16 юних українців, які знайшли хороші клуби за кордоном. «Боруссія», «РБ», «Лаціо», «Баєр» – список вражає
Найбільше втратив «Шахтар».
Війна, активну фазу якої рік тому розпочала Московія, серед великого переліку наслідків в тому числі призвела до того, що за кордоном майже одночасно опинилася величезна група юних українських футболістів. Рахунок йде на сотні, точної цифри наразі ніхто не може сказати, оскільки процес не припиняється. Наслідки можна буде підрахувати вже після Перемоги, а наразі ми можемо тільки тримати руку на пульсі. Точніше – намагатися робити це.
В моїй базі – 210 українських футболістів та футболістів з українським корінням 2004, 2005, 2006, 2007 і вже навіть 2008 року народження, по яких є більш-менш точна інформація стосовно клубів, в яких вони були заявлені. Це – кандидати до наших юнацьких збірних: U19 (2004 рік народження, тренер – Сергій Нагорняк) та U17 (2006 рік народження, тренер – Юрій Мороз), а також U19 на наступний сезон (2005 рік народження, тренер – Олег Кузнецов) та U17 на наступний сезон (2007 рік народження, тренер – Володимир Єзерський).
Частина цих гравців опинилася за кордоном ще до 24 лютого 2022 року. А ми зараз поговоримо виключно про тих, хто вже після початку повномасштабної війни зумів опинитися у сильному чемпіонаті або сильній команді та має чим похизуватися. Розглянемо найбільш цікаві кейси.
Артур Бакай: «Шахтар» – «Ред Булл» Зальцбург, Австрія
Системі підготовки та розвитку футболістів, яку організували у «Ред Булл» Зальцбург, може позаздрити більшість клубів Європи. Садіо Мане, Дайот Упамекано, Набі Кейта, Ерлінг Холланд, Домінік Собослаї, Патсон Дака, Карім Адейємі, Бренден Ааронсон, Беньямін Шешко – у списку топ-12 найдорожчих продажів австрійського гранда тільки одному футболісту на момент трансферу виповнилося більше 22 років. Решті – від 18 до 22. А суми трансферів – від 18,5 млн євро та вище.
І це вже говорить, що Артур Бакай чогось вартує, як перспективний футболіст, оскільки у липні 2022 року потрапив у систему «РБ» Зальцбург. Йому тільки 16 років (17-річчя відзначить 23 травня), виступи в ДЮФЛУ розпочинав у складі харківського «Металіста», завершував – у «Шахтарі». У підсумку провів 44 матчі, забив 6 голів.
Позиція – захисник. За Шахтар грав у центрі, був одним з кращих в Еліт-лізі ДЮФЛУ у сезоні-2021/2022 за точністю пасів в останню третину поля та за просуванням м’яча. В юнацькій збірній України під керівництвом Юрія Мороза на першому етапі відбору Євро-2023 (U17) закривав позицію правого захисника, відіграв всі три матчі по 90 хвилин.
Дмитро Богданов: «Динамо» Київ – «Динамо» Дрезден, Німеччина
Його батько Володимир Богданов вигравав звання чемпіона Німеччини в далекому 1998 році і вважався великим талантом, якого виховав київський футбол. На жаль, заграти у основі дортмундської «Боруссії» у чемпіонаті Німеччини йому не вдалося. Але дебютувати у Бундеслізі теоретично може його син – Дмитро Богданов (06.03.2007), який також виступає на позиції нападника. До від’їзду до Німеччини у липні 2022-го він забив в чемпіонаті ДЮФЛУ за київське «Динамо» 9 голів у 18 матчах.
В Бундеслізі U17 український легіонер грає за інше «Динамо» – з Дрездена. Встиг відіграти у північній зоні 193 хвилини, забив м’яч у ворота «Уніона» з Берліна. Юнацька збірна України його року народження у 2023-му має тільки вперше зібратися.
Іван Варфоломєєв: «Рух» – «Слован» Ліберец, Чехія
Він народився у Сімферополі 24 березня 2004 року, але його футбольна біографія майже повністю пов’язана із львівськими «Карпатами». В ДЮФЛУ Іван Варфоломєєв зіграв 77 матчів (забив 2 голи), а по завершенні карпатівської школи разом із товаришами почав виступати за львівський «Рух». В його складі дебютував в УПЛ за місяць до 17-річчя, а загалом за основу «Руха» виходив тричі.
У липні 2022-го Варфоломєєв перейшов до чеського «Слована» з Лібереца, а вже у серпні провів перший матч у елітному дивізіоні чемпіонату Чехії. У вересні український опорний півзахисник відзначився голом за основу Слована в кубковому матчі, у жовтні додав ще один. Наразі за першу команду свого нинішнього клубу має 7 матчів (2 гола) у всіх офіційних турнірах.
