Ракицький демонструє в УПЛ майстер-клас з плеймейкінгу. На його фоні Матвієнко виглядає статистом
Став рятівною опцією проти суперників з низьким блоком.
Навряд чи взимку, коли «Шахтар» оголосив про повернення Ярослава Ракицького, хтось очікував від вікового вже футболіста підсилення гри гірників. Тоді взагалі зі зрозумілих причин обговорювалася далеко не спортивна складова, а якщо на неї й звертали увагу, то лише в контексті провальних виступів в Туреччині за «Адана Демірспор».
Останні декілька тижнів змінили сприйняття Ракицького саме як гравця лідера УПЛ. І ні, йдеться не лише про фантомний матч з «Феєноордом» у плей-оф Ліги Європи та унікальний гол спиною (майже) – Ярославу нещодавно вдалося вибороти місце в старті команди та показати, наскільки великою є різниця в футбольному інтелекті та технічних навичках у порівнянні з більшістю молодих одноклубників.
Ракицький три поспіль матчі провів у старті – Йовичевич довірив йому розбивати автобуси «Львова» та «Металіста»
Ракицький вийшов в основні гірників в трьох матчах поспіль – провів по 90 хвилин проти «Металіста» та «Львова» (перша та номінально виїзна зустріч), а також 76 у «домашній» грі з львів’янами. В усіх трьох протистояннях центрбек виконував різні функції на полі в роботі з м’ячем, але кожного разу був ледь не найпомітнішою персоною.
Слід зазначити, що ці матчі по грі точно не назвеш вдалими для колективу Ігора Йовичевича. Перформанси команди не вражають, а дії в атаці викликають багато питань – кудись зникла динаміка, без вінгерів простежуються серйозні проблеми з креативом, нікуди не ділась погана реалізація моментів.
Інший фактор, який має вплив на цю ситуацію – стиль гри суперників, які сідають у дуже низький блок та банально відбиваються. Якщо від цього свого часу нерви здавали у Роберто Де Дзербі з його крутим підбором виконавців, то схожі труднощі Йовичевича та покаліченого травмами складу не є чимось дивним.
Ракицький в цих обставинах став справжньою рятівною опцією. Попередні тури УПЛ продемонстрували, у чому була логіка такого неоднозначного повернення 33-річного футболіста. Так, Ярослав явно здав у порівнянні з тим, що було років 5 назад. Так, його швидкість та фізичні показники викликають сумніви. Так, Ракицький вже не здатен витримувати високу інтенсивність та протистояти хорошим європейським колективам. Однак на рівні УПЛ він досі виділяється.
За таких умов, які створюють опоненти, Ярослав відчуває себе наче риба у воді – відсутність пресингу, поодинокі атаки на власні ворота, можливість без перешкод підійматися вверх з м’ячем, вдосталь часу для прийняття рішень та пошуку найкращих варіантів. Зараз Ракицький показує майстер-клас для партнерів у плеймейкінгу та зламуванні глибокої оборони суперника.
Арсенал Ракицького допомагає «Шахтарю» у відверто поганих іграх
Спектр дій Ярослава – дуже широкий. Найпомітніше це було у найбільш критичному для «Шахтаря» матчі зі «Львовом», коли до початку компенсованого часу рахунок був нічийним. Абсолютна більшість усієї небезпеки біля чужих воріт приходила саме після передач центрбека – будь то початкова стадія атак, перехідна фаза чи навіть завершальна.
Діагоналі на фланг під забігання вінгерів/фулбеків
Перший з двох фірмових прийомів Ракицького – діагональ на лівого вінгера/фулбека. Це один з найпростіших способів гірників доставляти м’яч на край чужого карного, звідки можуть йти вже безпосередньо флангові простріли/навіси.
Проти «Львова» адресатом цих пасів був Топалов. Якщо у першому випадку не зовсім вдало зіграв сам Дмитро, погано скинувши у центр:
То у другому атаку чисельно не підтримали партнери:
Уявили, як би під такі закидання вривався Мудрик?
