Трибуна

Ярмоленко – найкращий в історії збірної України?

Сьогодні обійде за кількістю матчів усіх, хто залишився в реєстрі.

БлогТрибуна-Л
27 вересня, 10:40
57
Ярмоленко – найкращий в історії збірної України?

Давайте одразу проговорю: у Тимощука все ще більше ігор, на які він виходив за збірну України. Не треба боятися називати прізвище Анатолія, він зрештою не Волдеморт, щоб вдаватися до конструкції на кшталт Самі-знаєте-хто.

Як вчила Ханна Арендт, зло взагалі буденне, як і ті, хто обирає служіння йому. І ті 32 матчі, що відділяють зараз Ярмоленка від Тимощука, Андрій не факт, що встигне провести. 33 роки, історія травм, позиція, де грає, чи не найбільш обтяжена талантом у збірній.

Але за одним показником Ярмоленко Тимощука точно випередив. Ви могли звернути увагу на слово «виходив» в першому реченні – і згадати усі ті символічні появи тоді ще футболіста «Зеніта» (чи «Кайрата», якщо завгодно) в останні його роки виступів за збірну. Туристична поїздка на Євро-2016 та вихід там на 92-й хвилині матчу з поляками, звісно, були апофеозом. Але й до цього такі виходи не були чимось незвичайним: з останніх 11 ігор Тимощука у збірній України у 5 випадках він виходив на 90-й хвилині чи трохи пізніше.

Хтось може сказати, що не відмовлятися ж тому було, але насправді навіть це дискусійне питання, в історії світового футболу вистачало тих, хто відмовлявся грати у збірній, коли розумів, що вже не тягне рівень. Та й вихід гравця на останні свої матчі у статусі члена Виконкому тоді ще ФФУ так собі виглядав.

Хочеться вірити, що у Ярмоленка не забракне сили волі відмовитися від таких пропозицій і залишитися чесним перед собою та вболівальниками. Зрештою, його кар’єра у збірній й без цього може претендувати на статус найкращої в історії національної команди.

Я сам вже ставив питання про це восени минулого року – і тоді писав, що якщо Ярмоленко вийде на чемпіонат світу, то зможе претендувати на те, аби обійти Шевченка за legacy. Слово, яке дуже полюбляють за океаном і яке дуже коротко формулює саму постановку питання. І коли вже Ярмоленко не зіграє на першості світу 2022-го та навряд чи дотягне до 2026-го у якості гравця збірної, то постає питання: чи все ж він має право претендувати на статус гравця з найкращою кар’єрою в складі «жовто-синіх»?

Обойти Шевченко. Чего мы еще можем ждать от Ярмоленко в сборной

Знову ж треба проговорити - мова не про дискусію, хто був сильнішим футболістом, Ярмоленко чи Шевченко. Звісно, другий, це не обговорюється. Питання в тому, хто проявив себе краще і зробив більше саме для збірної. І отут вже є місце для дискусії. Так, ми всі розуміємо, що у дискусіях такого плану («Джордан чи Леброн?», «Мессі чи Роналду?», «Федерер чи Надаль?») знайдуться ті, хто вважатиме єдино вірною лише свою точку зору, та й сама дискусія практичного сенсу не нестиме. Але ж ми любимо футбол у тому числі й через наявність таких дискусій, а практичний сенс – ну, можна пошукати його у таблицях Брадіса, Stackoverflow чи там у нескінченому аналізі xG.

Втім, зовсім цифри відкинути не вийде. Адже основа заявки Ярмоленка на статус найкращого – це математика. Перший за кількістю ігор (ну, ви зрозуміли), перший за системою «гол + пас», другий за кількістю голів – і все ще може випередити Шевченка. З останнім хтось може сказати, що у Ярмоленка було більше прохідних суперників у збірній, але ж він і не центрфорвард. Єдиний в Україні учасник трьох фінальних турнірів першості Європи. Капітан збірної, що вперше в історії вийшла з групи на Євро та пробилася до чвертьфіналу.

