В 1987-му німецький пілот посадив літак в центрі Москви. Матіас Руст заробляв покером і не раз потрапляв у в'язницю

Рівно 36 років тому, 28 травня 1987 року, німецький тінейджер і пілот-аматор Матіас Руст безперешкодно посадив свій легкомоторний літак на Червоній площі, тим самим продемонструвавши усьому світові, що «потужність і сила червоної імперії» - ілюзія. Сам Руст закладав у цей політ ідею об'єднання протиборчих світів та руйнування кордонів та бар'єрів між націями. Як би там не було, ця подія привернула увагу світової громадськості і спричинила наслідки, що визначили подальшу долю самого Руста. Долю, яка варта окремої уваги.

Хто такий Матіас Руст і як він готувався до польоту

Матіас Руст народився 1 червня 1968 року у Франкфурт-на-Майні у Німеччині. В п'ять років його батько, інженер-електрик концерну AEG, зводив сина на аеродром. Матіас закохався в авіацію і вже змалку зрозумів, що рано чи пізно він стане пілотом. У 14 він почав відвідувати авіаційні клуби, де вивчав основи пілотування та отримував свої перші уроки польотів на легких літаках.

Коли Русту виповнилося 18 років, він вирішив здійснити свою мрію - здійснити подорож літаком. Ретельно готувався, вивчав маршрути, правила польотів, а також основні навички навігації та виживання. Руст провів чимало годин у польоті, покращуючи свої навички та набираючи досвід на літаку Cessna 172.

У результаті в голові німецького юнака народився план польоту, що включав переліт до Ісландії, перетин Скандинавії і фініш у столиці СРСР. Для здійснення задуманого Руст орендував та модифікував легкомоторний літак Cessna 172 Skyhawk, збільшив його максимальну польотну дальність та розмістив додаткові паливні баки замість другого ряду сидінь.

Політ та приземлення на Червоній площі

13 травня 1987 року Матіас Руст вилетів з аеропорту міста Ітерзе, де знаходився його аероклуб, і попрямував у бік Шетландських островів. 15 травня Руст здійснив переліт до Ісландії (аеропорт Кеблавік), де відвідав Хьовді — місце проведення зустрічі Рейгана та Горбачова у жовтні 1986 року, яка мала покласти край Холодній війні, але закінчилася безрезультатно.

«…Я відчув, що увійшов у контакт із духом цього місця. Мене заповнили емоції та розчарування від провалу саміту, від того, що я не зміг тут виявитися минулої осені. Це мотивувало мене продовжити», - заявив в одному з інтерв'ю Руст.

22 травня він вилетів до Бергену (Норвегія), а звідти до Гельсінкі (Фінляндія). Подолавши майже 2 600 миль з моменту вильоту з Німеччини, Матіас відчув, що набув достатньо досвіду та навичок для досягнення головної мети – польоту до Москви.

Вранці 28 травня він приїхав до аеропорту, заправив «Сесну», перевірив погоду та подав диспетчерській службі план двогодинного польоту на південний захід у Стокгольм. За його словами, це був альтернативний маршрут на випадок, якщо він таки злякається.

О 12:21 за місцевим часом Руст злетів, а вже через 20 хвилин, вийшовши із зони управління аеропорту, відключив усі засоби зв'язку, різко змінив курс та ешелон, на висоті близько 200 м пролетів уздовж берегової лінії Балтійського моря до наперед наміченої точки, яка знаходилася точно на повітряній трасі, що з'єднує Гельсінкі та Москву. Перебуваючи на невеликій висоті під жвавою повітряною трасою, Руст зумів непомітно перетнути радянський кордон біля міста Кохтла-Ярве і взяв курс на Москву. У той же час влада Фінляндії запустила рятувальну операцію з пошуку «Сесни», що зникла з радарів. Пізніше Русту пред'являть рахунок за хибну рятувальну тривогу на суму понад $100 000.

О 18:30 Руст безперешкодно підлетів до Москви. Цікаво, що в один з моментів його літак увійшов до зони навчальних польотів одного з авіаційних полків, але також не був помічений, тому що «відповідальний» офіцер для простоти роботи привласнив усім бортам, що знаходяться в повітрі, кодовий номер «свій» у системі «свій-чужий».

