Так, «Динамо» змінюється – але це ще не повна перебудова
Як на це впливає Луческу та до чого тут Шовковський.
Поступившись «Шахтарю» влітку за кількістю привернутої уваги до зборів, «Динамо» «виправило» це становище взимку – стало ледь не єдиним українським клубом, за діяльністю якого було цікаво стежити з огляду на різні перипетії. Це і не дивно, бо саме біло-сині провалили першу половину сезону, відверто розчарувавши як своєю грою, так і результатами, що спровокувало зміни.
Колектив Мірчі Луческу, нагадаємо, вважався головним фаворитом на внутрішній арені. Вдалося зберегти кістяк команди, а позиції втрачених легіонерів закрити найближчим резервом та точковими трансферами. Ця стратегія відверто не спрацювала – і у 2023-му кияни почали змінювати вектор. Щоправда, конкретним цей план складно назвати.
А все тому, що жодних коментарів від головного тренера чи керівників щодо зроблених вже кроків ми не чули. Внаслідок цього пошук відповідей обмежується здогадками, кожна з яких майже напевне викликатиме дискусію.
Тож намагаємось розібратись, що ж відбувається в «Динамо» та у якому напрямку рухається клуб.
Чи дійсно «Динамо» влаштовує перебудову?
Про те, що певні процеси запущені, говоримо з повною впевненістю. Наскільки вони радикальні – тут уже виникають сумніви. Якщо аналізувати зимову паузу, то немає відчуття «повного ребуту». Ряд подій та кардинальних рішень свідчить про активну початкову стадію перебудови, але не більше. Все це виглядає як планування з акцентом на наступний сезон.
Варіант № 1. «Динамо» готове ризикувати місцем в ЛЧ заради плавної перебудови
У цьому випадку солідним аргументом буде перший запущений процес, який стосується роботи на ринку. Ігор Суркіс відпустив лідерів Віктора Циганкова та Іллю Забарного, однак зі зрозумілих причин не придбав на їхнє місце співставних за рівнем новачків. Натомість Луческу почав активно переглядати молодь, а вакантні місця на флангах атаки та у центрі захисту майже напевно дістануться Назару Волошину та Антону Болю/Максиму Дячуку.
Як би ми не хотіли бачити довіру до цих гравців та їхній подальший прогрес, але сперечатися з тим фактом, що тут і зараз вони повністю не компенсують Циганкова та Забарного – марно. І сам Луческу це теж, ймовірно, усвідомлює.
Тепер поглянемо під іншим кутом. Так, «Динамо» ризикує, але… це виправдано. У сьогоднішніх умовах, коли кияни за втраченими очками відстають від «Дніпра-1» на 8 пунктів, з ситуації можна вийти сухими.
Не вдасться нав’язати боротьбу за чемпіонство – окей, нічого страшного, команда ж після осінньої частини значно поступалася лідерам. Зате юні гравці отримають неоціненний досвід.
Вдасться нав’язати боротьбу за чемпіонство – «ось, дивіться, наша ставка спрацювала, амбітна та вмотивована молодь дала результат».
Це лише підтверджує, що «Динамо» не ставить абсолютно все не кон. Не йдеться ні про яке повне перезавантаження, а про стартовий етап з можливим продовженням (мабуть, влітку). І це наштовухує на альтернативну думку.
Варіант № 2. «Динамо» проводить плавну перебудову, а не різку, бо ще сподівається врятувати сезон
Усе вищевказане можна перевернути в зовсім іншу сторону. Твердження, що «Динамо» взимку активно позбавлялося баласту та звільняло місце для юних футболістів у складі – міф. Владислав Кулач, Мохамед Кадірі, Ібрагім Каргбо, Микита Кравченко, той же Микита Бурда з двома матчами в активі – це люди, які й раніше відношення до основи не мали. Фактично, зі старожилів пішли лише Артем Бєсєдін та Томаш Кендзьора.
Тому це швидше не про чистку складу та саме ігрових одиниць, а про розвантаження зарплатної відомості, про формування бюджету на наступний сезон та про стабілізацію фінансового становища.
Луческу у своєму розпорядженні досі має Дениса Гармаша, Олександра Андрієвського, Володимира Шепелєва – тих, до кого було багато претензій восени, та тих, хто теоретично відбиратиме частину ігрового часу в Антона Царенка та Олександра Яцика.
І чомусь зовсім не віриться, що якщо «Динамо» якимось чином наздожене лідерів, то у заключних та вирішальних матчах Луческу довірятиме 19-річним пацанам, а не їхнім «досвідченим» конкурентам.
