20-річний бельгієць не проти виступати за Україну: що він за футболіст та чи потрібен збірній
Розбираємо сильні та слабкі якості Крістіана Равича.
Аналітик та учасник проєкту PASS Євген Кузьменко детально знайомить нас з Крістіаном Равичем – захисником з чемпіонату Бельгії, який висловив готовність розглянути пропозицію грати за збірну України:
«Якщо надійде пропозиція від УАФ, я відкритий до діалогу. Почути, що вони думають з цього приводу. Можливо, про мене в Україні ще не знають. В мене всі опції на руках.
Я грав Бельгію U-16, U-17, U-18. Дуже цим пишаюся. Хочеться і батька порадувати, якщо випаде нагода бути заграним за Україну, але спочатку все обдумати та обговорити з менеджером, як буде краще для мене».
З цього тексту ви дізнаєтесь:
– чому Равича можна заграти за збірну України;
– який його футбольний бекграунд;
– детально про сильні та слабкі якості гравця;
– чи потрібен він збірній України.
Равич має українське коріння та грає в клубі російського олігарха
Крістіан Равич народився в бельгійському місті Кортрейк у 2002-му році. Його батько – уродженець Закарпаття, мати – з Казахстану. Тож не дивно, що в дитинстві Крістіан регулярно приїздив до України: бував у родичів в Ужгороді, не раз відвідував столицю та відпочивав в горах Карпат. Навіть українську мову досі не забув, як сам зазначає.
Перші футбольні кроки Равич робив не в одноіменному клубі свого міста, а в команді з сусіднього невеличкого містечка – Харелбеке. Проте, цілком справедливо вважається вихованцем одного з флагманів бельгійського футболу – «Брюгге», в академію якого потрапив у віці 12 років. Вже тоді у футбольних справах йому допомагав відомий агент та колишній футболіст бельгійського чемпіонату Сергій Серебренніков, який працює в компанії Pro Star Вадима Шаблія.
Заграти хоча б в «Йонг Брюгге» (так в Бельгії іменуються команди вікової категорії U21) було важко, не кажучи про першу команду. Тож в липні 2021-го Равич приєднався до другого за статусом клубу центрального міста Західної Фландрії – «Серкль Брюгге».
Факт про цей клуб, який багатьом може не сподобатись: власник – російській олігарх Дмитрій Риболовлєв. Той самий бізнесмен, якому належить ще й французький футбольний клуб «Монако». «Серкль Брюгге» відкрито називають фарм-клубом монегасків.
Профайл та ігрові якості
Крістіан Равич – центральний захисник з правою робочою ногою. Зріст – 187 см, вага 71 кг. Але позицію центрбека він займає останні 4-5 років кар'єри, на початкових етапах грав центрхава – «шістку», та «вісімку».
От як сам гравець описує свої сильні сторони:
«За рахунок зросту виграю верхові м’ячі, ззаду можу страхувати. Маю добре бачення і читання гри, за рахунок техніки можу починати атаки. Ми часто граємо лонгболами, але я відчуваю в собі впевненість грати інакше».
Давайте розбиратись зі всім послідовно.
Гра в обороні
Перше, що треба відмітити, це проактивну манеру гри Равича. Він постійно намагається робити крок вперед, коли суперник до нього лицем, а коли суперник спиною до нього – активно вижимати, теж роблячи кроки назустріч м’ячу.
Агресивний крок вперед на зустріч опоненту з м’ячем
Результат - відбір
Равич проти Слімані – одразу висувається як тільки на алжирця пішла передача, щільно граючи з фізичним контактом
Результат – відбір (в тому числі завдяки партнеру)
Так, іноді це грає проти нього, особливо на просторі – швидкі різкі гравці можуть достатньо просто його прокидувати. Такою активністю він оголяє багато простору за собою, дуже важливо, щоб його партнери, знаючи манеру гри Крістіана, завжди були готові страхувати:
Але в цілому така проактивність все ж таки плюс гравця. Він сміливий – і завжди намагається, так би мовити, володіти ситуацією, нав’язати свій сценарій, а не підлаштовуватись під дії опонента. Команда може витискати більше користі з наявності такого гравця.
До того ж формація з трійкою, яку весь сезон використовує головний тренер команди Мірон Муслич, цьому прекрасно сприяє.
Така манера в тому числі допомагає Равичу якісно читати гру, він робить багато перехоплень, старається передбачати ситуацію.
Крістіан дійсно добре грає на другому поверсі – якісно відштовхується (причому як з однієї, так і з двох ніг), б’є головою, а не просто підставляє її, роблячи характерний кивок. Допомагає бути успішним у верхових дуелях, звісно, і зріст.
Щодо мінусів, то однозначно є певні проблеми з грою в зонах завершення. Далеко не завжди Равич якісно орієнтується в просторі і контролює те, що в нього за спиною. Вибір позиції при кросах суперника часто не оптимальний.
