«Сіті» вперше в епоху шейхів витратив менше, ніж заробив. Що це – страх перед ФФП чи знак стабільності?
Відмовлялися від трансферу, не бажаючи витрачати забагато.
«Ман Сіті» цього сезону провів відносно спокійну трансферну кампанію. Ще задовго до відкриття вікна оформили перехід Ерлінга Голанда, замінили Фернандінью Келвіном Філіпсом, Зінченка – Гомесом. І взяли нового другого-третього воротаря. Витратили чимало – понад 121 млн євро.
З клубу теж поїхали чимало гравців, з яких два знакових нападники – Габріель Жезус та Рахім Стерлінг. На них та Зінченку клуб заробив понад 150 млн євро.
З літа 2008 року, коли «Абу Дабі Юнайтед Груп» придбали «Сіті», це вперше (!), коли клуб заробив за трансферне вікно більше, ніж витратив.
Жодних інсайдів про те, що команда Пепа збирається ще когось купувати, немає – тож вже можна підсумувати, у чому ж причини такого підходу «містян» цього літа.
У «Сіті» стабільний піковий склад. Команді потрібні були лише точкові підсилення
Після свого приходу в клуб Пеп повністю вичистив команду під себе – з тієї команди у 2016-му залишився лише Кевін де Брюйне.
Роки будівництва закріпили «Сіті» як гегемона АПЛ (4 з 5 чемпіонств за останні 5 років). Єдиний незакритий гештальт – ЛЧ, хоча і він був у команди дуже близько. Однак відчувалося, що із завершенням атак в найпростіших ситуаціях у команди є проблеми (привіт, Гріліш). Тож підписання Голанда читалося.
Інші ж трансфери за гроші – просто необхідність замінити гравців, які пішли, ще й з поглядом на перспективу.
Клуб з пересторогою чекає «нового ФФП». Через це відмовилися від підписання Кукурельї
Однією з причин, чому клуб не діяв активніше, ніж міг (ніщо не заважало, скажімо, перехопити приблизно кого завгодно) – небажання ризикувати із фінансовими звітностями.
Не забуваймо, що у «Сіті» досі більшість основних спонсорів якщо не «фіктивні», то сумнівні – хіба що корейський виробник шин Nexen не виглядає пов'язаним з ОАЕ. До того ж згідно з оновленими правилами витрати на гравців та персонал не повинні перевищувати 70% від суми операційного доходу та доходу від трансферів.
Точно невідомо, який операційний дохід у «містян» – але з огляду на прецеденти переоцінки псевдоугод з боку УЄФА в меншу сторону під час аналізу звітностей, їм є за що переживати. Ймовірно, це стало щонайменше однією з причин відмови від Кукурельї, який мав замінити Зінченка.
За нього «Брайтон» вимагав 59 млн євро (50 млн фунтів), «Сіті» був готовий віддати не більше 35 млн євро (30 млн фунтів). Помітили, як друга сума вписується у плюсове сальдо «містян»?
Зрештою, Кукурелья пішов у «Челсі», а «Сіті» на цю позицію підписали не менш перспективного, зате значно дешевшого Серхіо Гомеса.
«Сіті» пощастило – в будь-яке наступне вікно їм би довелося платити за цих гравців значно більше
Зрештою, «Сіті» оформив ті трансфери, які оформив, за ті гроші, які заплатив, не без долі везіння. Ерлінга Голанда змогли взяти за копійки (так, у світі, де Рішарлісон коштує 50 млн, Голанд точно коштує більше 60) лише завдяки давно підписаній угоді норвежця з «Боруссією».
Келвіна Філіпса «Лідс» відпустив за 50 млн – виглядає ніби як переплата, але з огляду на його молодий вік та потенціал, вже взимку він коштував би значно дорожче. Та й Серхіо Гомеса взяли за непристойні для «містян» копійки.
Залишається лише одне питання, на яке поки нема відповіді: це разова акція чи тепер навіть шейхи з ОАЕ житимуть, рахуючи гроші?
Фото: globallookpress.com/Panoramic/Keystone Press Agency, IMAGO/Jan Huebner/Lau; «Челсі»
