Павелко має піти. Чому все дуже просто і складно водночас
Олег Щербаков ділиться враженнями від управління нашим футболом.
Чому все дуже просто
Українську футбольну спільноту розриває скандал навколо виборів президента Української асоціації футболу. Інсайдів, розмов і чорнухи стільки, що розібратись в них неможливо навіть найбільш просунутим.
Під всім цим потоком інформації ми відволікаємось від головного питання - чому ж здійнявся галас? Тому у першій частині тексту навмисне уникатиму інформаційного фону, який далеко не про головне. А головне - чи ефективний Павелко керівник українського футболу?
Давайте аналізувати разом.
* Чи дотримався Павелко своїх передвиборчих обіцянок?
* Чи адекватно реагує УАФ на міжнародному рівні на війну?
* Чи якісно звітує про фінансові потоки?
* Чи розвивається в Україні футбол завдяки УАФ?
* Чи має УАФ Павелка хорошу репутацію у світі?
* Чи відкрита УАФ для медіа та вболівальників?
* Чи рівні права у всіх стейкхолдерів футболу?
* Чи викликають сміх публічні прояви Павелка?
Якщо у вас 7 відповідей «ні» і 1 «так», то ми на одній хвилі.
Автори «Трибуни» давно не висловлювали свої думки про ситуацію в УАФ. Останнім часом ми лише публікували інсайди та коментарі журналістів. Кілька разів довелось навіть пояснювати, чому так. Справа в тому, що під час війни ми справді зайняті, як нам здається, більш важливими проектами, ніж копирсанням в українському футболі.
А зробити висновок про якість управління українським футболом може будь-хто, хто слідкує за «Трибуною». Ми регулярно розповідаємо про УАФ: розслідуємо діяльність (раз, два, три, чотири), перевіряємо виконання обіцянок, ловимо на брехні (раз, два), підмічаємо піар-маніпуляції (раз, два, три), іронізуємо над пошуком друзів, тролимо недолугий піар, (раз, два, три, чотири, п’ять), помічаємо цензуру, розповідаємо про некомпетентність, аналізуємо професійність команди (раз, два, три).
Особисто для мене за останні тижні активної фази футбольних скандалів нічого не змінилось. А ще раз переглянувши ці матеріали, роблю очевидний висновок: Павелко має піти.
Все просто.
Чому все дуже складно
Юридично досконалої процедури виборів нового чи нового старого президента, яка б відповідала всьому, що написано в статуті УАФ, немає. Ані тих виборів, про які мріє Павелко. Ані тих, через які нібито хочуть просунути Шевченка, кандидатура якого хоч і звучить публічно, однак сам він ще нічого не коментував.
Вибори мали пройти ще 7 березня на звітно-виборчому конгресі УАФ в Дніпрі. Єдиним кандидатом, в перемозі якого ніхто не сумнівався, був Андрій Павелко. Однак через війну конгрес було перенесено на невизначений термін. З тих пір точаться суперечки щодо чинного статусу Павелка, виконкому УАФ та можливості все ж провести конгрес. Справа в тому, що такі деталі в статуті асоціації не прописані. Більше того, проводити вибори зараз неможливо через судову заборону.
В публічній площині є лише одна фігура, яка могла б конкурувати з Павелком. Це Андрій Шевченко, кандидатура якого на даний момент з'являлась лише в чутках різних медіа. Нібито Шевченка намагаються провести через тиск влади.
Втім, знову ж таки, незрозуміло, як це зробити, не порушивши при цьому статут УАФ. Адже період висування кандидатів вже давно завершився. І як провести позачерговий конгрес, якщо не відбувся навіть черговий?
Паралельно із цим в гру зі сторони чинної УАФ пішли аргументи з погрозами санкцій від УЄФА та ФІФА через політичний тиск.
Так ситуація опинилась в глухому куті.
***
Всі виборчі перипетії в УАФ давно не можна назвати класичними демократичними перегонами.
З однієї сторони, Павелка зносять безсоромно: раптово підняли кримінальні справи, в медіа відверта чорнуха (друзі, де ви були 8 років?). Інколи навіть починає здаватись, що керівник УАФ в цій історії - жертва.
Тому виправдані сумніви: чи варто підтримувати революцію в футболі, якщо вона відбувається такими методами?
Відверто недемократичними і не завжди правомірними.
З іншої, а чи варто взагалі говорити, що нинішня УАФ - це про класичну демократію, справедливість і майбутнє? Для визначення функціонування українського футболу більше підходить або авторитаризм, або авторитарна демократія.
Де нібито й вибори є, але вибір один.
Де і опозиція нібито є, але цю опозицію штрафують чи відсторонюють від футболу.
Де нібито різні контрольно-дисциплінарні, етичні та ліцензійні органи є. Але ці органи часто діють за принципом «своїм все - чужим нічого».
Де нібито й вільні медіа є, але УАФ плювати на них через сильну внутрішню цензуру та закритість. І звісно, кожен, хто критикує, працює на умовних суркісів.
Обговорюючи ситуацію в УАФ, Сергій Болотніков і Андрій Сеньків в програмі KDK пригадали Революцію гідності.
Може здатись, що порівнювати одну з найголовніших подій в історії України з якимись там виборами президента УАФ недоречно. Це так, але і історичні, і локальні зміни, якщо вони пов’язані зі знесенням режимів, не можуть пройти за встановленими цими ж режимами правилами. Це беззаперечний факт. В такі моменти на перше місце виходить поняття справедливості.
Павелко зробив все, щоб зняти його законними методами було неможливо не лише через обставини в країні. Тому кожен, хто зараз захищає УАФ, повинен розуміти, що такі методи пропорційні до того, як ці футбольні посади захищались. Було змінено статут, ускладнено реєстрацію кандидатів, витіснено з регіональних федерацій майже всіх опонентів. Дійшло до того, що УАФ готова знищити український футбол, звернувшись в міжнародні футбольні інстанції зі скаргою на політичний вплив. Це лише зайвий раз доводить, що Павелка більше турбує не футбол, а його місце у футболі.
І навіть якщо станеться таке, що під час війни нас викинуть з УЄФА чи ФІФА, то краще пройти цей шлях і довести свою правоту в суді. Події останніх 10 місяців довели, що будь які документи та інституції, які не працюють, в решті решт закінчують однаково - на звалищі.
Найбільше насторожує в виборчих перипетіях неясність, що чекає український футбол в майбутньому. Хто прийде і чи буде він кращим, ніж Павелко. Але це питання майбутнього часу з поки що відкритою відповіддю. Відповідь же на питання теперішнього часу очевидна – Павелко має піти.
Але все дуже складно.
