Tribuna/Футбол/Блоги/Троєщинський їксперґ/Реалії українського футболу, які шокували б вас 5 років тому

Реалії українського футболу, які шокували б вас 5 років тому

Що п’ять років ситуація в нашому спорті міняється до неможливого.

Реалії українського футболу, які шокували б вас 5 років тому

Від редакції: ви знаходитеся в блозі «Троєщинський їксперґ». Його автор пише про наш футбол. Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою!

***

Кілька днів тому я випадково натрапив на пост, датований травнем 2016 року. Його заголовок був «17 новин про український футбол, які шокували б вас 5 років тому». З часів того посту минуло все тих же 5 років, а футбол на нашій Батьківщині не перестає нас дивувати дивовижними новинами.

В них важко було б повірити у 2016 році: збірна України ще не провалила Євро і їхала туди з надіями на плей-оф, Мірча Луческу тільки-но пішов з «Шахтаря» у «Зеніт», чим ще тоді шокував громадськість, «Металіст» припинив своє існування, а «Дніпро» тільки почав котитися у прірву через борги буквально за рік після фіналу Ліги Європи.

Уявіть собі свою реакцію на новини 2021 року, описані у цьому пості.

Мірча Луческу – головний тренер «Динамо»

Тут навіть не варто щось додатково пояснювати. 5 років тому нас шокував «Зеніт», а від призначення легенди «Шахтаря» на чолі киян досі відійшли не всі. Особливо враховуючи, що в Санкт-Петербурзі та збірній Туреччині Луческу провалився, на відміну від «Динамо».

Руслан Маліновський – один із найкращих гравців Серії А

Вже у «Зорі» Маліновський, будучи ще молодим та перспективним, подавав чималі надії та демонстрував лідерські якості. Належачи «Шахтарю», взимку 2016 року Руслан перебрався до «Ґенка». Але майже одразу порвав хрестоподібні зв’язки та пропустив Євро-2016. На його повернення на попередній рівень було мало надій, враховуючи, що він грав уже в Європі, де таких молодих та перспективних гравців багато.

Але Маліновський відновився, через кілька років став лідером «Ґенка» та перебрався до «Аталанти», де за рік став справжнім лідером і отримав заслужену нагороду найкращого гравця Серії А в травні. Граючи в одній лізі з Кріштіану Роналду, Ромелу Лукаку та Златаном Ібрагімовичем.

До речі, той факт, що його команда зараз є однією з найсильніших у Італії, теж здивував би 5 років тому, коли «Аталанта» була слабким середняком. Але ця добірка стосується лише українського футболу.

Зінченко – гравець основної обойми найбагатшого клубу світу на позиції лівого захисника

До чемпіонату Європи 2016 року Зінченко підходив у якості гравця «Уфи» – аутсайдера чемпіонату Росії. Так, вже тоді ходили чутки про інтерес до нього з боку «Манчестер Сіті», який підписав його саме того літа. Проте ніхто не вірив, що Олександр зуміє вигризти місце в основі такого великого клубу. Та ще й на нерідній для себе позиції лівого захисника. Скільки таких молодих гравців переходили в «Сіті» ще в молодому віці та після купи оренд таки залишали клуб і йшли кудись у посередні команди? Яскравий приклад – Давід Фопала, який у сезоні 2015/16 навіть зіграв кілька матчі за основу містян, але докотився до того, що не заграв навіть у «Зорі».

Додамо ще те, що Зінченко провів не дуже вдалий орендний період у ПСВ, але вже за півроку після повернення в «Манчестер Сіті» дебютував в основному складі.

«Кривбас» відновили за ініціативи президента України Володимира Зеленського

Тут дивніше звучить не стільки спортивна складова новини, як політична. У 2016 році всі знали Зеленського як успішного коміка та шоумена, який зіграв головну роль у нашумілому серіалі «Слуга Народу». Це вже потім будуть суперечки з тодішньою владою про виступ у Юрмалі, про заборону «Сватів», зрештою перші місця у президентських рейтингах та переможна хода у виборчій гонці. Звичайно, спортивної складової в цьому мало.

