Збірна першого кола УПЛ: з голкіпером-сенсацією та без звичної домінації «Шахтаря» з «Динамо»
А які б команди зібрали ви?
Осіння частина УПЛ завершилася і тепер усім нам доведеться дивитись хіба що футбол Чемпіонату світу у Катарі. Але до відходу на канікули час підбити підсумки першої частини сезону.
Зібрали одразу три своїх версії символічних збірних за підсумками першого кола: основна команда, U-21 та список українців, які зуміли проявити себе поза «Шахтарем», «Динамо» та «Дніпром-1». Цього разу чи не вперше за багато років в командах немає домінації гірників та киян.
Символічна збірна першого кола УПЛ
Голкіпер: Олег Мозіль («Металіст 1925»)
Альтернатива: Макс Валеф («Дніпро-1»)
Одним із відкриттів цього сезону став Мозіль, якого «Металіст 1925» влітку запросив з «Агробізнеса». Окрім нещодавнього відбитого пенальті Циганкова, Олег має майже 7 (!) попереджених голів (другий показник після Різника, який разом з цим допустився ще декількох результативних помилок), а також 6 сухих матчів. І це в такій досить посередній за складом команді, як «Металіст 1925». Стільки ж сухих матчів, до слова, у Трубіна.
Так, альтернативним варіантом став Валеф попри його іноді дитячі помилки (яких все ж більше було в єврокубках, ніж в УПЛ). Ба більше, вони не коштували команді втрачених очок, а дніпряни перше коло чемпіонату взагалі завершили з найменшою кількістю пропущених.
Правий фулбек: Ігор Кірюханцев («Зоря»)
Альтернатива: Володимир Адамюк («Дніпро-1»)
Тут одразу слід зазначити, що у ван Леувена Кірюханцев виступає все ж в атаці, іноді навіть на лівому фланзі. З іншого боку, вміння та бажання Ігоря діяти на обидва фронти неодноразово рятувало «Зорю». Та й на правому фланзі насправді немає достойних конкурентів. 4+3 за системою гол+пас у номінального фулбека – солідний показник, нехай навіть здобутий на іншій позиції.
Схожа ситуація в Адамюка – сезон він розпочинав у центрі захисту, забивши 2 голи у двох стартових для себе турах, але потім почав регулярно грати справа через травми Пуріти та Лучкевича.
Центральні захисники: Едуард Сарапій та Олександр Сваток (обидва – «Дніпро-1»)
Альтернативи: Микола Матвієнко («Шахтар») та Максим Імереков («Зоря»)
Тут все доволі просто – «Дніпро-1» впевнено лідирував у таблиці до останнього протистояння з «Кривбасом», яке стало єдиним провальним для команди у плані роботи в захисті. Тому на похвалу заслуговує саме основна пара центрбеків Кучера. У цю боротьбу теоретично міг втрутитися Матвієнко, але в очному протистоянні з «Дніпром-1» Микола став ледь не винуватцем поразки «Шахтаря», програвши Довбику практично усі дуелі.
Несподівано сильний для себе сезон також проводить Імереков – він не лише добре порається зі своїми обов’язками у «Зорі», а ще й регулярно страхує помилки молодого Батагова.
Лівий фулбек: Андрій Цуріков («Олександрія»)
Альтернатива: Яніс Амаш («Дніпро-1»)
Той момент, коли статистика говорить сама себе – 5 голів флангового захисника у 12 матчах. Окрім цього м’ячі Цурікова майже завжди були вирішальними та приносили «Олександрії» очки.
За результативністю з Андрієм може посперечатися хіба що Амаш (2+3), але він третину ігор у складі «Дніпра-1» провів у ролі вінгера, а на деякі матчі алжирця взагалі не відпустила мама.
Конкуренцію цим двом також цілком могли нав‘язати Золотов («Колос») та Лях («Рух»).
Центральний півзахисник: Георгій Судаков («Шахтар»)
Альтернатива: Артем Бондаренко («Шахтар»)
Серце «Шахтаря», диспетчер «Шахтаря». Судаков під керівництвом Йовичевича перетворився на гравця, який задає темп усій команді та відповідає за розвиток і вектор атак. Він – лідер чемпіонату за «розумними передачами» (1.47 за гру) та за ривками з просуванням (4.58).
На результативні дії Георгій також не скупиться – 1 гол та 4 асисти. Бондаренко все ж стає альтернативним варіантом, адже здається, що його у складі гірників можна замінити, а от Георгія – ні.
Атакувальні півзахисники: Віталій Буяльський («Динамо») та Олександр Піхальонок («Дніпро-1»)
Альтернативи: В’ячеслав Чурко («Зоря») та Таллес («Рух»)
У цьому випадку вибір був легким. Завдяки Буяльському «Динамо» припинило своє падіння в УПЛ, а Піхальонок на пару з Довбиком здобули для «Дніпра-1» статус зимового чемпіона. Статистика обох футболістів вражає – 9+1 у Віталія та 5+5 в Олександра. Кращу результативність у цьому сезоні мають Довбик та Мудрик, а стільки ж лише у Циганкова.