Непогані здобутки, чи не так? Додайте до цього те, що не виміряти ніяким чином – враження, що як би не були справи у Ярмоленка в клубній кар’єрі, він ніколи не дозволяв собі грати на від…сь. Завжди намагався битися до останнього, попри силу суперника. У його портфоліо, якщо вже казати про силу суперників, голи Уругваю, Німеччині, Франції, Португалії, Нідерландам – я зараз вибрав лише ті збірні, що ставали чемпіонами світу та Європи. Навіть у Шевченка колекція хоч і вражаюча, але трохи менша за кількістю – Іспанія, Італія, Франція та Англія.

На відміну від Шевченка Ярмоленко ніколи не дозволяв собі історій, подібних до самостійно ініційованого уходу з поля, як це зробив форвард «Мілана» у давньому товарняку зі Македонією, коли йому розбили губу. Потім казали, що нібито і зуби ледве не вибили, і з Блохіним гравець домовлявся, що лише тайм зіграє, тому все було за планом, але з обличчя тодішнього тренера збірної та партнерів Шевченка щось не складалося такого враження. Ярмоленко ж завжди намагався дограти до кінця.

На великих турнірах Шевченко грав не краще за Ярмоленка. Був дуже емоційний дубль у ворота шведів 2012-го, проте на цьому паливо скінчилося і в Андрія-старшого, і в збірної. А до того були голи Саудівській Аравії та Тунісу на ЧС-2006 (і змазаний пенальті швейцарцям в серії, за яку збірна мала організувати проставу Шовковському). Не надто вражає як для футболіста, що за 2 роки до цього здобув «Золотий м’яч». Хоча, слід пам’ятати, що на турнір Шевченко приїхав, не встигнувши остаточно відновитися від травми, отриманої у складі «Мілана».

Шевченко пройшов зі збірною відбір на один великий турнір, Ярмоленко – на два.

У Андрія-молодшого ті ж 2 голи на Євро і вихід з групи, най і за більш поблажливою схемою, де можна було пройти далі і з третього місця. У нього немає участі в першості світу, що, можливо, є головним розчаруванням його кар’єри. Але до гри самого Ярмоленка у відборах на головні турніри чотириріччя претензії висувати варто в останню чергу.

2009-го він ще не був визначальною фігурою в збірній, потрапивши туди наприкінці відбору, хоч із греками і вийшов у основі (разом із Шевченком, так) в тому самому матчі в Донецьку. 2013-го саме Ярмоленко став чи не головним героєм того ривку команди Фоменка після проваленого старту, забивши полякам у двох матчах, а також Молдові й Франції (Сан-Марино дозвольте не рахувати, як і Андорру за цикл до цього). У 2016-17 роках забивав Ісландії, Косово та Туреччині у відборі, котрий, схоже, українська футбольна влада сама була рада програти, аби не мати дилеми, чи їхати до сусідньої країни чи ні. Ну і звитяги 2021-го та весняні матчі з Шотландією та Вельсом ще свіжі у пам’яті.

За Шевченка – ефект ностальгії. Приблизно той самий, що згадував нещодавно у колонці на відхід Федерера, коли прізвища спортсменів, що асоціювалися зі стрибком цікавості до того чи іншого виду спорту, стають загальними іменниками. Граєш у футбол – ти ба, який шевченко знайшовся. Але роки минають, рекорди падають. І обговорювати те, хто з двох легенд мав чи матиме кращу кар’єру в команді – цілком нормально. Ми вже нещодавно проходили це, обговорюючи, хто кращий кіпер в історії збірної – П’ятов чи Шовковський. Тут питання більш глобальне – і точно з неоднозначною відповіддю.

Скажу чесно: серцем я за Шевченка, але розумію, що у Ярмоленка не менше причин вважатися переможцем у цій суперечці. Якщо ми забудемо про клубні виступи обох, а зважимо лише на матчі у збірній, то є над чим замислитися.

У Шевченка були більш потужні партнери, що грали на клубному рівні у чвертьфіналі-півфіналі Ліги чемпіонів, а невихід з групи після цього вважали ледве не катастрофою. Ярмоленку доводилося тягнути за собою тих, для кого потрапляння в групу вже було чудовим результатом. Шевченко пройшов 1 відбір з 8 (бонус – Євро-2012), Ярмоленко – 2 з 7 (бонус – той самий і я тут не згадую ще Лігу націй). Можна казати, що Ярмоленко на шляху до Євро-2016 пройшов Словенію, але ж Шевченко сам мав свою Словенію і не обіграв її.

