Дует Зінченка та Мудрика в АПЛ – мрія. Чому «Арсенал» дуже підходить Михайлу
Два українці в одній команді в Англії – це було б потужно.
«Чи буде трансфер Мудрика закритий цього місяця? Я не знаю. Можливо, 50 на 50, що це трапиться взимку», – слова генерального директора «Шахтаря» Сергія Палкіна, які все ж втілюють надію побачити ще одного українця у європейському топчемпіонаті. 50% – досить велика ймовірність, враховуючи запити гірників та інсайди експертів щодо непоступливої позиції клубу у перемовинах. Як мінімум, про це згадував Джанлука ді Марціо.
Інші авторитетні джерела, як от Девід Орнштейн із The Athletic, повідомляють, що найбільш реальним варіантом для Мудрика залишається «Арсенал». Дискусії щодо того, чи потрібен Михайло лондонцям та чи буде вигідним цей перехід для самого футболіста, ведуться вже дуже давно.
У якому ж становищі опиниться українець, якщо «каноніри» якимось дивом таки проявлять повагу до «Шахтаря» та заплатять необхідну суму?
«Арсенал» – дійсно чудовий варіант для Мудрика, попри весь скептицизм публіки. На користь цього вибору можна навести одразу декілька аргументів, але найголовнішим фактором залишається… Олександр Зінченко. Їхній дует у складі «канонірів» – мрія. Як для українських вболівальників, так і для самих гравців. І він дійсно може зробити цю команду краще. Пояснюємо, чому саме так.
Зінченко – ледь не основна причина, чому Мудрику слід вибирати «Арсенал»
Почнемо з банальних та загальних тверджень, які при цьому не перестають бути важливими. Перший та основоположний аспект успішного трансферу – процес адаптації, який у Мудрика явно пройде значно легше. Знаючи Зінченка, він точно візьме Михайла під своє крило та детально введе у курс справи, будь то питання з пошуком житла чи екскурсії на «Емірейтс». Іншими словами, це коли ви переводитесь у нову школу, де вже є ваш давній друг з дитячого садка.
АПЛ при цьому залишається найбільш комфортною лігою для переїзду – Мудрик знає англійську мову, а в умовній Іспанії чи Італії доведеться значно більше часу витрачати на вдосконалення своїх комунікаційних вмінь та порозуміння з партнерами.
Однак наголосити хотілося б на іншому – Зінченко допоможе Мудрику в ігровому плані, адже його роль у команді може стати ключовою для вдалої інтеграції ще одного українця. Є одразу декілька передумов.
1. Поява Зінченка змінила структуру «Арсенала» – за його наявності вінгери отримують більше свободи
Костянтин Степанюк раніше вже детально пояснював, чому колектив Артети став грати в дещо інший футбол після підписання Олександра. У нашому питанні виділимо один момент – те, як позиціонування українця полегшує життя вінгерам.
«Зінченко дає нам гнучкість атакувати різними способами залежно від того, що хоче зробити опонент. Він створює простір, який ми можемо використовувати», – зазначив Артета після одного з матчів.
Створення простору – те, що потрібно Мудрику. Те, у чому він найкраще проявив себе восени. Те, чим у Лізі чемпіонів набив собі ціну.
Британські аналітики на старті сезону проводили розбір нової системи Артети, де відзначали 2 аспекти впливу Зінченка. Перший – його зміщування у центр, що змушує суперників створювати більший тиск саме у цій зоні, а не на флангах. Фахівці Opta за допомогою даних Wyscout продемонстрували типове розташування команди під час позиційних атак, коли здоровий Олександр виходить у складі:
Мартінеллі та Сака не зміщуються у напівфланги, що начебто є більш логічним рішенням проти низького блоку опонента. Задум натомість полягає у тому, щоб вінгери навпаки не залишалися безпомічними та ізольованими, а отримували допомогу у найбільш зручній для себе позиції.
Це забезпечують «трикутники», які Артета запозичив у Гвардіоли. На скриншоті бачимо, що Мартінеллі розміщується дуже широко, але при прийомі м’яча матиме одразу три варіанти для розвитку атаки – Джаку, Зінченка та віру у власний дриблінг. Постійні переміщення у цій зоні надають змогу варіювати рішення та розігрувати «зайвого», виводячи тим самим атакувальних футболістів на оперативний простір.
