Сезон обмінів - відкрито!

15 грудня розпочався "неофіційний" сезон обмінів НБА. Так як цього дня, маса гравців, які підписали контракти влітку, стали доступними до обміну. Лише одному Господу відомо наскільки сильно я ЛЮБЛЮ період обмінів в НБА!

Адже це маса інформації, різного роду чуток та думок, ну і найважливіше - це самі угоди, між командами, головне призначення яких, зробити той чи інший колектив сильнішим, у боротьбі за чемпіонство..! або навпаки, допомогти команді злити кінцівку сезону та поборотися за хороший вибір на Драфті. Коли мова заходить про обмін, як правило, в угоді мають бути як мінімум дві сторони : "покупець" та "продавець".

На даний момент, виглядає так наче лише чотири команди гарантовано НЕ являються "покупцями" : Х'юстон, Оклахома, Орландо та Детройт. Як мінімум я їх такими не вважаю. І якщо вони й будуть щось "купляти", то явно не для того, щоб підсилитися.

Не дивлячись на це, у даних команд є цікаві ассети, цікаві гравці, які могли б підсилити когось з контендерів, чи то команд, які боротимуться за путівку в плейофф або в плей-ін. Так, для прикладу, у Х'юстона є Ерік Гордон, Даніель Тайс, Крістіан Вуд та Джон Волл.

Гордона, по суті, мали поміняти ще минулого сезону. Але, буквально за місяць до дедлайну обмінів, захисник отримав травму коліна, яка позбавила його шансу на перехід в якийсь з контендерів.

Ерік, на мою скромну думку, є одним з найбільш недооцінених (терпіти не можу цього слова) гравців ліги та одним з найкращих ассетів, як мінімум серед команд які "зливаються".

6'3 захисник, з 6'9 розмахом рук, з добротними навичками дриблінгу та плеймейкінгу. Його ж основною зброєю є трьохочковий кидок. За відрізок в Х'юстоні, статистика кидків з дальної відстані така : 36% в регулярці та плейофф, з дещо кращими показниками трьошки кетч-енд-шут - 37% в регулярці та 39% в плейофф. Цього сезону, Ерік набирає якихось скромних 48%(!!) кетч-енд-шут трьошок при 44% реалізації дальніх кидків загалом.

По тих самих знаменитих серіях проти ГС, можна з упевненістю сказати, що Гордон став би шикарним підсиленням для будь якої команди, яка ставить перед собою серйозні цілі на сезон. Це приблизно 80% ліги, а отже, не бачу сенсу їх всіх перелічувати.

Можливою перешкодою, яка може суттєво урізати пул команд, які боротимуться за гравця - є контракт Еріка. 20 мільйонів на цей та наступний сезон. З Джоном Воллом ситуація дещо складніша.

Гравець був би не проти грати за Рокетс, проте, в якості стартового розігруючого. А в ідеалі, звичайно, перейти в якийсь з контендерів.

Позиція Рокетс така, що місце в старті, ветерану не гарантоване. В ідеалі також обмін. Але, щоб обміняти 44 мільйони, потрібно не тільки знайти команду, яка буде готова прийняти на себе цей масивний контракт, але ще й доплатити якимось піком-другим. Рокетс такий розвиток подій не влаштовує. А отже, найімовірніше, Волл так і досидить у Техасі до літа, а потім доведеться викупляти контракт. Ну, або ж Лейкерс обміняють на нього Вестбрука :D На чий обмін слід очікувати практично 100%, це на обмін Даніеля Тайса. Хороший бек-ап центровий, який зарекомендував себе з позитивної сторони ще у Бостоні, а минулого літа, підписав заслужений контракт 35/3+1 (останній рік - опція команди).

Будемо відверті - Х'юстону цей гравець ні до чого.

Минулого Драфту, Рокетс взяли турка Шенґюна. Який, цього сезону, в середньому грає трішки менше ніж 19 хвилин, будучи 3м центровим в ротації. А так, як Рокетс важливо програти якнайбільше матчів, а також розвивати свого молодого центрового, АШ треба грати всі 30 хвилин (якщо не більше)! Тайс, банально, цьому тільки перешкоджає.

