольного світу (перемоги над Реалом, нічия з Інтером), так і на внутрішній(перемога над Динамо 3:0).

4.Перший тренер після Луческу, хто почав підпускати молодих до основи

Не знаю, що приймає Палкін зараз, і як він не міг бачити рік тому, як Соломон, Додо, Тете, Антоніо, Бондарь, Трубін, Корнієнко дебютували при Каштру. Як дехто з них почав грати на рівні ЛЧ дуже успішно, потраплявши до символічних збірних тижня, а дехто встигав отримувати дебютні виклики до збірної(Трубін, Бондарь). Чи для Палкіна прогрес Мудрика, і сам Михайло - це уся молодь Шахтаря? Так, він не грав ані при першому португальцю, ані при другому. Але Фонсека вцілому не дуже охоче підпускав молодих до основного складу, а Каштру довіряв, ставив, десь - заслужено, десь всупереч усім і усьому через безвихідність(ковід). Але якщо грали, то команда давала результат, а гравці прогресували. Чи хтось забув, завдяки якій зв'язці Круторогову(коментатору телеканалів Футбол 1/2/3) довелося зірвати голос на 90+5 хвилині матчу проти Аталанти на Сан-Сіро? Нагадаю, Додо-Соломон

До речі, чомусь молоді та перспективні Додо та Соломон при РДД далекі від своєї найкращої форми. Чи цього керівництво клубу не бачить?

---------

Каштру хотів як краще, а вийшло як завжди: у всіх гріхах минулого сезону(і таке відчуття, що і цього сезону)хочуть зробити винуватцем португальця.

Чи ідеальний тренер Каштру? Звісно, ні. Він дещо м'який, де потрібно гримнути дверима, він обирав тактику дипломата. Він втратив контроль над роздягальнею, але чи лише тренер винен в усіх гріхах клубу?

Каштру два роки працював без трансферів, він витискав максимум з того складу, який у нього був. Він міг лише мріяти про ті трансфери, які отримав вже зараз італієць: будь-яка забаганка його за ці 7 місяців виконувалася миттєво: підписати Марлона, бо він знає твою філософію і він "технарь" - прошу, реконструкція двох полів і самої бази Святошино - без питань.

Каштру міг лише мріяти про те, щоб президент, спортивний, генеральний директори в кожному інтерв'ю захищали його, неначе свою дитину: "у нього все вийде", "ми в нього віримо", "він чудовий", "йому потрібен час на адаптацію". Замість того, склалося таке відчуття, що в деяких моментах, як от конфлікт з Тайсоном, керівництво просто втратило контроль і не хотіло нічого робити. Вони знали, що в минулому сезоні програли все, а нижче другої сходинки не закінчать чемпіонат(хоча тут Зоря посперечалася б).

Воно так буває, що ти хочешь зробити як краще, аби тебе згадували як тренера, який дав шанс молодим Соломону, Додо, Тете, Антоніо, Бондарю, Трубіну, Корнієнку грати за першу команду, давав їм можливість заявити про себе в ЛЧ, а вийшло... А вийшло як завжди: що ти молодь не розвивав, не намагався грати в атакувальний футбол, не набирав 8 очок у групі смерті, не вигравав чемпіонство з відривом у 23 очки... Здається, що усі запам'ятали лише твій останній, провальний сезон, а що було до цього... То вже неважливо, і винуватий лише ти.

Ось така вона, на превеликий жаль, нова філософія Шахтаря по роботі з тренерами. Побачим, що буде з італійцем через рік

Інші пости блогу

20 січня 2022, 08:39