Так вони стали недосяжними для Чурка та Таллеса, які відверто дивують. В’ячеслав по новому розкрився на новій позиції у «Зорі» та є другим найкращим плеймейкером УПЛ за індексом WyScout, а «Рух» завдяки бразильцю зміг уникнути дна турнірної таблиці. Таллес довго навіть йшов у лідерах бомбардирської гонитви та почав викликати розмови про те, чи не може він часом підсилити «Динамо» та «Шахтар».
Правий вінгер: Віктор Циганков («Динамо»)
Альтернатива: Владислав Калітвінцев («Олександрія»)
Як би не критикували Циганкова, але на рівні УПЛ йому досі немає рівних. Він здобув для «Динамо» немало важливих очок. Наприклад, у матчах з «Вересом», «Минаєм» та «Інгульцем» кияни здобули мінімальні перемоги (двічі 1:0 та одного разу 2:1 відповідно), а всі голи у цих зустрічах забив саме Віктор. Три з них взагалі були виключно наслідком індивідуальних дій віцекапітана. Сюди ж можна згадати два асисти проти «Олександрії», коли динамівці мали певні труднощі до моменту свого другого взяття воріт.
Альтернативою Циганкова обрано Калітвінцева – аргументом на його користь стало те, що він є ключовою фігурою «Олександрії», коли конкуренти за місце в збірній все ж знаходяться не на передових ролях. Владислав – другий в УПЛ за успішними навісами та четвертий за ключовими передачами.
Лівий вінгер: Михайло Мудрик («Шахтар»)
Альтернатива: Олексій Гуцуляк («Дніпро-1»)
Тут і коментувати нічого. Найрезультативніший гравець в УПЛ (7+7) та найяскравіший український футболіст загалом – Михайло Мудрик.
Місце у другій команді дісталося Гуцуляку попри те, що він переважно виступає справа. Проблема у тому, що ніхто з лівих вінгерів не провів настільки якісну частину сезону, як Олексій – 4+3 у 11 матчах.
Нападник: Артем Довбик («Дніпро-1»)
Альтернатива: Максим Прядун («Металіст»)
Питання форварда вирішилося швидко – найкращий бомбардир УПЛ та гравець, який на своїх плечах (деколи у прямому значенні цього слова) тягнув «Дніпро-1» до перемог та першого місця у таблиці.
Його «дублером» став Прядун, справжнє відкриття сезону для людей, які продовжували повторяти: «В Україні немає нормальних нападників». Такий настирний, впевнений та технічний форвард, як Максим, згодився б 90% наших клубів.
Символічна збірна першого кола УПЛ U-21
На жаль, цього сезону засяяло не так багато молодих футболістів, як передбачалося перед стартом кампанії. Майже всі представники символічної збірної є безальтернативними:
Суперечки може викликати хіба що позиція лівого латераля, де відсутній Вівчаренко. Так, Костянтин подає величезні надії та вже виглядає солідним гравцем для «Динамо», однак хороші матчі він чергував з нестабільними, а оминути 2+2 19-річного Смолякова з «Інгульця» – просто неможливо.
В іншому все передбачувано – велике представництво «Руха», який юнацькою командою запалює в ЛЧ, єдиний молодий голкіпер клубів УПЛ з ігровою практикою, сенсація «Дніпра-1» Рубчинський, талановита молодь «Динамо» (яка розбіглась по інших командах) і Нагнойний. Так, Забарний лише у цьому списку, бо виступи Іллі восени дещо розчарували, але на рівні однолітків він все ще найкращий захисник.
Символічна збірна з українців поза топклубами
Цікавіша ситуація у збірній з українців, які грають поза межами трьох провідних клубів країни (без урахування тих, хто потрапив в основний список найкращих).
У воротах місце дісталося Непогодову, який відбив вже декілька пенальті та має 33 сейви у 12 матчах. Зліва у захисті Каплієнко зі своїми 2+1, справа – Пердута, єдиний представник «Ворскли» в усіх чартах. У центрі Вовченко, якого «Верес» влітку запросив з першолігової «Нива» та не прогадав – 1440 зіграних хвилин та 70% виграних верхових єдиноборств у своєму карному майданчику. У парі з ним Бабогло, новий лідер захисту «Олександрії» після відходу Дубри.
У центрі поля нове дихання відкрилося у Кльоца та Довгого (4+1 та 3+1 відповідно). Справа – «світла пляма» блідого «Львова» Бойко, який минулого сезону теж запалював у першій лізі, а зліва капітан олександрійців Третьяков.
Чергове успішне перезавантаження відбувається у Борячука в «Металісті 1925» (3 голи у 8 турах), а Климчук з «Руху» після втраченої можливості перейти у «Легію» доводить свою профпридатність для потенційного трансферу на підвищення (2+2 у 12 матчах).
Фото: "Металіст 1925", інфографіка Tribuna.com, Оксана Васильєва, «Динамо»