Шевченко був у збірній в часи, коли прем’єр-міністр міг бути головою ФФУ, у збірній працював один з кращих тренерів в історії футболу, а про фінансове забезпечення команди від українських олігархів в нульові досі розповідають легенди. Ярмоленко був у збірній в ситі роки 2009-13, але потім в країні почалося таке, що всім, й олігархам насамперед, стало трохи не до розвитку футболу.

Забагато аргументів для того, аби відповідь була однозначною, що б там не підказувало серце. А ви як гадаєте?

Фото: UEFA.

Andriy Konyk
Віддам свій голос за Ярмоленка. Якщо Шевченко грав за збірну вже в статусі зірки, то Ярмоленко це статус заробляв собі саме у футболці головної команди країни. Для мене тут показовим є період, коли лідерами флангів у збірній були Коноплянка - Ярмоленко: головні таланти покоління, топ-15 кращих вінгів Європи і т.д. Поки Женя роками шукав себе, Ярмола в цей час грав у збірній на обох бровках, форвардом, забивав вирішальні голи, навіть попри невдалу гру за Борусію і Вест Гем. Що маємо зараз - навіть не варто нагадувати. Типу, перспективи підхопити збірну після Шеви та стати її лідером були в обох, талант також, але реалізувати себе вдалось тільки Ярмолі. Тому в контексті збірної важливішою фігурою точно назву Ярмоленка.
Відповісти
37
Колл Файфер
відповів на коментар користувача Andriy Konyk
На данний момент головна команда країни це ДНІПРО-1. Достать підлизувати суркісу
Відповісти
-37
Сергій Броваренко
"Не треба боятися називати прізвище Анатолія, він зрештою не Волдеморт" - а ніхто і не боїться, ігнорувати мудака і боятись це дві абсолютно різні речі, тому автору треба думати перед тим як писати.
Відповісти
16
Rossi1982
И в который раз возникает вопрос, в игрока какого уровня мог бы вырасти Ярмоленко, если бы ушел из Динамо лет на 5 раньше. Лично я думаю, что у хорошего тренера он бы достиг очень и очень много.
Відповісти
16
Андрій Вол
відповів на коментар користувача Rossi1982
Плюсанув, хоча Коноплянка перейшов раніше і це йому не особливо допомогло. Шведу та Довбику це теж не допомогло. Я б сказав залежить від ігрока. Наприклад Маліна та Зіна змогли прогресувати. Інші так собі.
Відповісти
1
Usu
Мені це чимось схоже на "Золотий м'яч". Чомусь в претендентах завжди гравці атаки, а захист як виключення вистрілює в кращому випадку раз на десятиліття. Чи кращий Ярмоленко в історії збірної? На свой позиції - безумовно! А от хто best of the best - на мою суб'єктивну думку, це риторичне питання.
Відповісти
15
Vadim Lazarev
відповів на коментар користувача Usu
Чеберячко?
Відповісти
21
Николай Кизилов
відповів на коментар користувача Vadim Lazarev
Мандзюк.
Відповісти
5
Usu
відповів на коментар користувача Николай Кизилов
Рикун
Відповісти
10
Показати ще 3
Rhaegar
Некоректно порівнювати Шеву та Ярмоленко! Різні рівні - топ футболіст світового рівня та середнячок (при всій повазі)!
Відповісти
12
Yuriy Kunytskyy
відповів на коментар користувача Rhaegar
краще не скажеш
Відповісти
0
Andriy Berbets
відповів на коментар користувача Rhaegar
Мова про зроблене для Збірної, а не про їхній індивідуальний рівень.
Відповісти
3
Rhaegar
відповів на коментар користувача Andriy Berbets
З Шевою збірна виходила до 1/4 ЧМ! Це поки що найвище досягнення. І якщо брати про зроблене, то я б виділив Шовковського. Він для збірної зробив більше, ніж Ярмола ИМХО! Навіть з урахуванням матчу зі Словенією))
Відповісти
0
Uncle Thierry
