50 найкращих гравців в історії Нідерландів

Вони завжди мали море талантів.

АвторОлег Барков
27 листопада, 08:25
23
50 найкращих гравців в історії Нідерландів

Збірна Нідерландів довгий час не була великою фігурою у світовому футболі. Все змінив Рінус Міхелс у середині 70-х та його «тотальний футбол», який подарував світові не лише яскраву гру Ораньє, а й яскравих футболістів.

У футбольній історії Нідерландів не так багато потужних сторінок, вони постійно десь поряд із тріумфом, але досягали його лише раз – на Євро-88. Натомість у нідерландців ціла розсип видатних футболістів, зібрати з яких топ – ще те завдання.

Тим не менш, витративши чимало часу на внутрішні дискусії з собою, пропоную вам топ-50 футболістів в історії Нідерландів.

***

Нагадаємо, що це черговий випуск нашої серії постів. Раніше ми складали топи інших збірних:

50 найкращих гравців в історії Англії

50 найкращих гравців в історії Португалії

50 найкращих гравців в історії Франції

50 найкращих гравців в історії Аргентини

50 найкращих гравців в історії Іспанії

50 найкращих гравців в історії Бразилії

***

50. Бодевейн Зенден (1997 – 2004)

Кар'єра Боло Зендена в Ораньє вийшла не настільки довгою, але була досить яскравою, як і його гра на полі. Швидкий та технічний футболіст закривав один із флангів помаранчевої збірної на Євро-2000, де зіграв у п'яти матчах та забив два голи. Пограв у складі «Барселони», «Челсі», «Ліверпуля», причому з останніми був у фіналі ЛЧ-2007.

49. Мартен Стекеленбург (2004 2021)

Важко назвати кар'єру Стекеленбурга видатною, довгий час він був дублером Ван дер Сара. Але саме Мартін був основним голкіпером на ЧС-2010, коли Ораньє дісталися фіналу і лише у додатковий час поступилися Іспанії. У кар'єрі голкіпера є ще один чудовий момент: коли йому було 39 років, і він уже п'ять років, як закінчив зі збірною, Луї ван Гал взяв Стеке на Євро-2020. Причому не просто взяв, а зробив основним воротарем команди.

48. П'єр ван Хойдонк (1994 – 2004)

Яскравий форвард, який на стику десятиріч був важливою фігурою в Ораньє, але так і не зумів стати ключовим гравцем команди. Куди більше запам'яталася його божевільна гра за «Фейєнорд» у сезоні 2001/02, коли вони виграли Кубок УЄФА, а ван Хойдонк став найкращим бомбардиром турніру.

47. Вім Кіфт (1981 1993)

Форвард «Аякса» та ПСВ не був основним форвардом Ораньє, на його рахунку лише 43 матчі за 12 років та 11 забитих м'ячів. Але Кіфт завжди вмів забивати у потрібний момент. Наприклад, його гол у ворота збірної Ірландії на Євро-88 дозволив нідерландцям вийти із групи. У 80-х Кіфт був одним із найкращих форвардів Нідерландів, завойовував Золоту бутсу (1982) і перемагав з «Аяксом» у Кубку чемпіонів.

46. ​​Рафаель ван дер Варт (2001 – 2013)

На початку 2000-х ван дер Варт входив до списку найперспективніших футболістів планети. Справжній діамант, який так і не засяяв на повну силу. У складі Ораньє Рафаел провів 109 матчів (четвертий результат в історії), брав участь у чемпіонатах світу та Європи, але ніде не виступав яскраво.

45. Жоржіньо Вейналдум (2011 – т.ч.)

Вейналдум був у заявці збірної Нідерландів на ЧС-2014, і навіть забив один із трьох м'ячів у ворота Бразилії у матчі за 3-е місце. Але лише після цього мундіалю став ключовим гравцем Ораньє, без якого важко уявити нинішню збірну. Звичайно, всі пам'ятають його забитиій м'яч у ворота збірної України у матчі Євро-2020, але найважливішими голами у його кар'єрі став дубль у півфіналі ЛЧ-2018/19 із «Барселоною», який перевернув усе з ніг на голову, після чого мерсисайдці виграли турнір.