Приховані передачі у центр
Через центр «Шахтарю» проти суперників з низьким блоком вдається виходити завдяки двом людям – Судакову та Ракицькому. Георгій часто бере на себе обов’язок просувати м’яч та доводити його до чужих володінь, а Ярослав відповідає за початок цих атак – паси на партнерів, які відкриваються «у недодачу» та скидають ближньому, висмикуючи при цьому захисників.
Яскравий приклад – передача на Сікана, який потягнув за собою центрбека та в дотик віддав на Бондаренка, у якого з’явився простір:
Ідентична ситуація – сильний пас через центр та тепер скидання вже від самого Артема та створення епізоду три в три:
Або ж такі моменти, коли Ракицький помічає відкривання Судакова між лініями:
Переведення на протилежний фланг
Другий фірмовий прийом, який не потребує додаткових коментарів – довгі переведення на протилежний фланг для зміни вектора атак.
Іноді це призводить до миттєвої небезпеки біля чужих воріт, бо правий фулбек приймає м’яч поблизу карного та одразу виконує навіс:
Цікаве спостереження – після цих діагоналей суперники не завжди встигають повернутися назад, залишаючи за спиною вільні зони:
Вихід з оборони через пас
Високий пресинг проти «Шахтаря» в УПЛ – це щось зовсім рідкісне, якщо вашою командою не є «Чорноморець» Романа Григорчука. Проте навіть у цих поодиноких моментах вміння Ракицького полегшує життя.
Тут Ярослав акуратно перекидає м’яч та відрізає мінімум 6 гравців:
Тут помічає відкривання партнера та віддає зручно під розворот:
А тут точно закидає у боротьбу на Траоре (яку Лассіна виграє), коли «Металіст» перекрив усіх центрхавів:
Просування м‘яча та підключення до атак
Можливо, зараз все рідше доводиться бачити ривки Ракицького з м’ячем на чужу половину поля, але деколи й про цей атрибут він згадує. Попереду Ярослав може як пробити, так і прицільно навісити чи віддати розрізну передачу під удар.
Було й таке перехоплення у центрі поля проти «Львова» та пас під удар Траоре після сольного проходу:
Лассіна свій момент не реалізував, як і Келсі, який після подачі Ракицького виконував удар «ножицями»:
Серед захисників «Шахтаря» Ракицькому немає рівних у грі проти низьких блоків – це стосується навіть Матвієнка
Раніше за розвиток атак у «Шахтарі» відповідав Матвієнко, але з появою Ракицького він наче просто відмовився від цього, фокусуючись переважно на захисних обов’язках. Ярослав тим часом за більшістю показників стає фронтменом в білд-апі.
Не важливо, чи свідомо тренерський штаб та Матвієнко переклали на Ракицького відповідальність, але тепер Ярослав значно більше впливає на гру команди, ніж його 30-мільйонний партнер по центру захисту. Якщо зі «Львовом» він виконав 18 передач в останню третину, то у Миколи було лише 8. Ще більша різниця за показником пасів з просуванням – 6 проти 22 (у найближчого переслідувача Судакова всього 12).
Схожа тенденція простежується у кожному матчі, а баланс дає лише Бондар, для якого позиція правого центрбека є все ж куди комфортнішою, ніж для Матвієнка. Валерій, можливо, й має ті самі цифри, що Ракицький, однак за якістю теж явно поступається.
Перед принциповою зустріччю з «Динамо» виникає непроста дилема – а чи заслужив Ярослав зіграти в основі?
З одного боку, це ризик, бо кияни зі швидким Ванатом можуть навіть у своїй найгіршій формі створити більше проблем та тиску на немобільного захисника, ніж «Львів» з «Металістом». З іншого боку, немає жодних гарантій, що підопічні Мірчі Луческу не будуть такими імпотентними в атаці, як в попередніх турах, та не вирішать зіграти проти гірників від глибокої оборони. А за такого сценарію вихід Ракицького буде дуже доречним.
Фото: «Шахтар», інфографіка Tribuna.com, скриншоти трансляції Setanta