Да ну. Шева зе бест однозначно. Тут даже спорить не о чем. Игрок мирового класса против весьма среднего по европейским меркам футболиста. Ярмоленко можно будет сравнить с Цыганковым через 10 лет, когда игроцкая карьера Вити будет подходить к концу. Мол, какой из вингеров был сильнее. Автор намекает на то, что вклад Шевы в сборную недостаточен? А как же выход на ЧМ? А как же 2 мяча шведам на Евро? А как же статистика кол-ва игр и голов? Шеву после 30 подкосили травмы и он стал больше пропускать, но все же вернулся на очень приличный уровень в Динамо 09-12 и показал себя в ЛЧ. Ярмо после череды травм поехал к арабам, а тамошний уровень футбола... И да, по выходам в финальные части евро-форумов: СбУ начала на них попадать тогда, когда ЕВРО расширили до 24 участников. Так что так себе аргумент. При такой логике Шева сыграл бы и на Евро 2000, и имел бы шанс пободаться за выход на 2004 и 2008.
Відповісти
9
Hawkins
відповів на коментар користувача Uncle Thierry
Ну, Ярмола тоже, возможно бы, вернулся в Динамо, а не к арабам поехал. Но, мы знаем, что происходит.
Відповісти
1
Юрій Яцуляк
При всій повазі - Ярмоленко не мав такого вирішального значення для збірної - як Шевченко. Лише Шевченко міг одним дотиком вирішити матчу - який би погано складався для збірної (доказ - матчі проти рашки у відборі на ЄВРО-2000 і Швеції на ЄВРО-2012).
Відповісти
9
Spinosa
відповів на коментар користувача Юрій Яцуляк
Давайте будемо відверті. Проти рашки тоді радше випадково залетіло. І Ярмоленко клав вирішальні голи.
Відповісти
1
Genichesk_UA
ну якщо вже автор почав розмову про вдалі відбіри на великі форуми,то Шева вийшов з першого місця на ЧС 2006 з дуже важкою групи ,Евро 2012 не рахуємо бо вони там грали в двох,то на Евро 16 то 20 Ярмола потрапив тільки після того як розширили кількість учасників та тільки після того як винайшли Лігу Націй.Так що в автора проблеми з логікою,тут перемагає Шева. p.s.І Шева до речі отримав свою Словенію знов ж таки після другого місця в групі,а Ярмола після третього. p.s.s. Уругвай лишати звання Чемпіона Світу я не буду,але гол Ярмоленко Уругваю використовувати як аргумент що він краще за Шеву,ні ну ви серйозно???
Відповісти
9
slobodyan
відповів на коментар користувача Genichesk_UA
На Євро 20 вийшли з 1 місця в групі де були чинні чемпіони Євро!!!
Відповісти
6
Старик (Bor Bor)
відповів на коментар користувача slobodyan
Соперниками в отборочной группе чм 2006 были бронзовый призёр ЧМ-2002 Турция и победитель Евро-2004 Греция
Відповісти
3
Genichesk_UA
відповів на коментар користувача slobodyan
у відборі на ЧС 2006 в групі теж був переможець Евро
Відповісти
1
Юрій Яцуляк
Шевченко - найкращий у історії збірної.
Відповісти
8
Старик (Bor Bor)
Шева легенда мирового уровня, весь мир знает футбольную Украину прежде всего благодаря ему. Андрей хорощий игрок, не заигравший в Европе. Да, для сборной был полезен, но никаких трофеев не снискал. Относительный успех пришел в сборной Шевченко, которую после турнира только ленивый не критиковал. Ну и не забудем автогол, благодаря которому мы не попали на чм. Это произошло потому, что Ярмоленко никогда не умел играть в защите. Уйди вовремя из ДК, мог бы развиться в большого игрока. А так - первый парень на деревне...
Відповісти
6
Yuriy Kunytskyy
Що тут рівняти, один топ гравець, а другий середняк. А з рекордами уже задовбали, сидять в збірній до останнього, даже коли уже і не тянуть
