Що не так з айдентикою «Шерифа»

Розповідаю, чому рівень клубного бренду не дотягує до гри його команди.

Молдовський «Шериф» із Тирасполя на слуху вже кілька місяців завдяки своєму сенсаційному успіху на старті Ліги Чемпіонів. Клуб із країни, чия збірна ніколи зірок з неба не хапала, зміг пройти всі раунди кваліфікації та тепер шумить у групі. Через це популярність команди Юрія Вернидуба зросла не лише в рідній Молдові, а й по всій Європі. До гри тираспольців не виникає жодних питань: обіграти «Црвену Звезду», «Динамо» Загреб, «Шахтар» і навіть «Реал» дорогого варте. Та й спортивне містечко «Шерифа» разом з сучасним хоч і невеликим, але затишним стадіоном на околиці Тирасполя справді вражає своїм рівнем як для самопроголошеної комуністичної республіки. Тим паче, що кращої спортивної інфраструктури в Молдові нема.

Але проблема виникає, коли подивишся на айдентику клубу, а саме його емблему та форму. Логотип «Шерифа» свого часу потрапив навіть у топ-20 найгірших емблем світу від FourFourTwo. Не з усіма членами того антирейтингу я згоден, але наявність емблеми молдавського клубу там виправдана. Почнемо з того, що емблема «Шерифа» майже повністю повторює логотип однойменного холдингу, що курує велику частину самопроголошеної Придністровської Молдовської Республіки. А спортивний дизайн має зовсім інші тренди. Цікаво, чому клуб допустили до єврокубків із цією назвою, якщо фактично вона є спонсорською.

Зрозуміла лише форма емблеми: шерифська п'ятикутна зірка – впізнаваний об‘єкт з вестернів та легенд про Дикий Захід. І на формі потенційно виглядало б дуже символічно, адже поліційні шерифи носять свою зірку приблизно в тому самому місці, де на футбольній формі зазвичай розташовується емблема. Але далі – суцільні проблеми.

1. Зірки, зірки, зірки. Форма емблеми – зірка; над основною зіркою знаходиться ще одна зірка – за 10 перших чемпіонств (хоча вже після цього сезону, скоріше за все, додасться ще одна, бо тоді перемог у чемпіонаті Молдови в «Шерифа» буде 20); іще зірочки в м‘ячі. Дизайнери як знали, що клуб колись гратиме в Лізі Чемпіонів, тож обрали саме такий м‘яч для розміщення на емблемі. Взагалі цю «чемпіонську» зірку можна було б і не розміщати над емблемою – вона не лише не пасує до форми логотипу, фактично дублюючи її, а й своєю градієнтністю його перевантажує. Тим паче, що далеко не всі клуби додають до своїх емблем зірки після певної кількості чемпіонств – скажімо, «Шахтар» не став цього робити після здобуття десятого трофею УПЛ. «Шерифу» ця зірка теж радше заважає.

2. М‘яч. Сам факт його наявності міг би бути допустимим, якби на ділі все виглядало не так. Футбольний снаряд чомусь зробили сірим, а не білим (знову привіт Лізі Чемпіонів), а всередині елементи розмістили взагалі, здається, випадково. Тут тобі і зірки, і криві п‘ятикутники. І взагалі на м‘яч ця композиція із сірого круга, зірок та п‘ятикутників не схожа – більше на якусь медаль. Та ще й змістили цей медальний м‘яч нижче центру зірки, що псує всю потенційну симетрію.

3. Текст. Маємо два текстових елементи – слова «футбольний клуб» румунською мовою та назву клубу англійською. Зрозуміло, що назви клубів не перекладаються, та й ця назва прийшла в клуб від компанії-засновника, але що заважало в такому випадку зробити всю емблему англійською? Все одно із Молдовою клуб, на жаль, мало що пов‘язує. До того ж, два текстових елементи написані абсолютно різним стилем – «футбольний клуб» іде дугою навколо м‘яча і написаний малими літерами (деякі з них ще й заходять на білий контур емблеми, що не є добре), тоді як назва клубу представляє собою окрему дугу і написана поверх м‘яча зовсім іншим шрифтом. До того ж, вона перекриває собою чималу частину шерифської зірки, тим самим забираючи на себе всю увагу, наче саме текст є головним елементом емблеми, а не зірка.

4. Кольори. Маючи чудовий потенціал зробити мінімалістичну емблему у вигляді справжньої шерифської зірки, не перевантаженої елементами, молдовські дизайнери зробили логотип аж із 4 кольорів, не враховуючи градієнтної зірки над нею. Окрім клубних жовтого і чорного, маємо цілком зайвий білий контур, що дублює зовнішній чорний, та сірий м‘яч.

Незрозуміло, навіщо клубні дизайнери так старалися, сували на емблему стільки різноманітних елементів, якщо для форми «Шериф» використовує максимально спрощений варіант – лише зірка і назва клубу. Ніяких тобі м‘ячів і зайвих кольорів. Краще за основний логотип, звичайно, але текст все одно виглядає нікудишньо, розрізаючи зірку на дві частини.

