Жлобство Роналду, приємні невдачі іранців і сербів, цинічна Іспанія. 11 вражень від групового етапу ЧС
Дмитро Литвинов підсумовує.
Груповий етап ЧС-2022 завершено, половина команд відсіялася, попереду найцікавіше – плей-оф. Але не можна ось так просто залишити позаду ці два тижні. Розповідаю про головні враження від стадії, що завершилася вчора.
Зовсім слабкі господарі
Катар став всього лише другою країною-господаркою турніру, котра не змогла вийти з групи. Але в ПАР у 2010-му було аж 4 очки і перемога над Францією, говорити про ганебний невихід просто неможливо. Катар же не те, щоб зганьбився – було складно чекати, що вони будуть у плей-оф – а просто змусив знизати плечима: настільки відверто слабкої команди на турнірі важко й згадати. Звісно, не те, щоб чекаєш феєрії, але виникає багато питань до суто футбольного боку цього потьомкінського селища.
Розповіді про іспанських тренерів, котрі там щось будували останні 15 років, збори на кілька місяців для гравців збірної, вирваних з чемпіонату – це все заради чого? Щоб втрачати м’яч на другій, максимум третій поспіль передачі під тиском суперників? Мільйони від шейхів, якщо і були, то пішли на те, аби суперники не громили господарів: еквадорці припинили грати у другому таймі, Сенегал навіть забити дав, а голандці увімкнулися рівно на стільки, аби забити перший і позбутися зайвого тиску, а потім забити другий і не ризикувати, що у катарців залетить якийсь «дурень».
Невдачі Ірана та Сербії
Не люблю вболівати «проти» – завжди ж можна знайти причини вболівати «за» суперників команд, які тобі не подобаються. Але от тут зрадив звичці і щиро вболівав проти команд цих країн, як би там не мовчали іранці під час гімну і які б дива не демонстрували у атаці серби. Бо просто важко забути й відео «мопедів» у Києві, й підтримку росіян «братушками». І яким би талановитим не був чортів Мітрович, не забудеш, коли вже під час турніру він дякує російським вболівальникам за підтримку.
Дякувати тренеру Стойковичу, що він так і не зміг дати собі ради з того, як збалансувати команду. Заміни Мілінковича-Савича, марінування Костича і Влаховича у запасі, просто слабенький захист, що дав забити аж 8 голів в свої ворота – ця команда була приречена. Щодо іранців то, здається, у матчі з англійцями вони не надто хотіли грати, потім їм дуже пощастило з вилученням Геннессі, а з США було більше тиску на суддів, ніж на ворота Тернера. Той випадок, коли команді нема чого робити у плей-оф й суто через спортивні причини.
Іспанська розважливість
Серйозно, кажіть, що завгодно, я не повірю у те, що останні 45 хвилин матчу з японцями Іспанія грала на повну силу. Їй довелося пережити 3 нервові хвилини, коли Коста-Ріка вийшла вперед з німцями, але ті дуже швидко втисли суперника у ворота, і далі іспанці знову могли думати про те, з ким їм краще грати у плей-оф. І уявний шлях Марокко – Португалія точно виглядав привабливіше, ніж Хорватія – Бразилія. У німців не повинно бути претензій до іспанців, зрештою, ніхто не змушував їх вимикатися у грі першого туру, де Рюдігер дозволив собі вибрик рівня дворового футболу.
Більше того, цинізм іспанців навіть викликає захоплення: просто цікаво, куди заведе цю прагматичну команду її гросмейстерський розрахунок. Колись ті ж німці забили на 10-й хвилині Австрії, а далі команди 80 хвилини катали м’яча, бо їх такий рахунок виводив далі, залишаючи за бортом Алжир. Тоді ФРН зупинилася аж у фіналі. Не здивуюся, побачивши іспанців на аналогічній стадії зараз – суто з футбольного боку це дуже класна команда. Навіть Мората забиває, що дуже важливо для таких «серійних» нападників, котрі вже як починають, то надовго. Шкода лише одного – якби швейцарці забили зовсім вже ніяким в кінці гри сербам ще один, то вже бразильці б вивалювалися у «іспанську» частину сітки. Втім, звісно іспанці й тут могли б уникнути зустрічі з тими – просто програвши Марокко.