Відповісти
5
Baggsi
"Єдиний в Україні учасник трьох ЄВРО". А П'ятов?
Відповісти
4
Твій Дід
У Шеви були кращі партнери? Це у яких роках? Мені здається останні років 10-15 склад стає тільки краще. У рівні гравців сперечатися немає сенсу, це просто футболісти з різних планет. По самовіддачі Ярмо, мабуть, більше віддається, але може Шева у пів ноги робив більше ніж Ярмо на межі можливого. Важко так порівнювати людей з різних умов.
Відповісти
4
Миколка Ровенко
відповів на коментар користувача Твій Дід
Стає краще? Беремо Динамо зразка 2000 року, яке складалось з українців і виходило в плей-офф ЛЧ. Беремо сучасне Динамо, Шахтар, Дніпро. Мало того, що ці команди зараз навіть у ЛЄ не грають, а дехто навіть у ЛК вийти не може. Питання?
Відповісти
0
Твій Дід
відповів на коментар користувача Миколка Ровенко
До чого тут клубний футбол? Тоді Динамо = збірна. Якщо зараз всіх кращих футболістів з усієї України засилали, наприклад, до Шахтаря, то і Шахтар би кожен рік виходив до Плей-офф. До того ж не треба відкидати вклад тренера.
Відповісти
-1
Andriy N.
відповів на коментар користувача Миколка Ровенко
Зінченко, Яремчук, Маліновський, Миколенко - не гравці УПЛ. Це ненайгірщі гравці топ чемпіонатів. Плюс лідери Шахтаря та Динамо мають попит у Європі . Навіть десять років тому у золоті часи УПЛ склад збірної був помітно слабший.
Відповісти
3
Показати ще 2
Макс Максов
По віддачі і відношенню до збірної звісно Ярмоленко! А по досягненням, 1/4 ЧС проти 1/4 ЧЄ(з 24 збірними) і по голам на великих форумах, 4 у Шеви проти 2 у Ярмоли... То тут звісно Шевченко!
Відповісти
2
Аокідзі
і все-таки до рівня Шеви йому далеко. але легенда, безумовно
Відповісти
2
Олег Ковальчук
для меня выбор "лучшего" в истории сборной страны между Ярмолой и Шевой выглядит примерно как спор кто лучше мама или папа. Однозначно ответить невозможно
Відповісти
2
Богдан Штирхун
За професійними якістями-Шевченко вище.За людськими-Ярмоленко.Старший Андрій більше приділяв уваги клубній кар'єрі,молодший-більше викладався в збірній (можливо тому,що не вийшло заграти в Європі).Повторюся,як людина Ярмола симпатичніший,а так обидві фігури знакові для нашого футболу.
Відповісти
2
slayer_v
"Граєш у футбол – ти ба, який шевченко знайшовся" хоч і грав у дворі якраз за часів розквіту Динамо, а потім і Шеви з Міланом, але у нас в цьому контексті завжди був - Ронадо.
Відповісти
2
LongTimeNoSee
відповів на коментар користувача slayer_v
Коли я грав - це був Марадона. Але епоху неоліту згадувати не будемо)
Відповісти
2
Игорь
Секта свідків Ярмоленко-зірка. найкращий протирач лавки в історії нашого клубного футболу. людина яка в клубній карьері залишилася гравцем рівня Ліги Европи і не більше. це типу наша найголовніша зірка за історію...як це працює ...це не його досягнення навіть те що ми потрапляли до Чемпіонатів Европи .Це зробило УЕФА розширивши межі потрапляння. а рівень Ярмоленка ось матч з Уэльсом де ми знов нікуди не потрапили...і робити ставку на цього гравця це тупість...
Відповісти
1
Старик (Bor Bor)
Ярмола должен был уйти из сборной на высокой ноте после че. Сейчас по его вине мы пролюбили чм и лигу наций.
Відповісти
0
Andrey Velikiy
Обидва кращі і обидва грали під номером 7!
Відповісти
0
Andrey Velikiy
Ярмола кращий вінгер а Шева кращий центрфорвард! Ярмола рекордсмен за системою гол+ пас! Шева забив 48 голів за 111 ігор
Відповісти
0
Andrey Velikiy
Обидва
Відповісти
