Що таке українське суддівство прямо зараз: два керівники, купа помилок, арбітри вилетіли з топу УЄФА
Розбираємо структуру, яку сформувала УАФ.
У 2023 році найобговорюваніша тема всередині українського футболу – це не боротьба за чемпіонство УПЛ, не жахлива форма «Динамо» чи дивні відставки тренерів з нижньої половини таблиці.
Найбільше всіх зачіпає рівень суддівства у матчах – за останні місяці він дуже сильно впав. Це все накладається на загальну непублічність та небажання суддівського корпусу обговорювати помилки та будь-які пропозиції.
Тому цей текст – це спроба зібрати всю наявну відкриту інформацію про українське суддівство в сезоні 2022/23. Щоб було надалі легше розуміти проблему у майбутніх матчах.
Хто керує
У липні 2010 року суддівський корпус тоді ще ФФУ очолив, мабуть, найавторитетніший рефері минулого – П’єрлуіджі Колліна. Він мав змінити підхід до тренувань суддів та допомогти їм почати працювати на серйозних матчах єврокубків та міжнародних турнірів.
Якщо коротко – вийшло кепсько.
Колліна та його команда дійсно провели реформу підготовки рефері – тренування підвели до європейських стандартів, а ті, хто не виконував нормативи, поступово втрачали місце у пулі арбітрів. Але у всьому іншому Колліна не вразив – скандалів при ньому не поменшало, а десь навіть побільшало (не згадуйте при фанаті «Динамо» прізвище Вакс), а нові обличчя так і не стали авторитетними хоча б на європейському рівні.
Розставання з Колліною стало болісним для УАФ – у 2015-му з ним перепідписали контракт, але останні роки італієць профілонив – не їздив на семінари, тестування чи передсезонні збори арбітрів. З ним розірвали контракт за мировою угодою – і за словами президента УАФ Павелка виплачувати йому компенсацію треба (?) було саме через офшори.
Так чи інакше, але у 2015 році головою комітету арбітрів став помічник Колліни – Лучано Лучі. Теж колишній італійський арбітр, але не настільки статусний та майже зовсім непублічний.
Цю свою непублічність він переніс на весь суддівський корпус. Записати інтерв’ю з арбітрами майже неможливо, з ним особисто – точно неможливо. Єдиний прорив, пов’язаний з роботою, стався через вже колишнього президента «Олімпіка» Владислава Гельзіна, який опублікував начебто переписку Лучі з арбітрами у секретному чаті в телеграмі:
Це було ще в березні 2021 року, але ніяких наслідків особисто для Лучано той скандал не мав. Як і порушення Статуту УАФ – у серпні 2021-го Лучі виповнилося 72 роки і він мав би автоматично покинути свою посаду...
...але він і досі голова Комітета арбітрів УАФ. Після ДТП з нардепом Трухіним та початком повномасштабного вторгнення він став набагато менше бувати в Україні, але вплив свій зберіг.
Навіть попри призначення наприкінці 2021 року ще одного колишнього італійського арбітра Ніколи Ріццолі куратором підготовки українських рефері та головним експертом з арбітражу.
Він проводить навчально-тренувальні збори суддів, щоквартальні семінари та інколи коментує найрезонансніші епізоди з конкретних матчів для сайту УАФ.
Що ми маємо у висновку?
Зараз український арбітраж між собою поділили Лучано Лучі, який тримає загальний контроль, та Нікола Ріццолі, який займається саме підготовкою (тим самим, що раніше намагався ввести Колліна). За оцінками журналістів Констянтина Андріюка та Віктора Вацка, на двох в місяць вони отримують 1 млн гривень за свою роботу з каси УАФ.
До слова, Колліна в останні роки свого контракту отримував, за різними підрахунками, до 2 млн євро на рік.
У той час оприлюднена зарплата суддів УПЛ станом на 2021 рік була 12 (30?) тисяч гривень за матч плюс 9 тисяч гривень на проїзд та проживання. Детальної інформації за 2023 рік наразі немає.
Хто судить
Всього у сезоні 2022/23 на професійному рівні (УПЛ, перша та друга ліги) працював 71 арбітр.