Але саме Зеленський був ініціатором того, що відомий та по-своєму легендарний футбольний клуб «Кривбас» повернувся на футбольну мапу України. Звичайно, процес цього повернення за рахунок «Гірника» був не тим, як його очікували побачити фанати, але він все одно зіграв важливу роль в українському футболі минулого року.

В УПЛ грають клуби 2012, 2013, 2015 та 2017 років заснування

А саме «Колос», «Інгулець», «Минай» та СК «Дніпро-1» відповідно. Сезон 2015/16 ковалівці та петровці завершили на високих місцях у Другій Лізі, піднявшись до Першої. Ніхто не сподівався побачити ці малі команди в еліті вже за кілька років, адже тоді фаворитами пердиву на підвищення за кілька років були такі команди, як «Геліос», «Оболонь» чи «Черкаський Дніпро», які представляли великі міста. Але ці команди і досі не зіграли в Прем’єр-Лізі з того часу (дві з них узагалі більше не існують), на відміну від цих двох сільських клубів.

Не кажучи вже про «Минай», який тоді був відомий лише персональним прихильникам Михайла Кополовця та грав у чемпіонаті Закарпаття, та СК «Дніпро-1», якого тоді взагалі не існувало, а в Прем’єр-Лізі ще грав «Дніпро». Також до цього списку можна додати ФК «Львів», який тоді ще називався «Вересом» і був заново створений у 2015 році. Але тут бодай назва була знайома здавна.

Мілевський, Кожанов, Шиндер та Кополовець грають в одній команді УПЛ на чолі з Кобіним

Та причому не десь там у топі чи бодай середняку, а в новачку «Минаю». Після виходу до Прем’єр-Ліги вони зібрали банду таких відомих ветеранів – додамо ще запасного воротаря Антона Каніболоцького, який тоді грав у «Шахтарі».

Серед них лише Кополовець пройшов шлях із самого заснування клубу. Проте ставка на досвід не зіграла, і «Минай» з купою скандалів посів останнє місце, попутно звільнивши Кобіна, та вилетів з еліти у першому ж сезоні. І всі ці гравці його залишили.

Лідер збірної-сенсації Євро-2016 не заграв в аутсайдері УПЛ

Мова йде про Раґнара Сіґурдссона. У травні 2016 року Євро ще не було зігране, але вже за два місяці всі гули про успіхи збірної Ісландії. Вони дійшли до чвертьфіналу чемпіонату Європи, на шляху обігравши Англію. Один із голів забив якраз Раґнар, який був стовпом оборони у тій прагматичній команді.

Проте у своїй кар’єрі він ніколи зірок з неба не хапав, більшу її частину провівши у Росії. Та все одно було дуже несподівано побачити такого персонажа в УПЛ, та ще й у складі новачка – «Руху». У 2016 цей клуб ще був аматорським та був відомий хіба тим, що там за рік до того догравали Максим Шацьких та Олександр Алієв. Але Сіґурдссон провів лише один матч за львів’ян, запам’ятався лише привозом у тому матчі і залишив команду за півроку.

Найбільш відвідуваний матч сезону в чемпіонаті України був зіграний у Другій Лізі

А саме «Метал» – «Балкани». Ці дві назви нічого не скажуть людям із 2016 року, хіба що вони згадають, що саме із «Балканами» у першому раунді Кубка України того сезону грав тодішній фіналіст Ліги Європи – «Дніпро». На зарубу нового «Металіста» із командою з Одещини прийшли подивитися аж 12 356 глядачів. Ця цифра здається нам великою у 2021 році на тлі пандемії, але у 2016 році люди, почувши її, злякалися б, що наш футбол став аж настільки непопулярним.