Три азійські та дві африканські команди в плей-оф
Нагадаю, що Австралія у футбольному сенсі – азійська країна, тому три. Стільки не було ніколи в історії. Та й у африканців помітний прогрес – 4 роки тому у матчах на виліт не було жодної команди з Чорного континенту. На тлі ситуації, коли за 4 роки першість буде розширено, це показник, що цікавить. Не пишу «обнадіює», бо насправді не надто високої думки про розвиток футболу в Азії поза межами тих країн, які й так вийшли, а у Африки забагато факторів, що впливають на виступи команд – перш за все, унікальна здатність пересваритися протягом турніру (хто сказав «Онана»?). Але зафіксувати цифри на тлі того, що від Південної Америки у плей-оф лише два супергранди – точно варто.
Мбаппе та Щенсний
Так і не зміг визначити для себе, кого з них вважати найкращим гравцем групового етапу. Кіліан просто знищував у перших двох турах захист суперників. І навіть у третьому турі встиг за відведені йому хвилини влаштувати терор захисту Туніса. Жиру може бути лідером за голами в історії збірної, але це все ненадовго – поруч вже грає той, хто досягне кращих показників. Мбаппе – головна і насправді єдина надія Дешама на те, аби відстояти титул.
Щенсний ж відбив два пенальті, чого не було на чемпіонатах світу з 2002 року, та й до того траплялося лише раз, а також був головним диспетчером своєї збірної. Варто сказати, що поляки грають просто жахливо і якось зрозуміло, чому приходу Міхневича так не хотіли вдома, що аж Шевченка готові були запросити. Команда, яка за кадровим потенціалом точно могла б показувати більш якісну гру. Дуже сподобався жарт з твітера, що Левандовський може уявити в збірній, якою була б його кар’єра у «Блекберні», куди він мав перейти замість «Борусії» у 2010-му, але не зміг полетіти до міста через виверження Еяф'ятлайокютля.
Кінець «золотого покоління» бельгійців
Команда, котру останнє десятиліття кожні два роки бачили претендентом на медалі, цих самих медалей досягла лише одного разу – 4 роки тому. Здається, той випадок, коли зіркові гравці втомилися самі від себе, настільки довго вони були разом – звідси й претензії де Брюйне і Вертонгена один до одного. За цей час бельгійці точно не показали здатності перемагати топові команди – пощастило лише з бразильцями дивом імені Куртуа 4 роки тому. А тепер вже і тих, хто номінально слабший, не змогли обіграти – не повинні були й канадців у першому турі, якби Девіс трохи менше хвилювався.
Провал німців: тренерські рішення та ставка на «баварців»
Чотири роки тому команда вперше не вийшла з групового етапу на чемпіонатах світу. Зараз – оновила рекорд. Всі ці переступи Мусіали та партнерів – це добре, але справді команда додавала, коли на полі з’являвся робітничо-селянський форвард Фюллькруґ з «Вердера». Бо має бути людина, котра здатна просто на генетичному рівні знати, що робити з м’ячем, коли той до неї відлітає у штрафному майданчику. У Фліка така людина була у «Баварії», з котрою той виграв все, тому ще більш дивно виглядала ставка на Мюллера як на форварда. Так, була травма Вернера, та все ж.
І от без такого форварда виявилося, що все це мереживо нічого не варте. А ще свою роль, гадаю, зіграла ставка на кістяк з «Баварії» – клуба, котрий звик, що перед ним розкладаються у Бундеслізі після першого забитого. І коли японці вирішили зробити інакше, а потім ще й Коста-Рика не поспішала викидати білий прапор – виникли проблеми.
