«Торонто» вибив русифіковану «Тампу» з Кубка Стенлі: допоміг вихованець тренера-українця

«Мейпл Ліфс» подолали перше зі своїх проклять

Гол Джона Тавареса на п’ятій хвилині овертайму шостого матчу з «Тампою» завершив серію на користь «Торонто».

«Листки» вперше з 2004 року пройшли перший раунд Кубка Стенлі. З тих часів вони програли сім серій плей-оф поспіль і 11 матчів, в яких могли закривати дуель на свою користь - в тому числі 2:4 в п’ятому матчі з «Тампою» два дні тому.

Статус лузерів міцно причепився і до нинішнього покоління «Мейпл Ліфс» - Остона Меттьюса, Мітча Марнера, Вільяма Нюландера і Моргана Райллі, яких «Торонто» зібрав за рахунок високих драфт-піків, коли команда перебувала на дні. З цим кістяком «листки» програли шість поспіль серій першого раунду, причому п’ять останніх (2018-2022 роки) - після максимальної кількості матчів. У вирішальний момент «Торонто» завжди щось заважало. Частіше за все згадували плюшевість і лузерські традиції.

Але будь-якій чорній серії приходить кінець. Хто назве плюшевою команду, яка виграла три овертайми з трьох, причому всі - на виїзді? Команду, яка в матчі №3 відігралася за хвилину до кінця основного часу, а в матчі №4 врятувалася, програючи 1:4 ще на десятій хвилині третього періоду?

Менеджмент «Торонто» багато років шукав варіанти, як посилити нижні ланки, додати команді жорсткості та м’язів. Але все вирішили саме зірки і постаті. В цій серії виділити варто двох гравців.

По-перше, це Остон Меттьюс, якого виховав у зовсім не хокейній Аризоні український тренер Борис Дороженко. Дворазовий володар «Моріс Рішар Трофі» набирав очки у кожному матчі серії - всього 9 (5+4). Це менше, ніж, наприклад, у Мітча Марнера (2+9), але Остон ще й стабільно забивав у чотирьох останніх зустрічах.

По-друге, це Райан О’Райллі, якого виміняли в дедлайн з «Сент-Луїсу». З ним лінійка центрів «Торонто» стала найкращою в лізі (Меттьюс, Таварес, сам О’Райллі). Це велика розкіш, коли гравець калібра РОР грає у третій ланці. О’Райллі чотири роки тому в перший ж свій сезон в «Сент-Луїсі» в якості справжнього бійця і лідера роздягальні дотягнув «Блюз» до першого Кубка Стенлі в історії франшизи. В «Торонто» ж цей справжній переможець за натурою знайшов нову мотивацію. О’Райллі набрав 7 (2+5) очок в серії з «Тампою». В матчі №3 він перевів гру в овертайм особисто, в матчі №4 відзначився асистом в ситуації, коли «Мейпл Ліфс» відігралися.

Такий «Торонто» здатний не просто мріяти, а серйозно розраховувати на Кубок Стенлі - перший для франшизи з 1967 року. З тих часів «Мейпл Ліфс» навіть у фіналі не грали.

Росіяни втопили «Тампу» в цій серії

«Лайтнінг» виграли Кубок Стенлі у 2020 і 2021 роках, у минулому сезоні дійшли до фіналу. Вони виграли 10 серій поспіль проти команд зі Сходу. Нинішній ранній виліт може здатися закінченням циклу, але не треба квапитися з такими висновками. Кістяк команди ще не старий або не критично старий, а якийсь піт-стоп потрібен. Це ж люди, а не роботи.

Багато до кого з лідерів «Тампи» накопичилися претензії, але найбільше - до представників країни-404.

Кучеров ніби й набрав шість (1+5) очок за шість матчів, але лише два з них (0+2) у рівних складах. Більшість ж у «Тампи» працювала тільки в першому матчі - чотири реалізації і розгром «Торонто» (7:3). Далі за п’ять матчів «блискавки» лише раз зуміли забити за чисельної переваги.

Сєргачов своїми 1+2 не зміг прикрити нездатність впоратися з лідерами атаки «Торонто» Його показник корисності «-4» став найгіршим в команді. Сєргачов продемонстрував повну безпорадність, коли матч №2 пропускав через травму справжній лідер захисту «Тампи» Віктор Хедман - тоді «Мейпл Ліфс» перемогли 7:2.

