Tribuna/Футбол/Блоги/DV Blog/Розбираємо гру Мудрика в захисті: все погано чи агресивна критика перебільшує недоліки?

Розбираємо гру Мудрика в захисті: все погано чи агресивна критика перебільшує недоліки?

У «Шахтарі» Михайла звільняли від зайвої роботи.

Блог — DV Blog
3 квітня, 08:10
41
Розбираємо гру Мудрика в захисті: все погано чи агресивна критика перебільшує недоліки?

Процес адаптації Михайла Мудрика на новому для себе рівні все ще триває. Дива не трапилось – 22-річний футболіст без необхідного досвіду не зміг сходу проявити себе з найкращого боку. Питання виникають щодо багатьох моментів, однак після матчу збірної України проти Англії вкотре активно почала обговорюватися тема гри на захист.

Сюди відносимо позиційну роботу, дотримання структури команди в обороні, взаємодію з фулбеком, відстежування підключень флангового захисника суперників та врешті-решт безпосередню активність у відборах та єдиноборствах.

І взагалі не дивно, що у Мудрика виникли з цим труднощі. Не тому, що він «лінивий», а тому, що раніше з такими вимогами не стикався. І Роберто Де Дзербі, і Ігор Йовичевич у «Шахтарі» створювали для нього умови, коли перекривати лінії передач чи допомагати біля власного карного – це був явно не пріоритет в обов’язках, особливо якщо це стосувалося зустрічей чемпіонату України.

Михайло в Англії цілком міг потрапити у схоже середовище. Ну або принаймні не настільки «жорстоке» в плані роботи на захист (як у Грема Поттера), де його недоліки були б менш помітні. Зараз же суперники будують свій план на матч саме з акцентом на фланг українця, вважаючи це вразливим місцем.

Не «пощастило» Мудрику й в збірній – проти Англії йому знову було некомфортно. Руслан Ротань не винайшов жодного способу, щоб команда не проводила в обороні усі 90 хвилин під тиском (у першому таймі навіть під шаленим тиском). Звідси яскрава вираженість проблем легіонера «Челсі».

Тож розберемо основні моменти, у яких почали проявлятися вміло сховані раніше Йовичевичем недопрацювання. Забігаючи наперед – аналізувалися тільки ті матчі, де від Михайла дійсно вимагалося більше, ніж просто думати про атаку. Тому виходи на заміну за рахунку 0:1 чи 0:2 враховувати не варто – швидкі вінгери у таких ситуаціях потрібні далеко не для ривків туди-назад.

Мудрик залишає зони у стадії білд-апу суперника

Розпочнемо з пункту, де теоретично претензії до українця можна парирувати тим, що він діяв так, як його попросив тренер – це стосується матчу збірної з Англією. Неодноразово впадало у вічі, що на фланзі Мудрика утворюється вільний простір, яким не цуралися користуватися суперники.

Чому відповідальність можна перекладати на того ж Ротаня? Бо все виглядало немов задум, згідно з яким Михайло в імітації пресингу підіймається у пару до Романа Яремчука, сподіваючись таким чином бути попереду при перехопленні м‘яча для подальшої контратаки.

Проте були моменти, коли вінгер не підлаштовувався під ситуації – не помічав або не хотів помічати, що краще перекрити зону, ніж очікувати на потенційний контрвипад. До слова, Україна жодної контратаки за гру не провела.

Переходимо до конкретних прикладів.

У цьому епізоді Мудрик взагалі не реагує на зміщення Джордана Гендерсона, який намагається створити більшість біля Букайо Сака. Тут цікаво порівняти позиції Михайла та Маліновського – Руслан все ж витримує лінію. І недоречно казати, що це трапилося тому, що м‘яч був на його фланзі. Ні, атака розпочиналася з Джона Стоунза в центрі:

Ґарет Саутґейт, здається, швидко помітив цю тенденцію, попросивши Вокера використовувати позиційну пасивність 7-го номера:

Такі моменти часто трапляються у «Челсі». У першому матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів фулбек «Боруссії» Маріус Вольф регулярно навантажував Бена Чілвелла, втікаючи від опіки. І знову звертаємо увагу, як на паралельному фланзі діє правий вінгер команди:

Мудрик рідко сканує поле та оцінює подальший розвиток подій

Цей аспект дещо схожий на попередній, але є одна важлива ремарка – у наведених нижче прикладах важко все скинути на тренера, адже йдеться про розуміння гри в обороні та оцінку того, що відбуватиметься далі.

Якщо в атаці у Мудрика з цим проблем немає (у «Шахтарі» він яскраво продемонстрував, як вміє розумно та ефективно використовувати простір), то в захисті поки біда.

Перший доказ – Михайло вже разом з усіма розташовується в лінію, але чомусь вирішує опікати Гендерсона (хоча збоку для цього є Зінченко), а не стежити за Кайлом Вокером, який просить м‘яч у нього за спиною:

Потім зовсім дивне – вінгер покидає Гендерсона, але йде не до Вокера, а просто вибігає вперед, де немає інших футболістів у білій формі:

У підсумку Кайл отримує м‘яч, а Англія – перевагу 3 в 2 на фланзі (ззаду підключається Гендерсон, біля якого Мудрика вже немає, навіть Яремчук ближче):

Аналогічний випадок: Михайло знову на одній лінії з півзахисниками та робить рух вперед. Здавалося б, щоб накрити Вокера, але знову просто залишає зону, не перекриваючи ні Кайла, ні лінію для паса:

І важливо, що Олександр Зінченко дуже часто був змушений страхувати ці провали на фланзі, що аж ніяк не могло не позначитися на його атакувальному потенціалі:

Ідентичні помилки знаходимо в іграх «Челсі» – Михайло реагує на ривок Вольфа надто пізно, хоча ще декілька секунд тому тримав його перед собою:

У тому ж матчі був гол Каріма Адеємі. Мудрик під час кутового на підхопленні грав з німцем, однак не побіг за ним:

ВІДЕО

Або у зустрічі з «Вест Гемом» – не переслідував Владіміра Цоуфала та залишив Марка Кукурелью 1 в 2:

Правий фулбек «молотобійців» свободу отримував неодноразово:

Біля власного карного також труднощі – Михайло випадає з колективних переміщень

Мудрику доводиться грати у командах, чиї тренери не проти робити ставку на захист. Грем Поттер – коли «Челсі» веде у рахунку, Руслан Ротань – коли звучить стартовий свисток матчу з Англією.

