Tribuna/Футбол/Блоги/toxic_sport/Чому «Шахтар» виграє УПЛ

Чому «Шахтар» виграє УПЛ

Аргументи Ігоря Яслика.

Блог — toxic_sport
Автор — Игорь Яслик
2 вересня 2022, 19:20
19
Чому «Шахтар» виграє УПЛ

Щоб написати такий матеріал, не треба вмикати максимальний режим іронії та сарказму, як Дмитру Клименку у випадку з «Металістом».

Перед початком сезону УПЛ подивився котирування букмекерів. На чемпіонство «Динамо» в середньому давали коефіцієнти в діапазоні 1,6-1,7, що означає вірогідність більш ніж у 50 відсотків – тобто більше, ніж у всіх інших команд разом узятих.

Але розгромна поразка киян від «Дніпра-1», фактично прямого конкурента, змусила по-іншому подивитися на фаворитизм «Динамо». Більш того, сильно в ньому засумніватися. «Дніпро-1», попри «мінус» на жеребкуванні Ліги Конференцій, підняв свої акції, але його чемпіонство все ж виглядає занадто сенсаційним варіантом. А ось на користь «Шахтаря» аргументи знаходяться легко.

Глибина в атаці

При нинішньому рівні УПЛ претенденти на чемпіонство навряд будуть пропускати більше, ніж ми звикли. При цьому слід зазначити, що, хоч Луческу у «Динамо» і почав будувати команду з оборони, а пропустили кияни при румунському тренері у чемпіонаті лише на два голи менше, ніж «Шахтар» (27 проти 29) – це зовсім небагато для дистанції довжиною 45 матчів (матч з «Інгульцем» у сезоні-2020/21 не відбувся).

Ключовим фактором стане здатність забивати, тобто пробивати суперника, який щільно захищається. Можна кепкувати з одного гола у двох матчах, який вдалося забити «Шахтарю» без бразильців. Але це аномалія. Донецька команда за два тури набрала 5,09 по показнику xG – 2,6 проти «Металіста-1925» і 2,49 проти «Кривбаса». Не треба чекати, що настільки погана реалізація буде переслідувати Йові-тім весь чемпіонат.

Звичайно, ті сім голів, які забив у професіональному клубному футболі Данило Сікан, навряд вражають. Але після майже річної паузи близька до повернення «дев’ятка», яка здатна гарантувати «Шахтарю» голи. Лассіна Траоре в Україні в середньому забивав рівно один гол за гру – шість у семи матчах УПЛ і дубль у ворота «Динамо» в Суперкубку. «Він залишається», – оскільки це написав не Жерар Піке у своєму твіттері, то не чекайте африканського форварда у «ПСЖ».

«Шахтар» у міжсезоння кількісно запакував свою атаку, а можливість робити п’ять замін дає перевагу донецькій команді по ходу матчів. При цьому Михайло Мудрик потихеньку вийшов на рівень в середньому 0,5 результативних дій за гру в УПЛ і здатний проходити на дриблінгу велику кількість суперників. І тим більш здатний покращити особисту статистику у якості нового лідера команди. Навіть якщо буде думати «Чому я не в АПЛ?».

У Артема Бондаренка вже був сезон з вісьмома голами в чемпіонаті за «Маріуполь», і саме він забив перший офіційний м’яч Йові-тім.

Іван Петряк в Угорщині набив 30+33 в 124 матчах, його кращий сезон в УПЛ – 5+8 за «Зорю».

Олександру Зубкову вдавалося забивати в одному чемпіонаті вісім голів за «Маріуполь» і дев’ять голів за «Ференцварош».

Андрій Тотовицький за два останніх сезони зробив 20 (12+8) результативних дій в 31 матчі УПЛ.

Мар’ян Швед у сезоні-2017/2018 забив 14 голів в УПЛ, а свої перші м’ячі він вколотив ще в сезоні-2014/2015 під керівництвом саме Йовичевича.