44. Джонні Хейтінга (2004 – 2013)

Стабільний гравець захисної лінії Ораньє на початку 21 сторіччя. За підсумками сезону 2008/09 був визнаний найкращим гравцем Нідерландів, що для захисника у Країні тюльпанів величезне досягнення. Брав участь у всіх великих турнірах у складі Ораньє, але, звичайно, головна асоціація з Джоном – його видалення у фіналі ЧС-2010, після чого Німеччина забила єдиний гол та перемогла. Після цього на адресу Хейтінги прилетіло чимало хейту і навіть погроз.

43. Данні Блінд (1986 1996)

Батько Дейлі Блінда, легенда «Аякса», у послужному списку якого майже п'ять сотень матчів за амстердамців. Блінд-старший є одним з шести футболістів, кому вдавалося взяти всі європейські трофеї, а також міжконтинентальний кубок.

42. Кік Сміт (1934 – 1946)

Двічі брав участь у чемпіонатах світу 1924 та 1938 років. Щоправда, тоді фінальна частина мундіалів одразу стартувала з плей-оф, а збірна Нідерландів обидва рази програла у стартових матчах. Грав на позиції лівого напівсереднього, у складі Ораньє провів 29 матчів та забив 26 голів.

41. Беб Бакхейс (1928 1937)

Ще один учасник ЧС-1934 в Італії. До війни був одним із найкращих футболістів Європи і навіть запрошувався до збірної Західної Європи протистояти команді Східної Європи. 1937 року перейшов у французький «Метц» і став другим нідерландським легіонером в історії.

40. Арон Вінтер (1987 – 2000)

На рахунку вихованця «Аякса» три участі у фінальній частині мундіалей (1990, 1994, 1998) та чотири Євро – 1988, 1992, 1996, 2000. Формально він чемпіон Європи 1988 року, але на тому турнірі не виходив на поле. Натомість був ключовим гравцем у Франції, де Нідерланди дійшли півфіналу ЧС. Двічі вигравав Кубок УЄФА з «Лаціо» та «Інтером».

39. Клаас-Ян Хунтелаар (2006 – 2015)

Другий бомбардир в історії Ораньє (42 голи). З відходом Руда ван Ністелроя саме Хунтелаар став основним форвардом збірної, хоча у фінальних турнірах завжди знаходився той, хто залишав його на лаві для запасних. Хунтелаар брав свою ефективністю, вмів забивати виходячи на заміну та використати кожен шанс.

38. Фас Вілкес (1946 – 1961)

Один із найкращих нідерландських гравців в історії футболу, і точно найкращий футболіст Нідерландів після закінчення Другої світової війни. Він мав феноменальний дриблінг і високу швидкість, за що його прозвали Літаючим голландцем. За 15 років у збірній забив 35 голів (у 38 матчах!) і довгий час носив титул головного бомбардира Ораньє, поки його не випередив Бергкамп. Виступав за «Інтер», «Торіно», «Валенсію» та «Леванте», через що пропустив низку матчів збірної – через безглузде правило, яке забороняло футболістам-професіоналам грати за національну команду.

37. Дейлі Блінд (2013 – т.ч.)

Той самий пас на Робіна ван Персі, коли форварда забивав у польоті «рибкою» у ворота Іспанії на ЧС-2014, віддав Дейлі Блінд. Син Данні Блінда, ще одного учасника нашого топу, в Катарі може досягти позначки 100 матчів за збірну. Вісім років тому у Бразилії він був однією з важливих деталей у команді ван Гала.

