Поттеру варто піти – він не витримав іспит топклубом
Костянтин Варварик знайшов три причини і одну відмазку на захист.
Час зізнатися: я трохи глорю за «Саутгемптон» десь року з 2013-2014-го, на то були свої причини підліткового мене. Тут це важливо у контексті, що не могло бути кращого подарунка у відпустці, аніж перемога найгіршої команди ліги над одним із грандів АПЛ – і точно її головним ньюзмейкером у січні. Мова про «Челсі».
Так закінчилася 4-матчева безпрограшна серія лондонців в АПЛ – якщо ви раптом не помітили, вона була: 1:0, 0:0, 0:0, 1:1. Усі суперники – або не набагато вище в таблиці («Фулгем», «Ліверпуль»), або дещо нижче («Кристал Пелес»), або помітно нижче («Вест Гем»).
Розмови про відставку Грема Поттера після поразки минулими вихідними посилися. Вже не було ані прикриття «бодай якимось статистично привабливим» результатом в АПЛ, ані сподіваннями, що клуб виграє ЛЧ, бо ж кризовий «Челсі» завжди її виграє. Якщо на «Стемфорд Брідж» сині зіграють так само, як у Дортмунді, то ні, не виграє.
І якщо ситуація не виправиться, то Поттеру усе ж доведеться рано чи пізно піти – адже вже зараз схоже, що англієць просто не витримав тиску своєї нової посади. Можна виділити три основні причини.
1. Ментальність. Поттер усе ще вважає себе тренером клубу, де головне – впровадження ідей, а результат – якщо пощастить (що міг собі дозволити в «Естерсунді» та «Брайтоні»). Це чітко видно у його словах після поразки «Боруссії» в ЛЧ – ще раз, єдиному турнірі, де «Челсі» може хоч якось врятувати своє обличчя: «У моменті з голом пройшла контратака після кутового. Ми самі були близькі до того, щоб забити. Це нас надломило. Це розчаровує, треба грати краще. Якщо ж залишити це осторонь, ми грали дуже добре. Просто треба забивати». Це четвертий матч без перемог в усіх турнірах з одним забитим голом за лютий – уявляю, яке роздратування у фанатів «Челсі» викликала фраза «просто треба забивати».
Той же Томас Тухель реагував на поразки куди жорсткіше. Наприклад, від «Вест Брому» у квітні 2021-го: «Ми забили два дуже легких голи до перерви, але навіть у другому таймі те, що могло піти не так, пішло не так. Сьогодні ми повинні прийняти велику поразку, тому, можливо, це великий тривожний дзвінок для всіх нас, у тому числі для мене. Гірше бути не може, але нам це не властиво. Ми отримаємо правильну відповідь. Це спорт, і це абсолютно необхідно. Ми його обтрусимо, переваримо і продовжимо». Контекст: 10-матчева серія без поразок до цього і прохід «Атлетіко» в ЛЧ.
2. Невідповідність результатів затраченому ресурсу. Тут претензія не у витраченому ресурсі – не Поттер витрачав гроші, хоч і мав вплив на трансфери. Претензія у тому, що поки усе це дуже кепсько виглядає – і з урахуванням зимових новачків, і без них.
Причому з більшістю складу Грем працює вже понад півроку – достатній час, щоб поставити якщо не те, що хоче бачити в ідеалі (так, для цього краще мати передсезонку), то хоча б те, що базово приноситиме результат. Не гру, де подачі у штрафний нема кому замикати.
Передсезонка? Прямо перед матчем з «Тоттенгемом» Поттер заявив, що гравці поскаржилися на «організаційно найгіршу передсезонку в карʼєрі», яка була влітку (це не спроба перекинути провину на Тухеля – він наголосив про організаційний аспект, але фанати просто його викинули в прагненні звинуватити Грема), а паузу на ЧС використати було важко – з 12 гравців клубу лише Гаверц не вийшов з командою у плей-оф турніру.