У листопаді 2022-го Сергій Нагорняк запросив його до складу юнацької збірної України, і Варфоломєєв не підвів – відіграв 200 хвилин з 270 на першому етапі кваліфікації Євро-2023 (U19), забив гол у ворота кіпріотів.
Олександр Гавриленко: «Локомотив» Київ – РБ Лейпциг, Німеччина
Свої виступи в ДЮФЛУ (юнацький чемпіонат України) Олександр Гавриленко починав у складі сумської «Барси», а завершував у складі київського «Локомотива». Загалом зіграв 40 матчів, забив 13 голів. Це не дуже зіркові клуби, якщо чесно, тому сам факт виступів цього центрального захисника у складі німецького «РБ» Лейпциг U17 заслуговує на повагу.
Але до німецької Бундесліги українець потрапив тільки влітку 2022 року. А з квітня 2022-го він грав за менш пафосну чеську «Карвіну» U19 (3 матчі). Судячи з усього, саме завдяки цьому етапу кар’єри 15-річний на той момент Гавриленко (народився 22 серпня 2006 року) отримав шанс на підвищення.
За «РБ» Лейпциг у північній зоні Бундесліги U17 на його рахунку 6 матчів (263 хвилини). За юнацьку збірну України Гавриленко ще не грав. Проте можна припустити, що гравця з такого клубу тренери навряд чи оминуть увагою. Тим більше, що на проміжному фініші у своїй північній зоні «РБ» Лейпциг посідає друге місце.
Єгор Князєв: «Шахтар» – «Утрехт», Нідерланди
Центральний півзахисник, який ще 12-річним починав свої виступи у ДЮФЛУ за «Кремінь», а потім ще чотири сезони виступав за «Шахтар» (загалом в юнацькому чемпіонаті України провів 78 матчів, забив 22 гола), весною 2022-го перебрався до Нідерландів. Там Єгор Князєв (19.08.2005) поступово адаптувався у системі підготовки талантів місцевого «Утрехта».
Разом з командою українець став переможцем осіннього етапу сезону-2022/2023 у Дивізіоні 2 в чемпіонаті Нідерландів U18 (зіграв у ньому 4 матчі, забив 1 гол). А після зимового підвищення «Утрехта» до Дивізіону 1 він продовжив виступи в його складі (точної індивідуальної статистики наразі немає), причому «Утрехт» – і на цьому рівні лідер, випереджає «Аякс», «Феєноорд», «Спарту», ПСВ і решту команд.
В юнацькій збірній України на рахунку Князєва – лише 45 хвилин проти Уельса у листопаді 2021-го на першому етапі кваліфікації Євро-2022 (U17) і два матчі (Казахстан, Португалія) у запасі. Але і збірна Олега Кузнецова, як і решта юнацьких збірних, в останні роки грала дуже мало.
Максим Ковряга: СДЮСШОР в Черкасах – «Реджина», Італія
У квітні 2022-го вихованець черкаського футболу (29 матчів, 7 голів в ДЮФЛУ за місцеву ОСДЮСШОР) Максим Ковряга вирушив підкорювати Італію. Почав грати за команду «Крещендо», а у серпні пішов на підвищення – до «Реджини» U17, яка у сезоні-2022/2023 посідає третє місце у своїй регіональній групі чемпіонату Італії. Після «Роми» та «Лаціо».
Український новачок (народився 2 лютого 2006 року), який виступає на позиції центрального півзахисника, регулярно потрапляє у заявку на матчі, але в першому колі грав не дуже багато – 131 хвилина за 9 матчів. Тим не менш, це дуже сильний рівень, він грав проти «Лаціо», «Барі», «Салернітани», «Перуджі», «Лечче», «Роми», «Козенци», «Беневенто» та «Палермо».
Вже на такому етапі він має бути кандидатом до юнацької збірної України.
Данило Кревсун: «Шахтар» – «Боруссія» Дортмунд, Німеччина
Син відомої української легкоатлетки Юлії Кревсун, яка народилася у Вінниці, а останніми роками працює в академії донецького «Шахтаря», протягом сезону-2022/2023 встиг перебратися з одного клубу німецької Бундесліги U19 до іншого. У вересні 2022 року він перейшов з «Шахтаря» до «Пройссена» з Мюнстера і відіграв напрочуд вдало: 4+1 за системою гол+пас у 7 матчах для центрального півзахисника – дуже сильний результат. Особливо, якщо зважити, що команда українця в цілому була не дуже сильною і наразі веде боротьбу за виживання у західній зоні.
Голи Кревсуна принесли «Пройссену» три перемоги у жовтні та листопаді, а у січні 2023-го він перейшов до найкращої команди західної зони та й взагалі діючого чемпіона Німеччини U19 – «Боруссії» з Дортмунда. І встиг вже дебютувати у складі дортмундців 19 лютого.
