Крута гра юкі, виліт суперзірок, Канада знову без трофея: 5 головних сюжетів другого раунду Кубка Стенлі

У складі «Кароліни» несподівано яскраво зіграв етнічний українець

Якщо на Заході одна серія тривала шість матчів, а інша - максимальні сім, то на Сході все вирішилося швидко. «Кароліна» і «Флорида» впоралися за п’ять матчів відповідно з «Нью-Джерсі» і «Торонто». В обох випадках важливу роль зіграли юкі.

Мало кого здивував впевнений успіх «Кароліни». Суперник «Гаррікейнс» був занадто недосвідченим. «Нью-Джерсі» грав у плей-оф вдруге з 2012 року і вперше з 2018-го. Талант «Девілс» очевидний, майбутнє виглядає перспективним з такими лідерами, як Джек Х’юз і Ніко Гішир (хоча менеджмент повинен добре попрацювати в плані продовження контрактів і пошуку заміни тим, хто піде), але у команди поки що скляне підборіддя, і це легко доведуть елементарні цифри.

«Нью-Джерсі» виграв в першому раунді серію з «Рейнджерс», але в трьох програних матчах загальний рахунок був 4:15 не на користь «дияволів». «Кароліна» цю тенденцію тільки посилила.

По-перше, «урагани» просто знищували «Нью-Джерсі», коли ті, як личить молодій команді, починали плисти. Свої чотири перемоги «Кароліна» здобула з загальним рахунком 20:5, і тільки вирішальна четверта прийшла в овертаймі, тобто це був єдиний близький матч.

По-друге, «Кароліна» не повторювала помилок «Рейнджерс», тому що не могла такого робити апріорі. «Гаррікейнс» - дуже системна команда, яка робить ставку не на примхливих зірок, а дисциплінованих гравців, які не вміють недопрацьовувати.

Що здивувало в серії між «Кароліною» і «Нью-Джерсі», так це персона найкращого бомбардира. Ним став Джордан Мартінук, який набрав 10 (3+7) очок за п’ять матчів - на чотири більше, ніж найближчий конкурент. 30-річний юкі ніколи не був зіркою і навіть просто результативним гравцем. Він не набирав більше 34 очок і не забивав більше 15 шайб за сезон. До цієї серії в активі Мартінука в плей-оф було 11 (2+9) очок у 41 матчі за кар’єру. Але Джордан отримав свій зірковий час.

Цікаво, що Мартінука можна назвати символом нинішньої епохи «Кароліни». Він опинився в команді в сезоні-2018/2019 - саме тоді «Гаррікейнс» вперше за 10 років вийшли до плей-оф і пробилися до фіналу Сходу. Він якраз вписується в тактику головного тренера Рода Бріндамора - робоча конячка, яка б’ється у всіх трьох зонах. І, якщо треба, візьме на себе функції бомбардира і снайпера. Тому що якраз висококласних снайперів «Кароліні» не вистачає, а ті, на кого розраховували, отримали травми або ще в регулярці (Макс Пачіоретті, Андрєй Свєчніков), або вже в плей-оф (Теуво Терявяйнен, втім, він вже майже відновився).

Меттью Ткачук переграв зірок «Торонто» і збільшив шанси на «Конн Смайт Трофі»

Якщо брати тільки результативність, то Меттью Ткачук серію з «Торонто» провів відносно скромно. Він жодного разу не забив і набрав п’ять очок. Не порівняти не те, що з регуляркою (109 очок - 40+69), а навіть з серією з «Бостоном» (11 очок, 5 шайб).

Але роль Ткачука у серії з «Торонто» була іншою. Та й показники, насправді, в нього дуже сильні. Більше п’яти очок у складі «Флориді» ніхто не набрав. Показник корисності Ткачука («+5») - найкращий в цій серії. Метью жодного разу не опинився в мінусах за п’ять матчів.

Просто «Флорида» повинна була грати інакше у порівнянні з першим раундом. «Торонто» - це не про баланс, як у «Бостона», а про високий клас форвардів і швидкість. Метью Ткачук як один з лідерів повинен був постійно діяти проти найкращих сил суперника і впорався, як і вся команда.