Також треба пам’ятати про віковий ценз для арбітрів. Працювати на матчах УПЛ можна до 45 років, на першій лізі – до 40 років, на другій лізі – до 35 років.
Далі – розкладка по лігам.
Арбітри УПЛ
Навряд ви здивуєтеся, якщо побачите одноосібного лідера за матчами в УПЛ:
Зараз сформувалася десятка найзатребуваніших арбітрів УПЛ – і майже до кожного у клубів УПЛ були запитання саме у цьому сезоні:
🔹 Катерина Монзуль (41 рік) – найвідоміша прямо зараз арбітриня. Відповідно, скандалів з нею достатньо.
Найсвіжіший – це претензії (та навіть сексизм) до Катерини зі сторони «Динамо» після матчу з «Інгульцем». Тоді вона зарахувала два голи у ворота киян після суперечливих моментів на початку розвитку атаки.
Також можна згадати суперечливі рішення бригади Катерина у матчі «Шахтар» – «Зоря» (гірники навіть опублікували твіт з написом VAR WANTED).
Мірча Луческу: «Таке враження, що Монзуль знущається з «Динамо». Сподіваюсь, що Катя більше нас не судитиме».
🔹 Ігор Пасхал (41 рік) – неочікуваний другий номер рейтингу. Довгий час саме він був лідером за кількістю матчів, але все ж потім поступово почав програвати Монзуль.
І тільки у матчі «Металіст» – «Рух» у 2023-му бригада Пасхала як мінімум:
- зарахувала гол з офсайду:
- не зарахувала гол через «вихід м’яча за межі поля», якого, схоже не було:
Також були запитання по непризначеному пенальті.
І знову цитата від Мірчі Луческу (за листопад): «З цим рефері завжди були проблеми, тому що його розуміння гри та метод суддівства не відповідають футбольному фейр-плей»
🔹 Віталій Романов (43 роки) – у листопаді у матчі «Кривбас» – «Ворскла» показав 3 червоні картки.
Жорсткість цього рефері вже історична: для Романова це був вже четвертий подібний випадок за кар’єру – арбітр встановив новий рекорд чемпіонату України.
Загалом Романов 61 раз видаляв футболістів – 2-й результат в УПЛ після Віталія Годуляна (69).
🔹 Євген Арановський (46 років виповнилося у жовтні 2022-го) – це має бути для нього його останній сезон за правилами вікового цензу.
Схоже, заради нього у нормативні документи УАФ внесли правку:
«КА УАФ, як виключення, уважним чином розглядатиме можливість продовження перебування у списках та залучення до проведення матчів УПЛ осіб, які протягом року досягли вікового цензу».
Але в Європі Арановський вже не судитиме – він вибув зі списків УЄФА у 2023 році.
🔹 Микола Балакін (34 роки) – у листопаді в матчі «Ворскла» – «Шахтар» він призначив пенальті, який обурив полтавський клуб:
«А ви звернули увагу, що жоден з гравців «Шахтаря» і гадки не мав, за що арбітр матчу Микола Балакін призначив пенальті у ворота полтавців наприкінці зустрічі?!? А як щодо духу гри? Хіба ворскляни своєю неймовірною самовіддачею та бажанням не заслужили взяти очки у цьому цікавому та напруженому протистоянні?».
Але це, звісно, і близько не той рівень скандалів, що був з ним раніше. Саме про один з матчів Балакіна колишній голова суддів АПЛ казав як про «один з найгірших перфомансів рефері, який він коли-небудь бачив».
А пізніше він дав нам інтерв’ю (велика рідкість для українського футболу):
🔹 Володимир Новохатній (38 років) та Ярослав Козик (42 роки) – можна подякувати, що хоч з ними у цьому сезоні великих проблем з ними не було.
Але за останні роки їх вистачало: Козика відстороняли від матчів за те, що він не побачив ось тут пенальті у ворота «Дніпра-1», а бригада Новохатнього якимось дивом не побачила гол у цьому матчі «Руха».
🔹 Максим Козиряцький (41 рік) – вже як мінімум двічі потрапляв в скандали у матчах УПЛ у сезоні.
1. Вилучив гравця «Кривбаса» Івана Дібанго після двох жовтих, одна з яких – це насправді фол Волошина, який чомусь записали на іншого гравця криворізького клубу. «Кривбас» потім запитував, чому арбітрам у цьому моменті не допоміг ВАР, який працював на матчі.
