Незвичайний випадок воскресіння Футболу в одній окремо взятій країні
Ігор Коломойський після початку війни у 2014 році, коли вже був губернатором Дніпропетровщини, казав, що «Футбол – це свято життя, а зараз війна і не до футболу». А наступного року вже після фіналу Ліги Європи ФК «Дніпро» почав своє круте піке, куди до цього вже звалювався униз і «Металіст», а саме ці два клуби разом з «Динамо» і «Шахтарем» складали головні футбольні бренди України, які постійно були на виду у Європі, а їх внутрішнє протистояння викликало великий ажіотаж.
До цього рівень футболу зростав рок від року, олігархи вкладали шалені гроші в гру, паралельно зі своїх телеканалів підтримуючі власні клуби і намагаючись підколоти своїх колег, а це було окреме шоу. А футбол, як шоу працював тому, що вдалося об’єднати три основні компоненти – гру, вболівальників і телебачення, навколо котрих усе і формувалося.
Але все змінилося у 2014-му…
За ці вісім років інтерес в Україні до футболу почав падати – тут і початок війни на Донбасі, і падіння головних футбольних клубів, і втрата зацікавленості з боку великих трансляторів, один з яких різко переключився на розкрутку «Слуги народу», а ще і ковід довбонув, в результаті чого людям взагалі заборонили відвідувати стадіони.
Далі – більше. Тепер в Україні повномасштабна війна, по головним каналам йде телемарафон, а про футбол кілька місяців не згадував ніхто… Але ж навіть зі світової статистики відомо, що футбол під час війни, і одразу після її завершення, має ще більший вплив на маси, ніж у мирний час. І це не дивно, адже футбол завжди будуть дивитися, оскільки це справжня драма, яка розгортується у тебе на очах, а крім того він згуртовує людей.
Звісно, що все це розуміють на Банковій, тому Володимир Зеленський і підтримав цю ідею проведення чемпіонату, про що Андрій Павелко заявив 5 червня, а за тиждень до цього 27 травня на загальних зборах УПЛ і було прийнято рішення про проведення чемпіонату 2022/23 років.
І ось ми підходити до найцікавіших пунктів. Перше – хто буде показувати чемпіонат?
Рінат Ахметов з «Футболами» злилися. І в цілому зрозуміло чому. У Ахметова була міцна команда, яка його обожнювала, а сам він тримав весь регіон. Але тепер Донбас вже ні в його власті, а сам Рінат Леонідович вже не зуміє зібрати повні трибуни. У 2014 році все тільки починалося, коли він тільки почав втрачати контроль над ситуацією, але ще була надія, що все для нього зміниться, проте зараз для Ахметова рухнуло все – його вже не обожнюють ні ті, хто залишився в окупації, ні ті, хто бориться за свободу України. За таких умов Рінате Леонідовичу не потрібен і ФК «Шахтар», який став третьою ногою. Все це входить у відмову від медіа-бізнесу. І не даремно, що офіційна відмова від медіа-холінгу відбулась за кілька годин після офіційної відставки Де Дзербі. Гадаєте, ці два фактори не пов’язані?
Таким чином у нас залишився вакуум для головного конкурента (конкурентів?), якими для «Футболів» завжди були «плюси». І зараз відбуваються дуже цікаві речі. Людина, відомою своєю харизмою, яка у 2014 році казала, що «футбол – це свято» і на тлі усіх минулих подій відмовлялася від футболу, то тепер у цієї ж людини цей самий інтерес повертається. І це теж можна зрозуміти, адже коли є просто пусте місце, то цей вакуум обов’язково треба заповнити. А тут ще і у «близького» тобі клубу нахабно вкрали тренера, що тебе тільки розбурхує.
Більше того відбувається об’єднання із вічно принциповим суперником - Харковом, для якого ти стаєш рятівником. Відомо, що Харків, по якому зараз фактично проходить лінія фронту – особливе місто – велике і культурне. І яким він був до війни таким залишається і зараз. Так, він у шрамах, але їх вдається зализати і бур’ян між рейками там не росте. І ставлення до футболу теж саме. І нічого з появою славнозвісної пісеньки «путін-хуйло» нічого не змінилося.
Тепер ми підходимо до того, хто саме буде показувати чемпіонат? Після такої боротьби Банкової з олігархатом йти до Ігоря Коломойського з пропозицією показувати УПЛ у себе на «плюсах», ну не зовсім логічне, тому в Україну запрошується іноземний олігарх, власник Сетанти грузинський бізнесмен Темур Угулава, якому належить Аджар груп.
Але футбол тепер це стає цікавим і для Ігоря Коломойського. І тут ми навіть не будемо казати про якесь його відношення до СК «Дніпро-1», а дивимося у чисто медійний бік. Футбол зараз викликає дуже великий інтерес, а згодом це буде тільки збільшуватися.
Отже зараз зіштовхуються інтереси - хто саме буде показувати футбол у найближчі роки, хто буде це контролювати, а ми розраховуємо, що невдовзі війна закінчиться на користь України і ми отримаємо той самий колосальний післявоєнний інтерес до футболу, про який я вже раніше казав. Те що він буде, і люди поступово будуть заповнювати стадіони – я просто не сумніваюся.
І ми вже бачимо заяву віце-президента Кривбаса Артема Гагаріна про те, що пул таки створено більшістю голосів, адже за нього члени УПЛ проголосували три рази. Пряма мова: “Це контракт з дуже крутою іноземною компанією. А той факт, що компанія зарубіжна – плюс для економіки України. Адже ми залучаємо іноземні кошти. Їх отримають як клуби, так і компанія, яка буде виготовляти продукт. З цих коштів буде заплачено податки до бюджету України. Причому це не просто якийсь однорічний контракт, а довгострокова 3-річна угода з підвищенням виплат клубам і відповідно податків в держбюджет”.
Тобто у цій промові ми бачимо, що в кількох реченнях одного разу згадується економіка України і двічі «держбюджет України», що фактично говорить про те звідки саме йде цей посил.
Що у відказників? До «Динамо», «Дніпра-1» і «Зорі» приєднується ще і «Металіст», що, звісно, у цій ситуації цілком логічне. Тобто вже не 4 на 12, а 5 на 11. І вже у найближчі дні ми будемо дивитися на те, чим саме завершиться цей конфлікт інтересів.
Людська хоробрість має велике значення в історії. І вона продовжує існувати, інакше усі сміливці б вже вимерли. Можливо, десь за «парєбріком» так воно і є, де ми бачимо що собою уявляє більшість. Але це точно не у нас.
І хто знає, можливо, і варто повернути глядачів на стадіон. Страшно підписати такий документ? Так… Але в кінці-кінців, кожен, хто входить на арену сам може підписатися під бумагою, що він особисто несе відповідальність за своє життя і за те, що з ним може там відбутися. Ви тільки подумайте, якого психологічного ляпасу отримають окупанти, коли українці підуть на стадіони, щоб плюнути ворогу прямо там в очі, заспівають «путін-хуйло», а у цей час хакери зламають рашінські телеканали і усе це буде литися в ефірі НТВ, РТР…
Тому що усіх нас об’єднує ненависть до ворога і ФУТБОЛ!
І тоді, показувати УПЛ у черзі будуть стояти усі відомі світові телекомпанії, адже футбол живий у першу чергу завдяки вболівальникам.
Слава Україні! Віримо у ЗСУ!