Прості цифри. «Торонто» за всю серію з «Флоридою» закинув лише 10 шайб (власне самі «Пантери» - 14, що теж небагато, дві з них в овертаймах) - стабільно по дві у кожному з п’яти матчів, що дуже мало для такої атаки, яка в першому раунді поховала титуловану «Тампу». Найзірковіші форварди «Мейпл Лифс» забили лише три шайби на п’ятьох (Нюландер - дві, Марнер - одну), а Остон Меттьюс і Джон Таварес, як і виміняний в дедлайн Райан О’Райллі, залишилися з нулем кожний.

Не можна говорити, що це плоди роботи одного лише Ткачука. Але є один важливий нюанс. «Флорида» вже кілька років має класний склад, який навіть вигравав Президентський кубок. Цій команді не вистачало кубковості і характеру, справжніх бійцівських якостей. А з’явилося все це добро у «Флориді», здається, саме через Метью Ткачука, а не, наприклад, тренера Пола Моріса, який теж прийшов перед сезоном-2022/2023.

25-річний юкі - справжній командний гравець. Він і заб’є, і асист віддасть, і в захисті відпрацює, і партнера захистить, і брудно зіграє. Саме Ткачук завів «Флориду» в кінцівці регулярки, коли мало хто вірив, що «пантери» проб’ються до плей-оф.

Якщо «Флорида» (нагадаємо, вона має найгірший посів з усіх 16 учасників Кубка Стенлі, але входила до турніру у прекрасній емоційній і фізичний формі) виграє перший в історії франшизи Кубок Стенлі, то Метью Ткачук буде явним претендентом на «Конн Смайт Трофі».

Щодо «Торонто», то клуб чекають зміни. В першу чергу, в менеджменті. Бо коли ти не можеш навколо зірок зібрати справжню команду-контендер багато сезонів, то це провал. Вперше за 19 років подолати перший раунд Кубка Стенлі - це не досягнення.

Менеджмент «Вегаса» знову правильно вибрав тренера - подолали Макдевіда і Драйзайтля

«Вегас» проводить шостий сезон в НХЛ. І вчетверте зіграє як мінімум у фіналі Заходу. Повз плей-оф «Голден Найтс» пролетіли лише в сезоні-2021/2022, коли стали жертвою аномальної епідемії травм.

Менеджмент «Вегаса» начудив зі стелею зарплат, але склад зібрав дуже класний і збалансований, а також тут знають, яких тренерів і в який момент обирати. Тому що кожен з трьох в перший же свій сезон виводить «золотих лицарів» мінімум до фіналу конференції.

Мало хто зрозумів звільнення Брюса Кессіді з «Бостона» влітку минулого року. Потім фанати «Брюїнс» святкували, тому що «Бостон» провів історично рекордну регулярку під керівництвом Джима Монтгомері. Щодо Кессіді, то виявилося, що він і кар’єрист, і атмосферу в команді знищив, і взагалі нічого не може дати «ведмедикам». Поки «Бостон» бив рекорди, щоб епічно вилетіти першому раунді, «Вегас» став найкращим у Західній конференції в регулярці.

«Вінніпег» в першому раунді очікувано не став серйозною перешкодою для Кессіді і його штабу. «Едмонтон» - задача іншого рівня. Не із зірочкою, але складна.

18:9 - з таким рахунком «Вегас» виграв цю шостиматчову серію, якщо брати голи в рівних складах. Така статистика підтвердила козир «Голден Найтс» у вигляді збалансованого і більш глибокого ростера (ще й в дедлайн непогано спрацювали), тому що менеджмент «Едмонтона» давно вже не може знайти сильних захисників (або дає 9,25 млн Дарнеллу Нерсу, який постійно привозить, заробляючи більше Драйзайтля) і воротаря. Але ж Кессіді витиснув максимум з цього фактора, а з голтендерами в нього ситуація ще гірша. Едін Хілл, який вступив у гру по ходу серії з «Ойлерс», за рангом чи то третій, чи то взагалі навіть п’ятий воротар «Вегаса».

Головні проблеми суперників «Едмонтона» - це, звичайно, Коннор Макдевід і Леон Драйзайтль разом з їх домінацією при грі в більшості. Формально вони були в порядку проти «Вегаса». Макдевід набрав 5+5, Драйзайтль - 6+1. Далі починаються нюанси. У Макдевіда лише три (1+2) очки при грі в рівних складах. А Драйзайтль всі шість голів забив в перших двох матчах, в тому числі покер у грі №1. Справжній жах німця - це нуль очок у п’ятому та шостому матчах з показником корисності «-5».

