Тактичний бій у півфіналі ЧС: Марокко змінило план та тиснуло на фланг Мбаппе, а Дешам класно підлаштувався
Розбір від Олега Баркова.
Кадрові проблеми збірної Марокко ще більше наділяли Францію статусом лідера. Здавалося, що у французів буде легка прогулянка, а сам матч не стане видатним з тактичної точки зору. Але насправді ми отримали дуже якісне протистояння Дідьє Дешама та Валіда Реграгі, де кожен із тренерів мав свої задуми та відповідав своїми ходами на ходи суперника. Фанати тактики отримали насолоду.
◾️ Вперше на турнірі Валід Реграгі зіштовхнувся із проблемою кадрового потенціалу своєї команди. І саме там, де команда була найсильнішою – в обороні. Агерд та Мазрауї пропустили попередній матч із Португалією, але якщо футболіст «Баварії» встиг відновитися, то Агерд – ні. Проблеми зі здоров“ям відчував і капітан Марокко Ромайн Сайїс, але він запевнив тренера, що готовий грати. Та підвів свого тренера. А також дискваліфікацію відбував форвард Валід Чеддіра.
Так чи інакше, недолік центрбеків і неготовність Саїса на всі сто відсотків змусила Реграгі відмовитися від схеми 4-1-4-1, що приносила успіх, і використовувати варіант з трійкою центральних захисників. Це допомогло б створювати якісніші страховки в обороні, і трохи розвантажити Саїса. Щоправда, водночас Марокко втрачало одного гравця у центрі поля, що у майбутньому негативно позначилося.
◾️ У Дешама були свої проблеми – нездорові Упамекано та Рабйо. Але тренер не став міняти схему через це. У центрі оборони у парі з Вараном вийшов Конате, а в парі з Чуамені в опорній зоні зіграв Фофана. Забігаючи вперед, обидва видали чудовий матч і змусили Дешама замислитися, а чи треба тепер щось міняти.
◾️ У всіх попередніх матчах на турнірі Марокко воліло оборонятися з досить високою лінією оборони, і це працювало чудово – за п'ять попередніх матчів плюс 30 хвилин додаткового часу з Іспанією африканці не пропустили жодного разу (виключення – автогол). Звичайно, це не перформанс Саудівської Аравії у матчі з Аргентиною за висотою розташування лінії оборони, але свою лінію марокканці воліли тримати подалі від воріт Буну. Тільки у матчі з Францією, де є Мбаппе, подібне – розкіш. Надто вже великий ризик залишити Кіліану простір. Тому, за задумом Реграгі, оборона Марокко діяла трохи нижче, ніж зазвичай, і при цьому досить компактно. Але план тренера не спрацював.
Через те, що в схемі 5-4-1 у Амрабата більше завдань, йому і Онахі доводилося перекривати більше простору, і в центрі французи мали перевагу в одного гравця. Підключення Варана не знайшло опору, а чудова гра без м'яча від Грізманна стала основою успіху в епізоді з першим голом.
◾️ Досить дивним ходом від Реграгі стало розташування захисників у трійці. Саїс, який у «Бешикташі» діє саме на позиції лівого центрального, опинився в центрі трійки, а правоногий Ямік – на позиції лівого центрального. Напевно, тренер не мав особливого вибору (Саїс не готовий повністю, а позиція ЛЦЗ вимагає більшої динаміки), але саме невдала гра Яміка зламала весь план.
Це він невдало зіграв на випередження у момент передачі на Грізманна. Катастрофічний випад, що став помилкою. Але і дії Антуана в цьому епізоді – топ. Зробив рух за спину Яміку, потім чудово обрав позицію та убіг від нього.
Яміку було незручно не лише оборонятися, а й розпочинати атаки. На його рахунку найбільше торкань (50) та передач (44), але найчастіше він не ризикував і віддавав передачі назад чи впоперек, що гальмувало атаки африканців.
◾️ Збірна Марокко встановила антирекорд в історії чемпіонатів світу за середнім показником володіння м’ячем до півфіналів – уперше команди підійшла до вирішального матчу за право зіграти у фіналі з показником 31%. Позиційна гра – не сильна сторона африканців, а пропущений швидкий гол сплутав усі карти Валіду Реграгі. Йому довелося швидко перебудовуватись, до того ж, Саїс не зміг продовжити матч. Його замінив Амаллах, і Марокко повернулося до своїх звичних 4-1-4-1. І треба похвалити підопічних Реграгі, вони впоралися з перебудовою, непогано діяли у непритаманній манері.
У підсумку вперше на турнірі марокканці володіли м'ячем більше суперника – 61%. Тільки за перші 32 хвилини матчу вони зробили стільки ж передач (176), скільки за 90 хвилин у матчі з Португалією.
◾️ Дешам з великою повагою підійшов до лідерів збірної Марокко та приділив увагу їхній нейтралізації у володінні. Франція запропонувала супернику розігрувати м'яч, намагатися будувати атаки, при цьому грамотно розташовувалась за схемою 4-4-2 і перекривала центральних хавбеків, не дозволяючи їм брати участь на початку атак. Тут варто віддати належне Жиру, який сумлінно відпрацьовував на оборону і опускався за Амрабатом, а за Онахі постійно доглядав Грізманн.
Варто зазначити, що цю установку Дешама французи виконували не лише до пропущеного голу, а й протягом першого тайму. Це змушувало Зієша опускатися нижче та допомагати партнерам.