Ну а головний провал стався з воротарем Андрєєм Василевським. Коефіцієнт надійності - 3,56, відбиті кидки - 87,5% - цифрі гірше в нього були тільки чотири роки тому, коли «Тампа» історично провалила серію з «Коламбусом».

Ну а що там інші серії?

Вже відомі п’ять учасників другого раунду Кубка Стенлі.

Першим впорався «Вегас». «Голден Найтс», як і п’ять років тому, почали з поразки серію з «Вінніпегом», а потім забрали чотири матчі поспіль. «Джетс» почергово втратили через травми лідера захисту Джоша Морріссі, ключового центра Марка Шайфлі, а в грі №5 - усіляке бажання боротися. «Вегас» у наступному раунді зіграє з «Едмонтоном», і це перша сформована пара півфіналів конференцій.

«Ойлерс» опинялися в дуже тяжкому становищі у протистоянні з «Лос-Анджелесом»: 1-2 у серії, 0:3 після першого періоду матчу №4. Але «нафтовики» завелися і виграли ту гру в овертаймі (до того вони програли «королям» два овертайми). Цей момент став ключовим. «Едмонтон» зламав хребет «Лос-Анджелесу» і здобув дві вирішальні звитяги - 6:3 і 5:4. Коли ти стільки забиваєш і маєш 56,3% реалізації більшості, то можна виживати і з проблемами в захисті, і з гучними провалами основного воротаря Стюарта Скіннера.

Звичайно, багато уваги було прикуто до Коннора Макдевіда і Леона Драйзайтля. Німець набирав очки у кожному матчі серії, всього назбиралося 11 (7+4), більше наразі тільки у Роопе Хінца з «Далласа» (5+7). А ось еволюція Макдевіда була цікавою і характерною. Перше очко він набрав у другому матчі, вперше забив - у третьому, вперше набрав очки у рівних складах - в четвертому. Але на свій рівень Коннор вийшов - 3+7. Щоправда, через великий акцент на очках в більшості (2+4) у Макдевіда за підсумками серії від’ємний показник корисності.

«Даллас» трохи підвис у дуелі з «Міннесотою» (було 1-2), але виграв тричі поспіль і завершив серію на свою користь у шостому матчі. «Вайлд» підтвердили репутацію кубкових невдах - сьома поспіль програна серія плей-оф. Сподівання на розпіареного Капрізова виявилися епічно марними - він набрав 1+0 з показником корисності «-3».

«Кароліна» очікувано переграла «Айлендерс» в очікувано не дуже результативній серії (5,17 шайби за гру в середньому). «Урагани» взяли своє за рахунок реалізації більшості (20% - не так багато, але в «острів’ян» взагалі смішні 5,6%) і овертаймам (виграли два з двох, в тому числі в шостому матчі, після якого серія завершилася).

А ось рекордсмени регулярки з «Бостона», чинні чемпіони з «Колорадо» і зіркові «Рейнджерс» можуть вилетіти. В них попереду матчі №7 - найсмачніше, що є в Кубку Стенлі.

«Брюїнс», здається, сприйняли справу як зроблену, коли повели 3-1 у серії з «Флоридою». Воротар Лінус Уллмарк даремно намагався побитися з Метью Ткачуком. Швед після цього став багато пропускати (3:4, 5:7) і подарував якраз Ткачуку шайбу в овертаймі п’ятого матчу. А юкі набрав за ці дві гри 3+2. Метью Ткачук і форвард дуже вправний, і вміє залазити під шкіру суперникам.

«Рейнджерс» виграли перші два матчі у «Нью-Джерсі» без будь-яких проблем (двічі по 5:1 і 4 з 10 у більшості) і це їх розслабило. Навряд справа тільки в тому, що «дияволи» вдало змінили воротаря, а 22-річний швейцарець Акіра Шмід спіймав кураж і пропустив лише дві шайби у трьох переможних матчах (2:1 ОТ, 3:1, 4:0). У грі №6 «Рейнджерс» повернулися - знову забили п’ять і реалізували більшість.

А ось те, що «Колорадо» максимально затягнув серію з «Сіетлом», більше того, в матчі №6 пропустив першим, коли програвати було не можна, дуже дивує. Хоча очевидно, що «Евеланш» в плані ростеру слабше, ніж рік тому, а «Сіетл» - це вже не зелений новачок, який був як боксерська груша у своєму першому сезоні в НХЛ.