Розпочинав свій футбольний шлях Данило Кревсун (народився 21 квітня 2005 року) у рідному Харкові – у «Металісті», «Арсеналі», «Арені». У складі останньої команди почав грати в ДЮФЛУ, продовжив – за КОДЮСШ з села Щасливе під Києвом, а потім опинився у «Шахтарі». Загалом в ДЮФЛУ провів 60 матчів, забив 8 голів.
В юнацькій збірній України ще не встиг дебютувати, що й не дивно, враховуючи, що останніми роками наші юнацькі команди проводять мінімальну кількість міжнародних матчів. Але навряд чи тренери зможуть проігнорувати футболіста зі складу кращої команди U19 в Німеччині.
Нікіта Кривцов та Назар Михайленко: «Шахтар» та «Динамо» – «Кельн», Німеччина
Вихованець харківського футболу (пройшов школу «Металіста» та ХТЗ) в ДЮФЛУ почав виступати за «Шахтар» на позиції центрального півзахисника і провів за півтора сезони 29 матчів (забив 4 голи). А після початку війни Нікіта Кривцов (25.01.2007) перебрався до Німеччини, де почав грати за одну з кращих команд Бундесліги U17 – Кельн. Разом з командою в сезоні-2022/2023 він посідає п’яте місце у найсильнішій – західній – зоні юнацького чемпіонату Німеччини U17.
На рахунку Кривцова – 11 матчів (1+2 по системі гол+пас) та 290 хвилин ігрового часу.
В одній команді з ним – вихованець динамівської академії Назар Михайленко, який, що цікаво, народився в то й самий день, що і Кривцов – 25 січня 2007 року. В «Динамо» український центральний захисник був основним (25 матчів, 3 голи в ДЮФЛУ за півтора сезони), а в Кельні поки що провів на полі тільки 17 хвилин.
Тим не менш, обидва українці Кельна U17 – кандидати до юнацької збірної України, яка у 2023-му проведе перший НТЗ під керівництвом Володимира Єзерського.
Максим Лехів: «Львів» – «Лаціо», Італія
В групі С чемпіонату Італії U17 серед лідерів сезону-2022/2023 – одразу дві команди із українськими легіонерами у складі. За «Реджину» (третє місце) виступає Максим Ковряга з Черкащини, а за «Лаціо» (друге місце) – Максим Лехів з «Львову». Про Коврягу ви вже, мабуть, встигли прочитати трохи вище, тепер – кілька слів про його молодшого однолітка.
Лехів народився 26 квітня 2006 року, за амплуа – центральний півзахисник. В ДЮФЛУ виступав виключно за «Львів» (40 матчів, 8 голів).
В «Лаціо» перехід було оформлено у вересні 2022-го, з того моменту українець зіграв 11 матчів (чемпіонат відновився, статистика може збільшуватися). Переважно виходить на заміну, провів 127 хвилин ігрового часу. І у статусі гравця «Лаціо» він також – кандидат до юнацької збірної України.
Віталій Савчук: «Райо Вальєкано», Іспанія
Дуже цікава історія. В Україні по завершенні виступів в ДЮФЛУ (52 матчі, 10 голів за Олімпійський коледж, «Шахтар» та «Колос») кар’єра Віталія Савчука (17.02.2004) складалася не дуже райдужно. У 2020-2021 роках він встиг пограти на аматорському рівні у першості Києва та чемпіонаті Житомирської області.
Але у квітні 2022-го це не завадило йому потрапити до складу іспанського «Райо Вальєкано» U19 – четвертої команди своєї регіональної зони минулого і нинішнього сезонів. А ця регіональна зона – не подарунок, тут грають мадридські «Реал», «Атлетіко», плюс «Леганес», «Хетафе», «Вальядолід».
І в цій компанії Савчук і його партнери по команді демонструють стабільно високий результат. Сам українець у цьому сезоні за команду U19 провів тільки 3 матчі, але паралельно грає за третій склад дорослого «Райо Вальєкано» (3 матчі, 1 гол у минулому сезоні, 4 матчі – у нинішньому).
Артем Степанов та Олександр Петренко: «Шахтар» – «Баєр» Леверкузен, Німеччина
На рівні юнацького чемпіонату України в ДЮФЛУ серед гравців 2007 року народження це – один з найкращих центральних форвардів. Габаритний, швидкий, добре працює з м’ячем і відчуває гру, що, вочевидь, передалося із генами та вихованням батька – Романа Степанова, якого свого часу вважали дуже перспективним нападником і викликали до юнацької збірної України.