Не сприймайте за претензію на адресу керівництва, бо отак сходу позбутися великої кількості непотрібних гравців не так вже й просто. Сприймайте як констатацію факту, що зимова перебудова аж ніяк не є глобальною. Це тільки підготовка до літа, коли багато що залежатиме від підсумкових результатів цієї кампанії та від того, наскільки себе виправдає інтеграція талантів з академії. А у червні розпочнеться найцікавше.
Близькі до клубу джерела, серед яких згадаємо й Ігоря Циганика, стверджують, що «Динамо» нікого не триматиме – відпускатимуть усіх гравців, які матимуть конкретні пропозиції.
Прогноз
Якби це стосувалося якогось іншого клубу та іншого президента, то цілком можна було б виставляти себе оптимістами та сподіватися на перший варіант. Але ні.
Швидше за все, пріоритетною є ціль наздогнати двійку лідерів, а підготовка до масштабної перебудови, на яку у 2022 році вимушено пішов «Шахтар» – це вже другорядне. Ніхто ж не хоче втрачати дохід від потрапляння у Лігу чемпіонів, правда?
Легке перезавантаження – це як мінімум шлях зекономити, прикриваючись спробами виконати вимоги публіки. Чи погано це? Та ні, бо ці зміни відбуваються, нехай і не завдяки спланованій роботі профільних фахівців, які мали б детально все прораховути.
А яке тоді майбутнє у Луческу?
Це другий пункт, де знову виділяємо декілька найймовірніших розвитків подій.
Варіант № 1. Луческу самотужки проводить перебудову та залишається, допоки не доведе, що провал восени – це випадковість
Луческу взяв на себе усю відповідальність за комплексну підготовку до весняної частини УПЛ. У Туреччині Мірча був і тренером, і менеджером, і скаутом, і адміністратором.
Почнімо з того, що саме Містер перевіряв усі наявні ресурси. До спарингів кияни активно залучали представників колективу U-19 (хтось отримав більше часу, хтось значно менше) та навіть повертали своїх виконавців з оренд.
Ба більше, за єдиний трансфер «Динамо» також повністю відповідав Луческу – у розмові пресслужби та 19-річного північномакедонця Решата Рамадані виявилося, що саме румун ініціював його підписання після очного контрольного матчу.
Тобто Мірча очевидно будує команду, покладаючись на власні погляди. І Ігор Суркіс дав йому цей карт-бланш, бо трансферів типу Кахіма Перріса, який зіграв в УПЛ 74 хвилини, взимку не було. Навпаки, торгували тих, на чиїй кандидатурі наполягав тренер – як от форвард Даніель Парасків, з яким так і не вдалося домовитися.
Варіант № 2. Луческу готує ґрунт для Шовковського, щоб допомогти молодому тренеру
З іншого боку, усі ми добре пам’ятаємо скарги Містера на пресконференціях. І ні, це були не лише спроби виправдати незадовільні результати. Це також було пряме невдоволення умовами, у яких він працював – переїзди, повітряні тривоги, відсутність вікон у графіку для тренувань, травми, які пов’язані з труднощами з відновленням футболістів.
Мірчі, на секундочку, 77 років. Мирон Маркевич вже одного разу згадував про це та радив йому піти (нехай й не у зовсім приємній манері), а виключати такий розвиток подій точно не потрібно. Особливо враховуючи, що пару місяців тому Луческу був дуже близький до відставки, а зараз у його тренерському штабі знаходиться потенційний наступник.
Так, йдеться про Олександра Шовковського, який повернувся до клубу після періоду роботи у збірній. Однак зазначимо, що поки це тільки прогнози, які підкріплені інсайдами, а ще неоднозначними коментарями Суркіса:
🗣«Нехай працює. Сашко – молодий хлопець і має бути перспективу у тренерській кар‘єрі. Що стосується майбутнього, то все залежатиме від їхньої роботи і як вони розвиватимуться та бачитимуть футбол. Хто б міг подумати, що Ребров буде головним тренером «Динамо», коли він був помічником у Блохіна».
І було б нелогічно, якби шлях Луческу продовжував хтось, хто не перебував з ним поруч на цій початковій стадії перезавантаження.