Жлобство Роналду
Вибачте, але більш вдалого слова не знайти. Дуже люблю Кріштіану як гравця, вважаю його одним з найкращих футболістів всіх часів та одним з найкрутіших спортсменів XXI століття взагалі, але цей цирк з конями із голом Уругваю – це вже занадто. І дуже цікаво, як історія вплине на перспективи команди у плей-оф, бо яким би дипломатичним не був Бруну Фернандеш, а його, насправді найкращого гравця команди у перших двох турах, ця ситуація точно не може залишити зовсім вже байдужим.
Роналду сам створив собі виклик історичного масштабу напередодні турніру, зробивши все, аби підійти до нього вільним агентом. Звісно, саме це его й зробило його фігурою такого рівня, але зараз від его, схоже, залишилося більше, ніж від суто футбольних здібностей. Той випадок, коли й хотілося б розчаруватися, але виступи у групі, де він окрім заробленого пенальті в першому турі та цього скандалу не відзначився нічим, змушують думати, що зі згаданим вище викликом Роналду (поки?) не впорався.
Маріо Феррі та збірна Уельсу: український слід на ЧС
Страйкер Маріо Феррі прорвався на поле під час гри Португалії – Уругвай. Так, трансляцію миттєво перемкнули, але і новина про те, що на футболці італійця був напис «Save Ukraine», і історія про те, як він працював волонтером у таборі українських біженців в Польщі, промайнули у десятках країн світу. Жоден привід нагадати їм про ситуацію в Україні не буде зайвим, коли вже наші футболісти, на жаль, не кваліфікувались на ЧС.
І, дивлячись за невдачами Уельсу, звісно, хочеться поставити питання: а кому ми взагалі програли? Звісно, гроші, які УАФ кинула на заставу за Павелка в суді, просто волають про те, що Петраков й надалі залишиться тренером, та все ж. От суто зі спортивної точки зору: який же рівень нашої команди, коли все, на що вистачило тих, хто переміг збірну – це гол Гарета Бейла против втомлених американців?
Немає команд, які пройшли групу, набравши 100% очок
Такого не було з моменту розширення ЧС у 1998-му до 32 команд. Завжди були команди, які збирали всі можливі бали, а тут не знайшлося. Голландці були занадто економними: серйозно, за 3 гри – приблизно півгодини якісного футболу? Англійці вирішили не напружуватись з американцями, показавши найгірші зразки футболу Саутгейта. Аргентина забула вийти на другий тайм після всіх незарахованих голів у ворота саудитів у першому. Франція показала у третьому турі, що після всіх травм її другий склад насправді і на рівень третього не тягне. Бразилія ніби й хотіла забити Камеруну, але стала жертвою своєї звички відкладати все на другий тайм (насправді, це єдине, окрім складних стосунків з Аргентиною при Скалоні, що може завадити їм стати чемпіонами) та бомбардирського фарту Абубакара.
Ну, нічого, за 4 роки команд, що взяли максимум можливого у групі, точно буде більше – у двох турах зробити це точно простіше, ніж у трьох.
Доданий час
Звісно, цей матеріал міг мати вигляд канонічних 10 пунктів, але куди ж без доданого ще одного. 552 хвилини додали рефері за час групового етапу турніру – фактично ми переглянули зайві 6 ігор, крім запланованих 48. На мій погляд – це крок, котрим ФІФА готує ґрунт для введення «чистого» ігрового часу в футболі. Впевнений, що пропозиції щодо його введення та тестові турніри з цим правилом ми побачимо протягом максимум 10 років.
Далі буде.
Читати більше про турнір та враження від нього можна у телеграм-каналі автора.
***
Щоб не пропустити найголовніші новини напередодні турніру та під час самого ЧС, підписуйтеся на наші оновлені під головну подію року соцмережі:
А також встановлюйте наші додатки:
Фото: Robert Michael/Global Look Press, Cao Can/Global Look Press, Robert Michael/Global Look Press