35-36. Віллі ван де Керхоф (1974 – 1985) та Рене ван де Керхоф (1973 – 1982)

Братів-близнюків Віллі та Рене ван де Керхоф складно оцінювати окремо. Вони разом грали за «Твенте», потім разом здобували великі перемоги з ПСВ, і в збірній Нідерландів теж грали разом. Рене, якого партнери в Ейндховені прозвали «Пилососом», за його вміння відбирати м'ячі, затримався у збірній дещо довше та зіграв трохи більше матчів, ніж Віллі. Але їхні досягнення у складі Ораньє однакові – обидва ставали бронзовими призерами Євро-76, обидва були частиною команди, яка двічі сягала фіналів мундіалів у 1974 та 1978 роках.

34. Марко ван Боммель (2000 – 2012)

ПСВ, «Барселона», «Баварія», «Мілан». Чемпіонські титули у Нідерландах, Іспанії, Німеччині та Італії. Перемога у Лізі чемпіонів. Шлях у клубному футболі Марко ван Боммеля дуже яскравий, незважаючи на те, що його репутація брудного гравця супроводжувала його до останнього – навіть в заключному матчі у кар'єрі хавбек отримав червону картку.

При цьому у збірній довгий час у ван Боммеля нічого не виходило. Спочатку Ораньє не потрапила на ЧС-2002, потім була травма, яка коштувала йому подорож на Євро-2004. А потім були складні стосунки з ван Бастеном та пропуск Євро-2008. Лише з приходом Берта ван Марвейка, тестя ван Боммеля, Марко став основним хавбеком Ораньє, дійшов із командою до фіналу ЧС-2010, а на Євро-2012 був капітаном команди.

33. Едгар Давідс (1994 2005)

Найвпізнаваніший футболіст Ораньє за всю історію. Все завдяки неповторним дредам та окулярам, ​​які був змушений носити через глаукому. При цьому Едгар був одним із найкращих опорних хавбеків кінця 90-х, а його не дарма прозвали Пітбулем. Випалював землю на ЧС-98 та домашньому Євро-2000.

32. Дірк Кюйт (2004 – 2014)

Власник найсуперечливішого прізвища у футболі. У збірну Кюйт потрапив після фантастичного першого сезону за «Феєнорд», де забив 20 голів і став найкращим футболістом країни. Не найтехнічніший, часто незграбний, але неймовірно ефективний і настирливий форвард став на довгі роки ключовим гравцем Ліверпуля, з яким грав у фіналі ЛЧ, і Ораньє. У 2010-му Дірк грав у фіналі мундіалю, а за турнір записав на свій рахунок гол та три гольові передачі. А через чотири роки допоміг своїй збірній дістатися півфіналу ЧС, після чого закінчив кар'єру.

31. Марк Овермарс (1993 2004)

Представник «золотого покоління» Ораньє кінця 20 століття. Овермарс був ключовим у легендарному «Аяксі» ван Гала, який брав ЛЧ, він був важливою та яскравою фігурою в «Арсеналі» та «Барселоні». На довгі роки лівий фланг Ораньє був за ним: стрімкий, швидкий, технічний футболіст із чудовою лівою ногою. Разом із Марком Нідерланди виходили до півфіналу ЧС-98, брали бронзу Євро-2000 та Євро-2004.

30. Філіп Коку (1996 – 2006)

Капітан збірної Нідерландів на Євро-2004, один із дев'яти гравців в історії Ораньє, який переступив позначку у 100 матчів за збірну (101). Довгі роки був ключовим гравцем центру поля, надійним та всюдисущим. Його ігрова кар'єра не була такою яскравою, як у його партнерів. Так, він був легендою ПСВ, виступав за «Барселону» (у тих самих легендарних матчах проти «Динамо» у ЛЧ), але його особистий музей не настільки великий – чотири титули чемпіона Нідерландів та одне чемпіонство Іспанії. А ось у збірній у нього набагато більше пам'ятних матчів.

29. Вім Сюрбір (1966 1978)

Легендарний захисник «Аякса» початку 70-х прийшов у футбол за порадою свого друга дитинства – Піта Кайзера, який у майбутньому став його партнером не лише в амстердамському клубі, а й у збірній. Сюрбір разом із Рудом Кролом були оплотом оборони «червоно-білих», які збирали трофеї пачками. А ще обидва були великими жартівниками, і про цю парочку та їхні розіграші тепло згадують усі учасники Ораньє 70-х. До речі, свій останній матч у футболці збірної Сюрбір зіграв у фіналі ЧС-78.

