«Динамо» було імпотентним в атаці. «Дніпро-1» також мав проблеми з креативом, але в нього є Піхальонок
Розбір центрального матчу 2 туру УПЛ.
Від головної вивіски 2 туру УПЛ не було особливих очікувань, адже обидві команди мали бути з усіх боків виснаженими єврокубковими протистояннями.
По змісту матч дійсно вийшов в'язким, із невеликою кількістю гольових моментів. Несподіванкою стало те, що абсолютну їх більшість спродукував аутсайдер.
Один сюрприз у складі «Динамо» та зрозумілий лайн-ап «Дніпра-1»
Луческу дещо здивував стартовим поєднанням, віддавши перед Кендзьорою перевагу добре знайомому із «Дніпром-1» Микиті Кравченку. Ймовірно це пов'язано із загальною втомою поляка, котрий починав з перших хвилин усі матчі сезону.
Решта футболістів основи легко читалася наперед: Караваєв звично підміняв Циганкова, а Шепелєв – лівого вінгера.
У Кучера, на відміну від Містера, були варіанти зліва. Коуч дніпрян зробив вибір на користь більш потужного та міцного Громова, залишивши на лавці субтильнішого Назаренка.
Постфактум можна говорити, що таке рішення було пов'язане із бажанням «Дніпра-1» максимально конкурентоздатно почувати себе у єдиноборствах на чужій половині. Трійка Громов-Довбик-Гуцуляк в цьому відношенні виглядала досить перспективно.
Традиційний ігровий план «Динамо» був малопродуктивним та почав збоїти наприкінці тайму
Стартовий план «Динамо» вгадувався приблизно так само легко, як і склад. Добре знайомий середній блок із ситуативними інтенсивними вмиканнями пресингу, коли суперник знаходиться у невигідній позиції були на місці.
Побудова атак киян в перші хвилини також виглядала досить звично для картини, коли на них не надто сильно тиснуть. Динамівці були налаштовані на велику кількість поперечних передач із пошуком відкривань у недодачу Шапаренка, Шепелєва або Караваєва:
В початковий відтинок зустрічі цей задум виглядав досить дієздатним, адже пара таких відкривань призвела до небезпечних підходів до воріт Валефа. Скромна кількість ударів хоч і була проблемою, але виникало відчуття, що кияни вирішать її найближчим часом.
Насправді ж поступово наступи біло-синіх ставали все більш стерильними. Затяжних володінь, коли м'яч у формі літери «U» циркулював між захисниками ставало все більше, а загострень – все менше. Ймовірно, що така кволість у роботі з м'ячем киян пов'язана із втомою, про яку після матчу говорив сам Луческу.
Так чи інакше, ближче до кінця тайму кияни почали підсідати, а дніпряни навпаки ловити все більше можливостей, переважно у швидких атаках.
«Дніпро-1» ситуативно високо пресингував та покладався на закидання
Певною неочікуваністю в плані дніпрян був високий пресинг, щоправда, вмикався він досить своєрідно – в ньому прослідковувалась певна боягузливість. Підопічні Кучера стабільно розташовувались біля карного майданчику «Динамо» при ударі від воріт, але після початку розіграшу досить швидко починали відкочуватись назад.
Таким чином більшість матчу в киян не було проблем із першою стадією побудови атак. Про це говорить й індекс PPDA, котрий показує інтенсивність пресингу команди: динамівці робили в середньому 15.6 передач на одну дію дніпрян в обороні, що досить багато. Для порівняння у «Динамо» цей показник дорівнює 10.
При цьому «Дніпро-1» йшло на витівку зустрічати під карним майданчиком і після першого, і навіть після другого голу. Можна сказати, що ведучи в рахунку дніпряни стали навіть агресивнішими у роботі без м'яча та почали створювати динамівцям більше проблем під час розіграшу.
Фрагмент з 60 хвилини матчу:
Якість середнього блоку дніпрян, в якому команда перебувала більшість ігрового часу без м“яча, оцінити повною мірою важко, адже «Динамо» було не готове її нормально перевірити.
Щодо побудови атаки, то, як вже зазначалось вище, «Дніпро-1» багато в чому закладався на єдиноборства. Голкіпер та захисники дніпровської команди не мали наміру випробовувати нерви своїх вболівальників і досить швидко направляли м'яч у бік нападників. Якщо короткі розіграші на своїй третині й траплялись, то виключно для того, щоб увімкнути пресинг киян та направити м'яч на чужу половину.
