Позолочене покоління. «Динамо» знов не виграло у футбол

Дмитро Литвинов - про матч, що остаточно перекреслив надії киян на євровесну.

БлогТрибуна-Л
28 жовтня, 08:45
13
Позолочене покоління. «Динамо» знов не виграло у футбол

На цей момент, після п’ятого поспіль матчу без перемог, чимала кількість фанів «Динамо» вже на стадії прийняття. І не лише того, що йде п’ятим в моделі Кюблер-Росс, а прийняття чогось, з чим жовтневий вечір не буде здаватися таким сірим. Сірим як перспективи «Динамо» наприкінці цього року.

І дійсно, що ж це за перспективи, коли єдиним, хто зміг бодай врятувати від ганьби в окремо взятому матчі (не у всьому турнірі) став Денис Гармаш. Людина, яка асоціюється із belle epoque українського футболу не менше, ніж будь-хто з тих, кого згадував нещодавно Вова Гарець. Людина, яка грає не на своїй позиції, яка розтринькала безліч авансів, але все ж здатна приносити бодай локальний результат.

І нібито за потенціалом навіть зараз все не настільки погано, як каже внутрішній оптиміст. Може справа у тренері, як кажуть ті, хто забув часи не те, що Блохіна, а Хацкевича? Бо ж є нібито і чвертьфіналісти Євро, і чемпіони світу серед молоді, і якщо вони грають на непоганому рівні у збірних - добре, забули про цей рік, всім не до футболу, - то справа в Луческу, у якого вже було чимало поганих сезонів?

Але ж ні, бо якщо згадаємо часи Блохіна, то там так само були у команді 10-річної давнини, навіть не кажучи про легіонерів, і чвертьфіналісти дорослої першості світу, і ті, хто вигравав юнацьку першість Європи. Не було лише системності у розвитку клубу. Це до певного ступіню залежить від тренера, але значно більше - від того, хто керує клубом. І якщо навіть тренер, як Ребров, має і певні результати, і системне бачення шляхів оновлення команди та клубу, то нема гарантії, що бодай якось справа зрушить з місця. Бо на чолі клубу - людина без аналогічного бачення та прагнення оновлень.

І це вбиває найбільше, більше за будь-які результати «Динамо» на полі. Тому що війна закінчиться рано чи пізно, почнуть приїздити й легіонери, але системності все ще не буде. Просто почитайте найбільш заплюсовані коментарі до нещодавнього інтерв’ю директора клубу з розвитку. Більшість з них - на адресу кумівства у керівництві. «Динамо» роками закрите для людей ззовні, а ті з них, хто все ж потрапляє всередину, доволі швидко з’ясовують, що їхні можливості дещо обмежені.

Про покоління Гармаша часто казали, що йому заважає «золота клітка». Але ж те саме можна було (і зараз можна) сказати і про інших працівників клубу. Хіба що клітка із золотої перетворилася на ледь позолочену, а частина прутів просто відвалилася у лютому. Іноземні коштовні «пташки» вже майже всі полетіли, не рахуючи польського «дятла» (даруйте, але своєю цілеспрямованістю, але певною обмеженістю Томаш нагадує саме його).

І серед українців ті, що залишилися, не поспішають летіти. Просто на зміну Гармашу з Ярмоленком прийшли Циганков та Беседін, вже за ними готуються чекати на свою чергу Забарний та Ванат. Але хіба мають значення конкретні прізвища гравців чи навіть тренерів, коли корінь проблеми не в них? І, дивлячись на те, як президент клубу каже, що якщо Циганков піде безкоштовно, то він - не справжній динамівець, стає зрозумілим, що змінилося будь що, але не підхід боса киян до справи.

А футбол - це ж дійсно справа. Бізнес, де є свої закони, є певні формати, моделі, завдяки котрим клуби стають успішними. Звісно, є певні обмеження - ти все одно не станеш суперграндом, якщо вже «народився” на Кіпрі. Але принаймні можеш дати привід суперникам казати про те, що зараз у футбол навчилися грати будь-де. Втім, після таких фраз хочеться додати і те, що розучитися теж можна будь-де - от як у «Динамо» зараз, бо коли залітають голи, подібні до першого, то за це отримують ще в футбольній школі. Дві людини проти чотирьох у центрі штрафного і футболіста, що виконує удар «ножицями», взагалі ніхто не тримає в цей момент. Так саме з підручника «Як не треба грати в захисті» й два інших голи кіпріотів.

Добре, що не програли. Погано, що доводиться шукати позитив вже в тому, що, забивши три голи, ледве відскочили від поразки на Кіпрі. Перемога АЕК була б за грою, просто пощастило Гармашу.

Ну, хоч десь.

Виліт від «Туна», фатальні нічиї з «Маккабі» та АЕК Ларнака. Згадуємо найгірші виступи «Динамо» в єврокубках

АЕК Ларнака ‒ криптоніт українських клубів у цьому сезоні. «Дніпро-1» та «Динамо» не виграли жодного з 4 матчів

«Динамо» зіграло внічию з АЕК та залишилося без євровесни: як це було

Темні часи. 7 невдалих сезонів у тренерській кар’єрі Луческу

Фото: ФК «Динамо»

Інші пости блогу