Тобто у випадку з «Шахтарем» зрозуміло, хто здатний гарантувати команді голи, без яких не може бути перемог. Ні «Динамо», ні «Дніпро-1» таким різнобарв’ям похвалитися не можуть.

У киян є очевидні бомбардири – Циганков і Буяльський. Але а) суперники орієнтовані на те, щоб їх стримувати; б) на жаль, здоров’я Циганкова є кришталевим. Без свого капітана у цьому сезоні «Динамо» зіграло два матчі, які принесли нуль голів, два удари в створ і шість ударів усього.

Артем Бєсєдін після 2019 року забив шість голів, з яких нуль – у року поточному. Зараз він погано порається навіть зі звичною роллю «опорного форварда».

У Владислава Ваната три голи у професійному футболі. Владислав Кулач і Владислав Супряга у команді лише номінально. Микола Шапаренко максимум робив вісім результативних дій за сезон в УПЛ. Новий лівий вінгер Володимир Шепєлєв востаннє забивав у національному чемпіонаті ще у квітні 2018 року.

Ікс-факторами здатні стати Денис Гармаш (10 голів у 32 матчах УПЛ при Луческу) чи герой кваліфікації ЛЧ Олександр Караваєв. Але їх висока результативність стане не меншою аномалією, ніж слабка реалізація «Шахтаря» у двох стартових турах. Наприклад, Караваєв на позиції правого вінгера в «Динамо» зіграв 40 матчів, в яких забив три голи та зробив п’ять асистів – не густо.

І, звичайно, актуальним залишається запитання «Хто буде грати лівого вінгера у «Динамо»? Кабаєв? Порівняйте вибір Луческу з тим, що є у Йовичевича. Та навіть у Кучера в «Дніпрі-1» кількісно ситуація краща.

Більше часу на відновлення

У цьому сезоні у представників України в єврокубках тяжка ситуація з логістикою. «Динамо» вустами Луческу вже встигло на це поскаржитися. Кияни влітку, рахуйте, вже відіграли де-факто один груповий етап єврокубків у вигляді шести матчів кваліфікації ЛЧ. А попереду ще мінімум шість матчів, тобто втома буде накопичуватися.

«Шахтар» в ЛЧ буде грати по вівторках-середах. «Динамо» і «Дніпро-1» у своїх турнірах – четвергами. І, наприклад, українське Класико відбудеться після четвертого тура єврокубків. Навіть якщо провести цей матч у Лондоні, то у «Шахтаря» все одно буде більше часу на відновлення. При більшій глибині складу, нагадаємо.

У листопаді футбольний світ буде спочатку чекати, а потім дивитися чемпіонат світу. УПЛ же продовжить змагання. Цей місяць небезпечний для «Динамо» Луческу. Обидві поразки киян при румунському тренері в національному чемпіонаті сталися саме в листопаді.

Луческу вже не той

Цей сезон схожий на сезон-2020/2021 в тому плані, що УПЛ пізно стартувала, а групові етапи єврокубків максимально спресовані у часі.

Два роки тому Луческу з важким завданням впорався. «Динамо» виграло перше коло УПЛ, причому забили в його складі 10 різних гравців. Але тоді: а) і сам Луческу, і його втомлена від постійних невдач команда були максимально вмотивовані прогресувати та перемагати; б) у складі «Динамо» грали Вербич, Де Пена і Жерсон, які робили свій внесок у результативність – навіть Супряга щось забивав.

Зараз же є відчуття, що кияни зовсім зупинилися в прогресі, а Луческу не може знайти місця для кроку вперед. Якщо згадувати історію, то навіть у Сергія Реброва, який мав дуже потужний склад у порівнянні з тим, що є у киян зараз, почали з’являтися серйозні проблеми в «Динамо» якраз у третьому повному сезоні.

Можна сумніватися в рівні тренерської майстерності Йовичевича (і тим більш Кучера). Але хорват точно мотивований і має більш глибокий склад, ніж у конкурентів.

Інші пости блогу

Всі пости