Особливо важливим елементом цієї складової був Гуцуляк, адже більша частина передач верхом йшла саме на нього, а вже Довбик, Піхальонок чи Бланко намагались бути поруч, щоб забрати підбір або отримати пас. Так в Олексія 4 з 5 виграних повітряних дуелі та 14 з 28 загалом (найбільше в команді), в того ж Довбика – 0 з 5 у горі та 6 з 28 загалом. В цілому видно, що Артем поки знаходиться у посередній формі, адже від нього чекаєш дещо більшої продуктивності у завершальній стадії. Форвард хоч і завдав адекватні 3 удари по воротах суперника, але всі вони були вже після рахунку 2:0. Крім того, Довбик найбільше (разом із Кендзьорою) разів втратив м'яч серед усіх гравців на полі – 12.
Піхальонок вирішив епізоди та конструював атаки «Дніпра-1». Бланко давав об'єм
Досить довгий час такий атакувальний план «Дніпра-1» не виглядав продуктивно. Ситуація почала стрімко мінятись після 31-ї хвилин, коли вдалось провести небезпечну швидку атаку після втрати суперника.
В цьому наступі було добре видно усю користь, яку дає команді з Дніпра Бланко. Аргентинець двічі підібрав м'яч протягом одного володіння, спочатку після відбирання на своїй половині, а потім після невдалого пасу на чужій, в результаті якого зробив пас під удар на Гуцуляка. Тобто Домінго давав команді шалену динаміку, намагаючись активно підтримати кожний епізод. Всюдисущість півзахисника підтверджують і цифри: 26 точних передач, 5 просуваючих, 1 під удар, 2 обіграші (найбільше в команді), 10 виграних єдиноборств.
Якщо Бланко був мотором, то мозком – однозначно Піхальонок. Безумовно, що роль Олександра була значно ширшою за роботу в зоні підбору – він був головним організатором атак своєї команди. При володінні м'ячем півзахисник дніпрян мав багато свободи й діяв у центральній зоні по всій довжині атаки. Спускаючись в опорну – Олександр ставав альтернативним закиданням варіантом розвитку наступу:
Це вилилось у найбільшу (разом з Бабенком) кількість точних передач в команді – 30, що досить показово, враховуючи його номінальну позицію.
Іншою, більш важливою по цій грі, була роль Піхальонка в завершальній стадії. Саме він виконав точну гольову подачу на Сарапія і подвоїв перевагу в другому таймі.
Друге взяття воріт хочеться відзначити окремо. Олександр коротким пасом взяв участь у початковому етапі гольової атаки, а потім у стилі типового Мюллера підтюпцем проник у карний майданчик так, що в радіусі метра навколо нього нікого не було. Хоча окремі питання тут є до Дубінчака, котрий глянув на Олександра безпосередньо перед ударом, але вирішив йому не заважати:
«Динамо» було максимально далеким від перевертання ходу гри. Рахунок 0:3 – закономірний
Все, що треба знати про відтинок матчу після другого голу – рахунок по ударах в бік воріт – 9:3 на користь «Дніпра-1». Динамівці були зовсім неспроможними навіть просто задавити кількістю, організувавши навалу із подачами та підключеннями центральних захисників. Більшу частину тайму вони стерильно володіли м'ячем або позиційно оборонялись.
Після 80 хвилин кияни взагалі посипались і почали пропускати одну швидку атаку дніпрян за іншою (рахунок за ударами за цей період – 8:2). Динаміки у контргрі підопічним Кучера додав вихід Назаренка, котрий був досить активним на своєму лівому фланзі. Звично добре діяли Бланко та Гуцуляк, нарешті свої моменти отримав Довбик, хоча і не зміг їх реалізувати. В цьому Артему допоміг Рубчинський, котрий і поставив крапку в матчі.
Епітафією для «Динамо» за підсумками протистояння «Дніпру-1» є рахунок за очікуваними голами – 0.86 проти 2.92. Більш приголомшливу перевагу над киянами в цьому сезоні мала тільки «Бенфіка» у матчі-відповіді.
Фото: скріншоти wyscout, «Дніпро-1».
У матеріалі використовувались дані wyscout.
Більше цікавого в телеграм-каналі автора