28. Едді Пітерс Граафланд (1957 1967)

Граафланд вважається одним із найкращих воротарів Нідерландів у ХХ столітті. Він дебютував в «Аяксі» в 18-річному віці і відразу став головним воротарем амстердамців. Едді був основним і в Ораньє, але в ті роки збірна Нідерландів відверто не блищала і була на задвірках футбольної Європи. А 1958 року голкіпер змінив «Аякс» на «Феєноорд», з яким виграв перший і єдиний поки що для роттердамців Кубок чемпіонів.

27. Яп Стам (1996 2004)

Уособлення оборони Нідерландів з кінця минулого століття. Стам – справжня стіна, завдяки якій Ораньє стали бронзовими призерами Євро-200 та Євро-2004, а «Манчестер Юнайтед» виграв ЛЧ у 1999-му. Двічі УЄФА визнавала Япа найкращим захисником року (1999 та 2000), а його безстрашність досі в пам'яті у багатьох фанатів: футболістові зашивали брову без наркозу просто під час матчу з Чехією.

26. Мемфіс Депай (2013 – т.ч.)

Мемфісу лише 28 років, і він має всі шанси стати найкращим бомбардиром в історії збірної Нідерландів. У його активі 42 м'ячі і він на вісім голів відстає від лідера Робіна ван Персі, з яким свого часу конфліктував у збірній. Першим великим турніром Депая у складі Ораньє був ЧС-2014. А на нещодавньому Євро-2020 Мемфіс вже був основним гравцем, забив два голи. Але лідером, який може вирішувати результат матчів та тягнути команду вперед, доки не став. Хто знає, може, в Катарі в нього вийде?

25. Джованні ван Бронкхорст (1996 – 2010)

Розквіт Джіо ван Бронкхорста у збірній Нідерландів припав на захід його кар'єри. Чемпіонат світу-2010, де Ораньє з капітаном ван Бронкхорстом програли у фіналі Іспанії, став його лебединою піснею, після чого він завершив кар'єру. Примітно, що у фіналі ван Гал замінив Джіо на 110-й хвилині, а через шість хвилин Андрес Іньєста забив вирішальний гол. Однозначно, ван Бронкхорст один із найкращих лівих захисників в історії збірної. Він вигравав чемпіонський титул у кожному клубі, де грав – у «Феєноорді», «Рейнджерсі», «Барселоні» та «Арсеналі». А з каталонцями ще й у фіналі ЛЧ перемагав.

24. Хенс ван Брекелен (1980 – 1992)

Легендарний голкіпер Ораньє провів 12 років у футболці збірної, але його найкращий час припав на травень-червень 1988-го. Наприкінці травня у Штутгарті він здобув для ПСВ Кубок чемпіонів, зробивши вирішальний сейв у серії 11-метрових у матчі з «Бенфікою». А незабаром продемонстрував чудову гру на Євро-88, що завершилося перемогою Нідерландів. Його сейви допомогли команді зупинити господарів турніру ФРН (2:1), а потім взяти реванш у СРСР (2:0).

23. Роб Ренсенбрінк (1968 – 1979)

Його називали «другим Кройфом», і не лише за зовнішню схожість. Ренсенбрінк був не менш талановитим, ніж Йохан, мав феноменальний дриблінг і завжди шукав несподівані рішення в атаці. Його стиль гри називали зміїним, він був пластичним, координованим та стрімким футболістом із чудовою лівою ногою. Довгий час Роб не міг проявити себе у збірній, але все змінив ЧС-74. Там він допоміг команді вийти у фінал та потрапив до символічної збірної турніру. А далі був Євро-76 і попадання у трійку найкращих гравців за версією France Football (Золотий м'яч отримав Бекенбауер), і фантастичний ЧС-78, де Нідерланди знову програли у фіналі, а Ренсенбрінк був одним із найкращих гравців тієї команди та всього турніру.