Щодо самої форми – зі зрозумілих причин вона шаблонна. Клуб грає у бідненькому чемпіонаті Молдови, і постачальники банально не зацікавлені в тому, щоб забезпечувати їх оригінальним дизайном. Тим паче, невизнана ПМР перебуває під чималими санкціями, тож імпортну форму з хорошим дизайном через це важко роздобути. В цьому сезоні Ліги Чемпіонів саме «Шериф» має найпростіший комплект форми. Але проблема не в самому факті її шаблонності, а в лінивості клубу приправити її якимись оригінальними вставками. Та й брендування її клубною символікою теж не назвеш вдалим. Дивишся на форму, і риторичні питання, на які ніколи не відповість керівництво, самі спадають на думку.

По-перше, чому чорну форму зробили основною, якщо жовтий колір переважає в емблемі та айдентиці? По-друге, де взагалі на цьогорічній домашній формі жовтий колір? Чому емблему на ній зробили білою? Невже в Adidas не було шаблонів в чорно-жовтих кольорах, що є доволі популярними серед світових футбольних команд? Чому відсутність чорного кольору на шаблоні жовтої форми не завадила зробити емблему на ній чорною, а тут відсутність жовтого – завадила? По-третє, що зі шрифтом? Чому він такий простий? Невже не можна було знайти щось оригінальніше та цікавіше?

Загалом навіть шаблонну форму можна зробити хорошою («Рух» тому приклад). Але «Шериф» навіть для Ліги Чемпіонів не зміг розбавити свої футболки елементами в тему до клубної символіки та кольорів або бодай кращим шрифтом за цей. Проте емблема потребує серйозних змін.

Взагалі свій варіант емблеми «Шерифа» я зробив ще півроку тому, коли клуб був ще не на слуху. Про його проблеми з логотипом я знав ще давно, адже переглядав чимало топів найгірших емблем у світі. Саме молдовський клуб був у тих топах не лише завсідником, а й одним із найвідоміших клубів (принаймні з огляду на досвід виступів у єврокубках). Але тоді моя робота була не настільки актуальною, щоб присвячувати їй цілий пост, тим паче що мій блог присвячений в основному українському футболу. Тож тоді я її виклав лише на власному Behance та в Instagram, куди потрапляють ті емблеми, для яких я не знайшов часу на цілий пост у блозі. Більшості моя робота сподобалась, і тепер настав час показати її й на Трибуні. Адже тепер чинна недосконала емблема «Шерифа» не просто засвітилася в Лізі Чемпіонів, а й пошуміла, забравши корону в «Реала».

Я вирішив не відходити від форми шерифської зірки – по-перше, вона дуже оригінальна для футбольної емблеми, по-друге, не треба забувати про обов‘язковий зв‘язок клубної емблеми з логотипом холдингу-засновника. Але варто було б зробити емблему-зірку більш схожою на футбольну, що й було моєю основною місією. Текст я вирішив розмістити в крузі прямо по центру зірки – замість теперішнього м‘яча. Слова «футбольний клуб» я замінив на назву міста, адже ані назва команди, ані стиль емблеми не нагадують нічого молдовського і по теперішній емблемі одразу не здогадаєшся, що цей клуб саме зі зрадянщеного Тирасполя. Всередині логотипу я все одно помістив м‘яч, але більш тематичний – олдскульний шкіряний, як на емблемі «Барселони». Взагалі «Шериф» – клуб молодий, але його назва та символіка відсилають до старих легенд про Дикий Захід. Ба більше – сучасні американські шерифи такі п’ятикутні зірки з кружечками не носять, адже їх дизайн змінився. Тому й використання старого м‘яча тут в тему до старомодного шерифського значка. До того ж, такий м‘яч можна зафарбувати в жовтий, тож емблема вийшла лаконічна не лише за вмістом, а й за кольорами:

Через це для форми не треба її додатково обробляти, прибирати зайві елементи та кольори – на моїй емблемі їх нема. Фактично цей варіант складається з двох частин – зірки та круга з м'ячем та текстом, і їх можна відділити одне від одного за потребою. Перспектив отримати оригінальну форму в «Шерифа» поки не бачу, але з огляду на свою емблему запропонував би їм такий варіант домашньої форми.

Тут є і чорний, і жовтий кольори в приблизно рівному об‘ємі, та й одразу видно текстуру м‘яча з емблеми. Це дозволяє зробити виїзну форму в якомусь іншому кольорі, щоб вона виглядала більш оригінально з огляду на символіку «Шерифа». Тим паче, двоколірність моєї емблеми дозволяє перефарбувати її в будь-які кольори. Це зробить виїзну форму справді унікальною й привабливою для колекціонерів. Брендування номерів – також важливий аспект сучасної клубної айдентики: навіть на шаблонній формі з неоригінальним шрифтом можна додати до номерів клубний символ і від цього форма одразу виглядатиме краще. Тож для цього я пропоную спростити емблему, залишивши саму лише шерифську зірку, щоб її було помітно здалека.

Простота моєї емблеми дозволяє зробити вестернський капелюх фішкою клубу та головним елементом мерчу. Для цього можна перефарбувати її в золотий, щоб вона виглядала, як справжній шерифський значок.

І тепер показую, як емблема «Шерифа» мого авторства виглядала б у трансляції. Це вперше, коли ця моя шаблонна картинка з «Реалом», яку я використовую в кожному пості зі своїми варіантами емблем, справді відповідає реальності.

Чи сподобалася вам моя ідея освіження бренду тираспольського «Шерифа»? Чекаю на ваші коментарі!