0
Vladick Garanko
Якщо обирати саме найкращого гравця в історії збірної України, то так це Ярмола. Як сказав уже хтось в коментах він будував своє ім'я в збірній. Якщо ж обирати найкращого гравця України, то Шева
Відповісти
0
Tasha19
При всій повазі до Ярмоленка, але найкращим гравцем в історії є Шевченко. Та й нападника, який хоч би наближався до рівня Шевченка, у нас так і не з'явилося.
Відповісти
0
Andriy Berbets
Добре, що в нас були/є такі гравці, як Шевченко і Ярмоленко, а отже, є і предет для дискусії. Що більше висококласних українських гравців, то краще. Хтозна, може, згодом так само обговорюватимемо внесок Мудрика в історію перемог для ЗбУ
Відповісти
0
Тарас Чубак
Враховуючи невелику особистість Ярмоли у світовому футболі порівняно з Шевою, його здобутки у збірній виглядають крутіше, це однозначно. Проте Андрій після Фоменко вже не був незамінний (крім останнього Євро, це був його бенефіс так сказати, при чому неочікуваний) і його відсутність не була критичної, бо з'явилась заміна у вигляді Марлоса, а пізніше Циганков - це поперше, а подруге план на гру більше не зводився до того, щоб знайти пасом Ярмолу чи Коно, а вони вже щось придумають. А ось, що стосується Шевченка то його повноцінно замінити було неможливо і результат збірної більше залежив від його форми. Проте у цій суперечці я все рівно за Ярмоленка, з вище загаданих причин + статистика крутіша, особливо враховуючи, що він не форвард, та і до того ж він ще не закінчив кар'єру, бажаю йому ще зіграти на наступному Євро, принаймні у якості запасного.
Відповісти
0
Hawkins
відповів на коментар користувача Тарас Чубак
Так себе замена. Витя и Марлос вместе взятые и близко не сделали для сборной столько, как Ярмоленко.
Відповісти
-1
Дарина Калінчук
Як на мене, у плані збірної – Ярмола номер один. Справжній лідер, кеп і приклад для молоді
Відповісти
0
Vinsfoot
У Шеви і склад команди був більш зірковий, і тренери фізруки часто, але в принципі погодитись можна
Відповісти
0
Виталий Бойченко
відповів на коментар користувача Vinsfoot
Я бы не казав що у Шеви був більш зірковий склад увесь час. На чс 2006 не на стільки яркий за нинешній склад збірної. Раніше я згоден. Золотому поколінню Динамо, яке грало на рівних з топ клубами Європи, так і не пощастило зіграти на євро 2000 чі чс 2002. Так з того складу на чс 2006 грали Шева, Ребров, Сашо, Ващук, Гусін. Але такі гравці, як Лужний, Головко, Дмітрулін, Косовський (і це тільки двнамівці) так і не зіграли на міжнародних форумах.
Відповісти
5
Vinsfoot
відповів на коментар користувача Виталий Бойченко
так, саме у молоді роки обох, якщо згадувати склади. У Шеви це до 2006-го року А у Андрія до 2016 плюс мінус
Відповісти
0
Старик (Bor Bor)
відповів на коментар користувача Виталий Бойченко
2006 - Шева, Воронин, Ребров, Чигиринский, Тимощук... нынешние сборники с европейским уровнем пока и близко не дотягивают. Как бы мы не радовались успехам Зинченко, Миколенко или Малиновского.
Відповісти
0
Анубіс Хантер
Ярмола - кращій в збірній
Відповісти
-1
Serega Kosenko
Для мене вклад Шеви і Ярмоли в успіхи збірної приблизно рівнозначний і вони звісно вирізняються на фоні всіх інших, але статус легенд збірної України і всі лаври заслуговують не тільки вони, такі футболісти як Шовковський, Ротань, Степаненко і т.д. також мають повне право стояти поруч з Шевою і Ярмолою в списку кращих з кращих.
Відповісти
-4

Інші пости блогу