Також йому не вистачає агресії та жорсткості. Гравця хочеться назвати витонченим, а ніяким не «звіром» чи «вбивцею», як його характеризували деякі спеціалісти в Бельгії. Проти серйозних опонентів йому важко. Наприклад, нещодавно у Равича був досвід гри проти такого нападника, як Іслам Слімані. Майже під чисту свою дуель Крістіан програв, «Серкль Брюгге» поступився «Андерлехту» 0:2, а алжирець забив обидва м'ячі.
Однак, не забуваємо, що Равичу лише 20, він проводить перший сезон на дорослому рівні, і програвати дуелі таким досвідченим майстрам – це нормально. Тут краще акцентувати, що у Крістіана в принципі вже є цей досвід гри проти топових опонентів, серйозний європейський супротив і тиск.
Цікаві слова Равич сказав про свій фізичний профайл:
«Я відчуваю, що фізично можу стати сильнішим. Мені потрібно попрацювати над балансом тіла та покращити мою вибухову силу».
Вибухова сила у Равича на дуже пристойному рівні. Це сприяє хорошому ривку, має якісні стартові кроки. Дистанційна швидкість також дуже солідна – це допомагає в контролі глибини, а також нівелювати ті програні метри, коли його прокидують через його проактивність.
А от щодо м’язової сили, інакшими словами міці, тут Равичу дійсно треба серйозно додавати. Він дуже стрункий, аж занадто, як для центрального захисника. М’язової маси не вистачає, боротись корпусом важко, вигравати силові єдиноборства важко. Можливо, і через це він занадто м'яко ставить ніжку, а не по-федецьки.
Навіть на загальному плані помітна худорлявість. Крупний кадр підтверджує відсутність м’язів. Все-таки 71 кг при зрості 187 це, мабуть, замало.
Є ще один нюанс, який саме до ігрових якостей відносити не зовсім правильно, але сказати про нього маємо. Равич дуже багато апелює до бокових арбітрів, сигналізуючи про положення поза грою. І це в ті моменти, коли ця гра йде повним ходом! Іноді сам намагається створити штучний офсайд, зазвичай помилково обираючи ситуацію для цього прийому.
На колажі – стоп-кадри лише з одного матчу, в якому Крістіан мінімум 6 разів підіймав руки до гори. І не від святкування голів своєї команди.
Гра в атаці
Атакувальні якості футболіста важко оцінити повною мірою через ігровий контекст, в якому він перебуває. Те, що Равич відмітив про лонгболи в грі його команди – це квіточки. Гляньте на ці три супер показових статистичних параметри «Серкль Брюгге» в чемпіонаті Більгії:
- володіння м’ячем: 44,1% – 15-е місце в лізі;
- кількість передач в середньому за гру: 268 – найгірша команда ліги;
- точність передач в середньому за гру: 69,4% – гірша команда ліги.
Коли команда настільки очевидно відмовляється від позиційної гри в конструктивній фазі, дійсно важко оцінити, як гравець просуває м’яч, як здатен заходити в простір, чи який в нього тип передач.
Але з того, що вдалось побачити, можна зробити обережні припущення, що Равич є не дуже активним футболістом в позиційних атаках. Він створює дуже мало ліній передач, часто просто ховається і не пропонує себе. Це може бути пов’язано з певною тренерською установкою і загальним стилем. Але все одно інші центральні захисники на м’ячі частіше за Крістіана, факт.
Показує партнеру куди пасувати, але сам майже ніяк не задіяний в білд-апі
Якість довгих передач теж сумнівна, хоч вибірка і невелика. Підсідає під м’яч, передача не йде швидко.
Що однозначно, так це те, що Равич може бути корисним на стандартах. Знову говоримо про дуже якісну гру в повітрі. Один гол після кутового в Равича вже є.
Чи потрібен Равич збірній Україні
Задаючись таким питанням, важливо розуміти – який період часу ми маємо на увазі: зараз чи колись?
Футболіст Крістіан Равич однозначно має непогані перспективи, беручи до уваги його вік, футбольну освіту, базовий набір якостей, а також те, що його мінуси – з розряду тих, що можна суттєво покращити. Але якщо говорити про прямо тут і зараз…
Якщо уявити якийсь певний шортлист потенційних новачків збірної України на позицію центрального захисника, зараз цей футболіст був би в цьому списку, але точно не першим, і не другим. Навіть в УПЛ зараз є більш готові кандидати для збірної. Але питання рівня супротиву і загального контексту, за яким проводимо подібні порівняння, – безумовно, важливе.
Тож конкретно зараз робимо обережний прогноз – якщо Равич продовжить прогресувати, то вже в найближчі пару років може стати гравцем, який за своїм рівнем буде конкурувати як мінімум за місце 4-5 центрального захисника в заявці збірної.
За яким сценарієм він піде – питання відкрите, бо в футболі ніколи не можна гарантувати прогрес гравця. Але за його розвитком обовязково треба слідкувати. Дуже хочеться, щоб хоча б з цією місією, підбором кадрів в національну збірну, головний керівний орган українського футболу впорався.
Фото: kw.be; Photo News.; hbvl.be.