◾️ Але основний акцент у володінні Марокко робила на правий фланг, де у них чудово працювала зв'язка Хакімі – Зієш. А до них регулярно приходив до трикутника Онахі.
Активність команди Реграгі у цій зоні накладалася на проблеми Франції – саме із зони Тео Ернандеса суперники «Ле Бльо» найчастіше створюють загрозу. Це обумовлено слабкою роботою Мбаппе на оборону, і у грі з Марокко дії Кіліана не змінилися.
У результаті, у Марокко справа виникали ситуації рівності 2 в 2, або навіть перевага. Також Хакімі регулярно заходив у центр, залишаючи Зієша один на один з Ернандесом. Завдяки цьому африканці створювали свої моменти та мали гарні шанси зрівняти рахунок до перерви. Було б справедливо, якби рахунок став 1:1.
◾️ Важливу роль в атаках Марокко також відіграв Амрабат. Після перебудови Марокко на звичу схему Соф'єн отримав свободу на початку атак і міг вільно їх розганяти. Загалом його перформанс на цьому ЧС – найкращий у команді Марокко. Він чудово читає гру (один із найкращих на мундіалі з підбирань), класно працює у відборі (51 повернення володіння – найкращий показник на ЧС), ще й задає атакам напрямок і завжди готовий загострювати.
У вчорашньому матчі він був найактивнішим на полі (107 дій), але головне – як він разом з Онахі працював на просування м'яча. Лідер за кількістю точних передач із просуванням (10), лідер за кількістю передач в останню третину (9), віддав одну передачу під удар.
◾️ Після перерви проблема Франції на лівому фланзі лише посилилася. Марокко володів м'ячем у перші 15 хвилин другого тайму божевільні 73%, щоправда, конвертували це володіння лише за один удар по воротах. Дешам вирішив не ризикувати і прибрав із поля Жиру, випустивши Тюрама. Маркус пішов на лівий фланг допомагати Ернандесу, а Мбаппе перемістився до центру. І цей хід спрацював, Тюрам додав потужності французам у єдиноборствах, виграв 8 дуелей із 19-ти.
◾️ Безумовно, позиційна гра Марокко мала зворотний бік медалі – вони надто сміливо йшли вперед (особливо Хакімі) і залишали занадто багато простору для французів. Іноді пропускали контратаки 4 до 3. Французи чудово почуваються на просторі. Забивши перший гол і до перерви, навіть завдали на один удар більше, ніж суперники, що тотально володіли м'ячем – 6:5.
◾️ Другий гол Франції закрив гру. Марокканці віддали надто багато сил на володіння та пошук своїх моментів в атаці. Тому на 79-й хвилині просто дивилися, як Мбаппе розбирається з Амрабатом та Дарі. Але, як і у випадку з першим голом, їм допоміг рикошет – м'яч відскочив до Коло Муані, який забив гол через 44 секунди після виходу на поле.
◾️ Володіння Марокко так і не конвертувалося у голи. За кількістю ударів Франція та Марокко були рівні, але якість на боці команди Дешама.
◾️ Розбираючи цей матч, ми практично нічого не говорили про Грізмана. А він видав черговий шикарний перформанс і подарував безліч позитивних емоцій тим, хто захоплюється не лише голами та асистами. Антуан був скрізь, він встигав на полі все – роздавати передачі, розумними рухами створювати зони, відкриватися між лініями, відпрацьовувати в обороні і відбирати м'ячі там, де цього ніхто не чекав.
Насамперед, Антуан відпрацював по максимуму на оборону. У цій грі він жодного разу не пробив по воротах, зате виграв 9 єдиноборств – більше лише Фофана (13) та Ернандес (14). Він здійснив 5 перехоплень, заблокував один удар і заробив чотири фоли для своєї команди.
Але навіть із таким оборонним обсягом не забував про атаку – у хавбека найбільше передач під удар у цьому матчі (3). За кількістю створених шансів француз попереду всіх на цьому ЧС – 21.
◾️ Ще один респект – на адресу Конате та пари центрбеків Франції загалом. Цей матч чудово показав, що чинні чемпіони світу хоч і мають свої слабкі сторони, але при цьому можуть зіграти надійно в обороні. Багато в чому цьому сприяла класна гра Конате. Особливо дії на випередження, де Ібраїма вигризав усі (10 перехоплень).
Варто зазначити, як Дешам готується до втрати та компенсує лівий крен своєї команди в атаці. Кунде в цьому матчі звужував свою позицію і падав у трійку до Варана та Конате, тим самим створюючи опцію для підстрахування при втратах.
◾️ Франція знову у фіналі мундіалю. І незважаючи на те, що у її грі є явні проблеми, Дешам справляється з їх компенсацією за рахунок варіативності. Щоб перемагати та грати у фіналі, не завжди потрібно видавати феєрію. По суті, на цьому турнірі Франція почувала себе комфортно лише у двох матчах – проти Австралії у першому турі та проти Польщі у 1/8 фіналу. Матч із Тунісом винесемо за дужки (бо грали резервісти), а ось із Данією довелося непросто, Англія мала шанси скористатися слабкостями французів, але не зробила цього. А до Марокко Дешам грамотно підлаштувався. «Ле Бльо» забили два голи в матчі з командою, яка до цього не пропускала від суперників жодного разу.
Фото: Naoki Morita/Global Look Press