Артем Степанов (10.08.2007), скоріше за все, в 2023 році також дебютує у збірній України, яку буде тренувати Володимир Єзерський. Оскільки пройти повз такого сильного футболіста просто неможливо. В ДЮФЛУ за рідну «Волинь» та «Шахтар» він провів 34 матчі, забив 34 голи, а у сезоні-2022/2023 у складі 4-ї команди західної зони Бундесліги U17 має 5+4 по системі гол+пас у 12-ти матчах.
Разом з ним за «Баєр» в цьому сезоні виступає воротар Олександр Петренко (26.03.2007), який в ДЮФЛУ провів 33 матчі за «Шахтар» та «Динамо». У квітні 2022-го він перейшов до угорської «Кішварди», а у вересні приєднався до леверкузенців, провів поки що тільки один матч (проти «Шальке»), але вже кілька разів був у заявці команди U19.
Володимир Харабара: коледж Піддубного – «Нюрнберг», Німеччина
У серпні 2022 року вихованець столичного Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного (раніше – РВУФК) перебрався до складу німецького «Нюрнберга», в якому, до речі, розкрився талант іншого українського футболіста – Еріка Шуранова.
На відміну від Шуранова (він після кількох років виступів за юнацьку збірну України згодився грати за молодіжну збірну Німеччини), Харабара не центральний нападник, а фланговий. В сезоні-2022/2023 у Бундеслізі U19 (південна зона) провів 8 матчів, плюс ще один – в Кубку Німеччини для юніорів. Загалом відіграв 168 хвилин.
«Нюрнберг» U19 був другим у своїй південній зоні у минулому сезоні, на другому місці пішов на зимові канікули й у нинішньому сезоні.
У листопаді вихідця з Буковини (Харабара народився 16 вересня 2004 року у Новодністровську) запросили до юнацької збірної України, де під керівництвом Сергія Нагорняка він відіграв 96 хвилин у першому раунді відбору Євро-2023 (U19) і відзначився асистом у матчі проти команди Косова.
За чотири сезони у ДЮФЛУ, проведені у складі Олімпійського коледжу, Харабара зіграв 54 матчі, забив 4 голи.
Олександр Якименко: «Шахтар» – «Брюгге», Бельгія
Перед початком сезону-2022/2023 правий вінгер «Шахтаря» потрапив до системи підготовки бельгійського «Брюгге» і у складі команди U19 зіграв 29 хвилин в Юнацькій лізі УЄФА проти німецького «Баєра». А наприкінці 2022 року Олександр Якименко (04.11.2005) почав потрапляти у заявку молодіжної команди «Брюгге» Club NXT, яка виступає у другому за силами дивізіоні чемпіонату Бельгії. Там українець дебютував зовсім недавно – 11 лютого – проти молодіжки «Стандарда» з Льєжа.
В ДЮФЛУ на рахунку Якименка – 60 матчів, 25 голів за чотири сезони у складі «Ворскли» та «Шахтаря». В юнацькій збірній України він ще не дебютував, хоча і був у заявці на матчі еліт-раунду кваліфікації Євро-2022 (U17) проти команд Косова, Польщі та Італії.
Єгор Ярмолюк: «Дніпро-1» – «Брентфорд», Англія
У липні 2022 року, за інформацією Трансфермаркт, клуб англійської Прем’єр-ліги «Брентфорд» заплатив за українського атакуючого півзахисника Єгора Ярмолюка 1,5 млн євро, які отримав «Дніпро-1». Для порівняння: за Олександра Зінченка у 2016-му «Манчестер Сіті» віддав трохи більше 2 млн євро. Але Зінченко тоді був старший – 19 років. А Ярмолюку на момент трансферу виповнилося тільки 18 (він народився 1 березня 2004 року).
Зрозуміло, що «Брентфорд» взяв талановитого уродженця Верхньодніпровська на перспективу і він більшість часу проводитиме у другій команді клубу. Але українець у листопаді дебютував в основі у Кубку ліги, перед цим потрапляв у заявку першої команди на ігри АПЛ, а у січні був в запасі на матчі Кубка Англії.
До ігор за основу його привчили ще у «Дніпрі-1» – 21 матч, 1 гол. Варто згадати, що Ярмолюк дебютував у першій команді на рівні УПЛ ще у 16 років.
В 15 він почав грати за юнацьку збірну України (19 матчів, 6 голів), де поступово перетворився на одного з лідерів, в 16 дебютував у молодіжній збірній України (4 матчі). Цілком може потрапити до заявки на фінальну частину Євро-2023 (U21).
В ДЮФЛУ за «Дніпро» відіграв 31 матч (забив 26 голів), до ДЮФЛУ тренувався в командах Прометей (Кам’янське) та Сталь (Кам’янське).
Фото: «Шахтар»; «Боруссія» Д; «Брентфорд».