22. Вірджіл ван Дейк (2015 – т.ч.)

Капітан Ораньє на чемпіонаті світу у Катарі. Цю роль ван Дейк виконує останні чотири роки після того, як Роббен завершив кар'єру у збірній. Саме з ван Дейком, якого багато хто називає найкращим захисником світу прямо зараз, пов'язують нові перспективи збірної Нідерландів після провальних відборів на Євро-2016 та ЧС-2018.

21. Арнольд Мюрен (1978 1988)

Один із шести футболістів, якому вдалося виграти всі шість європейських клубних турнірів та міжконтинентальний кубок. У цю колекцію Мюрен поклав і золото Євро-88, де Арнольд був ключовим гравцем Ораньє та провів усі п'ять матчів турніру. У фінальному матчі Мюрен віддав гольовий пас на ван Бастена, який забив той самий легендарний гол у ворота Дасаєва.

20. Піт Кейзер (1962 1974)

One club man – зараз це практично вимерлий вигляд футболістів. Піт Кайзер провів всю свою кар'єру у складі «Аякса», з яким пережив великі часи та зібрав значну колекцію міжнародних трофеїв. Кайзер грав на позиції лівого нападаючого і завжди був у тіні Йохана Кройфа. Його навіть називали одним зі світи Короля. Можливо, тому Кайзер провів не так багато матчів за збірну (загалом 34, забив 11 м'ячів), натомість є учасником ЧС-74, де Ораньє стали другим.

19. Шак Сварт (1960 1972)

Містер Аякс – саме так називають Шака Сварта в Амстердамі. Він провів у складі «Аякса» 603 матчі та утримує цей рубіж довгі роки. У дитинстві пережив Голокост, хоча багато його родичів загинули у концтаборах. Шак виграв із «Аяксом» незліченну кількість трофеїв, як внутрішніх, так і міжнародних. Але у збірній закріпитися йому не вдавалося, завжди знаходилися форварди, які використали свій шанс краще. Сварт провів лише 31 матч (10 голів) за Ораньє, так і не зігравши жодного разу на великому турнірі. Але це анітрохи не зменшує його велич у Нідерландах.

18. Руд ван Ністелрой (1998 – 2011)

Його називали Руд ван Гол, він ставав кращим бомбардиром АПЛ, Прімери, Ередівізі та тричі – ЛЧ. Але жодного разу не брав Лігу чемпіонів та залишив слід недомовленості у збірній Нідерландів. Начебто б і був провідним форвардом Ораньє довгі роки, але єдиний успішний турнір – Євро-2004, де він забивав у кожному матчі групового етапу і не дістався фіналу.

17. Рууд Крол (1969 1983)

Крола, як і багатьох інших зірок збірної Нідерландів 70-х, виховав Міхелс. Незважаючи на позицію лівого захисника, Рууд був досить універсальним гравцем і був невід'ємною частиною «тотального футболу» Міхелса. Він другий після Де Бура за кількістю матчів з капітанською пов'язкою в Ораньє, він був ключовим гравцем збірної на «срібних» ЧС-74 та ЧС-78.

16. Патрік Клюйверт (1994 – 2004)

Без жодних сумнівів, Клюйверт – один із найкращих форвардів збірної Нідерландів, та її провідний форвард на стику століть. Його перфоманс на Євро-2000 назавжди ввів його до зали слави, адже Патрік став найкращим бомбардиром турніру та увійшов до символічної збірної. Щоправда, три з п'яти м’ячів він набив Югославії у чвертьфіналі, яку Ораньє розбили 6:1. Також він утримує рекорд збірної за кількістю голів на Євро (6). З «Аяксом» брав Лігу чемпіонів, чудово показав себе у «Барселоні», з якою перемагав у Прімері.