У «Шахтарі» Мудрику з цим складніше, бо, як не намагалися привчити Михайліченка заходити в середину, щоб створити зручні умови Михайлу - робити це якісно та вчасно Богдан не вміє. Так, там є Судаков, який також близько розташовується до Михайла, але вінгер у системі Йовичевича проти низького блоку часто змушений переходити у напівфланг через ігрові якості наявного в ростері фулбека. Тоді трикутник «перевертається», а найширше знаходиться вже Михайліченко.
В «Арсеналі» ж Мудрику має бути зручніше, адже роль людини, яка бігатиме по самій боковій лінії – належатиме йому.
Зінченко, до слова, в опорній зоні з м’ячем діє постійно. Це – черговий винахід Гвардіоли, який Артета не посоромився скопіювати.
Слід розуміти, що у цьому пункті йдеться саме про позиційні атаки, у яких, за стереотипом багатьох, у Мудрика виникають проблеми через відсутність креативу та футбольного інтелекту. Навіть якщо це так, то в «Арсеналі» у парі із Зінченком цей недолік буде не настільки помітний.
Українець робитиме те, що у нього виходить найкраще – розтягувати оборону та вриватися на оперативний простір. Але аж ніяк не керувати вектором розвитку атак та шукати можливість для проникаючих передач – за це у його зоні відповідатимуть Олександр та Джака.
2. В контратаках Мудрик матиме свої шанси – Зінченко на підсвідомому рівні шукатиме саме Михайла
В контратаках, здається, для Мудрика взагалі будуть відкриті усі двері. Зінченко – розумний гравець, для якого пріоритетом будуть інтереси команди, але є вірогідність, що як мінімум у перших матчах він на підсвідомому рівні шукатиме на полі саме Михайла.
Олександру часто дозволяють брати на себе відповідальність першої передачі або довгих переведень м’яча на фланги. Його культура пасу – унікальна, про що говорять британські журналісти, експерти та просто фанати «канонірів».
3. З Тірні на фланзі Мудрику буде важче
Проте зовсім іншою буде ситуація, коли з якихось причин разом з Мудриком на поле виходитиме не Зінченко, а Тірні. Це два фулбеки зовсім різного типу, що підтверджує навіть показник їхніх середніх позицій.
Зінченко:
Тірні:
Шотландець забиратиме «хліб» у Мудрика на фланзі, адже йому також необхідна свобода дій для проявлення своїх найкращих якостей – атлетичності, швидкості та витривалості.
Фактично, вони з українцем схожі, але в цій історії це швидше недолік, ніж перевага. Ідеальний партнер для Кірана – вінгер, який звільнятиме для нього простір та споряджатиме м’ячами. Мудрик точно не з таких. Принаймні, поки що.
Це все класно, але чи гратиме Мудрик?
Передбачаю заперечення а-ля «та він навіть не гратиме», «куди? там Мартінеллі» і т.д. Насправді «Арсеналу» терміново потрібен новий футболіст в атакувальну ланку. По-перше, травму отримав Жезус та не допоможе команді як мінімум декілька місяців.
Навряд чи клуб витрачатиме великі гроші і на вінгера, і на форварда, враховуючи, що рано чи пізно Габріел повернеться. Що стосується дешевих альтернатив або оренд, то зараз немає жодних подібних чуток чи інсайдів. Є розмови щодо Фелікса, але «Атлетіко» розраховує виключно на повноцінний продаж. Платити понад 150 мільйонів взимку одразу за два трансфери явно не входить у плани власників «Арсенала».
Тож якщо лондонці придбають лише Мудрика, то для нього цілком може звільнитися місце на лівому фланзі, адже Мартінеллі є претендентом на тимчасову заміну для Жезуса:
– у бразильця є досвід виступів на позиції нападника;
– він вже пристосований до гри та вимог Артети, що не скажеш про будь-якого потенційного новачка;
– за своїм стилем Мартінеллі схожий на Жезуса, а саме таких форвардів потребує тренерський штаб. В «Арсеналі» таргетменів останнім часом не було.