«Шахтар» у Лізі чемпіонів діяв у такій самій манері. Тільки там 22-річний футболіст був зіркою та тією фігурою, яка потрібна в атаці для створення різниця. Ігор Йовичевич жертвував зайвим гравцем в обороні, щоб регулярно мати змогу залучити швидкого вінгера на оперативний простір в контратаках. А в УПЛ сідати глибоко й так не було сенсу.

І от саме біля власного карного Михайло зараз відчуває себе вкрай некомфортно. Якщо він і повертається, то не стежить за переміщеннями партнерів та суперників, перебуваючи у напівпозиції.

Тут відклеюється Вокер та створює трикутник навкруги Віталія Миколенка:

Наступний приклад – кожен з гравців «Челсі» тримає погляд на одному з опонентів, тільки не Мудрик, який вкотре губить Вольфа. Наслідком стає небезпечний простріл.

Можна було б звинуватити Чілвелла, але він в епізоді спостерігає за Юліаном Брандтом, якого Михайло теж не встигав перехопити:

А це ще більш показово:

Пасивність та «імітація» відбору

Нарешті добралися до суто індивідуальних дій, де тактичні вказівки тренера чи план команди на гру у 90% випадків не впливають на ситуацію.

І це вже чисто суб’єктивні враження, які, судячи з відгуків, навідують багатьох глядачів матчів «Челсі» та збірної України. Якщо Мудрик нарешті якісно виконує свою позиційну роботу, то після цього все одно вимикається – стоїть перед гравцем та не створює тиск, не вступає в активний відбір. Це трапляється не завжди, однак досить регулярно.

Гол Гаррі Кейна змусив говорити про мінуси Михайла в обороні аж Стівена Джеррарда: «При всій повазі, але він все ще вивчає гру. Ти ж знаєш, що потрібно тримати Сака під праву ногу, не можна дозволити йому зайти під ліву».

І правда, українець діяв пасивно проти найнебезпечнішого гравця Англії в плані дриблінгу.

ВІДЕО

Йдемо далі. Замість того, щоб затиснути Вокера на боковій лінії, українці (у тому числі Мудрик, який знаходився найближче), дали йому час дочекатися на відкривання Джеймса Меддісона.

Те ж саме було у протистоянні з «Боруссією».

Бонус – розіграш кутового. Дії 15-го номера не назвеш спробами завадити зробити простріл.

Що стосується єдиноборств, то для розуміння загальної картини показовою є статистика. Вона не вражає – вище 70% виграних дуелей було лише у дебюті з «Ліверпулем».

У цифрах пресингу також простежуються суттєві просідання. Мудрик знаходиться на 66-му місці АПЛ за поверненнями на чужій половині поля у середньому за матч (1.51) та на 108-му за поверненнями у контрпресингу (1.81). Цікавий факт – за цими показниками лідером чемпіонату є партнер Михайла по «Челсі», Карні Чуквуемека.

***

Слід зазначити, що розглядалися виключно невдалі моменти – тобто ті аспекти гри в обороні, у яких Мудрику точно треба прогресувати. Це не означає, що позитиву немає зовсім. Бувають матчі, коли Михайло в намаганнях проявити себе стелиться в підкатах, бувають епізоди, коли він здорово вмикається та здійснює необхідний ривок. Проте на тлі вищезгаданих недопрацювань виглядає так, наче цього замало.

Загальна картина «інактивності» не сильно видозмінюється від того, що подекуди трапляються хороші відбори, перехоплення чи єдиноборства.

Є чітке переконання, що помилки Мудрика у захисті мали певний вплив на рішення Поттера залишити українця в запасі у 3 з 4 останніх іграх. А проти «Лестера», коли Михайло отримав свій шанс, більшість часу він провів у центрі нападу – навіть Кая Гаверца довелося переводити на правий фланг.

В умовних Кіліана Мбаппе та Вінісіуса Жуніора теж можна знайти вдосталь ідентичних помилок/недопрацювань. Інша річ, що вони компенсують це ефективністю в атаці, чого Михайло поки не встиг запропонувати в АПЛ. Фактор досвіду.

Ну і фактор тренера – якщо Карло Анчелотті й паркує автобус, то чудово розуміє, як вибудувати систему, щоб і Вінісіуса не навантажувати зайвими ривками, і необхідну одиницю в обороні не втрачати. Чого лише варте різноманітне використання Феде Вальверде, але це зовсім інша історія.

Матчу збірної України з Англією забракло емоцій. Як це виглядало з трибун «Вемблі»

Як Україні потрапити у плей-оф відбору Євро. Детальний гайд по ситуації поза нашим контролем

Фото: Павло Маменко; Ryan Pierse/Getty Images, скриншоти трансляцій MEGOGO та Setanta, Darren Walsh/Chelsea FC via Getty Images

Інші пости блогу