Але ж це не скасовує того, що з цим кадровим потенціалом клуб зміг переграти лише команди, що йдуть нижче лондонців: 11, 12, 12, 14, 15, 16, 17, 18 місця. Програли, окрім лідерів, раз 19-му і двічі 20-му місцю.
3. Втрачений колектив. Сумніше за нинішні настрої в роздягальні «Челсі» у закордонному футболі важко щось уявити – хіба обличчя футболістів «Шинніка» після зустрічі з «Минаєм».
Мудрик востаннє посміхався, здається, ще на фотографіях з презентації. Енцо на полі теж не те щоб виглядав надто радісним. Зієш та Гаверц теж понурі. Обамеянга виносимо за дужки – він помилка Боелі. Щасливий, здається, лише Жоау Фелікс – бо втік від Сімеоне.
Дружина Тьягу Сілви лайкає твіт про те, що Поттер – безхарактерний: «Чи можете ви попросити Сілву самому тренувати наш клуб? Тому що у нас є невтішний тренер, який не має тактики, не знає, що він робить, він навіть не розуміє, що це футбольний клуб «Челсі», він думає, що все ще в «Брайтоні».
Та й отой лайк Мудрика на мемі з Кукурельєю не просто необачний – а ще й симптом того, що й між гравцями у клубі не все добре.
Грем не перший, хто втрачає роздягальню в клубі – Тухель своєю жорсткістю на певному етапі почав бісити просто усіх. Поттер теж, за деякими інсайдами, проводить «важкі розмови» (однак інші джерела це заперечують – The Athletic, наприклад, розповідав, що після поразки 0:3 «Ман Сіті» у першому таймі кубку не сварив гравців, а намагався їх підбадьорити).
Поки ще гравці не висловлюють своє незадоволення тренером відкрито, але сумніваються, чи зможе той у довгостроковій перспективі тягатися з Пепом та Клоппом (а там ще й Артета, тен Гаґ та Гау претендують на те, щоб не бути дивами одного сезону).
Поттер – головний винний у цих бідах? Ні. Це системний провал клубу: від того, що хотіли змінювати Тухеля ще влітку, але провели з ним трансферну кампанію і звільнили вже у вересні, до того, що йому ще й довелося поратися з аномальною епідемією травм і відсутністю чистого нападника (Гаверцу на вістрі не дуже подобається – і це помітно).
Якби він прийшов у «Челсі» в червні-липні, то цілком можливо, що й результати були б зовсім іншими. Він би сам провів передсезонку, у команді не було б Обамеянга – і, можливо, усіх вищенаведених проблем. Можна сказати, що він опинився «не в тому місці не в той час», «зірки не так склалися», «це ще початок і він все покаже».
Саме тому це і не заклик звільняти його негайно – до матчу-відповіді з «Боруссією» когось нового знайти не встигнуть, а все інше і так вже втрачене (хіба ще в Лігу конференцій можна потрапити). Це просто намагання усвідомити, що точка неповернення вже пройдена (а якщо вона ще попереду – то важко уявити, що ще може статися).
Але чомусь так завжди трапляється з останнім поколінням «молодих і перспективних» англійських тренерів з різними сюжетними лініями. Лемпард, Джеррард, Паркер, пізній Дайч у «Бернлі», Клемент, пара братів Невіллів у «Валенсії» – усі наопинялися не в тих місцях не в ті часи. Як свого часу зірки на різних етапах не так складалися у Саутгейта, Годжсона, Пардью, Еллардайса, Ворнока та інших відомих імен англійської тренерської школи.
Усі вони, як і Поттер, не пройшли тест рівнем, до якого дісталися – просто у Грема цей рівень вищий, помітніший і вимогливіший. Бо вищезгадані тренери провалювалися ще на попередніх етапах.
Це не скасовує того, що маршрутів майбутнього у Поттера традиційно для таких ситуацій буде два: або збірна, або «Евертон».
А проєкт Боелі-Егбалі лише на самому початку свого розвитку – ще не пізно змінити вхідні дані.
Фото: Simon Traylen, Ruben Albarran/Global Look Press, Darren Woolley/Global Look Press