А приблизно через годину Руст пролетів над Селігером і потрапив у зону відповідальності іншого з'єднання, але тепер його прийняли за учасника пошуково-рятувальної операції що відбулася на місці, де напередодні в 40 км на захід від міста Торжок зіткнулося два літака ВПС.

Ці епізоди яскраво ілюструють той бардак, який панував на той час у «найкращих у світі» військах ППО та ВПС.

Долетівши до Москви, Руст сподівався приземлитися безпосередньо в Кремлі або на Червоній площі, але це виявилося неможливим. Зробивши кілька кіл, він запам'ятав цикл роботи світлофора на Великому Москворецькому мосту. Знизившись над вулицею Велика Ординка, літак, ледь не чіпаючи даху автомобілів, сів на міст і накатом доїхав до собору Василя Блаженного.

О 19:10 Руст вийшов із літака і почав роздавати автографи. За годину його заарештували.

Далі - вдарив дівчину за відмову йти на побачення, намагання зустрітись з Горбачовим та покер

Руста звинуватили в хуліганстві (його посадка, на думку суду, загрожувала життю людей, що перебували на площі), порушенні авіаційного законодавства та незаконному перетині радянського кордону. 4 вересня його засудили до чотирьох років позбавлення волі, але вже 3 серпня 1988 року він повернувся до ФРН після того, як Андрій Громико, на той час Голова Президії Верховної Ради СРСР, підписав указ про амністію.

З радянського боку його політ був представлений як провал системи ППО, внаслідок чого було звільнено з посади тодішнього міністра оборони Сергія Соколова та командувача ППО Олександра Колдунова. Всього ж до відповідальності були притягнуті 34 офіцери та генерали.

Після повернення до Німеччини Руста позбавили ліцензії пілота, але при цьому він став справжньою знаменитістю, роздаючи інтерв'ю та беручи участь у шоу найбільших світових ЗМІ. Проте слава невдовзі минула, і Руст повернувся до звичайного життя… ну, як звичайного:

• у листопаді 1989 року, проходячи альтернативну військову службу в лікарні в Ріссені, Руст ударив ножем медсестру за відмову піти з ним на побачення. За це його засудили до 4 років позбавлення волі, але був звільнений лише через 15 місяців;

• цього працював у магазині, який торгував взуттям;
• 1994 року Руст знову побував у Москві, де 3 тижні безуспішно намагався зустрітися з Горбачовим;
• переїхав на острів Тринідад, де одружився з індійською дівчиною на ім'я Гіта, дочкою багатого торговця чаєм з Бомбея;
• у квітні 2001 року постав перед судом за звинуваченням у крадіжці кашемірового светра в універмазі. Штрафу у розмірі 10 000 німецьких марок;
• опублікував мемуари до 25-річчя свого перельоту;

Крім цього, Матіас Руст захопився покером і навіть зумів стати професійним покеристом і заробляти цим собі на життя. За даними сайту The Hendon Mob Руст грає в турнірах покеру під естонським прапором і має всього $5 500 зареєстрованого доходу в живих турнірах. Але якщо вірити словам самого Руста, то в приватних кеш-іграх він виграв кілька мільйонів.

«Якось я виграв близько €750 000 на приватній яхті всього за п'ять вечорів», - розповів він в інтерв'ю газеті Bild am Sonntag.

Але фактичних підтверджень цьому немає. А ось із підтверджених результатів його найкращими покерними виступами стали перемога в іменному турнірі фінської зірки покеру Патріка Антоніуса - The Patrik Antonius Poker Challenge 2019 та третє місце на турнірі €250 PokerListings Championships 2022 у Словаччині.

Можна припустити, що, окрім живих турнірів і кеш-ігор, Матіас грає і в онлайні, проте чи насправді це так і які його успіхи в цій сфері, з'ясувати неможливо.

Але як би там не було, можна сміливо стверджувати, що Матіас Руст, якому цього року виповнюється 55 років, залишив свій яскравий слід в історії, головним чином показавши, на яких глиняних ногах стоїть вся міць «грізного російського ведмедя».