По-друге, якщо забути про травму Жезуса, то перспективи Мудрика все одно виглядають досить непоганими. Артета зараз має у своєму розпорядженні лише 2 вінгери, на яких може повноцінно покладатися – Мартінеллі та Сака.
Маркіньйос – ще занадто сирий та переважно грає справа, Нелсон вже декілька років не може закріпитися в основній обоймі команди, а Сміт-Роу постійно травмований та також віддає перевагу грі на іншій позиції (під нападником).
Тобто в «Арсенала» просто немає рівноцінних альтернатив на флангах. Для клубу, який зазіхає на чемпіонство та участь в ЛЧ у наступному сезоні – цього явно замало. А чим швидше «каноніри» підпишуть нового гравця у проблемну зону, тим швидше він адаптується та почне демонструвати свій максимум.
Так, можливо, Мудрик сходу не буде ключовою фігурою, але свій ігровий час точно отримуватиме. Є великі сумніви, що й сам Михайло розраховує з перших же днів стати лідером та проводити по 90 хвилин у кожному з матчів.
Якщо в українця й з’явиться зіркова хвороба, то поруч завжди буде Зінченко, який «надає по шапці», розповідаючи про власний досвід в «Ман Сіті».
Мудрик потрібен «Арсеналу» не тільки для глибини складу. Він дасть команді гнучкість
Ще одна популярна теза – «Арсенал» не грає у той футбол, який підходить Мудрику. Мовляв, Артета пропагує більш позиційний стиль, як і його вчитель Гвардіола. Але тут також потрібно думати поза рамками – навряд чи тренерському штабу подобається, що команда не є гнучкою та завжди вимушена діяти в одній і тій же манері.
Наприклад, «Арсенал» цього сезону жахливий на контратаках. У цей спосіб «каноніри» забили лише 2 голи у першій частині сезону, це 6% від загальної кількості м’ячів. Менше (нуль) лише у п’яти клубів з останніх місць у таблиці, а також у «Ньюкасла» та «Челсі».
Мудрик у цьому випадку забезпечить різноманітність та дозволить Артеті підлаштовуватися під суперників, які перехоплюватимуть ініціативу. Мартінеллі – не той футболіст, який здатен втікати від опонентів. Він – якраз той креативний фланговий інсайд, який віддає перевагу тонким та зваженим діям.
Українець, ймовірно, стане новою опцією в атаці, завдяки якій можна перебудовуватися.
В «Арсенала» молодий склад, Артета не боїться довіряти недосвідченим талантам
9 з 11 гравців стартового складу лондонців – не старші 25 років. Артета цілеспрямовано робить ставку на молодь. До того ж усі придбання, які були ініціативою коуча, отримують свої шанси – Партей, Габріел, Едегор, Вайт, Рамсдейл, здоровий Зінченко, Жезус, Томіясу (цього сезону пропустив багато через травму).
А ще вектор розвитку клубу поступово змінюються на «хантинг» потенційних зірок. Вгадайте, хто свого часу робив так само? Правильно: Гвардіола, коли Артета був його асистентом.
Одними з перших дорогих придбань на ринку стали Бернарду, Ляпорт, Менді, Сане, Едерсон та інші, яким тоді не було й 23-24 років. Зараз усі вони виступають на топовому рівні. Окрім Менді, звичайно, який малює карикатури лисого Пепа на стінах тюремної камери.
***
Висновок: трансфер Мудрика в «Арсенал» – не утопія, але й не заздалегідь програшна історія для всіх сторін. Однак чи вдасться у цьому пересвідчитися? Сподіватися на чудо у вигляді «адекватних» запитів «Шахтаря» на ринку поки не доводиться. Як мінімум у публічному просторі вони здаються зовсім дивними, що ставить величезний знак питання біля побажання «переїхати у топлігу» в листі Мудрика до Святого Миколая.
Фото: David Price/Arsenal FC via Getty Images, Global Images Ukraine, EFE, Reuters, Sky Sports, трансляції Setanta