15. Едвін ван дер Сар (1995 – 2008)

У Нідерландах уболівальники часто сперечаються – хто був першим номером збірної за всю історію? Хтось віддає перевагу Хансу ван Брекелену, а хтось вважає кращим ван дер Сара. І не безпідставно. Едвін є єдиним голкіпером, який виграв Лігу чемпіонів із двома різними клубами: з «Аяксом» у 1995 та з «Манчестер Юнайтед» у 2008 році. У складі збірної Ед їздив на ЧС-94, але тоді був змінником Еда де Гуя. Його зірковою годиною був Євро-2000, де голкіпер не пропустив жодного разу, а Ораньє вилетіли у півфіналі в серії пенальті від італійців.

14. Франк де Бур (1990 – 2004)

Один із братів Де Бур є рекордсменом збірної Нідерландів за кількістю матчів у ролі капітана – 71. Франк один із небагатьох, у кого в колекції трофеїв є три бронзи з чемпіонатів Європи – 1992, 2000 та 2004 років. У складі «Аяксу» Де Бур вигравав всі домашні трофеї, Кубок УЄФА, Лігу чемпіонів, Суперкубок УЄФА та Міжконтинентальний кубок. А от у «Барселоні» похвалитися великими здобутками не вдалося – за п'ять сезонів лише одне чемпіонство.

Напевно, найяскравішим для Франка у складі збірної були ЧС-98, де Нідерланди знову-таки поступилися у півфіналі Бразилії у серії пенальті. Тоді захисник потрапив до символічної збірної турніру. А на домашньому Євро-2000 просто феєрив – два голи, вихід до півфіналу, де, щоправда, він не забив два пенальті (в основний час і в серії).

13. Абе Ленстра (1940 1959)

Перший представник Фрисландії в історії збірної Нідерландів та один із представників легендарного тріо Ораньє післявоєнного періоду – Ленстра – Вілкес – Сміт. Абе Ленстра справжній ідол для «Херенвена», у складі якого провів 19 сезонів, забив 516 голів у 441 матчі. Його ім'ям названо стадіон «Херенвена», поряд з яким розташувався пам'ятник легенді.

12. Джонні Реп (1973 – 1981)

Лідер збірної Нідерландів за кількістю м'ячів на чемпіонатах світу – 7 голів. Причому для цього форварду знадобилося лише два мундіалі та 14 матчів. Він не мав габаритів центрфорварда, але при цьому досить часто забивав головою. Реп був наконечником атак легендарної Ораньє 70-х, завершував те, що створювали Кройф та компанія. Реп виблискував в «Аяксі», вигравши з командою два кубки чемпіонів (1972 і 1973), а зі скромною «Бастією» дійшов до фіналу Кубка володарів кубків (1978).

11. Йохан Нескенс (1970 1981)

Вболівальники «Барселони» прозвали Неєскенса «Йоханом ll». Він прийшов у команду, яку очолив Рінус Міхелс, відразу після Кройфа, і хоч не досяг великих висот в Іспанії (тоді «Барса» була в тіні «Реала»), але завоював любов торсиди.

Неескенс той, без кого неможливо уявити Ораньє 70-х. Він встигав усе: і відбирати м'ячі в божевільних підкатах, і починати атаки, і просувати м'яч на швидкості та дриблінгу. Йохан відкрив рахунок у фінальному матчі ЧС-74 проти ФРН, реалізувавши пенальті на 2-й хвилині. Але німці все одно виграли. А через чотири роки Неескенс навіть із пошкодженням ребра був лідером команди і знову зіграв у фіналі, цього разу поступившись Аргентині.

10. Кларенс Зеєдорф (1994 – 2008)

Екс-півзахисник Ораньє є єдиним на даний момент футболістом, якому вдалося виграти Лігу чемпіонів із трьома різними командами – з «Аяксом» (1995), «Реалом» (1998) та «Міланом» (2003 та 2007). Та й жодному нідерландцю не вдавалося взяти чотири ЛЧ.

До збірної потрапив у 18-річному віці. На всіх великих форумах Кларенс був головним гравцем. Він був яскравим представником «золотого покоління» Нідерландів, якому щоразу не вистачало одного кроку до успіху. Так було на ЧС-98, так було домашнього Євро-2000, так було на Євро-2004. Але завжди Зеєдорф залишав про себе лише гарне враження – технічний, мобільний, з високим рівнем інтелекту та розуміння гри.