2. На перших хвилинах матчу «Олександрія» – «Дніпро-1» не побачив неймовірну гру рукою від Юрія Копини, яку змогли спіймати навіть фотографи дніпровського клубу:
І в тому ж матчі дуже багато розмов було про можливий офсайд Довбика – з такими повторами переконати будь-кого навряд можна:
🔹 Олександр Шандор (33 роки) – нагадуємо, що це син відомого колишнього арбітра, а зараз спостерігача Андрія Шандора.
Журналіст Констянтин Андріюк повідомляв, що він разом з іншим арбітром Андрієм Коваленком провалив тест на англійську мову – вдруге за два роки. Цей тест – обов’язковий для отримання звання арбітра ФІФА, і це велика проблема зараз для УАФ. І для Шандора також.
🔹 Юрій Іванов (37 років) – мабуть, найскандальніший рефері останніх років. З його суддівства і побиття почався скандал з президентом «Агробізнеса» Олегом Собуцьким, він же скасував гол «Олімпіка» у ворота «Шахтаря», який призвів до ще більшого скандалу з президентом клубу Владиславом Гельзіним.
У цьому сезоні з ним вже відбувалося ось це – він наче притягує новинні заголовки.
«Колос» – «Кривбас» (1:0): вилучив Вернидуба у першому матчі на чолі «Кривбаса» за мати.
«Рух» – «Дніпро-1» (2:3): масова бійка через претензії до суддівства від представників львівського клубу – побилися навіть Красніков з Дедишиним. Потім «Рух» видав епічну цитату про Іванова: «Кажуть, у нього сєпарські замашки».
«Верес» – «Ворскла» (2:2): призначив два пенальті у ворота полтавців у компенсований час (обидва відбив Ісенко). Перший пенальті – дуже спірний.
«Ворсклі» у тому ж матчі зарахували гол після того, як матч очевидно вийшов за межі поля:
***
Крім того, лише у цьому сезоні вже було декілька серйозних помилок з іншими арбітрами, які варто згадати:
• Дмитро Кривушкін у матчі «Дніпро-1» – «Динамо» не вилучив Домінго Бланко (за підтримки арбітра ВАР Арановського – що потім вилилося у окремий локальний скандал) за очевидну грубість проти Віталія Буяльского:
Буяльський потім після матчу використав проти Кривушкіна нецензурну лексику – і отримав пряму червону та три матчі бану.
Той же Кривушкін раніше призначив одразу три суперечливих (по-простому – лівих) пенальті у матчі «Олександрія» – «Колос».
Навіть Ріццолі визнав, що Дмитро тоді грубо помилився – і його на один матч відіслали у першу лігу.
• Олексій Деревінський зарахував гол «Олександрії» у матчі з «Минаєм», коли навіть сам Кожушко зупинився, вважаючи, що він у офсайді (і він дійсно був у офсайді):
• Роман Блавацький не поставив пенальті у матчі «Зоря» - «Металіст» у момент, коли Романюк ліктем відбив м’яч з пустих воріт:
Арбітри першої та другої ліг
У першій лізі судило аж 30 (!) арбітрів, і лише 9 з них змогли пробити позначку у 5 проведених матчів за півроку:
Климу Заброді всього 32 роки, Олександру Афанасьєву вже стукнуло 36 – не здивуємося, якщо скоро побачимо їх в УПЛ.
Але найгучніший скандал стався не з регулярними рефері першої ліги, а з суддею, який був зісланий у нижчий дивізіон саме на один матч – і це знову Дмитро Кривушкін.
Він у матчі «Карпати» – «Прикарпаття» не помітив, що у матчі грають одразу 12 гравців львівського клубу. Лише після криків з ложі журналістів він виправив свою помилку – десь дві хвилини команди грали у нерівних складах:
***
У другій лізі ніхто не провів більше трьох матчів. По три – у Андрія Кошури, Євгенія Макаренка, Микити Богатиря, Миколи Байдюка, Павла Децюка.
Також варто відмітити, що і в першій, і в другій лізі поступово отримують свої матчі арбітрині – Катерина Усова, Людмила Тельбух, Інна Вакулко.