Як тільки Драйзайтля відвели в іншу ланку від Макдевіда, то Леон перестав бути кіллером і лише отримував кулі від трійки Барбашов - Айкел - Маршессо. Ця ланка «Вегаса» набрала 11+12 у цій серії, в тому числі закинула 10 шайб у рівних складах з 18 командних. Маршессо, наприклад, зробив хет-трик у вирішальному шостому матчі.

Тренерський штаб «Вегаса» поступово зрозумів, що робити не тільки з Макдевідом і Драйзайтлем, але й з більшістю «Едмонтона». Та знову класно спрацювала - 39,1% реалізації, 9 шайб. У «Вегаса», наприклад, 4 шайби і 16,7% ефективності. Але у «Голден Найтс» знайшли антидоти, які почали діяти. «Вегас» не пропустив у меншості у ключовому матчі №3, а в шостій грі взагалі лише один раз дозволив супернику зіграти в більшості і відбився.

«Голден Найтс» виглядають командою, в якій панує правильний мікроклімат, вона керована і психологічна стійка. Недарма «Вегас» виграв два матчі, в яких програв перший період, і тричи перемагав, коли дозволяв «Едмонтону» відкрити рахунок.

У «Далласа» є свій Бенджамін Баттон

Середня результативність серії між «Далласом» і «Сієтлом» склала майже 7,5 шайби за гру. І це ще сьомий матч, який техасці виграли з рахунком 2:1, погіршив статистику, бо інакше було б більше восьми шайб за гру.

Звичайно, за такого ходу серії форварди почувають себе комфортно. Але звитяга Джо Павелскі все одно виглядає вражаючою. Американець закинув вісім шайб за серію, в тому числі зробив покер у першому матчі, який «Даллас» програв.

А тепер врахуйте три речі.

Джо Павелскі вже 38 років і він повторив рекорд результативності для гравців такого віку за один розіграш Кубка Стенлі.

Американець став сорекордсменом за голами в плей-оф серед діючих гравців - 72.

Павелскі пропустив п’ять матчів серії першого раунду з «Міннесотою» через струс мозку і повернувся якраз на «Сіетл».

Цей крутий мужик, який не бажає старіти і дуже допоміг своїм талановитим і молодим партнерам по ланці Джейсону Робертсону і Роопе Хінцу (9+10, другий бомбардир плей-оф після Коннора Макдевіда і найкращий з тих, хто ще не вилетів), точно заслужив шанс на перший за кар’єру Кубок Стенлі. Бо Павелскі готовий зубами чиплятися за трофей і навіть забивати голи саме зубами.

У фіналі Заходу «Даллас» зіграє з «Вегасом», якого переміг на тій ж стадії Кубка Стенлі три роки тому, коли «Голден Найтс» тренував нинішній коуч «Старс» Пітер Дебур.

«Сіетл» провів вражаючий сезон - 100 очок в регулярці, перемога над чемпіонами з «Колорадо» в першому раунді. Але навіть для фіналу Заходу було б занадто, якщо б у ньому зустрілися другорічник НХЛ проти «Вегаса», який сам був новачком ліги шість років тому.

Канада знову без Кубка Стенлі, трофей може отримати нового володаря

Виліт таких зіркових і атакуючих «Торонто» і «Едмонтона» означає, що канадські клуби проведуть без Кубка Стенлі більше 30 років. Останнім трофей до батьківщини хокею привозив «Монреаль» ще 1993-го.

Кубок Стенлі поїде до хокейних провінцій. У чотирьох півфіналістів лише два трофеї, а у 21 сторіччі - взагалі один. «Даллас» виграв Кубок 1999-го, «Кароліна» - 2006-го. І саме «Гаррікейнс» започаткували постлокаутну традицію нових володарів Кубка Стенлі. Потім це вдалося «Анахайму» (2007), «Лос-Анджелесу» (2012), «Вашингтону» (2018) і «Сент-Луїсу» (2019). «Флоріда» і «Вегас» точно бажають, щоб тенденція підтвердилася.