Переродження Супряги в «Динамо»: переніс операцію, забиває на зборах, дає різноманітність
Здається, Влад отримає черговий шанс.
Складно визначитися, яка ж культова фраза краще підходить для початку цього матеріалу: «Двічі (тричі) в одну ріку не ввійдеш» чи «Найбільша дурниця – робити те ж саме та сподіватись на інший результат». Так, ми знову розбиратимемося, що там з позицією форварда в «Динамо», а головне – окремо звернемо увагу на Владислава Супрягу, який вкотре подає надії на реанімацію власної кар’єри.
Є важливе уточнення – пройдений етап зимових зборів «Динамо» аж ніяк не назвеш повноцінною підготовкою до другої половини сезону. До цього моменту був повний хаос – команда грала зовсім не так, як це було наприкінці першого кола УПЛ та буде весною, виходила на спаринги в абсолютно незрозумілих складах та рідко нагадувала одне ціле.
Однак все набагато простіше – здається, весь цей час Мірча Луческу присвятив скаутингу, а головним завданням була оцінка кадрів (хто на що здатен), щоб сформувати ту групу футболістів, яка найближчим часом розпочне якісну та націлену роботу до офіційних матчів.
Результати цього процесу вже помітні – 5 трансферів на вихід, серед яких продаж двох лідерів, та перемовини щодо Олександра Андрієвського. Поки рано кричати про «побудову нової команди», але перші кроки у цьому напрямку зроблені.
На позиції ж нападника, яка, згідно з легендами, є однією з найпроблемніших, Луческу встиг переглянути шістьох кандидатів.
Владислав Ванат
З Ванатом все зрозуміло – це гравець, який ще восени довів свою профпридатність, виділявшись на тлі Бєсєдіна.
Владислав, як і раніше, не боїться брати на себе ініціативу, обігрувати 1 в 1 та загрожувати воротам суперників. Також 21-річний форвард краще починає розуміти аспекти гри з м’ячем на дорослому рівні, чого йому не вистачало після переходу з юнацького футболу.
Ванат на зборах встиг і забити, і пенальті заробити. Очевидно, що він залишиться у статусі основного вибору Луческу, але покладатися на одного лише якісного нападника – надто ризиково.
Артем Бесєдін
За Бесєдіна все говорить підсумок його проведеного часу у Туреччині – оренда в кіпрську «Омонію». За ті ігрові хвилини, які Артем отримав у спарингах, він абсолютно нічим не вразив. Навпаки – нагадав, чому впродовж останніх декількох місяців стикається зі шквалом критики (хоча подекуди це переходить межу).
Зараз Бесєдін спробує перезавантажитися, про що говорив його агент, однак весною в матчах за «Динамо» ми його точно не побачимо.
Матвій Пономаренко
Поява 17-річного Пономаренка – найбільша несподіванка цих зборів. Його повернули з оренди в «Зорі» U-19, де він забив 3 голи у 8 матчах молодіжної першості (і всі три – в одному протистоянні з «Інгульцем»). Набагато краща статистика видалася в збірній U-17 – 7 м’ячів у трьох зустрічах, що, напевно, й змусило Луческу переглянути його у справі.
Говорити про цінний досвід не будемо, бо Пономаренко банально не міг отримати його за тієї хаотичної гри, яку в умовах «солянки» демонструють кияни. Що ж стосується індивідуальних вмінь, то тут зрозуміло одне – Матвій є дуже настирливим форвардом, який не боїться «тягнути на себе». Проте для конкретної оцінки цього поки замало.
Ігор Горбач
18-річний Горбач опинився в ідентичній ситуації – він був ізольований від незіграного колективу, а отже висновки робити рано. Як і Матвій, Ігор підтвердив статус перспективного футболіста на майбутнє, але не більше.
Назар Волошин
Так, Містер в одному з товариських матчів спробував 19-річного Волошина у центрі нападу. Там він отримав приблизно 20 хвилин – був активним та постійно працював у пресингу. Але пізніше Назару дали ігровий час на фланзі, яким він успішно скористався та, ймовірно, виборов місце у складі на фінальний етап зборів.
Владислав Супряга
І переходимо до найцікавішого. Так-так-так, чергове відродження 22-річного Супряги. Знову аванси, знову тези про те, що Владислав може стати «Динамо» у пригоді на проблемній позиції, знову довіра з боку Луческу. А коли, як не зараз виправдовувати вкладені 6,5 мільйона євро?
Оптимізм втілює не сама гра Супряги у товариських матчах, а передумови для неї. Здається, він взявся за голову:
⚫️ Влітку наважився на серйозну операцію на спині. За даними Ігоря Бурбаса, він нарешті позбувся дискомфорту, який сковував його маневровість та швидкість на 40% (за оцінкою лікарів);
⚫️ Ще у Бурбаса звідкілясь взявся інсайд про нові стосунки футболіста. Увагу на цьому не будемо акцентувати, але якщо це допоможе Супрязі у психологічному плані – тоді окей, круто;
⚫️ У нього вже є багато гіркого досвіду в Італії та Україні, з якого можна (треба) зробити висновки;
⚫️ Владислав дійсно став виглядати легким на футбольному полі, він перебуває у непоганих кондиціях. Це взагалі не зрівняється з тим, що ми бачили на зборах влітку, коли до проблем зі спиною додавалася й зайва вага.