Хто спостерігає
Ще одні учасники матчів, про яких, насправді, майже не говорять – але від їхніх оцінок залежить доля суддів на наступні матчі.
Якщо поглянути нормативні документи, то спостерігач має виконує наступні обов’язки (далі – пряма цитата):
• супроводжує арбітрів у місці проведення матчу;
• стежить за тим, щоб арбітри не відвідували ніяких прес-конференцій і не мали контактів із представниками ЗМІ;
• нагадує арбітрам про ввічливу, але тверду відмову від надмірних проявів гостинності;
• нагадує арбітрам про відмову від будь-яких подарунків, вартість і характер яких не є символічними.
• після матчу обговорює з арбітрами позитивні та негативні моменти, які увійдуть у рапорт.
Згідно правил, спостерігачем може стати лише людина, яка судила раніше на професійному рівні, а віковий ценз у цьому випадку – 70 років на матчах УПЛ.
Тому не дивно, що зараз спостерігачами можна побачити багатьох відомих арбітрів, які судили у 2000-х та 2010-х:
Оціночна шкала арбітрів коливається від 10 (відмінно) до 6,0 (неприпустимо). Як сказано у регламентних документах, в нормальному матчі спостерігачі повинні орієнтуватися +/- базову оцінку 8,4 (добре – очікуваний рівень арбітражу). Все що вище – це вже оверперфоманс від арбітрів.
Що зі суддями у Європі
У 2023 році у України немає жодного судді, який би потрапляв у дві найкращі категорії арбітражу УЄФА:
З категорії еліт обираються рефері, які можуть судити фінальні частини чемпіонату світу та Європи, також топові матчі міжнародних клубних турнірів; рефері першої категорії – матчі групових раундів Ліги чемпіонів, Ліги Європи та Ліги конференцій.
У першій половині сезону 2022/23 у України було два рефері першої категорії – Євген Арановський та Сергій Бойко. І обидва завершили міжнародну кар’єру восени минулого року. Арановському просто виповнилося 46 років, а от з Бойком історія цікавіша.
Сергій восени судив одразу три матчі групи Ліги Конференцій – але при цьому не відпрацював жодної гри УПЛ з грудня 2021 року. Колеги з UA-Football провели розслідування, що зараз Бойко зовсім далеко – у березні був рефері вже другої американської ліги. Схоже, в Україну повертатися він наразі не збирається.
Але і прямої заміни Бойко та Арановському наразі немає – ніхто з арбітрів другої категорії не отримали призначень на другу половину сезону 2022/23 у дорослому футболі.
Що там з системою ВАР
Остання болюча тема, яка пов’язана з українським суддівством – це система ВАР. До повномасштабного вторгнення РФ в Україну у УАФ було три автобуси цієї системи, які вони старалися рівномірно розподілити в турі УПЛ (і інколи першої ліги).
У нових умовах все стало набагато заплутанішим.
На початку сезону Лучано Лучі пояснив нову процедуру:
«У кожному турі комісія УАФ з роботи ВАР обиратиме один матч. Один матч у турі оплачуватиметься коштом УАФ.
Згідно з новим регламентним положенням, клуби можуть звертатися до УПЛ або УАФ, щоб замовити систему відеоасистента арбітра. Як сам фургон, так і арбітрів ВАР.
Розроблено цілу процедуру, і якщо клуби бажатимуть, щоб на матчах було більше присутності ВАР, вони зможуть замовляти систему на певні поєдинки заздалегідь», – сказав Лучі.
Але далі виявилося, що з трьох автобусів в Україні реально працює всього один. Ще один, за словами Віктора Вацка, працює як пересувна телевізійна станція. А останній, «за слухами в кулуарах», віддали в оренду в Румунію.
Тому система з замовленням ВАР на свій матч фактично не працює. «Рух» робив запит в УАФ на всі матчі у 2022 році – і не отримали відповіді на цей запит.
Тому зараз з 8 матчів УПЛ в турі ВАР присутній лише на одному.
Фото: інфографіка Tribuna.com, скриншоти трансляцій ютуб-каналів FootballHub та Setanta Sports, ПРОФУТБОЛ Digital, УАФ
