Як Зінченко став лідером за діями у фінальній третині та впливає на атаку «Арсенала»
Українець створює загрозу одразу з чотирьох зон.
Вже давно позабуті ті часи, коли будь-які успіхи Олександра Зінченка в «Манчестер Сіті» супроводжувалися критичними коментарями. Мовляв, він не відіграє важливої ролі у команді, а його обов’язки полягають лише у тому, щоб не псувати кашу, віддаючи передачі назад та поперек.
Остаточно довести протилежне українцю вдалося в «Арсеналі». Мікель Артета, який свого часу і знайшов для Зінченка місце на лівому фланзі оборони в «Ман Сіті», зумів розкрити його найкращі якості в максимально короткі терміни. З моменту появи у клубі не пройшло ще навіть року, а Олександр вже став ключовою фігурою та лідером за декількома важливими показниками.
Один з таких прикладів – успішні дії біля чужих воріт, що дуже контрастує з вищезгаданим міфом про пасивну та прямолінійну гру під керівництвом Хосепа Гвардіоли.
Зінченко йде на 4-й позиції в АПЛ за кількістю виконаних передач у фінальну третину та на 2-му місці за пасами безпосередньо у фінальній третині, поступаючись лише Кевіну Де Брюйне.
Втім, рекорд сезону за кількістю пасів у цій зоні в одному матчі належить саме Олександру – 59 проти «Борнмута» (3:2), коли «каноніри» здійснили камбек з 0:2. Ця зустріч вкотре довела – Зінченко є дуже ефективною опцією проти суперників з «автобусом».
Основна перевага Зінченка – вміння протистояти низьким блокам
Будуючи сьогоднішній стиль «Арсенала», Артета повинен був передбачати, що стикатиметься з «антифутболом» у виконанні опонентів, особливо якщо вдасться втрутитись у гонитву за чемпіонство.
У тому, як «Арсеналу» вдається виходити переможцем з відверто складних ситуацій, є заслуга Зінченка. Не порівнюватимемо рівень впливу українця з Мартіном Едеґором чи Букайо Сака, а просто констатуємо, що підписання Олександра – продуманий крок Артети, який знаходився у пошуках інвертованого фулбека. Зараз у команді Мікеля знаходяться одразу двоє флангових захисників, які на тлі інших гравців у топ-5 лігах виділялися різноманітністю дій (зміщення та передачі у центральну зону) у сезоні 2020/21.
Задум тренерського штабу полягав у наступному: якщо раніше фулбеки регулярно жертвували володінням м’ячем, коли неорганізовано бігли здобувати результат наприкінці матчу, то зараз «Арсенал» зусиллями Зінченка та перекваліфікованого Бена Вайта (іноді Такехіро Томіясу) здатний підтримувати перманентний тиск на захист суперника, що конвертується у більшу кількість фінальних атак.
У таких випадках саме Олександр бере на себе ініціативу – у нього 20-та позиція в АПЛ за пасами у середньому за матч (90, лідер в «Арсеналі») та 6-та за дотиками (82.9, також лідер у своїй команді).
Те, що ледь не половину з цих передач Зінченко виконує на чужій половині поля – «заслуга» суперників, які глибоко опускаються для втримання рахунку.
«Ось чому ми його запросили. Він привносить щось нове. Його менталітет і здатність робити певні речі дозволяють нам бути непередбачуваними й створювати багато загрози щоразу, коли ми володіємо м’ячем. Він протистояв цим низьким блокам понад 200 разів, і це дуже допомагає», – слова Артети, які чітко підсумовують роль Зінченка.
Це помітно також на інфографіці щодо створення загрози у певних зонах. У порівнянні з минулим сезоном «Арсенал» додав на позиціях інсайдів та крайніх форвардів (зелені індикатори), але втратив на позиції, де раніше розташовувався Кіран Тірні (фіолетовий індикатор), граючи виключно по боковій лінії. Загальний показник очікуваної загрози (xT) також виріс – з 1.59 у кампанії 2021/22 до 1.93 у 2022/23.