З його невеликим контрактом (а саме в районі 9 млн в рік), німецький бігмен стане ласою здобиччю для багатьох команд! Такі колективи як Бостон, Бруклін, Даллас, Кліпперс, Юта мають в своєму активі "trade exceptions" які можуть повністю покрити контракт гравця. Також, до потенційних обмінних активів, я відніс ще одного центрового Рокетс - Крістіана Вуда.

Але, якщо у випадку з Тайсом, мова йшла про бек-ап центрового, який може видати добротних 20 хвилин в регулярці, та в районі 15 хвилин в плейофф, то Вуд - це гравець дещо іншого калібру.

Так, порівняно з минулим сезоно, результативністю Вуда дещо підпортилася. У нього знизилися практично всі статистичні показники атаки. Вуд став менше грати, менше кидати, знизився "юседж" гравця. Але не суттєво.

Не дивлячись на те, що Крістіан є солідним центровим, який відносно непогано грає в захисті, з дальнім кидком та при потребі може зіграти важкого форварда - йому вже 26 років.

По міркам НБА - це чудовий вік. По міркам Рокетс, як фречнайзу, який взяв курс на перебудову - вік, м'яко кажучи, такий собі.

Тим паче, що через рік, з ним доведеться перепідписувати контракт. А Вуд 100% попросить набагато жирнішу угоду, від тої, яка є у нього зараз.

Окрім цього, на наступному Драфті, в топ 6 котируються одразу 4 бігмена. Особливо "солодкими" є трійця : Банчеро, Холмгрін та Сміт. А зважаючи на те, що Рокетс взялися за танкінг серйозно і не планують впасти на Драфті нижче 4го місця..

Двома словами, на песпективу, Вуд "ракетам" не потрібний.

Проблемою буде знайти хорошу угоду та команду, яка б змогла надати не лише хорошу компенсацію Х'юстону, але й місце КВ в ротації. Такою командою, як на мене, могли б стати Чикаго Булз. Але, про можливі обміни дещо згодом ;) Ще одною командою Західної конференції, яка б з радістю хотіла б славити своїх гравців в угоду ассетам є Оклахома Тандер.

У "блискавок" є Майк Мускала, Деррік Фейворс та Лу Дорт.

Мускала, цього сезону, попадає з-за дуги 43% своїх кидків, при майже чотирьох спробах в середньому. Бігмен міг би стати хорошим доповненням для команд по типу Мілуокі, Чикаго, Фінікс та багатьох інших, яким не завадив би дальнобійний центровий. Контракт у розмірі 3,5 млн є смішним. Якщо його не вдасться обміняти, як варіант, він зможе приєднатися до якогось з контендерів через ринок байаутів. З Фейворсом ситуація дещо складніша. Банально Деррік з'їхав і вже не є тим гравцем, який виходить з лавки та дає 12+8. Хоча, як на мене, він все ще міг би стати в пригоді хорошим командам, але явно не з контрактом у розмірі 10 млн. Скоріше за все, гравець дограє сезон в Оклахомі, а вже влітку - активує опцію гравця. Ну і найсочніше на кінець. Лу Дорт.

Цього сезону, захисник грає рекордні для себе 32 хвилини, набираючи рекордні для себе 17 очок, з 43% з поля, 34% з-за дуги, 84% з лінії штрафних та 53% ефективності кидків. Сюди ще додати 1 перехоплення за гру та 2 асисти. І це все у 22х річного гравця який ще на протязі двох сезонів отримуватиме зарплату менше 2 млн!

Його контракт є одним з найкращих, якщо не найкращим у Лізі.

Чи треба він Оклахомі?

Дорт явно не мішає команді. Він вписується в таймінги Тандер, є одним з найперспективніших молодих two-way гравців.

Але, я переконаний, він може більше.

Може більше, ніж просто грати по 30+ хвилин за одну з найгірших команд НБА. Його набір навичок міг би стати в пригоді для багатьох команд, які ведуть боротьбу не тільки, за путівку в плейофф, але й у боротьбі за титул.