Усі фактори призвели до того, що у перших же своїх спарингах Супряга справив непогане враження.
Він робить базові (але ефективні) для форварда речі, від яких ми встигли відвикнути у «Динамо». Цей пункт якнайкраще описує стан справ у київській команді – доводиться тішитись елементарним діям у виконанні нападника проти посередніх суперників.
Розбираємо по пунктах.
«Розумні» відкривання
Супряга дуже часто пропонує себе та відкривається на оперативний простір. Від Бесєдіна у першій половині сезону цього взагалі не було, а Ванат до схожих маневрів вдавався лише тоді, коли бачив перед собою величезну зону для вривання.
Владислав діє дещо по-іншому – він практично при кожній нагоді намагається обманними рухами залишити позаду захисника та відклеїтися від нього. Є декілька наочних прикладів. Перший з них – гол у ворота данського «Вайле».
Якщо розібрати цей епізод на молекули, то помічаємо, як 17-й номер киян пошив у дурня гравця, що його опікав.
1. Зробив фейкове забігання на ближню штангу:
2. Майже одразу після старту ривка змінив напрям руху у протилежну сторону:
3. Залишився на самоті на дальній штанзі:
4. Влучив головою у пустий кут воріт:
Такий самий трюк проти того ж четвертого номера вдався декілька разів.
У першому випадку центрбек «Динамо» не наважився на діагональ та почав шукати інші варіанти розвитку атаки:
А у другому захисник киян обрав простіший варіант з передачею на ближнього. У цьому моменті показовим є порівняння з тим, як статично в ідентичній ситуації діяв Беніто:
Постійні ривки за спини захисникам
Наступний пункт – великий обсяг бігової роботи з націленістю на атаку. Владислав самотужки намагається створювати різницю, розхитуючи захисну лінію регулярними спринтами за спини суперників.
Схоже вміння характеризує хорошого нападника та за своєю значущістю поступається хіба що реалізації моментів. Свого часу це було козирем праймового Кріштіану Роналду, а зараз цей прийом активно використовує Хосеп Гвардіола за наявності Ерлінґа Голанда (не сприймайте за порівняння з Супрягою, перегляд спарингів «Динамо» ще не настільки впливає на мозок людини).
Суть у чому:
▪️ це створює перманентний тиск та часто призводить до втрати концентрації захисників;
▪️ це руйнує структуру суперника в обороні, адже потрібно висмикуватися за форвардом;
▪️ якщо швидкі гравці (як Супряга) таким чином відриваються від опікуна та отримують точну передачу, то наздогнати їх вкрай складно.
Для «Динамо» це в теорії є корисним доповненням з огляду на нестачу футбольного інтелекту для складних комбінацій, з чим виникнуть труднощі після продажу Віктора Циганкова та довгої реабілітації Миколи Шапаренка. З Владиславом же можна буде зіграти «від простого».
Інша справа – як Супряга використовуватиме свої моменти. На зборах великої кількості шансів для взяття воріт у нього не було, тому ще зарано аналізувати, чи зміг він добитися прогресу у роботі на завершальній стадії. А це, нагадаємо, було ледь не головною проблемою впродовж його останнього періоду в основі киян.
Виявлення ініціативи та робота з м‘ячем
Нехай це було у контрольних зустрічах, але у Супряги наче з‘явилася впевненість. Він вже не діє пасивно, а намагається завжди пропонувати свою кандидатуру для подальшого розвитку атаки.
До залученості у позиційних наступах претензій теж поки не багато. Владислав непогано підіграє партнерам, прикриває м‘яча корпусом та бачить поле.
Наприклад, тут Супряга у 2 дотики впорався з поганою передачею та скинув на вільного Сергія Сидорчука, що у підсумку закінчилося ударом Джастіна Лонвейка:
Щоправда, одного разу був і фінт у стилі Бєсєдіна – перший дотик, після якого м‘яч відлетів на три метри :) Спишемо на відсутність ігрової практики.
Пресинг та гра у відборі
До речі, щодо Бєсєдіна – Супряга продемонстрував, що готовий виконувати й «чорнову роботу».
За 60 проведених хвилин у матчі з «Вайле» він постійно створював тиск на голкіпера. Допомагав йому Антон Царенко, що інколи дозволяло провокувати данців на невимушені помилки.
Проте найефективнішим Владислав був у дуелях із захисниками, часто вступаючи у відбір. Довелося побачити навіть епізод, коли форвард наздогнав опонента у центрі поля та змусив його віддати неточний пас:
Що найцікавіше, у відборі Супряга діяв по усьому периметру:
***
Завчасно до сміливих прогнозів вдаватися не будемо, просто констатуємо – Супряга як мінімум готовий до свого чергового шансу у Луческу. Як воно піде в офіційних матчах – загадка, але певні обнадійливі риси простежуються. Тут і рівень команд в УПЛ може посприяти, і потенційна зміна стилю гри «Динамо» після втрати Циганкова.
Ймовірно, у весняну частину сезону тренерський штаб планує йти з 4 форвардами: Ванат, Супряга, потенційний новачок та хтось з пари Пономаренко/Горбач. Хоча цілком реально, що ніякий легіонер взимку до «Динамо» не приїде – приклад румуна Даніеля Парасківа дає зрозуміти, що якісних іноземців у Київ під час війни запросити дуже складно.
Фото: «Динамо»