9. Робін ван Персі (2005 – 2017)

За 12 років кар'єри у збірній Нідерландів ван Персі набив 50 голів – він найкращий бомбардир Ораньє за всю її історію. У його активі є три участі на мундіалях, і дві – на Євро. Однак у кожного вболівальника перша асоціація з ван Персі – його фантастичний гол рибкою у ворота збірної Іспанії на мундіалі у Бразилії. Справжня зірковий час для Робіна, який всю кар'єру протистояв травмам. У шести матчах бразильського ЧС він забив чотири м'ячі, у тому числі й у ворота Бразилії у матчі за третє місце. Ван Персі – легенда Ораньє, його виступ на мундіалі найяскравіший у новому столітті.

8. Рональд Куман (1983 – 1994)

Без Рональда Кумана неможливо уявити тріумф Нідерландів на Євро-88. І не лише тому, що він реалізував пенальті у півфінальному матчі із ФРН. Ні, Куман був тією важливою складовою у грі команди, на яку багато що спиралося. На ЧС-90 та Євро-92 Куман так само був лідером Ораньє, а на ЧС-94 їхав у ролі дядька наставника для молодого та талановитого покоління. Загалом у складі збірної Рональд провів 78 матчів та забив 14 голів.

Але найпам'ятніший для нього гол був забитий ним у фіналі ЛЧ – його фантастичний удар зі штрафного приніс перемогу «Барселоні» над «Сампдорією», а разом із нею і цінний трофей. Виступаючи в Іспанії Куман продовжував багато забивати, а у свій перший сезон у складі «синьо-гранатових» став найкращим бомбардиром команди з 15 забитими м'ячами.

7. Уеслі Снейдер (2003 – 2018)

Багато вболівальників та спеціалістів називають Золотий м'яч-2010 одним із найнесправедливіших в історії нагороди. Тоді найкращим гравцем світу був визнаний Лео Мессі, хоча всі вважали, що її гідний Снейдер. Той рік був найкращим у кар'єрі Уеслі: він виграв Лігу чемпіонів з «Інтером», а збірна Нідерландів дісталася фіналу ЧС-2010. Уес був лідером обох команд і показував фантастичний футбол. Напевно, якби Ораньє виграли фінал, то Снейдер, безперечно, отримав би той Золотий м'яч.

Без жодних сумнівів, легендарний футболіст в історії збірної Нідерландів і володар рекорду за кількістю проведених матчів у складі Ораньє. На рахунку Снейдера 134 матчі у збірній.

6. Франк Райкард (1981 – 1994)

Дебютував у збірній ще у 1981-му, проте ключовим гравцем Ораньє став лише через сім років, склавши ударне тріо Райкрад – Гулліт – ван Бастен на Євро-88 та у «Мілані», з яким виграв два Кубки чемпіонів. Його пластика та поводження з м'ячем заворожували вболівальників. Райкард, повернувшись до «Аякса» після вояжу до Італії, виграв третій кубок чемпіонів. Що примітно, у тому фіналі амстердамці обіграли саме «Мілан», а Райкард віддав гольову передачу на Клюйверта, який забив єдиний гол у поєдинку. Відразу після перемоги Франк повісив бутси на цвях, але його кар'єра залишила почуття недомовленості – здається, він міг досягти ще більшого.

5. Ар'єн Роббен (2003 – 2017)

Найкриштальніший футболіст Ораньє, при цьому неймовірно талановитий. Його називали найкращим голландцем після Кройфа. Ще один із героїв ЧС-2014, за підсумками якого отримав Бронзовий м'яч. У стартовому матчі з Іспанією голландці шокували всіх перемогою з рахунком 5:1, а Роббен оформив дубль. Причому в цьому ж матчі Ар'єн встановив швидкісний рекорд, розігнавшись до 37 км/год.

