Тизер вдався. Чим запам’ятається дебют Мудрика в «Челсі»
Дмитро Литвинов - з враженнями від гри Михайла на «Енфілді».
Найдорожчий футболіст в історії України дебютував в офіційному матчі за «Челсі» в матчі проти «Ліверпуля» – і хоч його команді не вдалося перемогти, але сам він виглядав достатньо рішучим на тлі партнерів, зібрав непогану пресу та зміг забити у ворота «червоних».
Якщо ви гадали до останніх слів, що мова йде про Михайла Мудрика, то ні. Так можна було оцінити дебют Андрія Шевченка за «синіх» у матчі на Суперкубок Англії 2006 року, де лондонці поступилися супернику. Цікаве співпадіння, котре варто згадати, аби зайвий раз нагадати: не варто робити глобальних висновків щодо перспектив Михайла у «Челсі» зараз, як не слід було поспішати з оцінками щодо Шевченка вже 16 з половиною років тому.
Як би добре ти не починав, завжди можуть знайтися фактори, що завадять реалізації планів. Не знаю, чи спілкувалися в останній тиждень Шевченко та Мудрик, але, певно, це може бути головна порада, котру легенда «Динамо» та «Мілана», але аж ніяк не «Челсі», може дати своєму юному колезі.
Теперішній «Челсі» мало нагадує ту машину, куди в середині 2000-х намагався, але так і не зміг вписатися Шевченко. В цьому сенсі у Мудрика навіть попри величезну конкуренцію за місце у складі трохи кращі стартові умови, ніж у його попередника. Та й Поттеру на відміну від Моурінью, який тоді намагався перебудувати 4-3-3, що принесли 2 титули поспіль, на 4-4-2, не треба ламати те, що працює - хоча б тому, що насправді майже нічого і не працює.
Це було особливо помітно до перерви. «Челсі» у першому таймі створив скасований через офсайд гол після розіграшу кутового та удар Бадіашиля після штрафного. Стандарти – це добре, але з гри у «синіх» не виходило фактично нічого. «Ліверпуль» був не набагато кращим – навіть Салах припускався технічного браку у ситуаціях, що аж ніяк не передбачали цього, що вже казати про інших. Напевно, найбільш гострим у атаці в команди був лівий захисник Робертсон, що за всієї поваги до талантів Енді все ж чимало каже про якість перфомансу його партнерів.
Потенційно хорошим, але перебуваючим в кризі командам, дуже часто, аби змінити чорну смугу на білу треба почати бодай мінімальну, але переможну серію. У цьому сенсі й «Челсі», й «Ліверпуль», певно, покладали чималі сподівання на цю гру. Обидва колективи у попередніх матчах мінімально здолали суперників, що поступаються в класі. Звитяга у грі з рівним собі (рівним навіть у цій самій кризі) могла дати хороший імпульс. Але за поведінкою команд у перші 45 хвилин було помітно, що перемогу в цій грі комусь може принести хіба що помилка когось із суперників.
В перерві замін не сталося, але господарі «Енфілду» вийшли значно більш мотивованими – і особливий тиск робити на правому фланзі. І Салах, і Мілнер були дуже активними – перший зробив кілька цікавих ривків, другий почав виконувати навіси, у тому числі навіть з кутових. Справа йшла якщо не до голу, то до чогось не надто приємного для «Челсі» – і аби змінити цю картину Поттер й випустив Мудрика за 10 хвилин по перерві.
А далі Михайлу вистачило фактично 15 хвилин, аби показати, що він принаймні психологічно готовий витримувати всі можливі тягарі – і гри за новий клуб, і гри на легендарному стадіоні, і гри з суперником, котрий до його виходу виглядав краще. Звичайно, важливо було, що опонентом здебільшого був Мілнер, котрий дебютував у АПЛ, коли Мудрику не було ще й двох рочків. Джеймсу попри всю старанність та витривалість було б важко встигнути за українцем й 10 років тому, що вже казати про зараз. А найдивніше, що нерівними вони виглядали не лише у плані швидкості: коли Мудрик фактично виніс англійця в аут разом з м’ячем, а суддя показав, що це не фол, то ветеран «червоних» виглядав щиро здивованим.
Отой «текл» поклав початок низці класних дій Мудрика. За ним були блокування удару Кейта після кутового, обіграш з Галлахером та дриблінг у штрафного, коли Мілнер та Гомес могли лише спостерігати за ударом Мудрика в сітку, на їх щастя, лише збоку, зароблена для Мілнера жовта за фол, ривок з-за спини Джеймса на подачу Зієша (трохи засильну, але важливо, що Михайло відчув момент та вчасно зрозумів партнера) і нарешті ще один аналогічний ривок і втрачена нагода пробити по воротах. У останньому епізоді Мудрик трохи невдало обробив м’яч, але Клоппу вже вистачило натяків - і він випустив Трента.
Проти опонента, котрий не поступається в швидкості та розумінні гри, Мудрик виглядав не так яскраво, хоч і двічі класно виводив на ударну позицію Чуквумуеку (той спочатку впав на рівному місці, а потім, вже у доданий час, його удар заблокував Робертсон). Але головне, що саме його вихід на поле змінив характер гри – у певний момент «Челсі» мав перевагу, а згодом матч став рівним з обопільними шансами відзначитися.
Знову ж, повторюся, не варто поспішати із глобальними висновками, але не можна не подумати, коли вже мова йде про футболіста, котрий спочатку став зіркою ютуба, а вже потім зіркою футболу, що ми побачили дуже інтригуючий тизер того, на що може бути здатний Михайло у Англії. Це нічого не гарантує, так, але продовження вже дуже кортить побачити.
Наступний матч «Челсі» - аж 3 лютого, вже після закриття трансферного «вікна» АПЛ. Можливо, на момент гри з «Фулгемом» конкурентів за місце у складі «Челсі» вже поменшає. Але якщо Михайло продовжить грати так, як діяв у своєму першому матчі за команду, то думки про конкурентів у цьому клубі будуть хвилювати точно не його. І порівнювати його будуть не з Шевченком, а принаймні з Вілліаном – теж ексгравцем «Шахтаря», який на багато років став гравцем основи «Челсі». Вілліаном, який зараз виступає якраз за «Фулгем».
Чого-чого, а кінематографічних поворотів цьому сюжету точно не бракуватиме.
Фото: REUTERS/PHIL NOBLE