Зінченко атакує одразу з чотирьох зон
Фраза Артети про непередбачуваність – не пусті слова. Зінченко не обмежується своїм лівим флангом, а діє по усьому периметру.
І ні, це стосується не лише білд-апу. Є одразу чотири зони, звідки українець бере участь у створенні моментів для взяття воріт. У кожній з них він виконує різні функції.
Центральна зона
Найбільш звичне для Зінченка завдання – зміщення у центр та передачі на вінгера, для якого звільнився простір.
Однак у центрі Олександр подекуди вдається й до нестандартних рішень.
Закидання за спину:
Розрізні передачі під вривання з флангу:
Паси для проходження лінійного блоку:
Передачі з миттєвим просуванням на позицію форварда (для заплутування захисників):
Широка позиція на лівому фланзі
На фланзі в українця дещо інші обов’язки. Тут куди важливішим є рух Зінченка, що епізодично можна вважати звільненням простору.
Саме у широких позиціях на Зінченка створюється найменше тиску, тому різноманітність дій значно більша.
Розіграші «зайвого», які призводить до подач:
Постійна участь у трикутниках 3 в 2 або ж 3 в 1:
Відвернення уваги захисників та звільнення зони для партнера:
Використання вільного простору для власного ривка у карному:
При цьому бувають і фірмові для Олександра приховані передачі та флангові простріли.
Відкривання на фланзі та паси на 16 метрів:
Вривання у карний та простріли (цей епізод закінчився кутовим):
Подачі після успішних спроб дриблінгу:
Зона лівого інсайда
У цій зоні Зінченко не просто створює найбільше небезпеки, а взагалі є найгострішим гравцем всього чемпіонату. Про це свідчить індивідуальний показник коефіцієнта xT, який оцінює рівень рішень футболіста та їхній вплив на гру команди. Олександр випереджає усіх атакувальних виконавців, а найближчими конкурентами є Джек Ґріліш та Леандро Троссард.
Пояснення цьому доволі просте – саме на краю чужого карного для Зінченка створені найкомфортніші умови для розрізних передач, які одразу можуть закінчуватися ударом/голом/асистом партнера.
При цьому виділяємо як пасову роботу, так і позиціювання – Зінченко створює додаткову навантаженість на оборону суперників.
Робота між лініями для розвитку атак:
Розташування в лінії атаки:
Гра на підбираннях (цього разу Зінченко наважився на удар):
Неочевидні передачі на вільного партнера – у цьому випадку помітив відкривання Едеґора та змінив вектор розвитку атаки:
Подачі зі зручної позиції:
Одна з таких спроб завершилася кутовим, з якого Нелсон забив переможний гол на 90+7 з «Борнмутом»:
Звідси ж прийшов й класний передасист у грі з «Евертоном»:
Схожі паси стали для Зінченка вже фірмовими:
Зміщення на правий фланг
На старті сезону до настільки ризикових рішень Артета та Зінченко не вдавались, але зараз в Олександра з‘явилася повна свобода дій. Тому тепер не потрібно дивуватись, якщо українець стає все частішим гостем правого флангу.
Таким чином Зінченко й віддав асист на Сака у матчі з «Евертоном»:
Зінченко також активно залучається до стандартів
Продовжуючи тему зміщень на правий фланг, не можемо не згадати про роль Зінченка при стандартних положеннях. Його залучають до розіграшів тоді, коли не йде пряма подача – це трапляється як на лівому фланзі, так і на правому.
Єдиний гол Олександра у сезоні відбувся саме після кутового у матчі з «Астон Віллою».
Таку комбінацію «Арсенал» награє вже неодноразово:
Якщо ж говорити про лівий фланг, то там більшість випадків закінчуються подачами, а не ударами:
***
Перехід з «Манчестер Сіті» в «Арсенал» – це перш за все про зміну ролі в команді, а потім про все інше. Якщо у Гвардіоли Зінченку доводилося бути «одним з», то в Артети він – унікальна одиниця, від якої напряму залежать події на полі.
Фото: «Арсенал», інфографіка Tribuna.com, скриншоти трансляцій Setanta, Adam Davy/PA Images via Getty Images