Травма ледь не позбавила Роббена участі у ЧС-2010. Напередодні мундіалю Ар'єн отримав пошкодження коліна, але встиг відновитися, забив два голи на шляху до фіналу (у тому числі у півфіналі), а у вирішальному матчі з Іспанією за рахунку 0:0 не реалізував вихід віч-на-віч, який досі стоїть перед очима всіх фанатів Ораньє.

4. Денніс Бергкамп (1990 – 2000)

Важко знайти іншого футболіста у світовій історії, який би так органічно асоціювався з терміном «футбольний інтелект». Бергкамп творив на полі магію, віртуозно поводився з м'ячем, закохуючи в гру мільйони вболівальників. Він робив те, що боялися робити інші. Венгер цінував Денніса за те, що той йшов до мети набагато швидше за інших, і вирішував епізод у дотик там, де інші використовували три. Нарізки з голами та асистами Бергкампа лікують від депресії. Недарма двічі його голи ставали найкращими за підсумками сезону АПЛ.

До збірної Нідерландів Бергкампа покликав ще Рінус Міхелс, у 1990-му. Денніс зіграв на двох світових та двох європейських форумах (скрізь забивав мінімум раз, а всього – 10), але найяскравішу гру показав на ЧС-98. Три його голи допомогли Ораньє досягти півфіналу. Бергкамп закінчив кар'єру у збірній після Євро-2000, провівши в помаранчевій футболці 79 матчів та забив 37 голів. Напевно, їх було б більше, якби не аерофобія голландця, через яку він пропустив більшу частину виїзних матчів.

3. Руд Гулліт (1981 – 1994)

Один із трьох володарів Золотого м'яча від Нідерландів. Гулліт був універсальним гравцем, який умів на полі все. Маючи непогану фактуру, він при цьому був технічним, чудово бачив поле і в його арсеналі був добре поставлений удар. Ніколи не цурався відпрацьовувати в обороні і здорово вів боротьбу.

Руд допоміг «Мілану» виграти перше скудетто за останні дев'ять років, а потім двічі перемагав у Кубку чемпіонів. Будучи гравцем «россонері», Гулліт отримав Золотий м'яч і присвятив його борцю з апартеїдом Нельсону Манделі, який на той час сидів у в'язниці ПАР.

2. Марко ван Бастен (1983 – 1992)

Автор легендарного голу у фіналі Євро-88, який приніс Ораньє першу велику перемогу на міжнародному рівні. На тому турнірі Сан Марко зібрав цілу колекцію трофеїв: приз найкращому бомбардиру Євро (5 голів), приз найкращому гравцю турніру, він також отримав свій перший із трьох Золотий м'яч та виграв Золоту бутсу.

Ван Бастен був гольовою машиною, забивав непристойно часто як для часів, коли футбол змінював свій вигляд і ставав прагматичнішим. Але принципи «тотального футболу» були в крові у гравців тієї збірної, і вони їх демонстрували найкращим чином.

1. Йоган Кройф (1966 – 1977)

Безперечно, головна зірка за всю історію збірної Нідерландів. Кройф малював на полі все те, що було в голові Рінуса Міхелса. А потім і сам перейняв його ідеї. Йоган мав непростий характер, але це лише підкреслює його геніальність.

Два перших Золоті м'ячі отримав за досягнення на клубному рівні, де він демонстрував феноменальну гру спочатку в «Аяксі», а потім у «Барселоні». А свій третій Золотий м'яч він отримав за визначну гру на ЧС-74, першому для Ораньє мундіалі за 40 років, і одразу ж історичному. Так, Нідерланди так і не виграли з Кройфом нічого, але це той випадок, коли гра футболіста запам'ятовується набагато більше, ніж його трофеї.

***

Щоб не пропустити найголовніші новини напередодні турніру та під час самого ЧС, підписуйтеся на наші оновлені під головну подію року соцмережі:

📲 Інстаграм

🔁 Телеграм

👥 Фейсбук

А також встановлюйте наші додатки:

Футбол України

Флагман

Фото: rtvfocuszwolle, FIFA, Manchester United, Global Look Press

Інші пости блогу