Сільський клуб два роки поспіль зіграє у єврокубках

«Колос», вийшовши до УПЛ, одразу став міцним середняком. Та настільки, що двічі поспіль посів високі місця в чемпіонаті та кваліфікувався спершу до Ліги Європи, а потім до Ліги Конференцій. Нагадаю, у 2016 році він грав ще у Другій Лізі. Та ще дивніше населення села, яке «Колос» представляє – трохи більше за півтори тисячі чоловік. Причому саме в Ковалівці знаходиться найновіший стадіон Прем’єр-Ліги – і він заслуговує на приїзд європейських клубів навіть більше за команду.

Євген Коноплянка – гравець «Шахтаря». Та гріє лавку навіть тут

Сезон 2015/16 став першим для Євгена в Європі. Він не став основним гравцем «Севільї», проте регулярно виходив на заміни та посилював собою гру команди, забивши кілька важливих м’ячів. Здавалося питанням часу, коли Коноплянка стане лідером «Севільї» на фоні жахливої травми конкурента за місце на полі Мікаеля Крон-Делі та переходу тренера Унаї Емері в «ПСЖ».

Усі сподівання були на те, що новий керманич «Севільї» Хорхе Сампаолі довірятиме українцю значно більше. Та не так сталося, як гадалося: через проблеми з грою в обороні та вивченням іспанської мови Коноплянку було вирішено віддати в оренду з правом викупу до «Шальке». Але там він грав ще менше та вже не так якісно. Наслідок – повернення до України у 2019 році, а саме в «Шахтар». Та регулярні травми й відверто передбачувана гра змусила Євгена Коноплянку засісти на лаву запасних навіть в УПЛ.

«Шахтар» грає домашні матчі на НСК «Олімпійський»

У 2016 році ще були сподівання, що війна на сході України скоро закінчиться і «Шахтар», «Олімпік» та «Зоря» повернуться до своїх міст. Але, на жаль, вона триває і у 2021-му. «Зоря» та «Олімпік» давно визначилися з місцем дислокації, а от «Шахтар» постійно шукає собі найбільш підходящий стадіон. Після початку карантину для зменшення ризиків під час переїздів до Харкова «гірники» стали грати у Києві – місті, де вони з самого початку війни базуються та де живуть їхні гравці.

Владислав Кулач – найкращий бомбардир УПЛ

У сезоні 2015/16 Кулач грав за тоді ще дніпродзержинську «Сталь», для котрої той сезон був дебютним у Прем’єр-Лізі, а потім за турецький «Ескішехірспор», на правах оренди з «Шахтаря». Він здавався посереднім гравцем і за першу команду «гірників» так і не зіграв. Другу частину сезону він і зовсім провалив, зігравши у Туреччині лише 4 безгольові матчі. Далі були все ті ж оренди: «Зоря», «Ворскла», «Олександрія» та угорський «Гонвед», і нарешті завершення контракту з «Шахтарем» та трансфер у «Ворсклу».

Саме в Полтаві Кулач провів найяскравіші періоди своєї кар’єри: забивав «Спортінгу» в Лізі Європи, а вже цього сезону, будучи повноцінним гравцем «Ворскли», став найкращим бомбардиром чемпіонату України.

Євро-2020 та Олімпіада відбудуться у 2021 році

Епідемії вірусних захворювань були завжди, а деякі переростали в пандемії. Проте жодна з них не призводила до переносу великих спортивних змагань. Та новий китайський коронавірус справді змусив нас по-новому подивитися на всі аспекти життя, в тому числі і спорт. 5 років тому ніхто не очікував, що в сучасному світі таке можливо.

***

Оскільки цей пост вийшов майже рівно за 5 років після аналогічного минулого, пропоную започаткувати флешмоб випуску подібних добірок що п’ять років. Я впевнений, до 2026 року трапиться щось ще настільки неординарне, що в це буде важко повірити навіть сьогодні.

Яка з цих новин вас шокувала б найбільше? А яку ви б додали в цю добірку? Чекаю на ваші коментарі!

Фото: «Шахтер», «Ворскла», «Динамо», «Метал», «Колос», «Кривбас», УАФ

Інші пости блогу

Всі пости