Проблемою може стати компенсація. А точніше її розмір. Адже Оклахома попросить за нього багато, я в цьому не сумніваюся. Тоді, як умовний контендер, двічі подумає, чи варто їм переплачувати за гравця, який, не зважаючи на свої чесноти, ще досі молодий та недосвідчений, якому бракує стабільності. На черзі Орландо.

В березні цього року, під закінчення дедлайну обмінів, команда з Флориди наважилася на перебудову. Обміняла трійко лідерів команди : Вучевіча, Гордона та Фурн'є. Проте, у Меджик все ще залишаються гравці, які б могли принести більше користі команді, яка їх обміняє, ніж самим Орландо.

В першу чергу, мова йде про Терренса Росса.

Старожил команди, який проводить свій 6й сезон в Орландо, Терренс Росс вже давно перебуває на радарі команд накшталт Філадельфії, яким він би явно не помішав виходячи з лавки.

Так, цього сезону, показники скорингу Росса не вражають. 39% з поля, 29% з трьохи.. Але ніхто ж не вимагає від нього бути Стефом Каррі? Чи навіть Сетом? На роль 7-8 людини в ротації, в хорошій команді, Терренс заслуговує (як на мене).

Проблемою, як і в попередніх випадках, може стати контракт. 12 млн в рік - це суттєво. Так, є декілька команд, які можуть "поглинути" його зарплату своїм "винятком". Але на суттєву компенсацію, яку пропонували за гравця ще декілька років тому, Меджик можуть не розраховувати. Окрім Росса, одним з кандидатів на обмін є Робін Лопез. Хоча, краще написати, що він є "одним з кандидатів, щоб не дограти сезон в Орландо", так правильніше.

Якщо для Робіна не знайшлося б угоди, він міг би вийти на ринок байаутів. А вже звідтам міг би перейти в Мілуокі (наприклад), на допомогу брату, який вилетів на невизначений термін через травму спини.

Хоча з Лопеза такий собі помічник, особливо в плейофф, але, як зарплатним філлером в багатосторонній угоді, особисто я його бачу спокійно. Та й для чого йому підсиджувати молодих центрових Орландо Картера та Бамбу, забирати від них хвилини? Ну і останніми, але не найгіршими... А хоча ні, глянув в таблицю - найгіршими, є Детройт. У команди, на мою думку, є два гравці які могли б зацікавити когось з контендерів і з якими не були б проти розлучитися самі Пістонс. Мова йде про Джерамі Грента та Келлі Оліника.

Грант для Пістонс, які зайшли в перебудову, потрібний як фірі п'яте колесо.

27 років, 20 млн в рік. Своїм находженням в колективі він лише відбирає ігровий час та м'яч від молодих гравців команди. Тому, його, як і Крістіана Вуда (для прикладу), хотілося б бачити в якомусь з контендерів.

Проблема в тому, що... Грент вже в такому був. І з радістю з нього пішов, адже захотів для себе більшої ролі (ну і грошей, звичайно).

Особисто я його за це не засуджую. Але сильно сумніваюся, що його вдасться кудись обміняти. Тим паче, що недавно він травмувався і вилетів приблизно до кінця січня.

Так, у нього ще буде приблизно 2 тижні на те, щоб відновитися перед дедлайном, але.. Ситуація чимось нагадує ситуацію з Еріком Гордоном на початку цього року. В схожій ситуації з Грентом перебуває Келлі Оліник. В плані травми. Ще на початку листопада канадський бігмен вилетів, а його повернення намічається на початок січня.

На відміну від Грента, контракт Оліника є трішки привабливішим.

12 млн в рік. Також, на руку Олінику грає і те, що це досвідчений, перевірений справжніми боями гравець. Він легко може зіграти як на позиції важкого форварда, так і розтягуючим центровим.

Цього сезону, Келлі є найкращим гравцем команди за показником кетч-енд-шут, а саме 41% з-за дуги.

Як на мене - йому нема сенсу просиджувати штани в Детройті. Тим паче, що свої гроші він вже отримав. Головне, щоб знайшлася команда, яка б його захотіла та змогла собі його дозволити.