Варіант № 2.1. Луческу працює до літа та передає найважливіший етап у руки Шовковському, за який він сам нестиме відповідальність
Отже, Луческу вирішує допомогти молодому фахівцю та вберігає недосвідченого колегу від розгрібання того хаосу, який зараз є в «Динамо». Мірча проводить велику скаутську роботу на зборах, випробовує свої ідеї в офіційних матчах другого кола УПЛ, робить після цього свої висновки та передає усю інформацію Олександру, який влітку вносить вже власні корективи та готує киян до кампанії 2022/23. Сам Шовковський при цьому весною активно залучається до процесу та безпосередньо впливає на окремі стратегічні рішення.
Варіант № 2.2. Луческу сам завершує процес перебудови та передає Шовковському вже повністю готову команду
Луческу, щоб не підставляти Шовковського, працює доти, допоки не скаже: «Все, зроблено». Тобто проводить з клубом ще одне трансферне вікно, влітку його думка стає ключовою у вищезгаданій масштабній перебудові, а Олександр до повноцінної роботи приступає вже з готовою до серйозних завдань командою та шпаргалкою з підказками Мірчі.
Прогноз
Якщо «Динамо» фінішує у топ-2, то Луческу нікуди не піде. Бо потрапляння в кваліфікацію Ліги чемпіонів після настільки змазаного першого кола – неабияке досягнення. І це буде повністю заслуга Мірчі, адже саме він на зимових зборах шукав відповіді, як впоратися з втратою ключових футболістів та необхідністю довірятися недосвідченій молоді.
Якщо ж золоті або срібні медалі стануть недосяжними, то сам Містер не бажатиме працювати й надалі, щоб ще гірше не псувати собі репутацію наприкінці яскравої кар‘єри. І тоді вже нікого не хвилюватиме, чи завершив Луческу розпочату роботу та чи готовий Шовковський (або хтось інший) до такого складного виклику.
А які ж перспективи у «Динамо» у другому колі УПЛ?
«Динамо» зараз – головна загадка чемпіонату. Річ у тому, що за переглядом гравців у Луческу просто не залишилось часу, щоб приділити увагу тактичній підготовці.
➡️ Загальну картину командної гри оцінити нереально – її побачимо у матчі з «Інгульцем»
«Динамо» провело аж 14 спарингів за 34 дні, але у більшості з них була активна ротація – футболісти грали по 45 хвилин, а 11-ки постійно перемішувались. Про відпрацювання механізмів не може бути й мови.
➡️ «Динамо» може частіше вдаватися до прямолінійного стилю
Це напряму пов‘язано з втратою Циганкова та тимчасовою відсутністю Шапаренка – команді не вистачатиме футбольного інтелекту, що було помітно у Туреччині.
На зборах кияни зіграли багато матчів, де поступалися за володінням м‘ячем, а це дало можливість помітити приховані резерви деяких виконавців – наприклад, Владислава Супряги та Владислава Ваната, які значно комфортніше себе почувають у схожих умовах.
Якщо ж це не працюватиме, то доведеться покладатися на Царенка та Волошина, які здатні компенсувати нестачу креативу.
➡️ Пара Попов-Сирота не є безальтернативною
Луческу в останніх спарингах активно награвав Дячука, а Боль довів, що працює з м’ячем краще, ніж усі його конкуренти. Денис Попов досі страждає від дрібних проблем зі здоров’ям, а Олександр Сирота слабо провів тренувальний збір. У центрі захисту точно буде конкуренція.
➡️ Основна проблемна позиція – лівий вінгер, а не форвард
Ні, це не натяк, що Владислава Кабаєва потрібно садити на лаву запасних. Швидше навпаки – знайти йому найкращу роль на полі, бо восени він не лише не вражав індивідуальними перформансами, а ще й негативно впливав на атакувальний потенціал Владислава Дубінчака та Костянтина Вівчаренка.
Альтернативне рішення – переведення наліво Волошина або Царенка.
➡️ Джастін Лонвейк та Кахім Перріс готові робити різницю, проте у них також постійні травми
У стартових контрольних матчах єдиною світлою плямою в складі «Динамо» був Лонвейк, але потім нідерландець травмувався. У Перріса ситуація дзеркальна – він пропускав перші етапи, давши шанс Волошину проявити себе, а в останніх спарингах довів і свою профпридатність.
***
«Динамо» знаходиться у періоді пертурбації, як було з «Шахтарем» влітку. Щоправда, обидва випадки мають певні відмінності – у гірників каталізатором стали зовнішні фактори, коли у киян навпаки внутрішні та не настільки масштабні.
Проте найголовніша несхожість – донецький клуб сміливо наважився на повноцінний процес перезавантаження у короткі терміни, а динамівці обмежились обережним «софт ребутом» зі сподіваннями на хеппі-енд.
Фото: «Динамо»
